ТЕМА 7. Порядок виконання бюджету 2 страница

36— рахунки розпорядників бюджетних коштів, які не перебувають на казначейському обслуговуванні;

37— рахунки інших клієнтів та банків;

38— рахунки за нез'ясованими сумами, несквитованими дебетовими сумами та інші транзитні рахунки;

39— рахунки органів Державного казначейства.

Рахунок 31 містить такі групи рахунків третього порядку: 311 «Кошти загального фонду Державного бюджету»; 312 «Кошти спе­ціального фонду Державного бюджету, які направляються на спеці­альні видатки»; 313 «Кошти, які розподіляються між загальним і спеціальним фондами Державного бюджету», 314 «Кошти загаль­ного фонду місцевих бюджетів»; 315 «Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки»; 316 «Кошти, які розподіляються між загальним і спеціальним фон­дами місцевих бюджетів». Кожен із цих груп рахунків має деталіза­цію за балансовими рахунками четвертого порядку.

Процес виконання бюджету пов'язаний з рухом коштів. У зв'яз­ку з цим більшість бухгалтерських проведень охоплює один із рахунків 1-го та 3-го класу.

Приймання платежів до бюджету від населення оформляють квитанцією-повідомленням. У платіжному повідомленні зазначають суму й строки платежів і наводять розрахунок цієї суми.

Територіальні органи Державного казначейства перевіряють одержані з банку-платника документи:

— наявність штампа банку;

— наявність підпису бухгалтера банку;

— відповідність сум платіжних документів випискам банку;

— правильність зарахування податків, платежів відповідно до кодів бюджетної класифікації.

1. Платежі до бюджетів, які відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішень місцевих рад є доходами загального фонду бюджету, зараховуються безпосередньо на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовими рахунками 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету» та 3141 «Надходження до загального фонду місцевих бюджетів».

2. Платежі до бюджетів, які згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішенням відповідної ради є доходами спеціального фонду відповідного бюджету, крім власних надходжень розпорядників коштів бюджету, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовими рахунками 3121 та 3151.

3. Платежі, які відповідно до Закону України про Державний бюджет України чи рішення місцевої Ради на поточний рік розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного або місцевих бюджетів, зараховуються відповідно на аналітичні рахунки, відкриті за балансовими рахунками 3131 «Надходжен­ня, які розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету» або 3161 Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

4. Платежі до бюджету, які відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішенням місцевої Ради у поточному році розподіляються між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або між рівнями місцевих бюджетів, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами» або 3311 Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

5. Платежі, які тимчасово віднесені до доходів державного або місцевого бюджету і підлягають розподілу (фіксований с/г податок, єдиний податок на підприємців та ін, що розподіляються між бюджетами і різними отримувачами коштів) зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовими рахунками 3411 та 3421.

6. Повернення надміру та/або помилково сплачених платежів до бюджету здійснюється територіальними управліннями Державного казначейства на підставі висновків податкових органів, суду, органів виконавчої влади.

Звіти про виконання державного бюджету за доходами обласних управлінь Державного казначейства та Звіт про виконання державного бюджету за доходами складений у Державному казначействі України, консолідуються. Консолідований звіт надається відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів до бюджету (Державне казначейство України та Державна податкова адміністрація України).

3. Облік фінансування і видатків бюджету

З 1 липня 1993 р. основні платіжні документи за якими здійснюється фінансування видатків - платіжне доручення за формою 0410001, підготовлене власником рахунків, та документи, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товаротранспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо).

Документи приймаються органами Державного казначейства від розпорядників бюджетних коштів.

Фінансування видатків здійснюється через ДКУ за основними стадіями здійснюється через органи Державного казначейства за такими стадіями:

перша (головна) стадія — виділення, зарахування, розподіл і перерахування бюджетних асигнувань головними розпорядниками коштів розпорядникам коштів II ступеня. Вона складається з першого етапу «Виділення і зарахування асигнувань» та другого етапу «Розподіл асигнувань і переказування коштів»;

друга стадія — зарахування, розподіл і переказування бюджетних асигнувань розпорядниками коштів II ступеня розпорядникам коштів III ступеня. Вона складається з двох етапів — третього етапу «Зарахування коштів» і четвертого етапу «Розподіл асигнувань і переказування коштів»;

третя стадія — зарахування, розподіл бюджетних асигнувань і переказування коштів розпорядниками коштів III ступеня підвідомчим установам та одержувачам коштів. Вона відбувається аналогічно другій стадії і складається з одного (п'ятого) етапу «Зарахування, розподіл асигнувань і переказування коштів»;

четверта стадія — безготівкова оплата рахунків розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів;

п'ята стадія — виплати готівкою розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів.

Державне казначейство України готує в автоматизованому режимі, використовуючи довідники відкритих зведених особових та особових рахунків, розпорядження про виділення бюджетних асигнувань у розрізі головних розпорядників коштів, яке підписується начальниками відповідних управлінь та затверджується Головою Державного казначейства України або його заступником. Це розпорядження про виділення бюджетних асигнувань є підставою для їх зарахування на зведені особові рахунки та/або особові рахунки головних розпорядників коштів.

Оплата видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (оплата рахунків і виплати готівкою) проводиться як шляхом безготівкових платежів безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, організацій та установ, що виконали роботи або надали послуги розпорядникам (одержувачам) коштів, так і через надання чеків на отримання готівки в установах банків на цілі, передбачені в кошторисах доходів та видатків розпорядників коштів або планах використання бюджетних коштів одержувачів.

Для обліку доходів і видатків розпорядників та одержувачів коштів на їх ім'я відкриваються реєстраційні рахунки. Реєстраційні рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам і одержувачам коштів державного та місцевих бюджетів для обліку операцій за коштами загального фонду відповідного бюджету.

У зв'язку із включенням до складу бюджету коштів спеціального фонду розпорядникам коштів в органах казначейства відкриваються також спеціальні реєстраційні рахунки. Спеціальні реєстраційні рахунки — це рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів усіх ступенів та одержувачам коштів відповідного бюджету для обліку доходів і видатків, передбачених їх кошторисами в частині спеціального фонду. До кожного реєстраційного та спеціальних реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства відкриваються особові картки, які містять інформацію про виділені бюджетні кошти на оплату витрат, суми їх використання та залишку.

У міру зарахування коштів на реєстраційні рахунки розпорядників на підставі виписки та реєстрів на виділення бюджетних асигнувань проводяться записи в особових картках. Виписки з реєстраційних рахунків, що підтверджують зарахування коштів, видаються розпорядникам або одержувачам коштів.

Для одержання коштів готівкою (на заробітну плату, стипендії, службові відрядження тощо) розпорядник або одержувач коштів подає до Управління обслуговування кошторисів або операційного відділу органу Державного казначейства заявку на видачу готівки. Заявка виписується розпорядником чи одержувачем коштів на уповноважену особу, з якою у нього укладено договір про повну матеріальну відповідальність і яка має право отримувати і видавати кошти.

Фінансування видатків з місцевих бюджетів проводиться за:

а) казначейського обслуговування місцевих бюджетів лише в частині доходів та міжбюджетних трансфертів шляхом переказування коштів територіальним органом Державного казначейства з рахунків за надходженнями місцевих бюджетів на поточні видаткові рахунки, відкриті відповідним місцевим бюджетам в установах банків за групою балансових рахунків.

б) повнофункціонального казначейського обслуговування місцевих бюджетів шляхом зарахування коштів на рахунки розпорядників бюджетних коштів місцевих бюджетів, відкритих в органах Державного казначейства для наступної оплати їх видатків.

Фінансування видатків розпорядників коштів з місцевих бюджетів здійснюється через органи Державного казначейства:

перша (головна) стадія — виділення, зарахування, розподіл і переказування бюджетних асигнувань головними розпорядниками коштів розпорядникам коштів III ступеня. Вона складається з двох етапів — «Виділення і зарахування асигнувань» та «Розподіл асигнувань і переказування коштів»;

друга стадія — зарахування, розподіл і переказування бюджетних асигнувань розпорядниками коштів III ступеня підвідомчим установам та одержувачам коштів. Вона також складається з двох етапів — «Зарахування коштів» і «Розподіл, переказ і зарахуван­ня коштів»;

третя стадія — безготівкова оплата рахунків розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів;

четверта стадія — виплати готівкою розпорядникам та одер­жувачам бюджетних коштів.

Виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюється за такою послідовною процедурою: установлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого розпису місцевого бюджету; затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; взяття бюджетних зобов'язань; отримання товарів, робіт та послуг; здійснення платежів; використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Органи Державного казначейства України здійснюють контроль за відповідністю загальних сум, указаних у зазначених документах, сумам, зазначеним у річному розписі асигнувань місцевих бюджетів. У разі їх невідповідності даним розпису місцевих бюджетів розпорядники повинні привести зазначені документи у відповідність до розпису бюджету.

Для контролю цільового спрямування бюджетних коштів при виконанні місцевих бюджетів за видатками органи Державного казначейства здійснюють:

попередній контроль — на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових. При цьому перевіряється підстава для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів;

поточний контроль — у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів. Перевірка документів на оплату рахунків розпорядників коштів місцевих бюджетів.

4. Облік операцій пов’язаних з державним боргом

Державний борг складається з державного внутрішнього боргу та державного зовнішнього боргу й не включає боргу місцевих органів влади та державних підприємств. Розмір державного боргу розраховується у грошовій формі як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

При цьому державною гарантією є зобов'язання України повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у разі невиконання позичальником, іншим, ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Державне казначейство України на підставі розпоряджень Департаменту державного боргу Міністерства фінансів України та первинних документів відображає операції, пов'язані з державним боргом та використанням залучених коштів у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету.

До операцій, пов'язаних з державним боргом, відносять операції державного бюджету, пов'язані зі зміною обсягу державного боргу, його обслуговуванням, управлінням та використанням залучених коштів, а саме:

— одержання/випуск (отримання) — надходження до державного бюджету, що виникають унаслідок державного запозичення та/або взяття боргових зобов'язань у разі набрання чинності державних гарантій, реструктуризації, визнання боргу;

— обслуговування — здійснення платежів на виконання державних боргових зобов'язань перед кредиторами за користування запозиченими коштами (сплата відсотків, комісій тощо);

— погашення — здійснення платежів на виконання державних боргових зобов'язань перед кредиторами щодо погашення основної суми боргу та/або погашення державних боргових зобов'язань в разі набрання чинності державних гарантій;

— надання (використання) — використання залучених коштів через надання позик, трансфертів та/або оформлення бюджетними позиками погашення державою боргових зобов'язань у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування кредитів, залучених під державні гарантії;

— повернення основної суми наданих позик — здійснення платежів до державного бюджету позичальниками з повернення позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів та/або з повернення позик, якими було оформлено погашення державою боргових зобов'язань у разі набрання чинності державних гарантій;

— плата за користування бюджетними коштами — здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за користування бюджетними коштами (сплата відсотків, комісій тощо), що були надані з державного бюджету у вигляді позик за рахунок залучених коштів;

— плата за надання позик та/або гарантій — здійснення платежів до державного бюджету позичальниками за надання державних гарантій та позик, що були надані з державного бюджету за рахунок залучених коштів;

— управління державним боргом — виконання заходів щодо досягнення економії коштів державного бюджету з погашення та обслуговування державного боргу України та поліпшення його структури (у тому числі дострокове погашення боргових зобов'язань держави, зменшення ризиків, пов'язаних із борговим навантаженням тощо);

Боргові угоди — угоди, за якими виникають боргові зобов'язання держави в результаті державного запозичення або набрання чинності державних гарантій та іншими шляхами, передбаче­ними законодавством України.

Державні боргові зобов'язання поділяються на:

— прямі боргові зобов'язання — зобов'язання, що беруться державою як безпосереднім позичальником через випуск державних цінних паперів, укладення угод про позику або іншими шляхами, передбаченими законодавством України, у тому числі в результаті отримання розпорядниками коштів державного бюджету кредитів, залучених під державні гарантії;

— умовні (гарантовані) боргові зобов'язання — зобов'язання, що беруться безпосередньо юридичними особами та гарантуються державою, у тому числі зобов'язання за кредитами МВФ, крім випадків їх безпосереднього спрямування до Державного бюджету.

У свою чергу, позики, за якими виникають прямі боргові зобов'язання, поділяються на:

Позики на фінансування бюджету — позики, що залучаються державою з метою фінансування бюджету і не мають цільового призначення.

Позики на фінансування проектів або пов'язані з реструктуризацією чи визнанням боргу — позики, що залучаються державою на фінансування цільових програм розвитку або державні зобов'язання, які виникають у результаті реструктуризації чи визнання боргу, в тому числі, позики, які залучаються державок для інституційних проектів підтримки та розвитку органів державного управління та які не є самоокупними: позики, що залучаються державою для фінансування інвестиційних проектів розвитку окремих галузей, секторів економіки, виробництв та регіонів на умовах повернення; позики, які залучаються розпорядниками під державні гарантії: зобов'язання, що виникають в результаті реструктуризації чи набрання чинності державними гарантіями.

Сервісні угоди — угоди, за якими виникають неборгові зобов'язання щодо сплати супутніх витрат, пов'язаних з оплатою банківських, посередницьких, юридичних, консультаційних та інших послуг, потреба в яких виникає при утворенні та управлінні державним боргом.

Активні угоди — угоди, за якими виникають зобов'язання у позичальників кредитів перед державою в результаті надання позик з бюджету за рахунок залучених державою коштів на фінансування інвестиційних проектів (рекредитування за рахунок залучених коштів), та угоди, якими оформлюються вимоги держави до позичальників у разі взяття державою боргових зобов'язань перед кредиторами в результаті набрання чинності державними гарантіями або визнання державою боргів інших юридичних осіб.

ТЕМА 9. Звітність про виконання бюджету

1. Звітність про використання бюджетних коштів.

Звітність про використання бюджетних коштів ведуть розпорядники коштів. Вона представляє собою метод узагальнення зведених у певну систему планових і облікових даних про виконання кошторису доходів і видатків та показників, які характеризують виконання встановленого плану по мережі, штатах і контингентах за звітний період.

Звітність - це метод контролю за цільовим і економним витрачанням державних (бюджетних) коштів. Вона складається на основі облікових реєстрів, які використовуються під час обліку виконання кошторису доходів і видатків, а також оперативних даних по мережі, штатах і контингентах.

Установи, які фінансуються з Державного і місцевих бюджетів, складають місячні, квартальні і річні звіти (до квартальних і річних звітів додаються бухгалтерські баланси). Підготовлені звіти підписуються керівником установи і головним бухгалтером. Усі звіти складають наростаючим підсумком з початку року.

З 1995 р. (у листопаді 1995 р. було утворено Державне казначейство України) право розроблення і затвердження нормативно-методичних та інструктивних документів з питання звітності про виконання бюджетів усіх рівнів закріплено за Центральним апаратом Державного казначейства України.

Місячні звіти. Міністерства, відомства, інші центральні органи виконавчої влади, установи й організації, які отримують кошти Державного бюджету, готують та подають такі форми місячної звітності:

№ 2мд «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи»;

№ 2-валюта «Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України»;

№4-1мд «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами»;

№ 4-2мд «Звіт про надходження і використання коштів, отри­маних за іншими джерелами, власних надходжень бюджетних установ»;

№ 4-Змд «Звіт про надходження і використання інших надхо­джень спеціального фонду»;

№ 7мд «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

№ 8мд «Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ».

Установи та організації, які отримують кошти місцевих бюджетів, місячний звіт про виконання кошторисів готують та подають у такому обсязі за формами:

№ 2мм «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи»;

№ 4-1мм «Звіт про надходження і використання коштів, отрима­них як плата за послуги, що надаються бюджетними установами»;

№ 4-2мм «Звіт про надходження і використання коштів, отри­маних за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;

№ 4-Змм «Звіт про надходження і використання інших надхо­джень спеціального фонду»;

№ 7мм «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

№ 8мм «Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ».

Місячні звіти складаються в гривнях з наростаючим підсумком. За казначейської форми виконання кошторисів доходів і видатків звіти перевіряються і візуються органом Державного казначейства України, в якому відкрито реєстраційний рахунок установи, при цьому проставляються підпис, відбиток печатки або штампа.

Термін подання місячних звітів установлюється органами, до яких ці звіти подаються, але за умови своєчасного подання звітів до органів Державного казначейства і фінансових органів.

До складу квартальної звітності розпорядників коштів, що отримують кошти із Державного і місцевих бюджетів, входять такі документи:

—№ 1 «Баланс»;

—№ 2кд(км) «Звіт про використання коштів загального фонду кошторису установи»;

—№ 2-валюта «Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України»;

—№ 4-1кд(км) «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами»;

—№ 4-2кд(км) «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;

—№ 4-Зкд(км) «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»;

—№ 7кд(км) «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

—№ 8кд(км) «Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ».

Зведені звіти складають вищестоящі органи на підставі завізованих звітів в органах казначейства підвідомчих установ та організацій. Зведена звітність головних розпорядників коштів повинна повністю збігатися з даними, надісланими територіальними органами казначейства Державному казначейству України.

Такий набір звітних квартальних документів подають міністерства, відомства, установи й організації, які фінансуються з Державного і місцевих бюджетів, органам Державного казначейства (або відповідному фінансовому органу) з 10-го числа першого місяця, наступного за звітним кварталом, до 1-го числа другого місяця за звітним кварталом. Термін подання звіту повідомляється індивідуальним листом, який надсилають органи Державного казначейства (або відповідний фінансовий орган) головним розпорядникам коштів та розпорядникам коштів нижчих ступенів.

До складу річної звітності розпорядників коштів входять такі форми:

—№ 1 «Баланс»;

—№ 2д(м) «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи»;

— № 2-валюта «Звіт про використання коштів загального фонду з міжнародної діяльності України»;

— № Зд(м) «Звіт про виконання плану по штатах та контингентах»;

— № 4д(м) «Звіт про надходження і використання коштів спеціального фонду»;

— № 5д(м) «Звіт про рух необоротних активів»;

— № 6 «Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування»;

— № 7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

— № 8 «Звіт про фінансові зобов'язання бюджетних установ»;

— № 9 «Звіт про результати фінансової діяльності»;

— № 15 «Звіт про нестачі і крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах».

2. Звітність органів Державного казначейства України про виконання бюджету.

Органи Державного казначейства України подають періодичну звітність до якої відносять місячні та квартальні звіти.

Зведені місячні звіти про виконання Державного бюджету подаються управліннями Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі засобами телекомунікаційного зв'язку з обов'язковим підтвердженням їх у паперовій формі в Державне казначейство України в термін з 8 до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Місячні звіти про виконання Державного бюджету складаються територіальними органами Державного казначейства в тисячах гривень за наростаючим підсумком з початку року та за показниками бюджетної класифікації, що мають внутрішню ієрархічну структуру кодів.

До форм місячної звітності про виконання Державного бюджету відносять:

— № 1мдб «Сальдовий баланс рахунків»;

— № 2мдб «Звіт про виконання державного бюджету»;

— № 2-валюта «Звіт про використання коштів Державного бюджету з міжнародної діяльності України»;

— № 7мдб «Звіт про бюджетну заборгованість»;

— Довідка про повернення кредитів, наданих з Державного бюджету;

— Інформація про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України;

— Звіт про використання коштів з резервного фонду Державного бюджету України;

— Довідка про суми залишків коштів, перерахованих у поточному році.

Порядок і терміни подання місячної звітності про виконання Державного бюджету України відповідним органам законодавчої і виконавчої влади показано на рис. 24.

Квартальна звітність органів казначейства про виконання Державного бюджету складається з таких документів:

—№ 1кдб «Звіт про фінансовий стан Державного бюджету України (баланс)»;

—№ 1-1к «Сальдовий баланс рахунків»;

—№ 2 «Звіт про результат виконання державного бюджету»;

—№ 2кдб «Звіт про виконання державного бюджету»;

—№ 2-валюта «Звіт про використання коштів державного бюджету з міжнародної діяльності України»;

—№ 3кдб «Звіт про рух грошових коштів»;

—№ 7кдб «Звіт про бюджетну заборгованість».

—Довідка про повернення кредитів, наданих з Державного бюджету;

—Звіт про використання коштів з резервного фонду Державного бюджету України;

—Інформація про стан державного боргу;

—Звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов'язань;

—Інформація про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України;

—Довідка про суми залишків коштів, перерахованих у поточному році.

Інформація про стан державного боргу та звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов'язань, складається тільки на центральному рівні органів Державного казначейства.

Інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України складають на центральному рівні органів Державного казначейства на підставі даних бухгалтерського обліку по загальному фонду державного бюджету в розрізі кодів програмної та економічної класифікації видатків.

Зведені квартальні звіти про виконання Державного бюджету складаються територіальними органами Державного казначейства у тисячах гривень за наростаючим підсумком з початку року і подаються засобами телекомунікаційного зв'язку в термін до 30-го числа першого місяця наступного кварталу Державному казначейству України.

Управління Державного казначейства складають зведені квартальні звіти про виконання Державного бюджету на підставі звітів, поданих територіальними відділеннями Державного казначейства та даних бухгалтерського обліку за доходами та видатками, які здійснені безпосередньо управліннями. Зведені квартальні звіти підписуються керівниками й головними бухгалтерами органів Державного казначейства.

Порядок і терміни подання квартальної звітності про виконання Державного бюджету України відповідним органам законодавчої і виконавчої влади показано на рис.

Після переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування місячні і квартальні звіти про їх виконання складаються органами Державного казначейства України. Органи Державного казначейства України подають звіти про виконання місцевих бюджетів відповідним фінансовим органам і своїм вищестоящим органам. Фінансові органи готують пояснювальну записку до одержаного звіту і передають їх разом до вищого фінансового органу. Органи Державного казначейства України (територіальні управління і відділення) подають звіти про виконання місцевих бюджетів Державному казначейству України, яке, у свою чергу, подає зведений звіт про виконання місцевих бюджетів Міністерству фінансів України.

До форм місячної звітності про виконання місцевих бюджетів, що здійснюється органами казначейства, відносять такі:

№ 1ммб «Сальдовий баланс рахунків»;

№ 2ммб «Звіт про виконання місцевих бюджетів»;

№ 7ммб «Звіт про бюджетну заборгованість».

Квартальна звітність органів казначейства про виконання місцевих бюджетів складається з таких документів:

№ 1кмб «Звіт про фінансовий стан (баланс)»; •№ 1к «Сальдовий баланс рахунків»;

№ 2кмб «Звіт про виконання місцевих бюджетів»;

№ 3кмб «Звіт про рух грошових коштів»;

№ 7кмб «Звіт про бюджетну заборгованість»;

Інформації про надходження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів.

Терміни підготовки і подання місячної та квартальної звітності про виконання місцевих бюджетів установлюються наказами Державного казначейства України.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!