Основні поняття

Конституційний „вимір” прав і свобод людини

Людини та громадянина

Семінарське заняття 1

Мета заняття: засвоєння знань про конституційний статус людини і громадянина, їх взаємозв’язок та зміст. Студентам треба знати, що практичне втілення принципу верховенства права у суспільних відносинах передбачає реалізацію широкого кола основних прав і свобод людини і громадянина, що складають зміст конституційного статусу кожної конкретної особи. Тому першочергової уваги заслуговує розгляд суттєвих ознак конституційного статусу людини і громадянина.

Права громадянина — це суто правова категорія, головним призначенням якої виступає забезпечення участі відповідного індивіда у суспільно-політичному і державному житті шляхом надання йому для цього юридичних можливостей.

Поняття людини передбачає розумну (людську) істоту, розглядувану у біологічному і соціальному аспектах. Тотожним поняттю людини вважається поняття людського індивіда (або індивіда).

Іншим за природою є поняття громадянина, котре відображає певні політико-правові властивості, яких зазвичай на­буває людина, її юридично визначені особливі взаємозв'язки з державою.

Теорія юснатуралізму відображена в різному трактуванні самої природи прав людини і прав громадянина. З позицій цієї теорії права людини можуть існувати як об'єктивна реалія і поза будь-якою формальною фіксацією. Разом з тим вони не мають абсолютного характеру, адже постають результатом суспільного розвитку на певному його історичному етапі. Не менш важливим є те, що права людини – це не тільки соціальна, а й юридична категорія. Будучи встановленими у позитивному праві і тим самим визнаними державою, вони набувають якості суб'єктивних прав.

Громадянство - це сталі у просторі і у часі правові зв'язки між фізичною особою і державою, що взаємно породжують права і обов'язки (у особи) та повноваження (у держави), а також знаходять у них свій вияв.

Фізичні права (або, за іншою термінологією, життєві, вітальні чи со­матичні) – це права, здійснення яких задовольняє найважливіші, базові, визначальні потреби людини у забезпеченні її біологічного, «тілесного» існування, виживання, безпечного психофізичного розвитку. У разі порушення, руйнації, ліквідації прав цієї групи втрачають сенс, зводяться нанівець будь-які права людини, що належать до інших груп. Саме тому основна класифікація прав людини має розпочинатись саме з прав фізичних.

Особисті права – це права, здійснення яких задовольняє потреби людини у формуванні, безпечному функціонуванні й розвитку її як особистості, тобто носія тих або інших духовно-моральних індивідуальних властивостей.

Культурні права – це права, реалізація яких задовольняє потреби людини у доступі до культурних надбань свого народу та інших народів (зокрема, у здобутті знань), у її самореалізації шляхом створення нею різноманітних цінностей культури.

Економічні права – це права, здійснення яких задовольняє потреби людини в її індивідуальній самореалізації у господарській (економічній) діяльності, зо­крема шляхом участі у виробництві матеріальних благ, у наданні послуг або у підприємництві.

Політичні права – це права, які задовольняють потреби людини у визначенні загальних соціальних умов її індивідуального існування й розвитку через її участь в управлінні суспільством (його осередками, об'єднаннями) і державою.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 65; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!