Управління витратими підприємства.

Управління фінансами підприємства.

Система управління фінансами підприємства повинна забезпечити стійкий фінансовий стан підприємства. Для виконання цього завдання вона повинна мати:

- чітко сформульовані фінансові цілі і критерії;

- фінансово-економічну стратегію;

- сформульовані завдання щодо підготовки і прийняття фінансових рішень;

- прогноз і фінансовий план стратегічного розвитку підприємства;

- механізм стимулювання;

- технічне забезпечення;

- оптимальну організаційну структуру управління фінансами з розподілом функцій і повноважень.

Система фінансового управління повинна вирішуватися комплексно і передбачати проведення аудиту, автоматизації обліку, удосконалення фінансового планування, управлінського обліку, діловодства та розподілу функцій і повноважень.

Створена система фінансового управління передбачає вирішення таких питань:

- оцінку фінансового стану підприємства;

- управління витратами, прибутковістю;

- затвердження оптимального асортименту (видів продукції);

- формування бюджету для окремих підрозділів (галузей);

- планування і контроль грошових потоків;

- прогнозування запобігання банкрутства;

- аналіз руху капіталів;

- аналіз структури фінансового балансу;

- експертизу і оцінку інвестиційних проектів;

- планування обсягів і термінів податкових платежів;

- аналіз ефективності бартерних операцій.

В Україні здійснено перехід на міжнародну систему фінансового планування. Вона складається з таких елементів:

- план продажу і купівлі;

- план виробництва;

- аналіз грошових потоків;

- аналіз прибутків і збитків;

- аналіз перспективного балансу;аналіз руху матеріальних і інформаційних потоків.

При запровадженні системи управління фінансами підприємства спочатку формулюють цілі і фінансово-економічну стратегію, паралельно з цим здійснюється підготовка кадрів.

З економічної точки зору управління підприємством ґрунтується на управлінні асортиментом, собівартістю та фінансах. Усі ці елементи взаємопов’язані і взаємозалежні. Оптимізацію цих показників потрібно здійснювати комплексно на основі інформації щодо фінансово-економічного стану підприємства, його потенціалу у кожний відрізок часу, зовнішнього маркетингу тощо.

Для ефективного управління асортиментом необхідна така інформація:

- динаміка цін;

- динаміка обороту;

- динаміка складських запасів;

- динаміка прибуткі;

- динаміка частки в обороті групи;

- оборотність за окремими товарами;

- динаміка попиту;

- динаміка пропозиції.

Виконання завдань управління асортиментом допомагає складати оптимальні плани реалізації продукції, закупівлі ресурсів, собівартості продукції та ефективно використовувати грошові кошти.

Для управління витратами суттєвою необхідністю є розрахунок і аналіз маржинального прибутку (різниці між ціною продажу товару і перемінними витратами), облік термінів оборотності, аналіз показників діяльності підприємства та окремих його підрозділів.

Використання даних показників дозволяє розрахувати ефективність кожної товарної позиції, що є основою управління асортиментом.

За рахунок впровадження системи управління витратами отримується така інформація:

- рівень собівартості будь-якої продукції, груп продукції та усього асортименту;

- собівартість у динаміці та у поточному періоді;

- різні види прибутків;

- прибутки та збитки окремих фінансових центрів, витрати з оборотів та інші економічні показники, які визначаються шляхом порівняльного аналізу;

- повний облік і аналіз інвестицій;

- розрахункові ціни;

- оптові знижки;

- будь-яка інформація щодо обороту.

Механізм управління витратами дозволяє підвищити рівень рентабельності виробництва на 10-15%.

При впровадженні системи управління витратами розробляються заходи щодо зниження матеріальних витрат, Матеріальні витрати скорочуються за рахунок здійснення таких заходів:

1. Матеріальні витрати:

- переглядаються існуючі норми витрат і визначаються шляхи їх скорочення;

- здійснюється інвентаризація і оцінка залишків матеріальних ресурсів з точки зору їх ліквідності;

- розглядається можливість удосконалення конструкції технічних засобів;

- використання дешевших ресурсів та їх замінників (ресурсів-аналогів);

- впроваджуються нові технології;

- розглядаються власні можливості в виконанні покупних робіт і послуг, виробництві певних ресурсів.

2. Паливно – енергетичні ресурси

- облік витрат в усіх підрозділах;

- впровадження енергозберігаючих технологій;

- зменшення тарифів;

- виведення енергоємних виробництв на окремий облік (центри фінансової відповідності);

- перегляд норм витрат енергоносіїв;

- використання вторинних ресурсів.

3. Економія за рахунок скорочення операційних витрат:

- підвищення продуктивності праці;

- механізація і автоматизація виробництва;

- використання економічних машин і матеріалів;

- впровадження системи управління витратами;

- скорочення зайвих робочих місць;

- запровадження відрядної системи оплати праці;

- перегляд норм виробітку;

- децентралізація управління;

- ефективне використання кредитних ресурсів;

- реструктуризація підприємства;

- відмова від оренди;

- скорочення адміністративних витрат;

- централізація складського господарства і складських робіт

4. Соціальна сфера:

- передача збиткових об’єктів муніципальним органам;

- ліквідація соціальних об’єктів, які не використовуються;

- передача в оренду частини соціально-культурного сектору;

- передача соціальних об’єктів у приватний сектор.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 44; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!