Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Оцінка цінових стратегій підприємства




Інвестиційні можливості в процесі планування прибутку

Процес планування прибутку є першим етапом оцінки маркетингового потенціалу. При цьому рекомендується враховувати ряд чинників:

1. Можливість коливання ціни реалізації продукції як в одну, так і в іншу сторону.

2. Зміна прямих змінних витрат Підприємства під впливом численних причин, наприклад, при зміні цін на використовувану сировину, матеріали, енергію, устаткування, витрат на зарплату основних виробничих працівників.

3. Можливості зміни умовно-постійних витрат, які можуть бути направлені на удосконалення системи управління Підприємством і окремими його підрозділами, організаційної і виробничої структур.

4. Модернізація виробництва, його розвиток, розширення і удосконалення. Все це може бути реалізовано за допомогою реконструкції Підприємства, його технічного переоснащення.

5. Можливий облік структурних зрушень продукції, зняття з виробництва застарілих, безперспективних видів продукції і освоєння нових видів.

6. Можлива зміна виробничої програми, яку слід оцінювати з позицій наявних обмежень, зокрема по допустимій ефективності капітальних вкладень.

7. Існуючу дискретність виробництва, його багатономенклатурний, багатоасортиментний характер.

Процес планування прибутку включає 6 етапів:

1. Формування вхідної інформації.

2. Визначення самого прибутку і найважливіших економічних і фінансових показників діяльності підприємства.

3. Аналіз одержаної інформації щодо прийнятого варіанту.

4. Аналіз рентабельності виробництва по видах продукції для визначення резервів у напрямі підвищення прибули.

5. Внесення змін в техніку і технологію, організацію виробництва і управління по видах продукції з метою підвищення прибули.

6. Ухвалення рішень і розрахунок всієї інформації з видів продукції і узагальненої інформації по підприємству в цілому.

 

Існують дві методологічні схеми:

1. Витратне ціноутворення - в основу якого закладені майбутні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

2. Ринкове ціноутворення - при якому, ціна формується під впливом попиту і пропозиції товарів на ринку.

Витратне ціноутворення широко використовується фірмами за відсутності істотної конкуренції з боку інших підприємств, які виготовляють товар аналогічного призначення.

Ніші ринку, де може успішно використовуватися витратне ціноутворення: виробництво і продаж товарів монополіями (монопольний ринок); часткове виробництво і продаж товарів в умовах олігопольного ринку (особливо за умови діючих фірм між собою про проведення єдиної загальної цінової політики); виробництво товарів з урахуванням замовлень споживачів (формування портфеля замовлень на основі договірних цін); значний дефіцит продукції і не задоволеність попиту на неї; локально ізольована ніша (відсутність транспортних зв'язків).

Визначення ціни товару витратним методом здійснюється по формулі:

Ц = З + П= З + РС = З (1+Р);

де Ц - ціна одиниці товару, виробництво якого буде здійснюється в новому підприємницькому проекті;

С - собівартість одиниці продукції після освоєння виробничої потужності майбутнього підприємства;

П - плановий прибуток на одиницю продукції після освоєння виробничої потужності підприємства.

Формула визначення планового прибутку:

П= Р – З;

де Р - планова рентабельність виробництва продукції після освоєння виробничої потужності підприємства (у частках одиниці).

Собівартість продукції можна визначити:

С= Впер + Впост/N;

де Впер - змінні витрати на одиницю товарної продукції;

Впост - условнопостоянниє витрати в абсолютному виразі за рік;

N - плановий річний об'єм виробленої товарної продукції.

 

Таблиця 15.2

Розрахунки техніко-економічних і фінансових

показників нового продукту

Найменування показника Формула
1.Ціна одиниці товару Ц=С(1+Р)
2.Прибуток підприємства за рік П=Р*С
3.Собівартість одиниці товару С= Спер+ Спост / N
4.Річний об'єм виробництва N=Nm (1-Mo)
5.Рентабельність виробництва Р<Ро
6.Маржинальный дохід Дм=Ц-Спер
7.Виручка В=N*С
8. Прибуток підприємства П=N(Ц-С)
9. Рентабельність виробництва Р=Ц / (С-1)
10. Коефіцієнт змінних витрат r = Впер / З
11. Коефіцієнт використання виробничої потужності Кн= N*Nm
12. Заробітна плата на товарний випуск Зт=N*Зп +Зпос
13. Частка зарплати в собівартості S= Зт*Ст
14. Ново створена вартість W= П+Зт=В-То
15. Частка знову створеної вартості у виручці підприємства Wy=W / B

 

У ринковому ціноутворенні головний принцип- співвідношення попиту і пропозиції товарів. Ринкове ціноутворення доцільно використовувати при умові: конкуренція; при монополістичній конкуренції; частково в умовах олігополістичного ринку (коли немає таємної змови); коли відсутнє витратне ціноутворення.

Ціна товару визначається по формулі:

Ц= 1+Кэц+Нф-сп;

де Нф - значення комплексного показника, який враховує дію всіх нецінових чинників;

Ке ц - коефіцієнт еластичності попиту товару від його ціни;

сп - коефіцієнт сукупного попиту на товар, який враховує дію всіх чинників і вплив сукупної пропозиції всіх товаровиробників.

сп= а+аф,

де а – коефіцієнт зміни пропозиції конкурентними фірмами в аналізованому періоді в порівнянні з базовим;

аф – частка фірми, яка входить в галузь з своїм товаром в аналізованому періоді, щодо величини базової сукупної пропозиції.

Нф= Кед(Д-1)+Кэв(dв-1)+Кэс(dс-1)+Кэк(Iк-1)

де Д - коефіцієнт зміни доходу споживачів товару порівняно з базовим періодом;

- коефіцієнт зміни ціни взаємозамінного товару;

- коефіцієнт зміни ціни взаємодоповнюючого товару;

- індекс зміни якості товару порівняно з базовим періодом;

Кед, Кев, Кес, Кек - коефіцієнти еластичності попиту на товари відповідно від доходу споживачів, ціни взаємозамінного товару, взаємодоповнюючого товару, зміни якості товару.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 46; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.