Цукровий діабет.

Мал. 2. 17 Біохімічні процеси, які розгортаються в організмі людини під час голодування (за Мітченко О.І., 2003).

Скелетний м’яз – найбільш велика тканинна маса в організмі людини, який може слугувати вільним метаболічним органом для збільшення утилізації глюкози, жирних кислот та тканинних субстратів.

Цукровий діабет – комплексний метаболічний розлад, який характеризується порушеним споживанням глюкози тканинами внаслідок недостатньої продукції інсуліна підшлунковою залозою або втрати периферичної чутливості до нього. Підвищені рівні циркулюючої в крові глюкози зв‘язані з великим ушкодженням судин і мікросудин, особливо в ретині і нирках і порушеннями коронарного кровообігу. Крім того, часто спостерігається периферична сенсорна і серцево-судинна автономна невропатія.

Виокремлюють два різновиди діабету: інсулінозалежний і інсулінонезалежний (або цукровий діабет першого і другого типу відповідно).

Діабет І типу звично виникає в ранньому віці приблизно в 50% випадків. Для встановлення діагнозу має місце анамнез захворювання. Васкулярні і неврологічні ускладнення проявляються рано і часто призводять до сліпоти, ниркової недостатності, атеросклерозу і периферичної невропатії протягом 10 років і більше.

Прогресування і неврологічні ускладнення тісно зв‘язані з інтенсивністю гліколізації різних структурних білків в тканинах-мішенях і різними факторами росту, які стимулюють мікроваскулярні проліферативні зміни. Ішемічна хвороба серця з безсимптомною ішемією міокарда часто зустрічається у хворих з діабетом І типу, очевидно, внаслідок серцевої автономної невропатії.

Цукровий діабет ІІ типу, як правило, виникає у людей старших за 40 років, які ведуть малорухомий спосіб життя і мають надлишкову масу тіла. Гіперглікемія, яка зустрічається у хворих на діабет ІІ типу, переважно зв‘язана з периферичною резистентністю до інсуліну, особливо в печінці і скелетних м‘язах. Циркулюючий в крові інсулін спочатку підвищений через високі рівні глюкози, яка стимулює його вироблення підшлунковою залозою. Коли з часом фракція β-клітин підшлункової залози «виснажується», концентрація інсуліну в крові знижується. Таким чином, діабет ІІ типу характеризується ранньою резистентністю до інсуліну, прогресуючою гіперглікемією і гіперінсулінемією, а на заключному етапі – дефіцитом інсуліну.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 69; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!