Роки “застою” (1964-1985 рр.). 3 страница

Після референдуму почався "новоогарьовський процес" — переговори керівників дев'яти республік (Росії, України, Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Туркменистану, Киргизстану, Таджикистану, Азербайджану) із президентом СРСР. "Заява 9+1". підписана 23 квітня 1991 р., декларувала принципи нового союзного договору і знаменувала початок третього етапу політичної реформи. 24 липня 1991 р. М. Горбачов заявив, що роботу над союзним договором закінчено. Республікам передбачалося надати додаткові повноваження, більшість центральних структур втрачали владу з укладенням нового договору. Попереднє підписання документа було призначено на 20 серпня 1991 р.

5. Серпневий заколот 1991 р.

Вранці 19 серпня 1991 р. ТАРС передав інформацію про створення Державного комітету з надзвичайного становища (ДКНС), до складу якого увійшли 8 осіб — Янаєв, Павлов, Пуго, Крючков, Язов, Стародубцев, Бакланов, Тизяков. В оголошеній заяві ДКНС було сказано, що президент СРСР не може виконувати своїх обов'язків за станом здоров'я і тому вся повнота влади переходить до ДКНС. Це означало державний переворот. Було оголошено програму першочергових заходів щодо відновлення правопорядку в Країні. Вона передбачала надзвичайний стан упродовж 6 місяців. У Москву було введено військові частини. Але з перших годин перевороту активний опір ДКНС чинили президент Росії Б. Єльцин, обраний на цю посаду І2 червня 1991 р., передова частина населення Москви та найбільших промислових центрів (Ленінграда та ін.). Введені до столиці війська також не виступили проти мирного населення, яке стало на захист штабу демократичних сил — будинку парламенту Росії ("Білого дому"). Активний протест із боку міжнародного товариства, міжнародна ізоляція ДКНС сприяли провалу державного перевороту і перемозі сил демократії в СРСР.

21 серпня організатори перевороту, зрозумівши, що більшість населення їх не пІдтримус, припинили виступ. Президент СРСР Горбачов повернувся до Москви. Змовників було заарештовано, законність відновлено.

Після краху перевороту події набрали кардинально нового характеру. Було припинено діяльність КПРС. оголошено про початок реформи КДБ з метою його остаточної ліквідації та заміни службою розвідки і контррозвідки, ухвалено рішення про радикальну військову реформу.

6. Розпад СРСР

Із 23 серпня по 1 вересня 1991 р. проголосили свою незалежність Естонія, Латвія, Україна, Молдавія, Азербайджан, Узбекистан, Киргизстан. "Новоогарьовський процес" було зірвано.

1 грудня 1991 р. в Україні відбувся референдум, на якому громадяни майже одностайно (91% голосуючих) висловилися за незалежність республіки. Обраний президентом Л. Кравчук витлумачив результати референдуму як мандат на неприєднання України до нового союзного договору.

8 грудня 1991 р. в білоруській урядовій резиденції "Впскулі", що в Біловсзькій Пущі (біля Бреста), таємно зібралися керівники трьох республік — Білорусі, Росії та України: С. Шушкевич, Б. Єльцин, Л. Кравчук. Узгоджений на засіданні Державної ради варіант договору Єльцин запропонував першим підписати українському президентові, підкресливши, що свій підпис поставить після нього. За власним визнанням Кравчука, "доля договору цілком залежала від України". І він заявив категоричне "ні" со-, юзному договору.

Керівники Росії, України та Білорусі заявили про те, що "Союз РСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування". Потім Б. Єльцин телефонував президентові США Бушу, а С- Шушкевич — президенту Горбачову, що Радянського Союзу більше не існує, третій етап політичної реформи завершився розпадом СРСР.

На цій же зустрічі постало питання про підготування нового документа. Так народилася Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), підписана керівниками Росії. України, Білорусі.

13 грудня в Ашхабаді керівники держав Середньої Азії та Казахстану в основному схвалили ініціативу створення СНД. На зустрічі 21 грудня в м. Алмати відбулося підписання Декларації 11 держав на підтримку БІловезької угоди. Виняток становили республіки Прибалтики і Грузія, яка приєдналася до СНД через два роки.

М. Горбачов, перший і останній президент СРСР, 25 грудня 1991 р. о 19-й годині виступив по телебаченню із заявою про припинення свосї діяльності на посаді президента.

Того ж вечора, о 19-й годині, у Москві над Кремлем було спущено червоний прапор із Державним гербом СРСР, а на його місце піднісся російський. Цей акт зміни державних символів поставив останню крапку в драматичній долі величезної країни, що називалася Радянським Союзом.

Перевірте себе

1. За яких обставин доступився до влади М. Горбачов?

2. Чим було викликане прийняття 1985 р. нового політичного курсу?

3. Що таке "гласність"?

4. У чому виявилася лібералізація суспільного життя в СРСР наприкінці 80 — на початку 90-х рр.?

5. Яку мету переслідував "новоогарьовський процес"?

6. Які події відбулися 19—21 серпня 1991 р. у Москві?

7. Визнайте причини розпаду СРСР.

Виконайте завдання

1. Схарактеризуйте реформи в роки перебудови за схемою.

Економічні Реформа Аганбегяна Реформа Рижкова - Абалкіна Перехід до ринку

Політична

1-й етап 2-й етап 3-й етап

2. Визначте етапи розпаду СРСР.

Питання для обговорення у групі

1. Чи справедливе, на вашу думку, твердження деяких західних політологів Про "перебудову" як про "революцію в СРСР"?

2. Яке значення для світового співтовариства має розпад СРСР?

3. Як могли б розвиватися події в країні у разі перемоги заколоту в серпні 1991 р.?

Документи свідчать

Виконайте лабораторко-практичну роботу. Прочитайте висловлювання різних політичних діячів про М. Горбачова та його власну оцінку подій 1991 р. і дайте відповідь на запитання:

1. Чи несе М. Горбачов відповідальність за провал економічної реформи в СРСР, чи її здійснення було неможливе в умовах, що склалися?

2. Розпад СРСР стався завдяки внутрішнім причинам чи мав зовнішній поштовх?

1) Колишній голова Ради Міністрів УРСР В. МахоЛ: Торбачоа ніколи глибоко не розбирався в економіці. Тривалий час він розглядав її як політичну служницю. Як засіб задоволення особистих амбіцій... Конкретні економічні питання, навіть найбільш значні, для нього нецікаві, у глибину їх він не входив, відкараскувався загальними політичними деклараціями.

2) Посол СРСР у Великій Британії Л. Замятін навів унікальний документ — запне розмови М. Горбачова з президентом США Дж. Бушем. 17 липня 1991 р. М. Горбачов звернувся до Д. Буша: "Створюється враження, що мій друг президент США ще не прийшов до остаточної відповіді на головне питання — який Радянський Союз хочуть бачити США? А доти, доки не буде дано остаточної відповіді на це питання, ми будемо спотикатися на тик чи інших часткових питаннях відносин.

3) Збігнев Бжезінський, американський політолог: "Подібно до багатьох попередніх імперій, Радянський Союз урешті-решт тріснув і розпався на фрагменти, ставши жертвою не стільки прямої військової поразки, скільки дезінтеграції, прискореної економічними і соціальними напруженнями".

4) М. Горбачов (в інтерв'ю напередодні свого 70-річчя 2 березня 2001 р.). "Що ми тоді не вирішили? Восени 90-го року вся країна вишукувалася

в черги... Не вирішивши проблему ринку, ми збільшили соціальні виплати. Лікарі, вчителі отримали надбавки до заробітної платні. Пенсіонери 45 млрд отримали. І вся ця рубльова маса нависла над ринком, а покривати її було нічим. Ось, я вважаю, де було закладено велику помилку".

Запам'ятайте дати:

• Березень 1985 р. — обрання генеральним секретарем ЦК КПРС М. Горбачова.

• Березень 1990 р. — обрання М. Горбачова президентом СРСР.

• 12 червня 1991 р. — обрання Б. Єльцина президентом РСФСР.

• 19—21 серпня 1991 р. — антидержавний путч у Москві.

• 25 грудня 1991 р. — припинення існування СРСР.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 82; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!