Сутність, призначення облікової політики та її рівні

Досвід країн з розвиненими ринковими відносинами свідчить про те, що важливою складовою загального механізму управління господарською діяльністю підприємств, фінансово-промислових об’єднань є уміло сформована облікова політика.

У сфері господарювання застосовується поняття «економічна політика», складові якої – маркетингова, фінансова, інвестиційна та цінова політики – встановлюють межі діяльності та поведінки суб'єкта господарювання, спрямовані на реалізацію його стратегії.

Для підприємств необхідною є розробка власної економічної політики з урахуванням аналогічної політики держави.

Складові фінансової політики підприємства – облікова, договірна та податкова політики - здійснюють суттєвий вплив на ведення бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання.

Через облікову політику підприємства реалізують свою власну політику в сфері бухгалтерського обліку для максимального задоволення потреб в інформації для управління власністю. Облікова політика - це форма діяльності суб'єктів у галузі бухгалтерського обліку з метою реалізації власних інтересів.

Поняття «облікова політика» у міжнародну практику обліку офіційно введено в 1975 році із впровадженням Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Розкриття облікової політики».

Міжнародний стандарт фінансової звітності 1 «Подання фінансових звітів» передбачає, що політика бухгалтерського обліку охоплює принципи, правила, методи, умовні узгодження, процедури, прийняті керівниками підприємств та опрацьовані й відображені в фінансовій звітності. Вибір і пристосування одного з них, як найбільш ефективного для фінансового стану підприємства та профілю підприємницької діяльності, належить до компетенції керівництва підприємства.

МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» – визначає ОП як певні принципи, основи,домовленості, правила та практика, що застосовуються підприємством для складання та подання фінансових звітів.

В Україні поняття «облікова політика» було закріплено законодавчо та офіційно введено у бухгалтерську термінологію з початком реформи системи бухгалтерського обліку – 1 січня 2000р. Ст.1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.3 ПСБО 1 облікова політика визначена, як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з чинних нормативних актів і особливостей діяльності підприємства. Отже, головне призначення ОПП – встановити найбільш вигідні для конкретного підприємства методи обліку та на їх основі складати фінансову звітність, яка відповідатиме встановленим ПСБО 1 якісним характеристикам.

Облікова політика повинна розроблятися кожним підприємством, зареєстрованим у встановленому законодавством порядку.

Причинами появи облікової політики в ринкових умовах є:

– альтернативні варіанти щодо організації і ведення бухгалтерського обліку передбачені законодавчими документами;

– розширення видів діяльності та організаційно-правових форм суб'єктів господарювання;

– зміна ролі бухгалтера в господарському житті підприємства від простого реєстратора господарських операцій до активного його учасника.

Особливого значення облікова політика набуває для великих за розмірами підприємств зі значними обсягами та інтенсивністю надходження до управлінського персоналу бухгалтерської інформації, необхідної для оперативного управління підприємством.

Всі аспекти розвитку системи обліку цілеспрямовано формуються державними органами, і знаходять своє вираження в обліковій політиці. Отже, облікова політика може формуватись на двох рівнях (табл.1).

Таблиця 1

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!