Страхування майна

Тема 2

КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ

Лекція 3

КЛАСИФІКАЦІЯ СТРАХУВАННЯ

Мета: З’ясувати визначення класифікації, її значення; обов’язкова та добровільна форми страхування.

1. Поняття класифікації страхування та її значення.

2. Класифікація страхування за об’єктами.

3. Обов’язкова та добровільна форми страхування.

______________________________________

1. Поняття класифікації страхування та її значення.

Класифікація – це система поділу певних явищ, процесів, предметів, понять на класи, групи, види, форми тощо за спільними ознаками, властивостями, рисами.

У зв’язку з тим, що страхування є досить об’ємним, багатовимірним явищем суспільного життя, яке має природні, економічні, соціальні, юридичні та глобалізацій ні аспекти, існує багато критеріїв його групування (класифікації). Розглянемо головні з них.

Метою класифікації є встановлення певної ієрархії, упорядкованої шляхом поділу на різнойменні між собою множини, які внутрішньо є однорідними.

Так, класифікацію в страхуванні здійснюють за історичним періодом виникнення певних форм страхування. За цим критерієм виділяють:

- античне страхування;

- середньовічне страхування;

- страхування капіталістичної доби індустріального періоду;

- сучасні види, форми та засоби страхування, зумовлені інформаційною добою суспільного розвитку.

Окрім того, страхування класифікують за іншими категоріями (ознаками):

- за ступенем свободи волевиявлення потреби в страховому захисті (добровільне та обов’язкове);

- за метою страхування (соціальне і комерційне);

- за об’єктами страхування (майнове, відповідальності та життя й пенсій);

- за родом небезпеки (страхування життя і пенсій та страхування, відмінне від страхування життя і пенсій).

Можливі й інші класифікації, в основу яких покладено інші критерії – за формою власності страхової організації, за обсягом відповідальності страховика, залежно від статусу страхувальника (юридична чи фізична особа).

Наукове значення класифікації як такої та класифікації в страхування зокрема полягає в тому, що вона дає можливість визначити місце тієї чи іншої підсистеми в системі, окремого елемента – в підсистемі та виявити зв’язки між самими елементами та між елементами і системою в цілому.

Класифікація, з одного боку, відображає певний рівень знань про об’єкти, а з іншого – дає підстави виявити прогалини в знанні про систему та її структуру.

Класифікації мають важливе практичне значення. Так, поділ страхування на соціальне і комерційне лежить в основі реалізації соціальної політики будь-якої соціально орієнтованої держави. Поділ страхування за родом небезпеки на страхування життя й пенсій та страхування, відмінне від страхування життя й пенсій, використовується для врахування специфіки форм і методів страхового захисту інтересів, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням застрахованих на відміну від суто майнових інтересів.

Ці класифікації мають практичне значення під час організації страхового бізнесу, враховуються при визначенні особливостей формування, використання та розміщення страхових фондів, про оподаткуванні страхової діяльності, ліцензуванні, розмежуванні страхових послуг, що надаються державою та приватними страховиками.

2. Класифікація страхування за об’єктами.

За об’єктами страхового захисту страхування поділяють на три великі спеціалізовані галузі:

1) особове (особисте) страхування, яке страхує майнові інтереси, пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи;

2) майнове страхування, яке страхує майнові інтереси, пов’язані з володінням, користування і розпорядженням майном;

3) страхування відповідальності, яке страхує майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням заподіяної страхувальником шкоди третій (юридичній чи фізичній) особі або її майну.

Кожна з трьох галузей страхування має підгалузі, для яких теж характерна складна будова, представлена відповідними видами страхування.

Підгалузі особового страхування

Страхування життя - змішане страхування:

- на дожиття до закінчення строку страхування;

- на випадок смерті;

- дітей;

- до вступу до шлюбу;

- додаткової пенсії;

- ренти та ін.

Страхування від нещасних випадків:

- індивідуальне страхування;

- страхування робітників і службовців за рахунок підприємств і організацій;

- страхування пасажирів;

- страхування туристів;

- страхування дітей та школярів;

- страхування працівників, робота яких пов’язана з особливою небезпекою для життя.

Медичне страхування – добровільне медичне:

-індивідуальне;

- колективне;

- на випадок амбулаторного лікування;

- на випадок стаціонарного лікування;

- громадян, що від’їжджають за кордон.

Підгалузі особового страхування

1) Добровільне страхування:

- майна підприємства;

- домашнього майна;

- транспортних засобів (автомобільних, водних, залізничного,повітряного, вантажів та багажу).

2) Обов’язкове страхування:

- засобів водного странспорту;

- урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень;

- об’єктів космічної діяльності (наземна та космічна інфраструктура);

- тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків.

Страхування майнових ризиків

1) Добровільне страхування:

- від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

- кредитів;

- інвестицій;

- фінансових ризиків;

- виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій.

2) Обов’язкове страхування:

- майнових ризиків за угодою про розподіл продукції;

- майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу.

Порівняльна характеристика галузей страхування.

Майнове страхування покликане відшкодовувати матеріальні збитки, зумовлені страховими подіями. Тут страхуються строго визначені об’єкти на заздалегідь визначену суму.

Особове страхування спрямоване на надання грошової допомоги громадянам та їх сім’ям у зв’язку з втратою здоров’я застрахованою особою чи її смертю.

Структура галузі страхування відповідальності

Добровільне страхування:

- цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

- відповідальність власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

- відповідальність власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

- відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачено попередніми трьома видами).

Обов’язкове страхування:

- відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту;

- страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

- страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами чи аваріями;

- цивільної відповідальності інвестора за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл продукції;

- фінансової відповідальності, життя і здоров’я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи.

При страхуванні на дожиття до закінчення строку дії договору про страхування, а також при страхуванні пенсій, ренти тощо страхувальником нагромаджується страхова сума, яка по закінченні строку дії договору повертається застрахованому, а протягом дії договору використовується страховиком як інвестиційний ресурс.

Страхування відповідальності, як і майнове страхування, є страхуванням збитків. Але, на відміну від майнового страхування, тут об’єкт захисту не може бути визначеним заздалегідь.

3. Обов’язкова та добровільна форми страхування.

За ступенем свободи волевиявлення суб’єктами потреби в страховому захисті страхування поділяють на дві форми: добровільне та обов’язкове.

Обов’язкове страхування зумовлене ризиками, пов’язаними з життям, втратою працездатності або з виникненням таких збитків, які не можуть бути відшкодовані окремою особою. Наприклад, ДТП, пожежа, яка знищила житло десятків або сотень сімей, втрата годувальника тощо без обов’язкового страхування могли б поставити окремих людей у такі умови, що вони до кінця свого життя змушені були б використовувати весь свій дохід для компенсації спричинених збитків, а в деяких випадках для такої компенсації не вистачило б і життя. Значною мірою покриття цих збитків повинна брати на себе держава. Щоб полегшити цей тягар і не перекладати на державний бюджет, обмежений за будь-яких умов, держава запропонує обов’язкове страхування.

Обов’язкове страхування встановлюється законом, згідно з яким страховик зобов’язується страхувати відповідні об’єкти, а страхувальник – вносити належні страхові платежі.

Стаття 7 Закону України «Про страхування» подає перелік видів страхування, які є обов’язковими в Україні: