Провадження у Верховному Суді України

Другою підставою для перегляду судових рішень ВСУ є встановлення і визнання міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, що з боку України було допущено порушення міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом (п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК). Це положення покладає на ВСУ відповідальність за виконання судових рішень міжнародних судових установ, особливо ЄСПЛ, з метою забезпечення дотримання законних прав і свобод людини і спрямування судової практики.

Зазначимо, що КЗПЛ займає особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВР України. Відповідно до положень ЗУ «Про ратифі­кацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першо­го протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 p., з мо­менту приєднання до КЗПЛ Україна взяла на себе низку зобов’язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов’язань відповідно до статей 32,46 КЗПЛ є визнан­ня Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і засто­сування КЗПЛ та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень у справах проти України.

Практика ухвалення ЄСПЛ рішень проти України, в яких констатуються по­рушення прав людини, у більшості випадків встановлює зобов’язання держави щодо виплати відшкодування заявнику (Стягувачу) за порушення його прав та основоположних свобод. Таким чином, виконання рішення ЄСПЛ зводиться, як правило, до грошової компенсації. Проте в практиці розгляду ЄСПЛ справ проти України непоодинокими є випадки ухвалення рішень, що містять констатацію по­рушення прав людини у кримінальному провадженні у матеріальному та/або про­цесуальному аспектах. У зазначених випадках, відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 p., у процесі виконання рішення ЄСПЛ, винесеного проти України, з метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім ви­плати відшкодування, можуть вживатися додаткові заходи індивідуального харак­теру. Згідно з п. «а» ч. 2 ст. 10 цього Закону основним таким заходом є забезпе­чення відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (гезПШІо іп іп(е₈гит). Віднов­лення попереднього юридичного стану Стягувача здійснюються, зокрема, шляхом повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у спра­ві. Таким чином, перегляд судових рішень ВСУ на підставі встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом ви­ступає у кримінальному провадженні іманентною складовою механізму реалізації додаткових заходів індивідуального характеру, які вживаються з метою забезпе­чення відновлення порушених прав особи.

Уявляється, що у ст. 445 КПК не повною мірою розкрито законотворчий потенці­ал ст. 55 Конституції України, якою встановлено, що кожен має право після викорис­тання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Адже такі міжнарод-

Глава 28

ні організації, членом або учасником яких є Україна, як Комітет ООН з прав людини і Комітет ООН проти катувань2, Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації3, Кої мітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок4, тощо теж приймають за звернені нями громадян рішення, в яких констатується порушення Україною положень відпо-І відних міжнародних актів. Тому в КПК доцільно зазначити як підставу для перегляду! судових рішень ВСУ встановлення органом міжнародної організації, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні! справи судом.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 55; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!