Процесуальний порядок закриття кримінального провадження.У стадії до-1

судового розслідування правом закриття кримінального провадження наділені лише І два суб’єкти: слідчий і прокурор.

Повноваження прокурора щодо закриття кримінального провадження є значно ширшими порівняно з повноваженнями слідчого. Прокурор має право закрити кри- І мінальне провадження за будь-якою з встановлених законом підстав і незалежно від І того, чи мало місце повідомлення про підозру.

Компетенція слідчого у цьому питанні є обмеженою. По-перше, слідчий наділений І правом закрити провадження, лише якщо жодній особі не повідомлялось про підозру, а по-друге, виключно за такими підставами:

1) відсутність події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК);

2) відсутність у діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 І

3);набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1. ст. 284 КПК).

Якщо наявна одна з названих підстав для закриття кримінального провадження, проте під час провадження мало місце повідомлення про підозру, закрити проваджен­ня уповноважений лише прокурор.

Процесуальний порядок закриття кримінального провадження включає сукупність І таких дій:

1) встановлення наявності підстави для закриття кримінального провадження.
Реабілітуючі підстави для закриття кримінального провадження можуть бути вста­
новлені як достовірно (наприклад, відсутність складу кримінального правопорушен­
ня), так і грунтуватися на недоведеній винуватості (наприклад, у випадку коли не
встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані І
можливості їх отримати). Нереабілітуючі ж підстави повинні бути встановлені лише
достовірно.

При виявленні одночасно декількох підстав до закриття кримінального проваджен­ня рішення слід приймати за тією підставою, яка породжує найбільш сприятливі на­слідки для підозрюваного. Зокрема, кримінальне провадження не може бути закрито за нереабілітуючою підставою, якщо встановлена будь-яка реабілітуюча;

2) винесення постанови про закриття кримінального провадження. Загальне
змістове наповнення будь-якої постанови визначено у ч. 5 ст. 110 КПК. Поряд із цим
рішення з конкретного питання вносить певну деталізацію у загальну структуру цьо- І
го процесуального документа. Зокрема, якщо йдеться про постанову про закриття
кримінального провадження, то крім загальних положень резолютивна частина до­
кумента має містити рішення про скасування арешту майна (ч. З ст. 174 КПК) та ви­
рішення долі речових доказів (п. 6 Порядку зберігання речових доказів1). Зауважимо,
що КПК не містить вимоги вирішувати у постанові про закриття кримінального про-

1 Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального про­вадження».

Закінчення досудового розслідування

вадження питання про скасування запобіжних заходів. Вбачається, що у цьому дійсно немає необхідності, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 203 КІЖ ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закриття кримінального провадження. Відповідно закриття кримінального провадження автоматично скасовує запобіжні заходи, що застосовувались.

Відомості про закриття кримінального провадження вносяться до ЄРДР протягом двадцяти чотирьох годин з моменту прийняття процесуального рішення;

3) інформування учасників провадженне про прийняте рішення. Здійснюється шляхом направлення копії відповідної постанови. Коло осіб, яким така постанова направляється, чітко визначене в законі і залежить від суб’єкта прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому і прокурору (відсутність серед названих суб’єктів підозрюва­ного зумовлена тим, що слідчий не має права прийняти рішення про закриття про­вадження, якщо особі повідомлено про підозру).

Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсила­ється заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.

Отримання копії постанови про закриття кримінального провадження не лише інформує про факт прийняття процесуального рішення, а й дає можливість обґрунту­вати свою незгоду із цим рішенням у разі його оскарження.

Ознайомлення з матеріалами провадження у випадку його закриття. КПК містить положення лише про право потерпілого на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження (п. 11 ч. 1 ст. 56 КПК). Стосовно інших учасників подібне правило не передбачене. Поряд із цим рішення про закриття кримінального провадження може вплинути на права та законні інтереси не лише потерпілого, а й інших суб’єктів провадження, зокрема підозрюваного. Вбачається, що ця прогалина КПК має усуватися законодавчим шляхом.

Прокурорський нагляд за законністю рішення про закриття кримінального провадження. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії поста­нови про закриття кримінального провадження має право її скасувати у зв’язку із незаконністю чи необґрунтованістю (ч. 5 ст. 284 КПК).

Оскарження рішення про закриття кримінального провадження. Рішення слідчого і прокурора про закриття кримінального провадження може бути оскаржене. Скарга на постанову слідчого може бути подана як до прокурора, так і до слідчого судді. Суб’єктами оскарження можуть виступити заявник, потерпілий, його представ­ник чи законний представник. Скарга на постанову прокурора може бути подана до слідчого судді. Суб’єктами оскарження є заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник.

Строк, передбачений законом для подання скарги (незалежно від того, подається скарга до прокурора чи до слідчого судді), становить десять днів з моменту отриман­ня суб’єктом оскарження копії постанови.

Глава 19

Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закрит-тя кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Пр| цьому скарга подається безпосередньо до апеляційного суду протягом п’яти дні! з моменту оголошення ухвали слідчого судді.

Під звільненням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від криміналь- 1 ної відповідальності слід розуміти відмову держави, за наявності матеріально-правої вих та процесуально-правових підстав, від застосування до такої особи заходів криї мінально-правового характеру.

Ця форма закінчення досудового розслідування характеризується такими озна-| ками:

1) здійснюється лише за наявності у кримінальному провадженні особи, якій по- 1 відомлено про підозру;

2) передбачає передання провадження до суду, оскільки рішення про звільнення! особи від кримінальної відповідальності має право прийняти виключно суд;

3) відбувається констатація винуватості особи, але при цьому особа не несе перед­баченої законом відповідальності;

4) застосовується лише за умови згоди підозрюваного.
Підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності. Особа звільня-

ється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Перелік таких випадків міститься у статтях 45^9 КК і до них належать:

1) дійове каяття;

2) примирення винного з потерпілим;

3) передача на поруки;

4) зміна обстановки;

5) закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Зауважимо, що до складу кожної з підстав у свою чергу входять матеріально-правові та процесуально-правові підстави. Матеріально-правовими підставами є обставини, що характеризують вчинене кримінальне правопорушення, а процесу­ально-правовими - обставини, що характеризують поведінку особи або інші юри­дичні факти, які мали місце після вчинення кримінального правопорушення і є юридично значимими для прийняття рішення про звільнення від кримінальної від­повідальності.

Дійове каяття. Матеріально-правовими підставами звільнення є: 1) вчинення злочину вперше; 2) вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості. Процесуально-правовими підставами є: 1) щире каяття особи;

Закінчення досудового розслідування

2) активне сприяння розкриттю злочину; 3) повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Примирення винного з потерпілим. Зазначимо, що слід відрізняти цю підставу для звільнення особи від кримінальної відповідальності від: а) відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальних провадженнях приватного обвинувачення (що є під­ставою для закриття провадження на стадії досудового розслідування) та б) укладен­ня угоди про примирення (що є підставою для ухвалення обвинувального вироку, з призначенням покарання, про яке домовились сторони угоди). Примирення винного з потерпілим, як підстава для звільнення особи від кримінальної відповідальності, застосовується виключно у провадженнях публічного обвинувачення. Матеріально-правовими підставами звільнення є: 1) вчинення злочину вперше; 2) вчинення зло­чину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості. Процесуаль­но-правовими підставами є: 1) примирення з потерпілим; 2) відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) відмова потерпілого від своїх попередніх претензій та відсутність заперечень з його боку щодо звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Передача на поруки. Матеріально-правовими підставами звільнення є: 1) вчинен­ня злочину вперше; 2) вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості. Процесу­ально-правовими підставами є: 1) щире каяття підозрюваного; 2) наявність вмотиво­ваного клопотання колективу підприємства, установи чи організації про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передачу її йому на поруки; 3) належна поведінка особи протягом одного року з мо­менту передачі її на поруки1.

Зміна обстановки. Цю підставу слід відрізняти від декриміналізації кримінально­го правопорушення, коли внаслідок внесення змін до закону про кримінальну відпо­відальність відбувається виключення вчиненого особою діяння з числа кримінально караних, що у свою чергу створює підставу для закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування. Коли йдеться про зміну обстановки, то діяння залишається у переліку кримінальних правопорушень, проте індивідуальні особли­вості ситуації вказують на можливість досягнення цілей кримінального законодавства без застосування покарання. Матеріальними підставами звільнення від кримінальної відповідальності є: 1) вчинення злочину вперше; 2) вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості. Процесуально-правовими підставами є: 1) зміна обстановки таким

1 ЯкщЯ протяром року з куз перепере дачби об иоруки колеколву підппиємствас уса,уови ов ичгаоі­зації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушува­тиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про від­мову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Суд, отримавши рішення загальних зборів колективу про відмову від поручительства, провівши судове засідання з цього питання та переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звіль­нення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду (СТ.289КГЖ).

Глава 19

чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним, або 2) зміна самої особи! чи обстановки навколо неї таким чином, що унеможливлюють вчинення підозрюваним! нового кримінального правопорушення.

Закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Ма-1 теріально-правовою підставою є закінчення зазначених у законі строків, за умови, що І не було підстав для їх переривання або зупинення. Процесуально-правовою підставою І є згода підозрюваного на закриття провадження зі звільненням від кримінальної від-І повідальності.

Спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні І окремих кримінальних правопорушень передбачені статтями Особливої частини КК І (ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. З ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 4 ст. 212і, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 2583, ч. 4 ст. 2585, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 5 ст. 321, ч. 4 ст. 321і, ч. 5 ст. 3683, ч. 5 ст. 3684, ч. 6 ст. 369, ч. 4 ст. 401 КК). Ці нор­ми у своїй більшості мають заохочувальний характер і матеріально-правові та про­цесуально-правові підстави їх застосування відрізняються залежно від специфіки кримінального правопорушення та мети, з якою законодавець передбачив можливість звільнення від кримінальної відповідальності.

Щодо всіх підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності спіль­ною процесуально-правовою підставою є згода підозрюваного на закінчення досудо-вого розслідування у такій формі.

Процесуальний порядок (статті 285-289 КПК). У процедурі закінчення досудо-вого розслідування шляхом звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності умовно можна виділити два етапи.

1. Отримання згоди підозрюваного на закриття провадження зі звільненням нід кримінальної відповідальності. Особі, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз’яснюється право на таке звільнення. Слід звернути увагу на те, що в силу засади публічності обов’язок роз’яснити можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності покладається на посадових осіб, які здійснюють провадження. Така вимога спрямована на забезпечення реалізації підозрюваним сво­їх процесуальних прав, оскільки вчинення або невчинення ним дій, що створюють підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, безпосередньо залежить від поінформованості особи про можливість такого звільнення. Вбачається, що факт ' роз’яснення цього права має бути відображено у відповідному протоколі.

За наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності особі також мають роз’яснити: 1) суть підозри; 2) підставу звільнення від кримінальної відпові- ' дальності; 3) право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї І підстави. Згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності оформлюєть­ся у письмовому вигляді.

Якщо підозрюваний, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відпо­відальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження І проводяться в повному обсязі в загальному порядку. Ситуація, коли підозрюваний буде заперечувати проти закриття провадження зі звільненням від кримінальної від-

Закінчення досудового розслідування

повідальності, може мати місце, якщо особа впевнена у своїй невинуватості і пере­конана, що проведення повного розслідування приведе до закриття провадження за реабілітуючими підставами або до ухвалення виправдувального вироку. Це правило має єдину правову природу з правом близьких родичів заперечувати проти закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю підозрюваного.

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. Зауважимо, що цей випадок є одним з винятків із вимоги повного й всебічного до­слідження всіх обставин кримінального провадження (ч. 2 ст. 9 КПК).

2. Складання клопотання та направлення його до суду. Незважаючи на те, що кри­мінальне провадження здійснює слідчий, складання клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності закон відніс до повноважень прокурора. У клопотан­ні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер. Під найменуванням кримінального провадження мається на увазі правова кваліфікація кримінального правопорушення, за ознаками вчинення якого інформацію було вне­сено до ЄРДР. Окрім цього вказується дата внесення відомостей до реєстру та реє­страційний номер, що автоматично присвоюється провадженню при внесенні інфор­мації до ЄРДР;

2) анкетні відомості підозрюваного: прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце на­родження, місце проживання, громадянство;

3) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада прокурора;

4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри. Фактичні обставини викладаються так, як вони були встановлені під час проведеного досудового розслідування. При цьому має бути вказана стаття або частина статті закону України про кримінальну відпові­дальність, яка була зазначена у повідомленні про підозру;

5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування. Така інформація в одних випадках є безумовною складовою підстави для звільнення від кримінальної відповідальності (наприклад, для можливості кон­статації дійового каяття підозрюваний має відшкодувати потерпілому збитки, завдані кримінальним правопорушенням), а в інших - враховується судом при оцінці обставин кримінального провадження на предмет можливості звільнення особи від криміналь­ної відповідальності (наприклад, при звільненні у зв’язку з передачею особи на по­руки має бути встановлено факт щирого каяття підозрюваного, про що, у свою чергу, може свідчити відшкодування останнім збитків, завданих потерпілому);

6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопору­шення. Законодавча вимога зазначення у клопотанні про звільнення від кримінальної відповідальності доказів вини підозрюваного покликана гарантувати застосування цієї форми закінчення досудового розслідування лише у випадку, якщо відсутні реа-білітуючі підстави закриття кримінального провадження;

Глава 19

7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава. Клопотання має бути вмотивованим, тобто містити інформацію про факти, які являють собою матеріальні та процесуальні складові однієї з підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності;

8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпшого та його думка щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Після скла­дання клопотання, але перед направленням його до суду прокурор зобов’язаний озна­йомити з клопотанням потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звіль­нення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Факт ознайомлення та по­зиція потерпілого також мають бути відображені у клопотанні. Зауважимо, що думка потерпілого у цьому випадку не має імперативного характеру (окрім звільнення від кримінальної відповідальності за такими підставами, як дійове каяття та примирення винного з потерпілим), але має бути врахована судом при вирішенні питання;

9) дата та місце складення клопотання.

Додатком до клопотання є письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 287 КПК).

Клопотання надсилається до відповідного місцевого суду за правилами територі­альної підсудності. При цьому перед направленням клопотання до суду закон не пе­редбачає відкриття матеріалів іншій стороні (передбачена лише можливість ознайом­лення з такими матеріалами під час судового розгляду в порядку ст. 317 КПК).

Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності. Рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд приймає не в ході судо­вого розгляду, а під час підготовчого засідання (п. 2 ч. З ст. 314 КПК). Розгляд клопо­тання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому КПК. Незважаючи на відображен­ня у клопотанні прокурора позиції потерпілого щодо можливості звільнення підозрю­ваного від кримінальної відповідальності, суд у судовому засіданні зобов’язаний повторно з’ясувати думку потерпілого з цього питання.

За результатами розгляду питання про звільнення особи від кримінальної відпо­відальності суд приймає одне з рішень:

1) про закриття кримінального провадження та звільнення підозрюваного1 від І кримінальної відповідальності (якщо будуть встановлені відповідні підстави);

2) про відмову у задоволенні клопотання про звільнення особи від кримінальної І відповідальності та повернення клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку2 (у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання).

Рішення суду приймається у формі ухвали.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеля­ційна скарга подається через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

' Може йтися про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у тому випадку, коли клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності надійшло до суду після направлення обвинувального акта.

2 Або продовження судового провадження в нагальному порядку, дкщя кщопотання надійшло післп направлення обвинувального акта до суду.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 110; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!