Закінчення досудовогорозслідування

2) знайомить підозрюваного та його захисника з характером висунутого обвину­вачення, даючи змогу визначити напрями і засоби захисту. Саме тому закон перед­бачає вручення копії обвинувального акта перед направленням його до суду;

3) є основою судового розгляду і визначає його межі:

а) судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу об­
винувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про
оголошення обвинувального акта в повному обсязі (ч. 2 ст. 347 КПК);

б) судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачен­
ня, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта
(ч. 1ст. 337 КПК);

в) з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її
основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, за­
значеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримі­
нального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здій­
снюється кримінальне провадження (ч. З ст. 337 КПК);

г) прокурор, дійшовши під час судового розгляду переконання, що обвинувачення
потрібно змінити, складає обвинувальний акт, у якому формулює змінене обвинува­
чення та викладає обґрунтування прийнятого рішення (ч. 2 ст. 338 КПК).

Обвинувальний акт складається і підписується слідчим (якщо досудове розсліду­вання здійснювалось групою слідчих - старшим групи) або прокурором (зокрема у випадку, якщо прокурор не погоджується з обвинувальним актом, складеним слід­чим). Крім того, прокурор має право внести зміни до обвинувального акта, складено­го слідчим (п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК). У випадку коли обвинувальний акт складено слідчим, то юридичної сили цей документ набуває лише після затвердження його прокурором. Якщо під час підготовчого провадження виявиться, що обвинувальний акт не підпи­саний слідчим (крім випадків, коли прокурор склав його самостійно), або не затвер­джений прокурором, то суддя повертає обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.

Таке значення факту затвердження обвинувального акта прокурором пояснюється тим, що з обвинувальним актом у прокурора пов’язано виконання одразу двох функ­цій:

- здійснення нагляду за додержанням законів органами досудового розслідування у формі процесуального керівництва: прокурор повинен перевірити, наскільки все­бічно, повно й неупереджено було проведено досудове розслідування, чи не було при цьому допущено порушень кримінального процесуального законодавства, чи доведе­но винуватість особи зібраними матеріалами тощо;

- підтримання державного обвинувачення в суді: після затвердження прокурором обвинувального акта останній стає процесуальним документом, що виходить уже від органу державного обвинувачення.

Затвердження обвинувального акта здійснюється шляхом проставлення резолюції «Затверджую» та підпису прокурора на титульному аркуші документа.

Обвинувальний акт, на відміну від більшості процесуальних документів, не має чітко виокремлених вступної, описової та резолютивної частин. Поряд з цим закон

Глава 19

встановлює перелік змістових елементів, які мають знайти відображення у цьому до­кументі. Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (тобто! правова кваліфікація кримінального правопорушення, дата внесення відомостей до 1 реєстру та реєстраційний номер, що автоматично присвоюється провадженню при, внесенні інформації до ЄРДР. Наприклад: «Обвинувальний акт у кримінальному про! вадженні за ч. З ст. 185 КК, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за] № 12012010020000015 від 14 лютого 2013 р.»);

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Вбачається, що законодавець] допустив прогалину у нормативному регулюванні, вказавши лише необхідність ви] кладення в обвинувальному акті деталізуючої інформації стосовно потерпілого, за умови, що ним є фізична особа (про це свідчить перелік анкетних відомостей, які мають бути вказані згідно з п. З ч. 2 ст. 291 КІШ). Разом з тим однією з новацій КПІ 2012 р. є можливість набуття процесуального статусу потерпілого не лише фізичною] а й юридичною особою. Відповідно, якщо потерпілим є юридична особа, то обви-1 нувальний акт має містити інформацію, що дає можливість її ідентифікувати (найме-1 нування, організаційно-правова форма, дані про реєстрацію тощо);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з по­силанням на положення закону і статті (частини статті) закону України про криміналь­ну відповідальність та формулювання обвинувачення. При цьому посилання на мате­ріали провадження, якими підтверджуються ті чи інші обставини, а також аналіз зі­браної доказової інформації не потребується.

Викладення фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинуваль­ному акті здійснюється за хронологічним або системним методом. Хронологічний' метод, як правило, застосовується у випадку, коли фабула не є складною і багатоепі­зодною. Цей метод передбачає викладення фактичних обставин у тій послідовності,' у якій вони розвивались у процесі вчинення кримінального правопорушення. Систем­ний метод викладення застосовується у разі складності та об’ємності фактичних об­ставин вчиненого кримінального правопорушення. Зокрема, його доцільно викорис­товувати, коли йдеться про кримінальні правопорушення, що є багатоепізоними, вчиненими у співучасті, тощо. Системний метод полягає у послідовному (за певною системою) викладенні обставин вчиненого кримінального правопорушення відповід­но до обраного критерію (наприклад, за епізодами, співучасниками, місцем вчинення і т. ін.). При викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення у склад­них провадженнях можливе поєднання обох методів;

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання. З урахуванням законо­
давчої вимоги всебічного, повного та неупередженого розслідування в обвинуваль­
ному акті мають бути відображені не лише обставини, які обтяжують покарання, а й
обставини, що його пом’якшують. При цьому слід пам’ятати, що законодавчо перед-

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 59; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!