Безпека життєдіяльності 5 страница

64. Непритомність. Перша допомога при непритомності.

Непритомність - раптово виникаюча короткочасна втрата свідомості з порушенням постурального тонусу, ослабленням діяльності серцевої і дихальної систем. Непритомність є легкою формою гострої судинної мозкової недостатності і обумовлений анемією мозку; частіше виникає у жінок. У осіб, схильних непритомним станам, нерідко наголошується астенічна конституція, лабільність пульсу, знижене пекло. Непритомність може виникнути в результаті психічної травми, побачивши кров, больовому роздратуванні, при тривалому перебуванні в задушливому приміщенні, при інтоксикаціях і інфекційних захворюваннях.

Невідкладна допомога: Короткочасна непритомність, як правило, не вимагає спеціальної терапії. Якщо характер аритмії при тривалій втраті свідомості невідомий, проводять реанімаційні заходи, як при зупинці серця, включаючи непрямий масаж серця, штучну вентиляцію легенів. При тахиаритмії методом вибору лікування служить електроімпульсна терапія. При неможливості проведення дифібриляції пароксизм шлуночкової тахікардії можливо купірувати ударом кулака в передсерцеву область. При брадиаритмії слід внутрішньовенно ввести 0,75-1 мл 0,1% розчину атропіну і почати внутривенну краплинну інфузію 1 мл 0,02% розчину ізупрела в 100-200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Проте найстійкішого ефекту слід чекати від електричної стимуляції серця (зовнішньої, черезтравний, трансвенозної ендокардиальної. В подальшому необхідні проведення антиаритмічної терапії і, можливо, імплантація штучного водія ритму.

Штучне дихання і порядок його застосув.

Унаслідок раптового припинення серцевої діяльності й зупинки дихання настає стан клінічної смерті. Якщо відразу ж приступити до непрямого масажу серця й штучного дихання, то іноді вдається врятувати людині життя. Штучне дихання роблять різними способами, з яких найпоширенішим є спосіб «з роту у рот». Перш ніж почати штучне дихання, треба покласти потерпілого на спину й переконатися, що його дихальні шляхи вільні від сторонніх предметів, для цього його голову закидають назад. Якщо щелепи міцно стулені, треба висунути нижню щелепу вперед і, надавлюючи на підборіддя, розкрити рот. Далі необхідно очистити серветкою ротову порожнину від слини, блювотних мас і приступити до штучного дихання: на відкритий рот ураженого слід покласти серветку (носову хустинку), затиснути йому ніс, зробити глибокий вдих, щільно притиснути губи до губ потерпілого і з силою вдихнути повітря йому в рот. Вдувають таку порцію повітря, щоб вона щоразу сприяла якомога повнішому розправленню легенів (визначають за рухом грудної клітини). Якщо вдувати невеликі порції повітря, штучне дихання буде неефективним. Повітря має надходити до легень потерпілого ритмічно — 16—18 разів на хвилину аж до повного відновлення природного дихання. Штучне дихання припиняють, якщо достовірно встановлено ознаки смерті. Існують також способи Сильвестра та Каллістова. За Сильвестром- потерпілого кладуть на спину, а той, хто надає допомогу, встає на коліна в голові потерпілого, бере обидві його руки за передпліччя й різким рухом піднімає їх, далі відводить руки назад за себе й розводить їх у різні боки. Потерпілий вдихає. Потім роблять зворотний рух, передпліччя ураженого кладуть на нижню частину грудної клітини й стискають її. Потерпілий видихає.За способом Каллістова, потерпілого кладуть на живіт, руки витягують вперед, голову повертають убік, підкладаючи під неї одяг (ковдру). Лямками від носилок або зв’язаними двома-трьома пасками потерпілого періо­дично (у ритмі подиху) піднімають на висоту до 10 см й опускають. Під час піднімання потерпілого грудна клітина розправляється й відбувається вдих, а під час опускання вона здавлюється й відбувається видих.

1. Дисципліна "Безпека життєдіяльності", її завдання, мета вивчення, об'єкт і предмет дослідження.

2. Поняття про "аксіому потенційної небезпеки".

3. Біосфера та її компоненти, межа їх розповсюдження на планеті. Людина і біосфера. Поняття про ноосферу.

4. Біогеоценоз, його характеристика і компоненти.

5. Адаптивні типи людей. Антропоекологічні системи і здоров'я. Енергозбереженість та технічна озброєність - передумови заселення екологічних ніш.

6. Природні явища - джерела небезпечних факторів.

7. Джерела небезпечних факторів побутового походження.

8. Поділ небезпечних факторів за характером дії на організм людини.

9. Біоакумуляція та її кількісна характеристика. Вплив біоакумуляції на процес проникнення небезпечних речовин в організм людини.

10. Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.

11. Фізичні небезпечні фактори.

12. Хімічні небезпечні фактори.

13. Біологічні небезпечні фактори.

14. Принципи нормування небезпечних факторів.

15. Визначення граничнодопустимого рівня небезпечного фактору.

16. Небезпечні хімічні речовини.

17. Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.

18. Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.

19. Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.

20. Механічні коливання (вібрація) та їх вплив на людину.

21. Шум. Дія шуму на організм людини.

22. Інфразвук та його дія на організм людини.

23. Ультразвук та його вплив на організм людини.

24. Поняття про іонізуючі випромінювання.

25. Рентгенівські промені: природа, джерела, характер негативної дії на організм людини.

26. Гамма-кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.

27. Бета-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.

28. Альфа-випромінювання: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.

29. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз іонізуючого випромінювання.

30. Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.

31. Джерела радіоактивної небезпеки.

32. Основні уражаючі фактори, що утворюються при аваріях з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів.

33. Поняття про радіоактивне зараження місцевості. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.

34. Принципи захисту людини, що знаходиться на радіоактивно-зараженій території.

35. Хімічно небезпечні об'єкти та їх характеристика.

36. Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

37. Поділ небезпечних хімічних речовин за механізмом впливу на організм людини.

38. Поняття "стійкості" небезпечної хімічної речовини.

39. Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

40. Уражаючі фактори, що утворюються при пожежах та вибусі на об'єктах, що містять паливо мастильні матеріали.

41. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.

42. Особливості сучасного тероризму.

43. Вибух як засіб терору.

44. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.

45. Характерні риси сучасної війни.

46. Поняття про ядерну зброю. Уражаючі фактори ядерного вибуху.

47. Запобігання ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.

48. Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Уражаючі фактори хімічної зброї.

49. Запобігання ураження та захист від дії отруйних речовин.

50. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані в якості біологічних засобів ураження людей, тварин та рослин.

51. Принципи захисту від біологічної зброї.

52. Призначення засобів колективного захисту та їх класифікація. Типи сховищ за конструктивними ознаками. Простіші засоби колективного захисту.

53. Призначення засобів індивідуального захисту та їх класифікація за принципом дії.

54. Медичні засоби захисту людини у надзвичайній ситуації.

55. Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.

56. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.

57. Поняття про протибактеріальні засоби.

58. Задачі і принципи надання першої медичної допомоги. Табельні та підручні засоби першої медичної допомоги.

59. Головний принцип, яким необхідно керуватися при наданні першої медичної допомоги. Термін надання першої медичної допомоги.

60. Поняття про кровотечі. Артеріальні, венозні, капілярні кровотечі. Можливі наслідки кровотечі. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів. Принципи припинення кровотечі. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).

61. Причина виникнення та характеристика переломів кісток.

62. Травматичний шок - небезпечне для життя ускладнення важкого ураження. Фази розвитку травматичного шоку. Профілактика травматичного шоку.

63. Види та ступені опіків. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках. Перша допомога при опіках очей.

64. Непритомність. Перша допомога при непритомності.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 56; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!