Безпека життєдіяльності 1 страница

Біоакумуляції

Минут

Сейсмологии

Безопасность

Литра

Азота и серы

Проблемы Автономного существование человека в природных условиях.

Сюда относятся:

-голод

-жара

-жажда

-холод

-страх

-переутомление

-одиночество

-стихийные бедствия

- неправильная организация отношений внутри аварийной группы

Заключение.

Как вести себя человеку, оказавшемуся в экстремальных условиях природной среды? Если нет твёрдой уверенности в возможности быстро выйти из создавшейся ситуации, а обстановка не требует немедленного ухода с места происшествия, лучше остаться на месте, развести костёр и построить укрытие из подручных материалов. Это поможет хорошо защититься от непогоды и в течение длительного времени сохранять свои силы. Кроме того, в условиях стоянки значительно легче добывать пищу. В ряде случаев эта тактика облегчит действия поисково-спасательной службы, которая получит информацию о происшествии в конкретном районе.

Приняв решение «остаться на месте», нужно составить план дальнейших действий, в котором предусмотреть следующие мероприятия:

- определение своего местонахождения

- защиту от неблагоприятного воздействия факторов окружающей природной среды

- разведение костра

- подачу сигналов бедствия

- добывание пищи и воды

-оказание самопомощи и профилактику заболеваний

Используемая литература.

1. Ильин А.В. Школа выживания в природных условиях.- М., 2008.

2. Ильичев.. А.Н. Популярная энциклопедия выживания.- Челябинск.: Южно-Уральское книжное издательство, 1996.

3. Русак О.Н., Малаян К.Р., Занько Н.Г. Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие. / Под ред. О.Н. Русака. – СПб.: Лань, 2000

71, Сколько литров воды требуется для выведения отравляющего вещества из желудка:

72, Сколько людей умирают от укуса змей ежегодно в мире: более 500

73, Смог это: загрязнение воздуха

74, Руководитель гражданской обороны: премьер-министр

75, Кто определяет структуру департамента центрального агентства: правительство

76, Кто назначает директора департамента: председатель агентства

77, Максимальное время необходимо для подготовки спасательных работ: не более 4 часов

78, Кто имеет право оповещать СМИ о чрезвычайных ситуациях: все

79, Какие ионные лучи не проходят через кожу: лучи альфа

80, Когда и где появилась Международная и Гражданская оборона: в Париже в 1931 году

81, Самые древние записи о землетрясениях: китайские

82, Наука о землетрясениях: сейсмология

83, Материк, на котором реже всего бывают землетрясения: Канада

84, В 1902 году кто придумал 12 бальную шкалу: Меркаллий

85, Землетрясения, возникающие при простых или ядерных взрывах: взрывное землетрясение

86, Кто объявляет чрезвычайное положение на всей территории РК и в отдельных районах: указ президента

87, Какая оборона входит в состав гражданской обороны: химический и радиационный фонд

88, Формы вирусов: все

89, Сверхзвуковое пространство: инфразвук

90, Орган, с помощью которого мы видим форму, цвет и направление предмета: глаза

91, Центральный исполнительный орган непосредственно управляющей гражданской обороной

РК: Министерство чрезвычайной ситуации РК

92, Кто утверждает состав департаментов входящей в МЧС РК: правительство РК

93, Работает ли в личном режиме система по устранению и предотвращению

чрезвычайных ситуации в РК: 3 режима

94, Который из перечисленных входит МЧС: департамент гражданской обороны и военного подразделения

95, Как строятся структуры Гражданской обороны в районах где происходит землетрясения: 1 спасатель на 10 человек из населения

96, Чем обеспечивается нервный регулятор: нервной системой

97, Чем обеспечивается туморальный регулятор: кровью и другими жидкостями

98, В первую очередь повреждение каких органов приводит загрязнение воздуха

(атмосферы) разными вредными веществами: дыхательных путей

99, Как не могут попасть в организм человека вредные вещества: волосы

100, На сколько групп делятся вредные вещества по уровню воздействия на организм человека: 4

101, Что такое локус: место в хромосоме, где расположен ген

102, Что не входит к причинам возникновения чрезвычайных ситуации: государственная

103, Какой пустыне привело уменьшение Аральского моря: Аккум

104, Чему равен 1 рентген: 1 дж на кг

105, Вредные ситуации на органы дыхания: загрязнение атмосферы погоды

106, Какие болезни возбуждают микробы с острой инфекционной инфекцией похожие

на бактерии? риккетсия

107, Какие виды землетрясения можно разделить на ряду с биологическими? физические

108, Какие фрукты защищены от радиации? все

109, Что влияет на жизнь бактерии: все

110, В 1816 году какая болезнь была привезена в Европу: тиф

111, Что означает вирус? яд

112, Реккетсия это: бактерия

113, Слово "другое" с латинского означает? Аллергия

114, На какие органы влияет биологическое ограничение тока? живые

115, На основании Правительства РК кого могут привлечь к спасательным работам?

Военные части МВД и министерство обороны

116, Кого не привлекают к гражданской защите? Женщин с детьми до 8 лет

117, Что не относится к цели МЧС: улучшение внутренней обороны РК

118, Что входит в МЧС: улучшение внутренней обороны РК

119, Структура гражданской обороны в регионах землетрясения: на 10 человек по 1 спасателю

120, Как называется защитная ситуация человека, природы и материальных ценностей:

121, Основные функций человеческой кожи: защита

122, Чем обеспечиваются нервные регуляторы: нервной системой

123, Чем обеспечиваются туморальные регуляторы: кровью и другими жидкостями

124, Возникновению какой пустыни привело засыхание Аральского моря: Аккум

125, Что исследует радиобиология как наука: биологическим объектом ионизирующих лучей

126, Назовите автора открывший возникновение искусственной радиоактивности: И.Кюри, Ж.Кюри

127, Какая способность вникания в биологическую оболочку гамма лучей: 1см

128, Какой активности радионуклиды не используются в экспериментальной

радиобиологии: образующие радиационные изменения, которые видны

129, Системная единица активности радионуклидов: 1 беккерель

130, Который из ниже перечисленных видов ионизирующих лучей не входит в

корпускуляцию: поток гамма-квант

131, Какой последний результат соединении всех ионных лучей с веществом: ионизация и возбуждение атомов

132, Который из видов лучей не входит в электромагнитный вид: альфа лучи

133, Что такое плотность длины ионизации: число четных ионов на беговой дорожке

134, Назовите плотно ионизирующее излучение: частица бетта

135, В первую очередь повреждению каких органов приводит загрязнение разными

вредными веществами воздуха: дыхания

136, Сколько видов химических веществ известно на сегодняшний день: 7 млн

137, По какому пути вредные вещества не могут попадать в организм человека: волосы

138, Что такое В-лучи: поток электронов

139, Знаки землетрясения условно делятся так: физические и биологические

140, Нет какого вида наводнения: подземные

141, На какие группы делится риск: личные и социальные

142, Как называется центр республиканской главной сейсмической службы: институт

143, Что такое локус: место в хромосоме, где расположен ген

144, Что не входит причинам возникновения ЧС: государственная

145, Сколько видов грибов существует: 100 тысяч

146, Через сколько времени после укуса скорпиона у человека начинается судороги:

147, В каком океане появился ветер тайфун: тихом океане

148, Кто первый изучил стрессовую болезнь: Г.Селье

149, Сколько человек в настоящее время болеют туберкулезом в Казахстане: 300 тысяч

150, В каком году открылся вирус СПИДа: 1983

Якщо забруднювач навколишнього середовища не може потрапити всередину організму, він, як правило, не представляє для нього істотної небезпеки. Однак, потрапивши у внутрішні середовища, багато ксенобіотики здатні накопичуватися в тканинах (див. розділ Токсікокінетіка). Процес, за допомогою якого організми накопичують токсиканти, витягуючи їх з абіотичним фази (води, грунту, повітря) і з їжі (трофічна передача), називається біоакумуляції. Результатом біоакумуляції є згубні наслідки як для самого організму (досягнення вражаючою концентрації в критичних тканинах), так і для організмів, що використовують даний біологічний вид, як їжа.

Водне середовище забезпечує найкращі умови для біоакумуляції з'єднань. Тут живуть міріади водних організмів, що фільтрують і пропускають через себе величезну кількість води, екстрагуючись при цьому токсиканти, здатні до кумуляції. Гідробіонти накопичують речовини в концентраціях, часом в тисячі разів більших, ніж міститься у воді (таблиця 3).

10. Поділ небезпечних факторів побутового середовища на групи за природою їх походження.\

№ 8

Зв природою походження всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані джерела небезпеки. 1)Природні – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин). 2)Техногенні – це передусім небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами є відповідні об’єкти пов’язані з впливом на людину об’єктів матеріально-культурного середовища. До 3)соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті. Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни. 4) І все ж більшість джерел небезпек мають комбінований характер. Ось лише невелика їх частка: природно-техногенні небезпеки – смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю; природно-соціальні небезпеки – химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші; соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

11. Фізичні небезпечні фактори.

За характером та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні. До фізичних небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів відносяться:

- машини і механізми, що рухаються, рухливі частини устаткування, хитливі конструкції і природні утворення;

- гострі і падаючі предмети;

- підвищення і зниження температури повітря і навколишніх поверхонь;

- підвищена запилованість і загазованість повітря;

- підвищений рівень шуму, інфразвуку, ультразвуку, вібрації;

- підвищений чи знижений барометричний тиск;

- підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

- підвищена напруга в мережі, що може замкнутися на тіло людини;

- підвищений рівень електромагнітного випромінювання, ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

- недостатність та заниженість контрастності освітлення;

- підвищена яскравість, пульсація світлового потоку.

12. Хімічні небезпечні фактори.

За характером та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні. До хімічних небезпечних, шкідливих та уражаючих факторів відносяться:

- агресивні речовини, що використовуються в технологічних процесах;

- промислові отрути і отруйні речовини (сильнодіючі отруйні речовини – СДОР), отрутохімікати;

- засоби захисту рослин; мінеральні добрива;

-лікарські засоби, застосовувані не по призначенню; бойові отруйні речовини.

Хімічно небезпечні, шкідливі та уражаючи фактори підрозділяються по характеру впливу на організм людини і по шляху проникнення в організм.

Хімічні: хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому); які різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки); які за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію).

13. Біологічні небезпечні фактори.

За характером та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні

Біологічне забруднення навколишнього середовища виникає в результаті аварій на підприємствах біотехнології, очисних спорудах, недостатньо очищеному устаткуванні промислових та побутових стоків.

Біологічно небезпечними і шкідливими факторами є:

- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, особливі види мікроорганізмів спірохети і рикетсії, гриби), а також продукти їхньої життєдіяльності – токсини;

- рослини, що містять небезпечні речовини;

- заражені патогенними мікроорганізмами та хворі тварини.

14. Принципи нормування небезпечних факторів.

Нормування – це визначення кількісних показників факторів навколишнього середовища, що характеризують безпечні рівні їхнього впливу на стан здоров'я й умови життя населення. Нормативи не можуть бути встановлені довільно, вони розробляються на основі усебічного вивчення взаємин організму з відповідними чинниками навколишнього середовища. Дотримання нормативів на практиці сприяє створенню комфортних умов праці, побуту і відпочинку, зниженню захворюваності, збільшенню довголіття і працездатності всіх членів суспільства. В основу нормування покладені принципи збереження сталості внутрішнього середовища організму (гомеостазу) і забезпечення його єдності з навколишнім середовищем, залежності реакцій організму від інтенсивності і тривалості впливу факторів навколишнього середовища, пороговості в прояві несприятливих ефектів. При обґрунтуванні нормативів використовується комплекс фізіологічних, біохімічних, фізико-математичних і інших методів дослідження для виявлення початкових ознак шкідливого впливу факторів на організм. Особлива увага приділяється вивченню віддалених ефектів: онкогенного, мутагенного, алергенного впливу на статеві залози, ембріони і потомство, що розвивається. Остаточна апробація нормативів здійснюється при їхньому використанні на практиці шляхом вивчення стану здоров'я людей, що контактують з нормованим фактором. Існують методи обліку комбінованої дії комплексу шкідливих факторів. У залежності віднормованого фактора навкол середовища розрізняють: гранично допустимі концентрації (ГДК), допустимі залишкові кількості (ДЗК), гранично допустимі рівні (ГДР), орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ), гранично допустимі викиди (ГДВ), гранично допустимі скиди (ГДС) і інші.

15. Визначення гранично допустимого рівня фактору.

У залежності віднормованого фактора навкол середовища розрізняють: гранично допустимі концентрації (ГДК), допустимі залишкові кількості (ДЗК), гранично допустимі рівні (ГДР), орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ), гранично допустимі викиди (ГДВ), гранично допустимі скиди (ГДС) і інші.

Гранично допустимий рівень фактора (ГДР)— це рівень виробничого фактора, дія якого при роботі встановленої тривалості за час усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилення в стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені періоди життя теперішнього і наступних поколінь. Вплив несприятливих умов на організм працівника обмежує в нормах праці установлення необхідного часу регламентованого відпочинку. При цьому санітарні норми є свого роду еталоном, з яким зіставляють різні варіанти умов виконання робіт. Залежно від ступеня впливу умов праці на організм працівника визначають тривалість робочої зміни і режим внутрішньозмінного відпочинку, що, у свою чергу, визначає норми часу і виробітку. Санітарні норми широко застосовуються при аналізі умов праці і впровадженні заходів щодо їх поліпшення. При аналізі умов праці фактичне значення температури і вологості повітря, шуму і вібрації та інших елементів зіставляється з нормативами, тобто існуючими санітарними нормами. Таке зіставлення дозволяє виявити робочі місця на ділянці з несприятливими умовами, диференціювати умови і характер праці за ступенем шкідливості і небезпечності на оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні, визначити індекс відповідності фактичних умов нормативним (а) за формулою: а=Уф/Ун, де Уф — фактичне значення елемента умов праці; Ун — нормативне значення елемента умов праці. Нормативи є складовою частиною санітарного законодавства та основою попереджувального і поточного санітарного нагляду, а також служать критерієм ефективності оздоровчих заходів, що розробляються і здійснюються з метою створення безпечним середовище існування.

16. Небезпечні хімічні речовини.

Залежно від характеру дії на організм людини хімічні шкідливі речовини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, задушливої дії та ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори. Загальні токсичні речовини – це речовини, що викликають отруєння усього організму людини або впливають на його окремі системи (наприклад, кровотворення, ЦНС). Ці речовини можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів тощо. Подразнюючі реч викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, хлорацетофенон, адамсит, хлор, фтор і азотомісткі сполуки). Мутагенні реч призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо). Канцерогенні реч – викликають, як правило, злоякісні новоутворення – пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо). Речовини задушливої дії призводять до токсичного набрякання легень (оксид азоту, отруйні речовини). Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну (народжувальну) функцію, можуть бути радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо. Сенсибілізатори – речовини, що діють як алергени. Це, наприклад, розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо.

Усі шкідливі речовини за ступенем небезпеки для людини поділені на чотири класи: 1)надзвичайно небезп; 2)дуже небезп; 3)помірно небезп; 4)мало небезп. Серед небезпечних хімічних речовин виділяється особлива група речовин, що є найбільш небезпечними для людей у випадку потрапляння в навколишнє середовище. Речовини цієї групи називаються сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).

Небезпечними речовинами є: деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш'яку, ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших); -карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші); -речовини, що мають ціанисту групу (синильна кислота та її солі, бензальдегідціангідрон, нітрили, органічні ізоціанати); -сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин); -фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота та її ефіри, фторетанол та інші); -хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон); -галогени (хлор, бром); -інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).

17. Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.

Токсичні речовини надходять в організм людини через дихальні шляхи (інгаляційне проникнення), шлунково-кишковий тракт і шкіру (неушкоджену або через рани). Ступінь отруєння залежить від їхнього агрегатного стану (газоподібні й пароподібні речовини, рідкі й тверді аерозолі) і від характеру технологічного процесу (нагрівання речовини, здрібнювання й ін.). Переважна більшість отруєнь пов'язане з інгаляційним проникненням в організм шкідливих речовин, що є найнебезпечнішим, тому що більша усмоктувальна поверхня легеневих альвеол, посилено омиваних кров'ю, обумовлює дуже швидке й майже безперешкодне проникнення отрут до найважливіших життєвих центрів. Надходження токсичних речовин через шлунково-кишковий тракт у виробничих умовах спостерігається досить рідко. Це буває через порушення правил особистої гігієни, часткового заковтування пар і пилу, що проникають через дихальні шляхи, і недотримання правил техніки безпеки при роботі в хімічних лабораторіях. Слід зазначити, що в цьому випадку отрута попадає в печінку, де перетворюється в менш токсичні сполуки. Речовини, добре розчинні в жирах, можуть проникати в кров через неушкоджену шкіру. Сильне отруєння викликають речовини, що володіють підвищеною токсичністю, малою летючістю, швидкою розчинністю в крові. До таких речовин можна віднести, наприклад, нітро- і амінопродукти ароматичних вуглеводнів, тетраетилсвинець, метиловий спирт й ін. Токсичні речовини в організмі розподіляються неоднаково, причому деякі з них здатні до нагромадження в певних тканинах. Небезпека шкідливих речовин для людини багато в чому визначається їхньою хімічною структурою й фізико-хімічними властивостями. Немаловажне значення відносно токсичного впливу має дисперсність проникаючі в організм хімічної речовини, причому, чим вище дисперсність, тим токсичніша речовина. Умови середовища можуть або підсилювати, або послабляти його дію. Так, при високій температурі повітря небезпека отруєння підвищується; отруєння амідо- і нітросполукою бензолу, наприклад, улітку бувають частіше, ніж узимку. Висока температура впливає й на летючість газу, швидкість випару й т.д. Установлено, що вологість повітря підсилює токсичність деяких отрут (соляна кислота, фтористий водень)

18. Комбінована дія небезпечних хімічних речовин.

Нині у зв’язку з розвитком промисловості й наростанням процесів урбанізації створюються умови надходження в організм людини одночасно кількох шкідливих виробничих речовин. У зв’язку з цим з’явилося таке поняття, як комбінована дія хімічних речовин на організм людини. Можливі три основних типи комбінованої дії хімічних речовин: синергізм, коли одна речовина підсилює дію іншої, антагонізм, коли одна речовина послабляє дію іншої та сумація чи адитивна дія, коли дія речовин у комбінації сумується. Накопичені токсикологічними дослідженнями дані свідчать про те, що в більшості випадків промислові отрути в комбінації діють по типу сумації, тобто дія їх інтегрується. Це важливо враховувати при оцінці якості повітряного середовища. Згідно визначенню гранично допустимою концентрацією хімічної сполуки в зовнішнім середовищі називають таку її максимальну концентрацію, при впливі якої на організм періодично чи протягом усього життя, прямо або опосередковано через екологічні системи, а також через можливий економічний збиток, не виникає соматичних чи психічних захворювань схованих або тимчасово компенсованих, а також яких-небудь змін у стані здоров'я, що виходять за межі пристосувальних фізіологічних коливань, котрі виявляються сучасними методами дослідження відразу чи у віддалений термін життя теперішнього і наступних поколінь. Для оцінки повітряного середовища за умови комбінованої дії хімічних речовин використовують формулу:

Де А1,А2,А3 – виявлені в повітрі концентрації шкідливих речовин 1, 2, 3;

х1, х2, х3 – граничнодопустимі концентрації речовин 1, 2, 3. Якщо сума в лівій частині більше одиниці, стан повітряного середовища оцінується як незадовільний. Можливість адитивної дії хімічних речовин у комбінації враховується при оцінці повітряного середовища і при проектуванні промислових підприємств.

19. Принципи нормування небезпечних хімічних речовин.

При моделюванні на лабораторних тваринах взаємодії хімічної речовини з організмом переслідуються наступні цільові принципи:

1) виявлення можливості гострого отруєння;

2) якщо отруєння виникло – виявлення його симптомів і клінічної картини загибелі тварин;

3) шляхом дослідження трупів загиблих тварин з'ясовують критичні органи ураження речовиною;

4) установлення параметрів гострої токсичної дії речовини при різних шляхах надходження в організм: середньо-смертельної токсичної дози (токсодози) (LD50), середньо-смертельної концентрації (LCt50), порога гострої дії (PCt50). При цьому досліджуються всі можливі шляхи надходження речовини в організм. Отримані значення параметрів необхідні для уточнення орієнтованого рівня впливу, розрахованого раніше аналітичними методами. Поріг гострої дії – це та найменша концентрація хімічної речовини, що викликає статистично достовірні зміни в організмі при одноразовому впливові. Знаючи поріг гострої дії, можна визначити зону гострої дії і коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння. Специфічним параметром небезпеки речовини є коефіцієнт запасу – це величина, на яку потрібно розділити поріг хронічної дії, щоб забезпечити повну безпеку речовини. Величина коефіцієнта запасу залежить від ступеня токсичності речовини, здатності до кумуляції, наявності специфічних видів дії. Він може коливатися від 2 до 20, у залежності від перерахованих вище факторів. Гранично допустима концентрація – це максимальна концентрація шкідливих речовин, що не робить впливу на здоров'я людини.

В основу нормування всіх забруднювачів у нормативах різних країн покладено визначення ГДК у різних середовищах. За основу приймають найнижчий рівень забруднення, що ґрунтується на санітарно-гігієнічних нормах (див. додаток 1, табл.1, 2, 3).

Слід зазначити, що ГДК забруднювачів у нормативах різних країн часто різняться, хоча й незначно.

Вважається, що ГДК шкідливої речовини — це такий вміст її у природному середовищі, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров'ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків.

Визначаючи ГДК, враховують ступінь впливу не лише на здоров'я людини, але й на диких та свійських тварин, рослини, гриби, мікроор­ганізми й природні угруповання в цілому.

20. Механічні коливання(вібрація) та її вплив на людину.

Коливання – це багаторазове повторення однакових чи майже однакових процесів, які супроводжують більшість природних явищ та викликаних людською діяльністю. Механічні коливання – це періодично повторювані, обертальні чи зворотно поступові рухи. Це теплові коливання атомів, биття серця, коливання моста під ногами, землі від проїжджаючого поруч потяга. Будь який процес механічних коливань можна звести до одного чи декількох гармонічних синусоїдальних коливань. Основними параметрами гармонічного коливання є: амплітуда – максимальне відхилення від положення рівноваги; швидкість коливань; прискорення; період коливань – час одного повного коливання; частота коливань – число повних коливань за одиницю часу. Усі види техніки, що мають вузли, які рухаються, створюють механічні коливання. Збільшення швидкодії і потужності техніки призвело до різкого підвищення рівня, що називають вібрацією. Вібрація – це малі механічні коливання, що виникають у пружних тілах під впливом перемінних сил. Вібрація машин може приводити до порушення функціонування техніки і викликати серйозні аварії. Встановлено, що вібрація є причиною 80% аварій у машинах, зокрема, вона приводить до нагромадження втомлюючих ефектів у металах, появі тріщин. При вивченні впливу вібрації на людину її тіло розглядають як складну динамічну систему. Чисельні дослідження показали, що ця динамічна система міняється в залежності від пози людини, її стану – розслабленості, напруженості і інших факторів. Для такої системи існують небезпечні, резонансні частоти, і якщо зовнішні сили впливають на людину з частотами, близькими чи рівними резонансним, то різко зростає амплітуда коливань як усього тіла, так і окремих його органів. Коливання викликають у тканинах організму перемінні механічні напруги. Змінні напруги уловлюються безліччю рецепторів і трансформуються в енергію біоелектричних і біохімічних процесів. Інформація про діючу на людину вібрацію сприймається особливим органом почуттів – вестибулярним апаратом.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!