Та самостійної роботи

Методичні рекомендації щодо виконання індивідуальної

Виконання індивідуальних завдань навчально-дослідного характеру з навчальної дисципліни «Адміністративно-правовий захист прав громадян» є невід’ємною складовою самостійної роботи осіб, які навчаються. Індивідуальні завдання сприяють більш поглибленому вивченю теоретичного матеріалу, закріпленню й узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь щодо використання знань у комплексному вирішенні відповідних професійних питань. Індивідуальні завдання виконуються самостійно, з використанням, за потреби, консультації викладача. У навчально-методичному посібнику пропонуються різні за змістом та рівнем складності види індивідуальних завдань, для якісного виконання кожного з яких далі наводяться відповідні рекомендацї.

1. Готування реферативних робіт і доповідей. З окремих теоретичних питань за матеріалами правозастосовної практики рекомендується написання реферативних робіт, доповідей, інших індивідуальних досліджень, які заслуховуються на заняттях.

Вже з першого року навчання у вузі студенти повинні вміти підготувати реферат, виступ на семінарі, доповідь на науково-практичній конференції.

Яких же вимог слід дотримуватись при їх підготовці та оформленн?

Реферат (лат, referre - доповідати, повідомляти) - це короткий виклад змісту одного або декількох документів з певної теми. При індивідуальній роботі з літературою рефератом є короткий збагачений запис ідей з декількох джерел. Часто реферат готують для того, щоб передати ці ідеї аудиторії.

Обсяг реферату залежить від обраної теми, змісту документів, їх наукової цінності або практичного значення.

Найчастіше маємо справу з інформативними і розширеними (зведеними) рефератами.

Інформативний реферат повністю розкриває зміст теми, містить основні фактичні і теоретичні повідомлення. Він потребує глибокого вивчення першоджерел, доброї пам´яті, уміння пов´язувати теоретичні положення з сучасністю, робити глибокий аналіз та практичні висновки, нарешті вчить проводити дискусію.

В такому рефераті мають бути визначені: предмет дослідження і метод роботи; наведені основні результати; викладені дані про умови дослідження, сформульовані власні пропозиції автора щодо практичного значення змісту і уміння довести його до аудиторії слухачів. Реферат може бути посібником для усного виступу з елементами імпровізації.

Розширений або зведений (оглядовий, багатоджерельний) реферат містить відомості про певну кількість опублікованих і неопублікованих документів з однієї теми, зміст яких викладено у вигляді однорідного тексту.

Алгоритм структури реферату:

- Вступ

- Розділ І. Історія та генезис теорії питання

- Розділ II. Вирішення проблеми в сучасних умовах

- Висновки

- Література

- Додатки (при потребі).

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливість і значущість в конкретній галузі науки або практики.

У розділі І наводяться основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми. Подається перелік основних змістовних аспектів проблеми, які раніше розглядались вченими, визначаються недостатньо досліджені питання, з´ясовуються причини їх слабкої розробленості.

У розділі II подається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій проблеми. Особлива увага приділяється виявленню нових ідей та гіпотез, експериментальним даним, новим методикам вивчення проблеми, практичного досвіду та висловлення власної думки щодо перспектив розвитку досліджуваної проблеми.

У висновках подаються узагальнені умови виводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції студента.

До списку літератури включаються публікації переважно останніх 5-10 років, які стосуються проблем адміністративно-правового захисту прав людини та громадянина. Особливо цінуються праці останнього року видання.

У додатках наводяться формули, таблиці, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.

Вибір теми реферату студенти здійснюють відповідно до тематики затвердженої на кафедрі та за погодженням з викладачем.

Обсяг розширеного реферату може складати 20-24 сторінки. Оптимальний обсяг роботи можє складати 15 сторінок тексту.

Виклад матеріалу в рефераті має бути коротким і стислим. У рефераті використовується стандартизована термінологія, значення якої зрозуміле з контексту.

Стутендам слід мати на увазі, що реферат рецензується, оцінюється і враховується при проведенні підсумкового заліку, з дисципліни.

Також студентам треба знати, що рецензія на реферат або іншу науково-дослідну роботу має об´єктивно оцінювати позитивні і негативні його сторони. В рецензії тією чи іншою мірою слід оцінити вміння автора поставити проблему, обґрунтувати її соціальне значення, розуміння автором співвідношення між реальною проблемою і рівнем її концептуальності; повноту висвітлення літературних джерел; глибину їх аналізу, володіння методами збору; аналізу та інтерпретації емпіричної інформації; самостійність роботи, оригінальність в осмисленні матеріалу; обґрунтування висновків і рекомендацій.

Доповідь - це документ, у якому викладаються певні питання, даються висновки, пропозиції. Вона призначена для усного (публічного) прочитання та обговорення.

Розрізняють такі види доповідей:

1. Звітні (узагальнення стану справ, ходу роботи за певний час);

2. Поточні (інформація про хід роботи);

3. Тематичні (на певний напрям наукових досліджень).

Наукова доповідь - це публічно виголошене повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання), одна із форм оприлюднення результатів наукової роботи.

Алгоритм тексту доповіді:

Вступ - Основна частина - Підсумкова частина

У вступі зазначається проблемна ситуація, яка зумовила потребу публічного виступу, потім обґрунтовується основна ідея автора, наводяться аргументи, факти, теоретичні викладки і на кінець висновки і рекомендації.

Порівняно з науковою публікацією публічна доповідь має свої особливості. Є два методи написання доповіді.

1. Дослідник готує спочатку тези свого виступу і на основі їх пише доповідь на семінар, редагує і готує до опублікування у науковому збірнику, як доповідь чи статтю.

2. Дослідник пише доповідь, а потім у скороченому вигляді знайомить з нею аудиторію.

При написанні доповіді доцільним є посилання на попередні виступи, полемічний характер доповідей, що викликає інтерес у студентів.

При формуванні змісту доповіді слід врахувати, що за 10 хвилин людина може прочитати текст надрукований на чотирьох сторінках машинописного тексту (через два інтервали). Обсяг доповіді може становити 8-12 сторінок.

При підготовці реферату та доповіді треба уникнути від неточності і розпливчастості при формулювання назви, невизначеності особистого внеску в дослідження, поверхового викладу змісту та результатів дослідження. Студенти повинні проявляти самостійність і творче ставлення до виконання реферативних робіт. Не допускається дослівне переписування тексту з джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому вивченю і засвоєнню програмного матеріалу.

Кожний доповідач має викласти зміст своєї роботи усно за п’ять хвилин. В обговоренні доповіді беруть участь усі присутні на занятті студенти. Студенти та викладач ставлять запитання, а доповідач на них відповідає. Викладач може призначити одного чи двох опонентів, котрі виступають по суті повідомлення, яке заслуховується й аналізується на занятті як викладачем, так і присутніми на занятті студентами. Попередньо опоненти повинні ознайомитися з текстом роботи.

Студенти, котрі підготували найбільш глибокі та змістовні індивідуальні дослідження, можуть згодом доробити їх до рівня наукової доповіді, із якою виступити на засіданні наукового гуртка або опублікувати у фахових виданнях, також доробити до рівня дипломної чи навіть магістерської роботи.

2. Рецензування наукових статей, препринтів, окремих розділів монографій. Складовою частиною індивідуально-дослідних завдань є рецензування наукових робіт, присвячених питанням адміністративно-правового захисту прав громадян. Під рецензуванням розуміється критичний відзив на наукову роботу з викладом позитивних і негативних її сторін. Як зразок студенти можуть використовувати рецензійні статті, що публікуються в розділі «Наукове життя» «Вісника Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка». Рецензування здійснюється обов’язково в письмовому вигляді в обсязі, узгодженому з викладачем. Інши вимоги до оформлення рецензії є аналогічними вимогам щодо оформлення реферативної роботи.

3. Складання аналітичних довідок. Аналітична довідка складається за темами навчальної дисципліни, які мають безпосередню практичну спрямованість, та стосуються питань правового захисту прав людини. Зміст таких довідок передбачає аналіз певних даних практики діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Довідка повинна відображати сучасний стан практики застосування законодавства спрямованного на адміністративно-правовий захист прав громадян. Вона складається на основі вивчення й аналізу різного роду публікацій про практику правозастосовної діяльності (навчальних посібників, монографій, наукових статей, відомчих інформаційно-аналітичних збірників тощо), аналітичних звітів міжнародних і національних науково-дослідних організацій, даних правової статистики, результатів соціологічних досліджень. Аналітична довідка може мати додатки, до яких рекомендується включити копії найбільш важливих джерел інформації (наприклад таблиці зі статистичними даними). Особливого значення набуває прагнення студентів, складаючи довідку, формулювати свої думки, робити певні висновки.

4. Складання бібліографії за темою заняття. Складання бібліографії – це індивідуальна робота науково-практичного характеру, пов’язана із зібранням й підготовкою інформації про нормативно-правові акти та літературні джерела, які стосуються теми заняття з навчального курсу «Адміністративно-правовий захист прав громадян». Складання бібліографічного переліку з тієї чи іншої теми заняття передбачає пошук нормативних актів і різноманітних літературних джерел у бібліотеці, їх вибір за певними ознаками, опис, систематизацію.

Список літературних джерел рекомендується оформлювати відповідно до державного стандарту України, а саме ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографичний запис. Бібліографичний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1 – 2003, ІТD)».

5. Створення відеопрезентації. Створення відеопрезентації – це індивідуальна робота науково-практичного характеру, яка здійснюється за допомогою комп’ютерної програми «Microsoft PowerPoint». Відеопрезентація складається за темою семінарського або практичного заняття і повинна містити не менше 20 слайдів, які наочно відображають матеріал, що необхідно розглянути на занятті.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 63; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!