Командування резерву ВПС (КР ВПС).

Командування займається навчанням льотного та технічного персоналу ВПС. У його складі 2-а та 19-а ПА, авіаційний університет, медичний центр.

Командування матеріально-технічного забезпечення (КМТЗ)

Командування займається матеріальним, технічним та науковим забезпеченням діяльності ВПС.

Командування сил спеціальних операцій (КССО)

Командування сил спеціальних операцій призначене для:

Командування відповідає за авіаційне забезпечення спеціальних операцій ЗС США.

Виконання цих завдань покладено на «повітряних ренджерів».За ними закріплені три авіакрила для їх доставки в район дій. Час їх готовності до вильоту за тривогою складає 3 години.

Резерв ВПС підпорядкований міністерству військово-повітряних сил і включає організовані по штатах регулярних ВПС, частини і підрозділи резерву, а також індивідуальних боєздатних резервістів. Він призначений для доведення до штатів військового часу регулярних формувань переважно за рахунок введення в їх склад частин і підрозділів бойового і тилового забезпечення, розгортання навчально-мобілізаційної бази по підготовці особового складу.

Командування військово-повітряних сил США в Європі є авіаційним компонентом ОЗС на Європейському театрі війни і одночасно основним авіаційним командуванням ВПС для ведення бойових дій на Європейських ТВД. Командування представляє собою велике об’єднання тактичної авіації, яке спроможне як самостійно, так і разом з ВПС союзників по НАТО вирішувати в сучасних умовах всі притаманні їй завдання. В рамках командування ВПС США в Європі вже в мирний час зосереджено до 35% всього складу тактичної авіації регулярних військово-повітряних сил США.

Командування ВПС США в зоні Тихого океану являється авіаційним компонентом ОЗС США в зоні і основним авіаційним командуван- ням, призначеним для ведення бойових дій на Далекому сході, в Південно-Східній Азії і інших районах басейну Тихого океану. В рамках командування ВПС США в зоні Тихого океану розгорнуте друге по важливості (після Європи) угрупування тактичної авіації.

ВПС Національної гвардії становлять собою боєздатні укомплектовані приписним особовим складом, споряджені авіаційною технікою з’єднання і частини ВПС. В мирний час вони В мирний час вони формально призначені для оборони території США і знаходяться в адміністративному підпорядкуванні губернаторів штатів на території котрих дислокуються, а через них - Президенту США як головнокомандувачу ЗС.

Частини і підрозділи ВПСНаціональної гвардії та резерва ВПС включають всі види і роди авіації, укомплектовані особовим складом. АТ, мають таку ж організаційну структуру, як і регулярні війська, а їх боєздатність визначається тими ж критеріями і нормативами.

Згідно з американським законодавством вони, включають 34% загального бойового складу тактичних винищувачів, 40% тактичних розвідників, до 80% винищувачів ППО, 22% літаків-паливозаправників, 16% стратегічних і близько 55% тактичних транспортних літаків, протягом 24-48 годин після об’яви мобілізації повиненні бути готовими ввійти до складу регулярних ВПС.

Бойове використання військово-повітряних сил здійснюється в межах оперативної організації, яка забезпечує тісну взаємодію видів ЗС і оперативне управління ними при веденні бойових дій в будь-яких війнах і збройних конфліктах. По оперативній організації формування ВПС підпорядковується командуючим об’єднаними командуваннями збройних сил США, які створюються рішенням президента на відносно довгий проміжок часу і які замикаються через комітет начальників штабів на МО і президента.

Об’єднані і спеціальні командування єосновою оперативної організації ЗС США. Об’єднані командування отримують в оперативне підпорядкування об’єднання, з’єднання і частини двох і більше видів ЗС США, які утворюють в них відповідні компоненти сил (СВ, ВПС, ВМС), спеціальні командування включають формування одного виду.

Взаємозв’язок між оперативною і адміністративною організаціями ВПС забезпечується тим, що начальник штабу ВПС одночасно являється членом комітету начальників штабів, а керують підлеглими чи виділеними силами і засобами фактично одні і ті ж особи, які займають в цих організаційних структурах відповідне службове становище.

Як відомо,концептуальними документами, які визначають розвиток ВПС США на найближчі роки, є “Глобальний контроль, досяжність і могутність: перспектива 2020 для американських ВПС”, а також статут ВПС AFDD 1 «Базова доктрина ВПС США», які видані у 2003 році.

В документах виділені шість головних принципів застосування ВПС у ХХІ столітті: панування у повітрі та космосі; глобальне досяжність; висока точність ураження; висока глобальна мобільність; інформаційне панування; гнучке бойове забезпечення.

Панування у повітрітаі космосі має на увазі встановленняповного глобального контролю обстановки в біля земному просторі, які забезпечує всебічний захист своїх військ, свободу їх маневру і ведення бойових дій. Для досягнення цієї менти в війнах майбутнього здійснюється прийняття на озброєння ВПС багатоцільового винищувача F/A-22 «Раптор» замість деяких тактичних винищувачів які були на озброєнні раніше.

Глобальне досяжність має на увазі спроможність наносити швидкі та стрімкі удари як звичайним, так і ядерними засобами по об’єктам у будь-якому районі світу.

Висока точність ураження, як передбачається буде забезпечуватись за рахунок ефективного використання авіаційних та космічних засобів розвідки та наведення для виявлення важливих об’єктів противника і нанесення ударів високоточними засобами ураження.

Висока глобальна мобільність виявляється у спроможності забезпечити термінове перекидання військ і засобів на любий ТВД.

Інформаційне панування передбачає спроможність ефективно здійснювати збір, обробку, використання і захист інформації, а також ефективно протидіяти схожим діям противника.

Гнучке бойове забезпечення виявляється у гарантованому своєчасному забезпеченні всім необхідним сил, діючих у бойових діях.

Таким чином, військово-повітряні сили США є важливим видом ЗС. Вони включають частини, з’єднання і об’єднання МБР, стратегічної, тактичної і військово-транспортної авіації, а також сили і засоби ППО.

8.1.3. Призначення, завдання та організаційна структура ОВПС НАТО

ОВПС призначені для виконання наступних завдань:

- завоювання і утримання переваги в повітрі;

- забезпечення викидання (висадки) повітряних десантів.

Крім того об‘єднані авіація Повітряних Сил НАТО можуть використовуватись для виконання завдань по проведенню миротворчих та антитерористичних операцій, протидії розповсюдженню зброї масового ураження та ін.

Командно - штабна структура ОЗС НАТО має три рівня командувань: стратегічний, оперативний, тактичний або рівень підрозділів.

На стратегічному рівні знаходяться два командування: командування ОЗС НАТО з питань операцій та командування ОЗС НАТО з питань трансформації.

Командування ОЗС НАТО з питань операцій в иконує оперативні функції та очолюється головнокомандуючим ОЗС НАТО в Европі. Воно розташовано поблизу міста Монс, Бельгія та відповідає за проведення усіх операцій Альянсу починаючи від Гібралтарської протоки та закінчуючи Афганістаном.

Командування ОЗС НАТО з питань трансформації, щорозташовано у місті Норфолк, Вірджинія, СШАє головним на рівні стратегічного командування у питаннях розробки військово - технічної політики блока в області перспективного військового будівництва, крім того це командування відповідає за розробку концепцій застосування ОЗС альянсу та проведення досліджень в області розробки нових форм і способів ведення бойових дій в різних умовах обстановки.

Другий рівень командування (оперативний) включає постійні командування ОЗС НАТО, що розташовані у містах Бранссум, Нідерланди (ОК ОЗС НАТО «Північ») та Неаполь, Італія (ОК ОЗС НАТО «Південь»).

Зазначені командування здатні проводити операції з місць їх постійного розташування або забезпечувати підтримку сухопутного штабу Багатонаціональних об’єднаних оперативно-тактичних сил (БООТС), а також потужного, але більш функціонального обмеженого постійного штабу, розташованого у місті Лісабон, Португалія ((ОК ОЗС НАТО «Захід»), який може використовувати можливості штабу БООТС щодо розгортання на морі.

Третій рівень (рівень підрозділів або тактичний) складається з шести видових командувань ОЗС НАТО, які забезпечують відповідну підтримку операцій на суші, морі та повітрі.

Зазвичай видові командування підпорядковані командувачам ОЗС НАТО, але у разі необхідності вони також можуть бути підпорядковані іншому командувачу.

До складу Командування ОЗС НАТО у Бранссумі («Північ») входить командування повітряним компонентом, що розташоване у місті Рамштайн, Німеччина; морським компонентом, у місті Нортвуд, Велика Британія; та сухопутним компонентом, у місті Гейдельберг, Німеччина.

До командування ОЗС НАТО "Північ" входять видові командування (ОВПС "Північ" і ОВМС "Північ").

Командування ОЗС НАТО у Неаполі(«Південь» ), в свою чергу, має повітряний компонент, розташований у місті Ізмір, Туреччина; морський компонент, у Неаполі; та сухопутний компонент, у Мадриді. Іспанія.

До командування ОЗС НАТО "Південь" входять видові командування (ОВПС "Південь" і ОВМС "Південь").

Сили і засоби ОВПС НАТО приймали активну участь в бойових діях МНС в зоні Перської затоки, а також в операціях проти Югославії.

Угрупування авіація Повітряних Сил в зоні Перської затоки включало:

- ВПС США: ескадрилій - близько 70; бойових літаків - близько 1200-
1300;

- ВПС Великобританії: ескадрилій - 5; літаків - 113;

- ВПС Італії: ескадрилій - 1; літаків - 18. Крім того, для ведення бойових
дій залучалася авіація Франції, Німеччини, Бельгії.

Кількість літаків НАТО, що брали участь в операціях проти СРЮ, перевищило тисячу, причому 723 машини виділили США, 281 - їх союзники. Об'єктами постійних бомбардувань НАТО на території Югославії були нафтосховища та нафтопереробні заводи, в результаті чого величезні маси нафтопродуктів попали в Дунай, що привело до непоправних вТрат в навколишньому середовищі.

Таким чином ОВПС НАТО є головною ударною силою ОЗС НАТО.

8.1.4. Класифікація та характеристика літальних апаратів ВПС США та ОВПС НАТО

По прийнятій в США класифікації ВПС поділяються:

До бойової авіації відносяться три види (стратегічна, винищувальна ППО і тактична) і один рід авіації спеціального призначення.

Допоміжна авіація забезпечує діяльність бойової авіації і підрозділяється на різні роди авіації.

Стратегічні наступальні сили включають МБР і стратегічну авіацію.

Стратегічні оборонні сили включають винищувальну авіацію ППО, засоби попередження про ракетно-ядерний удар і контролю космічного простору.

Сили загального призначення включають тактичну авіацію і авіацію спеціального призначення.

Транспортна авіація займає проміжне становище між бойовою і допоміжною, а по цільовому призначенню розглядається як засіб забезпечення мобільності.

У відповідності з вирішуваними завданнями підрозділи, частини і з’єднання ВПС США мають на озброєнні відповідні типи ЛА наступних класів:

- важкі стратегічні бомбардувальники В-1В, В-2А, В-52H і G;

- тактичні винищувачі F-117A (резерв, повністю боєготові).

- штурмовики спеціального призначення АС-130;

- літаки керування авіацією, ДРЛО і ВКП Е-8,ОА-10, Е-3В і С;

- стратегічні військово-транспортні літаки С-5А (В,C,М), С-17А;

- тактичні військово-транспортні літаки С-130;

У військовий час до складу ТрА ввійдуть цивільні вантажно-пасажирські літаки (Боїнг-707, Боїнг-747 і інші).

Ракетні частини і підрозділи ВПС озброєні МБР «Мінітмен-3». Основні характеристики МБР і деяких літаків ВПС США наведені в таблицях.

Найменування ракет	Стартова маса, кг	Макс. Дальність стрільби, км	Точність, м	Кількість зарядів х потужність МТ
«Мінітмен-3»				3 х 0.335

З’єднання і частини інших країн НАТО переважно озброєні американською АТ. Проте, в ряді найбільш розвинених країн на озброєнні є АТ власного чи спільного з іншими країнами виробництва.ТД деяких літаків ВПС США та ОВПС НАТО

Позначення і найменування	Екі-паж, чол.	Швидкість пол., км/год. або М макс, (на висоті, м)	Бойовий радіус, км, Н пр.,м	Озброєння: стрілецько-гарматне, кількість, калібр, мм РБ. Макс. бойова нагрузка, кг	Розмір літака, м довжина х висота х розмах крила
Бомбардувальники
В-1В		1.25(12000)	біля 6000 понад 15000	- КР, бомби, морські міни(57000)	44,8х10,4х41,7
В-2А „Спіріт”	2-3	1050 (10000)	8150-11670	- КР, бомби, 16900	21х5,2х52,4
В-52 „Стратофортрес”		960(10000)	1760-4630	4х20 КР, бомби (до 30000)	47,9х12х,4х56,4
Штурмовики
А-10А „Тандерболт”		704(3000)	до 1000	1 х 30 КР, Бомби 7260	16,3 х 4,5 х 17,4
Тактичні винищувачі
F-15C „Ігл”		2650(10000)	1970	1 х 20 КР, бомби 7250	19,2 х 5 х 11,7
F-16C „Файтинг Фалкон”		2150(10000)	1000 18000	1 х 20 КР, НАР, бомби 5420	14,5 х 5,01 х 9,45
F-117А		V_кр=933км/г	1450 15500	КР, бомби, 2200	20,08 х 3,78 х 13,20
F/А-22(Рептор)		1,7 (10000)	__ - __ 15240	1 х 20 КР, НАР,	19,56 х 5,41 х 13,11
„Торнадо”, («Торнадо»GR.1)		М=2,2	1400	2 х 27 КР, бомби 7250	16,7 х 5,9 х 13,9
„Ягуар – А і S” («Ягуар GR.1»)			1300	2 х 30 КР, НАР, бомби 4500	16,8 х 14,9 х 8,7
„Харрієр-GR-3”			640	2 х 30 КР, НАР, бомби 2300	13,9 х 3,6 х 7,7

Транспортні літаки
Позначення	Екі-паж, чол	Макс. злітна маса, т	Макс. швидкість, км/год	Нпр, м	Дпол, км при вант, т	Макс. вант, т	Кількість. людей, що перевозяться.	Розміри: довж. х, вис. х, розм. кр.
С-17А „Глоубмастер–3”					72,6		-	53,04 х 16,79 х 50,29
С-5А „Гелаксі”								75,54 х 19,80 х 67,88
С-130А „Геркулес”					20,4	20,4		29,79 х 11,66 х 40,2

Досвід бойових дій авіаційного угруповання в зоні Перської затоки, Югославії, Афганістані показав, що літаки, які знаходяться на озброєнні ВПС НАТО, мають бойові властивості, які ефективно впливають на хід і кінцевий результат озброєної боротьби.

Основу бойової потужності об’єднаних ВПС НАТО складають ВПС США, які спроможні вести бойові дії у всіх видах війни і військових конфліктах з високою ефективністю.

8.1.5. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації США та ОВПС НАТО

Стратегічна бомбардувальна авіація (СБА), як і раніше, вважається найбільш універсальним компонентом ядерної тріади, здатним ефективно вирішувати завдання у всіх видах воєн і військових конфліктів. У сучасних умовах відповідно до вимог сТратегії національної безпеки пріоритетним завданням СБА стала підготовка до використанню в регіональних конфліктах із застосуванням звичайних засобів ураження.

Основними перевагами застосування стратегічних бомбардувальників у регіональних конфліктах є велика дальність польоту і бойове навантаження, що дозволяє у стислий термін ефективно вирішувати широкий спектр завдань у будь-якому регіоні земної чи кулі в декількох регіонах одночасно.

Одним з основних варіантів використання бомбардувальників у початковий період війни при раптовому її розв'язанні американське командування вважає їхнє застосування з авіабаз постійної дислокації на континентальній частині США з завданням нанесення в максимально стислий термін ударів по об'єктах супротивника, виведення з ладу яких здатне порушити керування військами супротивника, викликати паніку, дезорганізувати тилове забезпечення, зірвати просування військ супротивника і запобігти захоплення ним сТратегічно важливих об'єктів (аеродромів і портів, проток і ін.). При цьому кожен літак СБА за один виліт здатний вивести з ладу кілька об'єктів.

Перевагами такого варіанту в порівнянні з розгортанням передових угруповань є можливість швидкого силового реагування на раптово виникаючі кризові ситуації і відсутність необхідності використовувати аеродроми в зоні конфлікту.

Найважливішим фактором успішного використання стратегічних бомбардувальників у регіональних конфліктах американське командування вважає подальше підвищення ефективності їхнього бойового застосування, що буде забезпечуватися за рахунок проведення ряду заходів, таких як:

-оснащення бомбардувальників новими високоточними боєприпасами в звичайному спорядженні (JDAM, JSOW. WCMD), що забезпечують високий ступінь враження цілей (у тому числі рухливих) при діях переважно без входу в зону ураження ППО супротивника;

-удосконалювання бортового устаткування РЕБ бомбардувальників В-1В з метою зниження їхньої уразливості від засобів ППО в умовах ведення бойових дій у будь-який час доби і при відсутності підтримки тактичної авіації;

-модернізація системи керування і, у свою чергу, забезпечення екіпажів бомбардувальників даними цілевказівки, що припускає удосконалення засобів і методів взаємодії бомбардувальників і літаків розвідки наземних цілей, наведення і керування Е-8С системи "Джистарс".

Таким чином, американське військове керівництво, вважаючи сТратегічну бомбардувальну авіацію ефективним засобом силового реагування на виникнення кризових ситуацій, проводить планомірну підготовку її до можливого застосування в глобальному масштабі в будь-якому регіоні, де може виникнути погроза інтересам США.

Тактична авіація за останні десятиліття придбала нові якості. Насамперед це здатність широко застосовувати ВТО, а також наносити удари в будь-який час доби, використовуючи автоматизовані системи бойового керування і дані космічної розвідки.

Застосування ВТЗ в операціях ВПС США і їхніх союзників

Озброєння	«Буря в пустелі» (Ірак, 1991)	«Рішуча сила» (Югославия, 1999)	«Непохитна воля» (Афганістан, 2001)	Воєнна операція ВПС США і союзників проти Іраку (Ірак, 2003)
Загальна кількість бомб і ракет	256 000	23 000	22 000	29 000
Високоточна зброя, одиниць	20 500	3 000	12 500	20 000
Частка високоточної зброї, відсот. відсот.

У сучасних умовах у зв'язку з низьким ступенем ймовірності розв'язання ядерної війни роль тактичної авіації значно зросла. Її широкі можливості дозволяють наносити удари по військових і державних об'єктах супротивника і виконувати завдання завоювання переваги в повітрі, безпосередньої авіаційної підтримки, ізоляції району бойових дій і повітряної розвідки. У діях тактичної авіації ВПС США в залежності від конкретних умов обстановки може бути зроблений упор на виконання цього чи іншого завдання. Наприклад, у війні проти Югославії (1999) переважно наносилися повітряні удари по об'єктах у глибині території супротивника, а в операції США і їхніх союзників проти Іраку (2003), навпаки, до 80 відсотків вильотів тактичної авіації ВВС виконувалося для надання безпосередньої авіаційної підтримки сухопутним військам і морській піхоті шляхом знищення іракських військ і техніки на незначному віддаленні від лінії зіткнення (переднього краю).

Аналіз участі американської авіації в регіональних війнах останніх років показує наявність стійкої тенденції збільшення частки високоточної зброї в загальній кількості застосовуваних авіаційних засобів ураження (див. таблицю). Зокрема, у бойових діях проти Іраку в 2003 році частка ВТО була в 8,5 разів вище, ніж у 1991-м.

У цілому у воєнній операції ВПС США і їхніх союзників проти Іраку в порівнянні з попередньої - "Буря в пустелі" застосування авіації антиіракської коаліції було значно більш результативним. Зробивши приблизно однакову кількість бойових вильотів (41 тис. в операції 1991 року і 46 тис. в операції 2003-го) і використовувавши в обох операціях практично однакове число високоточних засобів враження, вона, за даними, опублікованим в американській пресі, вразила майже в 4.5 разів більше цілей, ніж 12 років тому (4 500 і 19 900 відповідно).

Це було викликано значним підвищенням ефективності високоточної зброї і засобів розвідки. При цьому, якщо в першій війні проти Іраку тільки деякі американські літаки, такі як F-117, F-111 і F-15Е, були обладнані для застосування ВТЗ, то в другий практично всі ударні літаки і багато вертольотів США були здатні точно вражати цілі. По заявах представників американського командування, у 1991 році приходилося вирішувати питання про те, скільки літако-вильотів необхідно призначити для знищення назначеної цілі, а в 2003-му задача планувальних органів, як правило, полягала в тому, щоб.визначити, скільки цілей призначити літаку для враження в одному вильоті.

Подальше підвищення ефективності бойового застосування тактичної авіації керівництво ВПС США зв'язує з масовим надходженням на озброєння частин тактичної авіації малопомітних, що мають великий радіус дальність дії й оснащених новітнім устаткуванням літаків нового покоління F-22 і F-35, а також розвідувальним і ударними БЛА "Предатор", "Глобал Хок" і UCAV.

5. Класифікація ВПС США по цільовому призначенню.

6. Характеристика літальних апаратів ВПС США та ОВПС НАТО.

7. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації США та ОВПС НАТО.

3. Воєнна доктрина України: Затверджена Указом Президента України від 15.06.2004р.

4. Закон України “Про державну таємницю” від 10.03.1994 р. № 3856-ХІІ зі змінами та доповненнями.

5. Статути Збройних Сил України. –Київ.: ПАЛИВОДА А.В., 2010.

6. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 3.- Київ: Командування Сухопутних військ ЗС України, 2010.

7. Настанова по виконанню польотів (НВП – 99).- Вінниця, 1999.

8. Наставление по штурманской службе авиации ВС Украины (НШС - 93).- Вінниця, 1992.

9. Наставлення з технічного забезпечення авіації ЗС України (НТЗ – 99),- Вінниця, 1999

10. Тактика авіації Повітряних сил. Навчальний посібник. -Житомир.:ЖВІ НАУ, 2009-228.: іл.

11. Герасименко О.И. Основы организации и боевого применения ВВС США и ОВВС НАТО. - Васильков, 1988.

12. Платонов Н.Е. Основы тактики частей ВВС.- Москва: Воениздат, 1971.

13. Резниченко В.Г. Тактика.- Москва: Воениздат, 1988.

14. Пилипович Г.Г. Перебазування авіаційної ескадрильї у складі авіційної частини на новий аеродром.-Київ: ЖВІ НАУ, 2009-23.: іл.

15 Советская Военная Энциклопедия.- Москва: Воениздат.

16. Иванов Д.А. Основы управления войсками. –Москва: Воениздат, 1971.

17. Опыт боевых действий авиации МНС в зоне Персидского залива. Учебное пособие.- Киев: КМУГА, 1995.

18. Авиационное ракетное вооружение. Учебное пособие.- Москва: Воениздат, 1989г.

19. Авиационное вооружение. Учебное пособие.- Москва: Воениздат, 1977г.

20. Военная авиация. Двухтомный справочник.- Минск: Попурри, 2000.

21. Військове виховання: історія, теорія та методика. Навчальний посібник. – Київ: КНУ ім. Т.Г. Шевченка, 2002.

22. Наука і оборона. Науково – теоретичний та науково – практичний журнал.- К.: Вид. Техніка, №1, 2005.

23. Довідник НАТО. – Office of information and Press NATO – 1110 Brussels – Belgium, 2001.

24. Брифінги НАТО. Серія. – NATO Public Diplomacy Division, 1110 Brussels, Belgium, серпень 2005.

25. Методичні рекомендації Головного командного центру ГШ Збройних Сил України.-Київ:,2014.

ЗВТ – засіб вимірювальної техніки військового призначення.

ЗНО ЗП – засоби наземного обслуговування загального притсосування.

КПА КАЗУ – контрольно-керівна апаратура керованих АЗУ

НТЗ – наставлення з технічного забезпечення.

ОСШР – об’єднані сили швидкого реагування.

РХБЗ – радіаційний, хімічний, біологічний (бактеріологічний) захист.

ТЕЧ АТ – техніко-експлуатаційна частина авіаційної техніки.

Зміст
Вступ.............................................................................................................................................................
Розділ 1. Основи бойових дій..............................................................................................................
Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил…………………
§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил..............................
1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України. Організація та склад Повітряних Сил.......................................................................................................
1.1.2.Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання.......................................................................
1.1.3.Призначення, завдання, склад і оранізація авіації Повітряних Сил....................................
§ 1.2. Організаційна структура частин авіаційних частин...........................................................
1.2.1. Призначення, завдання та організація авіаційної бригади...................................................
1.2.2 Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади...........................................
1.2.3. Призначення, завдання та склад основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади.........................................................................................................................................................
Глава 2. Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин…………………………
§ 2.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами..........
2.1.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами частинами................
2.1.2. Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил.........................................
2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів..........................
2.1.4. Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин........................................
2.1.5. Бойові можливості апч та їх основні показники...................................................................
§ 2.2. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин..........................
2.2.1. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин.............................
2.2.2. Ступені готовності до бойового вильоту..............................................................................
Глава 3. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами……………
§ 3.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами......................
3.1.1.Суть управління і вимоги до нього..........................................................................................
3.1.2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами..........................
3.1.3. Основи роботи командира та штабу по управлінню апч......................................................
Розділ 2. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами...................................
Глава 4. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами.
§ 4.1. Основи бойових дій підрозділів і частин Транспортної авіації.......................
4.1.1. Призначення та завдання Транспортної авіації....................................................
4.1.2. Бойові властивості військово - Транспортних літаків...........................................................
4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки апч ТРА................................................................
§ 4.2. Основи бойових дій підрозділів і частин армійської авіації (АА)....................................
4.2.1.Призначення і завдання армійської авіації (АА)...................................................................
4.2.2. Бойові властивості вертольотів АА........................................................................................
4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин АА....................................
§ 4.3. Основи бойових дій авіації Військово-морских сил України...........................................
Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації.........................
§ 5.1. Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (БА).........................
5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації...........................................................................
5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації..............................................................
5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації.............................................................
5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки..................................................................................
§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ША)...................................
5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ША)................................................................
5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації.......................................................................
5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25...............................................................
5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків...........................................................
§ 5.3. Основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації (ВА)............................
5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації..................................................................
5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіації................................................................
5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів...........................................................
§ 5.4. Основи бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації (РА)..............................
5.4.1.Призначення, основні завдання повітряної розвідки (ПР). Вимоги, які пред’являють до неї..................................................................................................................................................................
5.4.2. Види повітряної розвідки........................................................................................................
5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки..........................................................................
Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації......................................................................................
§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації....................................................................
6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій...................................................................................
6.1.2. Основний зміст бойового забезпечення.................................................................................
6.1.3. Основний зміст технічного забезпечення..............................................................................
6.1.4. Основний зміст тилового забезпеченння...............................................................................
6.1.5. Основний зміст медичного забезпечення..............................................................................
6.1.6.Основний зміст морально-психологічного забезпечення.....................................................
Глава 7. Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин.......................................
§ 7.1. Базування авіаційних підрозділів і частин............................................................................
7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів...............
7.1.2. Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах................................
7.1.3. Основні елементи аеродрому..................................................................................................
§ 7.2. Охорона та оборона аеродромів..............................................................................................
7.2.1. Протиповітряна оборона аеродрому.......................................................................................
7.2.2. Наземна охорона та оборона аеродрому................................................................................
7.2.3. Маскування аеродрому............................................................................................................
§ 7.3. Перебазування авіаційних частин..........................................................................................
7.3.1. Основні положення по перебазуванню..................................................................................
7.3.2. Підготовка авіаційних підрозділів та частин до перебазування.........................................
7.3.3. Перебазування авіаційних частин...........................................................................................
Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав..................................................................
Глава 8. Основи організації та бойового застосування ВПС іноземних держав
§ 8.1. Призначення, завдання та організаційна структура ВПС США та об’єднаних ВПС НАТО...........................................................................................................................................................
8.1.1. Роль ВПС у реалізації національної військової сТратегії США..........................................
8.1.2. Призначення, завдання та організаційна структура ОВПС НАТО.....................................
8.1.3. Класифікація та характеристика літальних апаратів ВПС США та ОВПС НАТО............
8.1.4.Основи бойового застосування сТратегічної і тактичної авіації США та ОВПС НАТО...
Інформаційно-методичне забезпечення...........................................................................................
Прийняті скорочення........................................................................................................................