Розосереджений 8 страница

Ефективність бойового застосування винищувачів забезпечується високими льотно-тактичними даними і комплексом авіаційного озброєння (КАО).

Визначальне значення для літаків-винищувачів мають такі ЛТД. як: максимальна швидкість, маневрені характеристики (тягоозброєність, радіуси і час сталого віражу, довжина розбігу і пробігу та ін. (стеля, дальність, тактичний радіус) і тривалість польоту.

Основні маневрені та злітно-посадкові характеристики

Комплекс авіаційного озброєння (КАО) літаків-винищувачів містить у собі засоби ураження, установки озброєння, прицільну систему і систему керування озброєнням (СКО).

Головне місце в КАО літаків-винищувачів займають такі засоби ураження, які здатні вирішувати завдання з ураження повітряних цілей противника в широкому діапазоні умов: керовані ракети класу «повітря-повітря» середньої (Р-27), і малої (Р-73) дальності й артилерійська зброя.

Для вирішення завдань з ураження наземних цілей у КАО винищувачі входять АБ, РБК, ЗБ, НАР, а також артилерійська зброя на зйомних рухомих гарматних установках (ЗРГУ).

Озброєння літаків-винищувачів дозволяє уражати повітряні цілі будь-якого типу у всьому діапазоні висот і швидкостей під будь-якими ракурсами, у тому числі, ті які енергійно маневрують, а також успішно уражати наземні об'єкти.

Літаки-винищувачі МіГ-29 і Су-27 оснащені автоматичними системами наведення на повітряні цілі, багатофункціональними оглядово-прицільними системами. ПРНК літаків ВА мають велику дальність виявлення повітряних цілей у вільному просторі і на фоні землі, спроможні відслідковувати декілька повітряних цілей одночасно (до 10).

Завдяки високим ЛТД, потужному й ефективному озброєнню і сучасному устаткуванню літаки ВА мають такі бойові властивості:

- високу маневреність (тягоозброєність більше одиниці, висока вертикальна швидкість, малі радіуси сталого віражу, мала довжина розбігу і пробігу й ін.);

- високу швидкість польоту;

- високі можливості ПРНК (велика дальність виявлення, можливість відслідковування декількох повітряних цілей з визначенням найбільш небезпечних із них для літака);

- наявність потужного і різноманітного озброєння, яке дозволяє уражати насамперед повітряні цілі керованими ракетами класу «повітря-повітря» великої середньої і малої дальності, які можуть бути застосовані у будь-яких метеорологічних умовах, всеракурсних, спроможних успішно наводитись на ціль, що маневрує, в умовах застосування противником засобів РЕБ і умовах, які припускають пуск в умовах виконання маневру літаком-носієм;

- наявність достатнього бойового навантаження для дії по наземних об'єктах;

- спроможність вести повітряний бій на дозвуковій і надзвуковій швидкостях і уражати високоманевренні цілі;

- спроможність уражати малі наземні об'єкти противника;

- спроможність вести бойові дії самостійно за межами радіолокаційного поля в умовах РЕП засобів керування.

Сучасні винищувачі можуть вести успішно повітряний бій із різноманітними тактичними винищувачами противника, використовуючи для цього свою технічну і тактичну перевагу. Так, наприклад:

Порівняльні характеристики літаків Су-27 і F-15А

Таким чином, високі ТТД, сучасне устаткування і потужне озброєння дозволяють літакам-винищувачам успішно уражати будь-які повітряні цілі, а також малі і рухомі наземні (надводні) об'єкти противника.

5.2.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів

При виконанні своїх бойових завдань підрозділи та частини ВА застосовують такі способи бойових дій:

а) при ураженні повітряних цілей:

- одночасне введення в бій і ураження повітряного противника основними силами авіаційної частини з положення чергування на землі або в повітрі;

- послідовне введення в бій і ураження повітряного противника підрозділами з положення чергування на землі або в повітрі;

- введення в бій підрозділів (екіпажів) і ураження повітряного противника із засідок на землі й у повітрі;

- самостійний пошук і ураження повітряного противника ланками (парами, екіпажами) у заданому районі (смузі);

- "вільне полювання".

Одночасне введення в бій і ураження повітряного противника застосовується, наприклад, при відбитті масованих нальотів або значних груп авіації противника з метою нанесення їй максимально можливого збитку в короткі строки.

Послідовне введення в бій і ураження повітряного противника може застосовуватися при ешелонованих діях повітряного противника (дії противника великою кількістю дрібних груп літаків або вертольотів) або при необхідності тривалого вогневого впливу на нього.

При одночасному або послідовному введенні в бій вихідне положення винищувачів буває різним. Підрозділи (частини) можуть знаходитися на аеродромі (на землі) у відповідному ступені готовності до бойового польоту або в зоні чергування в повітрі.

Введення в бій і ураження повітряного противника із засідок застосовується для досягнення раптовості вогневого впливу підрозділів (екіпажів) винищувачів по окремих групах (літаках, вертольотах) противника на окремих напрямках його польоту і здійснюються діями ланок (пар, екіпажів) із спеціально підготовлених аеродромів (майданчиків) або зон чергування в повітрі, що не проглядаються РТЗ противника.

Цей спосіб широко застосовувався в роки ВОВ для ураження літаків-коррегувальників артилерійського вогню і розвідників в бойових діях авіації у В'єтнамі, коли винищувачі з основних аеродромів та із зон чергування в повітрі, які проглядаються противником, не встигали перехопити ціль або противник маневровим вогнем зривав атаку.

Самостійний пошук і ураження повітряного противника полягає в тому, що ланки, пари, екіпажі винищувачів, виконуючи політ у заданому районі (смузі), проглядають повітряний простір за допомогою бортових оглядово-прицільних систем та візуально і виявивши противника, атакують його.

Цей спосіб б. д. застосовується у випадках, коли із зон чергування над своєю територією винищувачі не встигають уразити повітряного противника на заданих рубежах внаслідок пізнього виявлення цілей, коли відсутня радіолокаційна інформація на даному напрямку або противник придушив РЛС завадами і ПУ не можуть виявити повітряні цілі і навести на них винищувачі. Район самостійного пошуку для ураження повітряних цілей на малих висотах призначається за межами нашого радіолокаційного поля, як правило, над територією противника. Його розміри по фронту 100-150 км, а в глибину 40-60 км,

"Вільне полювання" полягає в довільному виконанні польоту високо підготовленими групами й поодинокими екіпажами винищувачів над територією противника з метою знищення окремих самостійно вибраних повітряних цілей. Цей спосіб застосовується при необхідності регулярного впливу на літаки (вертольоти) противника над його територією, підтримуючи напруженою обстановку в його повітряному просторі, знесилення і деморалізацію противника.

Так, у роки ВОВ глибина проникнення "мисливців" на територію противника залежала від обстановки, запасу пального і досягала 50-100 км. "Мисливцям" давалася велика ініціатива у виборі маршруту, висоти польоту і способів атаки, вони обмежувалися тільки у відношенні району дій і тривалості польоту. Атаки "мисливців" завжди були розраховані на раптовість, яка досягалося широким використанням сонця, хмарності, великої висоти і т.д. Крім того, "мисливці" уникали польотів уздовж (поблизу) залізних і шосейних шляхів, а також через райони, насичені засобами ППО противника. На боротьбу з авіацією противника цим способом у ході ВОВ винищувачі радянських ВПС затратили 31330 літако-вильотів. При цьому на один знищений літак противника "мисливці" затрачали 3-4 літако-вильоти.

б) при забороні атак винищувачів противника по літаках, підрозділам і частинам інших родів авіації, які прикриваються винищувачами:

- розчищення повітряного простору;

- патрульний супровід апч, які прикриваються, інших родів авіації;

- блокування аеродромів базування винищувачів противника;

-заслони в повітрі.

Розчищення повітряного простору здійснюється підрозділами винищувачів, які слідують перед підрозділами (частинами) інших родів авіації, які прикриваються винищувачами, на розрахункових інтервалах із завданням уразити (зв'язати боєм) винищувачі противника на дальніх підступах до цих підрозділів, які у смузі їхнього прольоту або в районі дій. Застосовується цей спосіб, коли частини і підрозділи інших родів авіації діють великою кількістю груп, і ці групи важко забезпечити патрульним супроводом.

Спосіб бойових дій "розчищення повітряного простору" народився в боях на Кубані. Його поява була обумовлена підвищенням активності радянських винищувачів. «Розчищення повітря» -, як тоді називався цей спосіб, здійснювався патрулюванням винищувачів у зонах, висунутих щодо цілі, по якій діяли радянські літаки, убік найбільше ймовірної появи винищувачів противника. Перші групи радянських винищувачів приходили в зони за 5-10 хв. до підходу до цілі бомбардувальників або штурмовиків. "Розчищення повітря" застосовувався частіше усього в періоди найбільше напружених дій авіації, при здійсненні нею крупних масованих ударів.

Патрульний супровід здійснюється спільним польотом винищувачів із літаками (вертольотами), що прикриваються, у загальному бойовому порядку з метою заборони атак винищувачів противника по цим забезпечуваним літакам (вертольотам.). Спосіб, як правило, застосовується при забезпеченні невеличких по склади груп літаків інших родів авіації, які виконують політ у компактному бойовому порядку, і може здійснюватися як протягом усього маршруту польоту, так і на окремих його ділянках.

Досвід ВОВ показав, що співвідношення бомбардувальників і штурмовиків до винищувачів супроводу складало від 2:1 до 1:1. Причому чим більше був склад супроводжуваних груп бомбардувальників і штурмовиків, тим менше був наряд винищувачів супроводу.

Блокування аеродромів базування винищувачів противника полягає в забороні зльоту винищувачів противника протягом заданого часу шляхом ураження їх при вирулюванні, на зльоті, руйнації ЗПС (МРД) і мінування аеродрому.

Аеродроми винищувачів противника блокуються в найбільше відповідальні періоди дій ударних сил і військово-транспортних літаків.

В роки ВОВ винищувальна авіаційна дивізія в середньому могла надійно заблокувати протягом 15-20 хв. 3-5 аеродромів винищувачів противника при наряді сил на кожний аеродром у середньому по одній авіаескадрильї і не припустити зльоту винищувачів з цього аеродрому і підходу його винищувачів, які б спробували здійснити деблокування.

Заслони в повітрі організуються на дальніх підступах і в смузі прольоту літаків, які прикривають, або району їх дій на напрямках ймовірної появи винищувачів противника. Винищувальні заслони є різновидом груп розчищення повітряного простору.

в) при ураженні наземних (морських) об'єктів: винищувальна авіація застосовують ті ж способи бойових дій, що і БА і ША. Ними є:

- одночасний удар усім складом або більшою частиною сил авіаційної бригади по одному або декільком заздалегідь заданим об'єктам у встановлений час;

- послідовні удари ескадрилій (ланок, пар, екіпажів) по одному або декільком заздалегідь заданим об'єктам в установлений час;

- самостійний пошук і ураження об'єктів у заданому районі або смузі ланками, парами, екіпажами.

Застосовуючи той або інший спосіб бойових дій, апч літаків-винищувачів виконують польоти в різноманітних бойових порядках

.

У бойових порядках підрозділів і частин винищувальної авіації створюються такі групи різноманітного тактичного призначення - ударна, забезпечення, резерву.

Ударна група є основним елементом бойового порядку і призначена для ураження основних сил противника, наприклад, відбиття атак по літакам, що прикриваються.

Групи забезпечення: зав'язки бою, демонстративна (відволікаюча) прикриття від атак винищувачів противника та ін. призначені для створення сприятливих умов виконання бойової задачі винищувачами ударної групи.

Так, групи зав'язки бою повинні забезпечити умови для раптового виходу в атаку ударній групі, демонстративні і відволікаючі групи мають на меті ввести в оману противника, щодо намірів ударної групи, групи прикриття від атак винищувачів, відбивають атаки винищувачів противника по літаках ударної групи.

Резерв виділяється для вирішення завдань, які раптово виникають.

Бойовий порядок груп тактичного призначення винищувальної авіації в залежності від інтервалів, дистанцій, перевищень і понижень між літаками, підрозділами і групами, які входять до них може бути таких видів: зімкнутий, розімкнутий і розосереджений.

Зімкнутий бойовий порядок застосовується парою і ланкою при введенні в бій, при атаках групових цілей.

Розімкнутий бойовий порядок забезпечує можливість вогневої і тактичної взаємодії між екіпажами і групами. Одним з різновидів розімкнутого бойового порядку, застосовуваного в хмарах і вночі парами і ланками винищувачів, є "радіолокаційний ланцюжок". Політ у район повітряного бою (ведення пошуку) пара і ланка винищувачів здійснюють у розімкнутих бойових порядках, які забезпечують найкращі умови огляду повітряного простору, зручність пілотування, мінімальний час для перебудування в бойовий порядок для ведення бою.

Розосереджений бойовий порядок застосовується винищувачами при виконанні бойових задач у складі ескадрилій і більших груп.

Основними формами бойових порядків винищувальної авіації є: "колона", "пеленг", "клин", "фронт", "змійка" і ін.

Пара

 

 

 

"пеленг" літаків "фронт" літаків "колона" літаків

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 69; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!