Практичне заняття № 5

Список літератури

1. Генсірук С.А. Ліси України. Львів: Наук. тов. ім. Т.Г. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. – 492 с.

2. Комин Г.Е. К вопросу о типах возрастной структуры насаждений // Лесной журн. – 1963. – № 3. – С. 37-42.

3. Лісовий кодекс України, Закон України “Про внесення змін до Лісового кодексу України”. – К.: КМ України, 2006. – 53 с.

4. Молотков П.И. Буковіе леса и хозяйство в них. – М.: Лесная промішленность, 1966. – 224 с.

5. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. 7-е изд. – М.-Л.: гослесбумиздат, 1949. 456 с.

Тема заняття: Поновлення древостанів на вирубках, характеристика способів забезпечення поновлення.

Мета заняття: Дати характеристику способів забезпечення поновлення лісу після проведення суцільних рубань.

Лісосіки суцільних рубок поділяють на 4 категорії по способу забезпечення їх поновлення: 1) з достатньою кількістю підросту; 2) з необхідними спеціальними мірами сприяння; 3) відновлюються без сприяння; 4) потребуючі лісокультурних заходів. У лісоексплуатації вивчають способи забезпечення поновлення вирубок перших трьох категорій.

У кожному лісорубальному квитку вказують, крім способу рубки, метод очищення лісосік і спосіб їх обнасінювання, площа і кількость на 1 га підмета збереженого підросту і молодняка господарсько цінних порід. До лісорубального квитка додають креслення, на якому відзначають розташування насінних груп, куртин, смуг, а також ділянок, де необхідно зберегти життєздатний підріст. Успіх природного поновлення залежить, з одного боку, від вибору способу рубки і відповідних організаційно-технічних елементів, з іншого боку - від багатьох лісових факторів і заходів (ґрунтового запасу насіння, відстані від стін лісу, наявності обнасінювачів, мінералізації ґрунту, кількості підросту, догляду за ним, очищення місць рубок, а також розміщення волок на пасіці).

Стіна лісу як джерело обнасінювання. Позитивне значення для обнасінювання лісу розглядають у єдності із шириною лісосік, напрямком рубок й інших факторів. Найбільше успішно таке обнасінювання в соснових, ялинових і модринових деревостанах. Насіння цих порід розлітаються на значні відстані, забезпечуючи поновлення на вирубках. У дубових, букових і кедрових насадженнях стіни лісу не виконують насінневих функцій через вагу насіння.

Роль стін лісу в обнасінюванні суцільних широких лісосік менш значна, чим вузьких.

Залишення обнасінювачів. На всіх лісосіках, де розраховують одержати наступне насінне поновлення, обнасінювачі залишають в обов'язковому порядку.

Джерелами насіння можуть бути: 1) насінні дерева, тобто поодиноко коштують дерева; 2) насінні групи з 3-6 дерев; 3) насінні куртини площею від 0,1 до 1 га різної форми; 4) насінні смуги (куліси) шириною до 20-30 м, що мають велику довжину.

Насінні дерева, що залишаються на вирубці, у кількості 15-25 шт. повинні відповідати наступним вимогам: бути вітростійкими, рясно плодоносити, не мати зовнішніх негативних пошкоджень.

Вітростійкість залежить не тільки від породи дерева, але і від лісорослинних умов. Наприклад, сосна втрачає цю властивість на сирих суглинних і напівболотних ґрунтах, а ялина, незважаючи на те, що це вітровальна порода, на пухких, піщаних, добре дренованих ґрунтах здобуває досить високу вітростійкість.

На відновлення головної породи впливає якість обнасінювачів. Тому необхідно вибирати кращі дерева з компактною, симетричної кроною, що складає не більш 1/3 висоти дерева. Основні дерева повинні належати до основного пологу I-II класи росту, мати добре очищений від сучків, з тонкими пагонами, розташованими під гострим кутом до осі стовбура. З кращих дерев одержують повноцінні сортименти.

Насінні групи. Насінні групи трохи більш стійкі, чим обнасінювачі. Групи залишають у тих же умовах, що й обнасінювачіі, а також на широких лісосіках. Відстань між групами не повинне перевищувати 50 м. Вимоги до якості дерев у групі ті ж, що і до обнасінювачів, але краще, якщо в групі будуть середньовікові дерева, що приспівають і спілі.

Насінні куртини. Насінні куртини володіють значної вітростійкостю, оскільки це недоторкані ділянки лісу. Куртини можуть мати прямокутну чи овальну форму, відстань між ними не більш 200 м. Якщо ґрунти сирі чи лісосіки мають дуже великі розміри, то куртини залишають не тільки в ялинових, але й у соснових лісах. Для насінних куртин бажано виділяти припідняті ділянки зі середньовіковими і спілими деревостанами, до складу яких входили б листяні породи, що підвищують вітростійкостю куртин. Насінні дерева, групи і стрічки виділяють при відводі лісосік.

На насінних деревах на рівні грудей (1,3 м) злегка зачищають кору, намагаючись не поранити деревину, ставлять номер і клеймо в основі стовбура.

Насінні смуги (куліси) залишають уздовж магістральних гілок лісовозних доріг, де вони виконують і снігозахисну роль. Ширина таких смуг у соснових насадженнях 10-15 м, у ялинових 15-30 м. Смуги залишають також у насадженнях із суглинними і піщаними ґрунтами.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 59; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!