Тема заняття: Рівномірно - поступові рубки, види й особливості проведення.

Практичне заняття № 9

Список літератури

1. Бицин Л.В. Строение и продуктивность горных лесов. – М.: Лесн. пром-сть, 1965. – 128 с.

2. Горшенин Н.М., Швиденко А.Й. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1977. – 302 с.

3. Мелехов И.С. Лесоводство. Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 302 с.

4. Погребняк П.С. Общее лесоводство, 2-е пререработанное изд. М.: Колос, 1968. – 440 с.

5. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.

6. Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с.

7. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.

Мета заняття: Показати технологічні особливості проведення рівномірно - поступових рубок.

Рубки, при яких деревостан вирубають у 2-4 прийоми, послідовно і рівномірно його проріджуючи на протязі одного вікового класу.

Класичні рівномірно-поступовий рубки включають 4 прийоми – підготовчу, обнасінювальну, освітлювальну й остаточну (очисну) рубки.

За допомогою підготовчих рубок готують деревостан до рясного плодоношення, створюючи сприятливі умови для проростання опалого на ґрунт насіння. В результаті проріджування пологу крони дерев, що залишилися, одержують більше світла і тепла. Одночасно збільшується приплив тепла до ґрунту. Вирубують фаутні, менш продуктивні листяні й інші великі дерева, усього до 25% запасу деревостану.

Обнасінювальні рубки проводять через 4-5 років після підготовчих, вирубуючи при цьому ще до 25% запасу. До цього часу проріджений деревостан починає посилено плодоносити, з'являються всходи і підріст, що добре розвиваються, займають вільний простір і не дають поширюватися надґрунтовій рослинності. Головне завдання обнасінювального прийому – створити сприятливі умови для появи сходів і підросту. На корені залишають дерева з високопіднятими кронами.

Освітлювальні рубки здійснюють через 4-5 років після обнасінювальних, коли підріст досягає значних розмірів і для його подальшого росту необхідне збільшення сонячного світла. Вирубують ще 25-30% деревини за рахунок гірших дерев і частково кращих. Повнота материнського пологу знижується до 0,3-0,4. Материнські дерева, що залишилися, захищають молоде покоління від різких коливань температури й інших кліматичних явищ, що негативно впливають на ріст молодого лісу.

Остаточну (очисну) рубку проводять після освітлювальної через 3-5 років. До цього часу 20-літній молодняк стуляється кронами і може виконувати захисні функції лісу.

Класична поступова рубка була розроблена для умов букового лісу, у якому був відсутній природну самосіву. Але її застосовують і в інших лісах, з огляду на біологічні особливості деревних порід, ґрунтові умови, а також лісівничу й економічну ефективність цих рубок. У насадженнях з недостатньою природною кількістю самосіву і підросту разом із другим і третім прийомами рихлять ґрунт чи здирають підстилку, щоб забезпечити гарні умови для проростання насінь. При доброму природному поновленні головної породи кількість прийомів рубок скорочують до двох-трьох. Такі спрощені поступові рубки вперше були проведені наприкінці 19 в. у Лиснинськом учбово-досвідченому лісництві Д.М. Кравчинским.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 63; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!