КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Практичне заняття № 3
Список літератури Тема заняття: Рубки головного користування. Види і класифікація рубок головного користування. Практичне заняття № 2 Список літератури 1. Молотков П.И. Буковіе леса и хозяйство в них. – М.: Лесная промішленность, 1966. – 224 с. 2. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с. 3. Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с. 4. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.
Мета заняття: Показати роль і значення рубок головного користування в експлуатації лісу на сучасному етапі.
Рубки головного користування підрозділяються на три групи: суцільні рубки, поступові і вибіркові рубки. У свою чергу ці три види рубок головного користування підрозділяються кожна на три групи. Суцільні рубки підрозділяють на наступні види: лісосічні, концентровані, умовно-суцільні. Поступові підрозділяють на рівномірно-поступові, групово-поступові, тривало-поступові. Вибіркові підрозділяють на добровільно-вибіркові, підневільно-вибіркові і пошукові. При вибіркових рубках вирубують частину дерев визначеного віку, розміру чи якісного стану. По характеристиці відновлення корінних древостанів Г.Ф. Морозов розділив рубки головного користування на рубки попереднього і наступного поновлення. У практиці лісоексплуатації застосовуються також рубки супутнього поновлення. Попереднє поновлення – це поновлення лісу, що відбувається під пологом лісу до його рубки. Наступним називається поновлення лісу, що відбувається на вирубці після видалення деревостану. Супутнє поновлення відбуваеться під пологом насадження в результаті поступових і вибіркових рубок.
1. Горшенин Н.М., Швиденко А.Й. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1977. – 302 с. 2. Мелехов И.С. Лесоводство. Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1989. – 302 с. 3. Нестеров В.Г. Общее лесоводство. – М.-Л.: Гослесбумиздат, 1954. – 656 с. 4. Погребняк П.С. Общее лесоводство, 2-е пререработанное изд. М.: Колос, 1968. – 440 с.
Тема заняття: Організаційно-технічні елементи рубок головного користування. Мета заняття: Розглянути організаційно-технічні елементи рубок головного користування. Визначити суть основних елементів: лісосіка, ділянка, пасік, ширина, довжина і напрямок лісосіки; спосіб і термін примикання лісосік, число зарубів у кварталі.
Основним змістом способів рубок є їхні організаційно-технічні елементи – організаційні, лісівничі й експлуатаційні. До них відносять: лісосіку, ділянку, пасік, ширину, довжину і напрямок лісосіки і рубки, спосіб і термін примикання лісосік, число зарубів у кварталі. Усі перераховані елементи тісно зв'язані між собою й у цілому визначають як господарський, так і лісівничий ефект. Лісосіка – це ділянка лісу, відведена для рубок і обмежена візирами чи природними рубежами. Лісосіки бувають різними за формою і величиною в залежності від конфігурації виділу лісу, групи лісів і лісорослинної зони. Краща форма лісосіки для організації її розробки і лісовідтворення – прямокутна чи квадратна. Ділянка – частина лісосіки, призначена для дрібного відпускання лісу, обмежена візирами і кутовими стовпами з номером ділянки і кварталу. Пасіка – частина ділянки лісосіки, призначена для механізованих лісозаготівель, що має трелювальний волок. Ширина лісосіки – це довжина лісосіки по її короткій стороні. Правилами рубань головного користування ширина лісосік встановлюється в залежності від породи, групи лісів, лісорослинної зони, типу лісу і типу лісовозної дороги. Ширина лісосік дуже впливає на наступне лісовідтворення. Чим ширше лісосіка, тим гірше і довше відновляється ліс на вирубці, особливо ті породи, насіння яких володіють невисокими літними властивостями, а самосів більше ушкоджується заморозками й опіками. Значення сусідніх стін лісу як джерела насіння при великій ширині лісосік різко послабляється. У той же час вузькі лісосіки обмежують застосування потужної лісозаготівельної техніки. Довжина лісосіки – це довжина лісосіки по її довгій стороні. Правила рубок встановлюють довжину лісосіки в залежності від групи лісів і лісорослинної зони з урахуванням довжини ділянки лісу в натурі. Напрямок лісосіки, тобто розташування її по довжині щодо сторін світу залежить від факторів навколишнього середовища, з яких найбільш важливий такій, що забезпечує швидкий лісовідновлюючий процес на площі, що вирубується, і попереджає ерозію ґрунту. Наприклад, у затоплюваній заплаві ріки лісосіки повинні розташовуватися довгою стороною поперек течії для запобігання розмиву ґрунту водою, на гірському схилі – довгою стороною поперек схилу, тобто по горизонталі. У сухих жарких районах лісосіку розміщають із заходу на схід, щоб стіна лісу захищала вирубку від полуденних променів сонця. Найбільш частий напрямок лісосіки визначається в залежності від напрямків вітру, розміщаючи лісосіку перпендикулярно пануючому вітру в період розльоту насіння. У цьому випадку прилягаюча стіна лісу рівномірно розсіє по всій лісосіці найбільшу кількість зрілого насіння і захистить всходи, що з'являються, від вітру і сонячних променів. Напрямок рубок – це напрямок, у якому кожна наступна лісосіка примикає до попереднього. Напрямок рубки повинен бути завжди перпендикулярно напрямку лісосіки і протилежно напрямку пануючих вітрів. Це забезпечує обнасінювання вирубки прилягаючою стіною лісу, а також охороняє стіни лісу від руйнівної дії вітру. Однак на гірському схилі, де при валку лісу дерева падають вниз і їхнє трелювання роблять у тому ж напрямку, вибирати напрямок рубок за загальним правилом не можна, тому що підріст на вирубці буде ушкоджений при розробці чергової лісосіки, розташованої вище по схилу. Спосіб примикання лісосік – це порядок примикання наступних лісосік до попереднього. Розрізняють наступні способи примикання – безпосереднє, черезполосне, кулісне і шахове. Розташування чергової лісосіки поруч з уже розробленою називають безпосереднім примиканням. Спосіб безпосереднього примикання найбільш розповсюджений, він забезпечує природне поновлення лісу. При черезполосному примиканні наступну лісосіку закладають не рядом з попередньою, а через смугу шириною, рівній ширині лісосіки. Основна мета черезполосного чергування полягає в тім, щоб забезпечити природне поновлення вирубок від стін лісу, а також викликати попереднє поновлення під пологом незрубаних смуг. Недолік цього способу – можливість масового вітровалу в залишених смугах унаслідок посилення впливу вітру. Найбільше часто це спостерігається в ялинових древостоях на бідних ґрунтах. Кулісне примикання – це черезполосне, але з більш широкою смугою, що залишається - кулісою, ширина якої звичайно дорівнює 2-3 кратній ширині лісосіки. Лісосіки іноді розташовують у шаховому порядку. Цей вид примикань застосовують рідко. Термін примикання лісосік – це період часу, через який вирубують деревостан на черговій лісосіці, що пов'язана з вирубкою, при цьому виключають рік рубки. Протягом цього періоду повинне забезпечуватись природне поновлення на ділянці зрубаного лісу. Успішність поновлення залежить від настання насіннєвого року. Термін примикання залежить від настання насіннєвого року. Термін примикання лісосік звичайно дорівнює періоду між двома роками з рясним плодоносінням. Однак далеко не завжди насінні роки материнських древостоев забезпечують достатня кількість насінь. Це залежить від типів лісу й інших факторів. Правила встановлюють єдині терміни примикання, що можуть бути скорочені при збереженні на вирубках достатньої кількості підросту. Тривалі терміни примикання трохи знижують ефективність лісоексплуатації, але при цьому дотримується основне правило лісівництва: «Не рубати, поки поруч не відновився ліс». Правила рубок головного користування встановлюють термін примикання лісосіки в залежності від породи і групи лісів. Число зарубів у кварталі – це число лісосік, яке можна вирубати в кварталі за один рік. Правила рубок головного користування встановлюють число в залежності від групи лісів, величини кварталу і ширини лісосіки. Чим більше ширина лісосіки, тим менше число зарубів.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 75; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |