КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Практичне заняття № 4
Список літератури 1. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с. 2. Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. -–К.: Арістей, 2006. – 416 с. 3. Синицын С.Г. Горные леса. – М.: Лесн. пром-сть, 1979. – 200 с. 4. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. Підручник для вузів. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 354 с.
Тема заняття: Суцільні рубки, особливості організації і проведення. Мета заняття: Навчити студентів правильно визначати суть і призначення суцільних рубок доглялу, дати характеристику проведення окремих видів суцільних рубок.
Суцільні рубки – рубки головного користування, при яких весь деревостан на лісосіці вирубують за один прийом звичайно протягом одного року. Залишають тільки насінні дерева, куртини, смуги і підріст. Це найбільш розповсюджений спосіб рубки. Суцільні рубки підрозділяють на суцільні лісосічні, суцільні концентровані й умовно-суцільні рубки. Суцільні лісосічні рубки в лісах проводять там, де інші способи не забезпечують заміну насаджень, що втрачають захисні функції, на високопродуктивні насадження головної породи: в усихаючих і ушкоджених пожежами, шкідниками і хворобами насадженнях, а також у перестійних древостоях, що втрачають захисні властивості; при відсутності підросту і другого ярусу цінних порід; у насадженнях з низькою повнотою (при повноті деревостану 0,4 і нижче) при наявності життєздатного середнього і великого підросту головних порід не менш 6 тис. шт./га; у соснових і ялинових лісах при надмірно зволожених ґрунтах на ділянках, що вимагає осушення і штучного відновлення, а також коли інші способи рубок можуть викликати сильні ушкодження вітром; у лісах, де ведення господарства спрямоване на порослеве поновлення (осокорове, вербове); у дубових і соснових лісах, у яких можливо тільки штучне поновлення головної породи; у степових і лісостепових районах, де ефективне штучне лісовідтворення. Умовно-суцільними називають суцільні концентровані чи суцільні лісосічні рубки, у процесі яких вирубують окремі найбільш цінні в господарському відношенні деревні породи, залишаючи на корені другорядні (листяні, маломірні хвойні), не використовувані в господарстві. Значна частка площ, що відведена в рубки, представлена змішаними по складу і складними за формою насадженнями за участю в полозі різнолітніх дерев. Не завжди виробничі завдання лісозаготівельних підприємств передбачають заготівлю маломірних сортиментів хвойних і листяних порід. Нестандартні маломірні дерева через відсутність переробних цехів лісозаготівники залишають на корені. У районах, відкуди ліс сплавляють, часто не зрубують дерева модрини, берези й інших порід, тому що вони неволодіють достатньою плавучістю. Залишені на корені дерева через 1-2 роки після рубок сильно послабляються. Листяні дерева в результаті різкої зміни умов середовища покриваються водяними пагонами, суховершинять, згинаються, хвойні усихають, а на сирих ґрунтах вивалюються з коренем, утворити завали, на яких поселяються різні шкідники. У результаті вирубка приходить в антисанітарний стан, на ній утворяться сухі повстяні скупчення з кореневищ і стебел злакової рослинності, збільшується пожежна небезпека. Виживши листяні і хвойні недоброякісні дерева, виявившись на світлі, починають посилено плодоносити і служать додатковим джерелом обнасінювання лісосік. Однак не можна розраховувати на цей вид обсеменення, тому що насіння фаутних, пригноблених дерев успадковують небажані ознаки.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 59; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |