Приклади опису патологічних змін в

ГОЛОВНИЙ І СПИННИЙ МОЗОК І ЇХ ОБОЛОНКИ.

ЧЕРЕП І ХРЕБЕТ.

Черепна порожнина: конфігурація кісток черепа (правильне, деформоване), скостеніння (добре, наявність ділянок розм’якшення, переломи і їх характеристика).

Хребет: викривлений праворуч, ліворуч; стан хвостових хребців, грудної кістки (у птахів), наявність потовщень і деформацій.

Головний мозок і його оболонки: тверда мозкова оболонка – колір, напруження, товщина, вологість, блиск, прозорість, колір, кровонаповнення судин.

Головний мозок: величина, маса, колір, форма, вигляд мозкових завитків (глибина борізд, ступінь прояву – чітко виражена або не чітко), консистенція на розрізі – вологість або сухість, блиск, чіткість меж між білою та сірою речовиною, характер рідини, яка стікає, кровонаповнення судин, характеристика патологічних змін.

Мозкові шлуночки: стан епіндими (гладка, блискуча, шорстка, колір), кількість і характер вмісту, колір і кровонаповнення судинних сплетінь.

Спинний мозок і його оболонки: описуються зміни так, як і головного мозку.

1.3. Заключна частина.

Вона включає патолого-анатомічний діагноз, результати лабораторних досліджень і висновок про причину загибелі тварини.

Патолого-анатомічний діагноз – складений у певному порядку перелік всіх виявлених при розтині трупу тварини патолого-анатомічних змін і процесів, являє собою визначення за допомогою спеціальних патолого-анатомічних термінів.

Патолого-анатомічний діагноз складається на основі описаних змін, які знайдені при розтині трупу тварини. Тому кожний пункт патолого-анатомічного діагнозу повинен відповідати і виходити з даних описової частини протоколу. Посмертні зміни в патолого-анатомічному діагнозі не наводяться. Патолого-анатомічний діагноз повинен бути не простим переліком знайдених на розтині змін, симптомів, синдромів чи нозологічних одиниць. Усі ці елементи діагнозу повинні розташовуватись в логічній послідовності з урахуванням патогенетичного принципу. Патолого-анатомічний діагноз повинен бути коротким, конкретним і розташовуватись в послідовності, що не дозволяє упустити різні прояви патологічного процесу і провести аналіз для установлення основного захворювання і процесів йому супутніх, що являється основою лікарського висновку.

На відміну від описової частини в патолого-анатомічному діагнозі не описують органи, а називають спеціальними термінами (“некроз печінки”, “білковий нефроз”, “катаральний ентерит”” та ін.) патології, які були виявлені в органах.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 55; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!