Реєстрація трупу.

Вступ.

В цьому розділі вказують: номер протоколу (у встановленому порядку), вид тварини, його номер, паспорт, стать, вік, масть, прикмети, породу, кому належить (прізвище, ім’я та по-батькові власника, місце його проживання або координати і адреса підприємства), дата загибелі, місце і час розтину, ким був проведений розтин і хто був присутній при розтині (з вказівкою посади, прізвища, імені, по-батькові). Інвентарний номер визначають залежно від нумерації тварини: вищипи на вухах, татуювання, сережки, тавро. Вік визначають залежно від виду тварин: по зубах, за кількістю кілець на рогах, масою тіла тварини тощо. У тих випадках, коли є розходження між відомостями, що стосуються ідентифікації трупу у супровідній документації і при зовнішньому огляді трупу, про цей факт зазначають у протоколі.

Нижче дають детальні аналітичні дані, які мають відношення до розвитку хвороби і загибелі (вимушеного забою тварин).

Спочатку описуються відомості про життя тварини, де вказуються умови утримання, експлуатації, годівлі, якість кормів і технологій їх приготування, збалансованість раціону по поживності речовин, ветеринарно-санітарний стан ферми і господарства. Особливо необхідно звернути увагу на вирощування молодняку (годівля, утримання і експлуатація вагітних тварин, режим годівлі народжених, санітарний стан приміщень, мікроклімат, світовий режим). В необхідних випадках вказують на результати лабораторних досліджень кормів, крові, мінеральних добавок і продукції тварин.

В історії хвороби відображають епізоотичну ситуацію в господарстві, проведення профілактичних, специфічних і неспецифічних заходів, результати алергічних і лабораторних досліджень (крові, калу, сечі, слизу та ін.). Вказують час прояву хвороби, епізоотичні особливості і клінічні ознаки її, лікування (медикаментозні засоби, курс лікування) і його ефективність, час і обставини смерті тварини, клінічний (передбачуваний) діагноз. В анамнестичних відомостях вказують також засоби транспортування трупу тварини до місця розтину.

1.2. Описова частина.

Описова частина включає опис морфологічних змін, виявлених при зовнішньому і внутрішньому огляді трупу. В описовій частині протоколу послідовно викладають дані патолого-анатомічного дослідження трупу: пізнавальні ознаки і трупні зміни, загальний стан трупу, його зовнішніх покривів, порожнин і окремих органів. Цю частину протоколу складають без будь-яких висновків і суб’єктивних суджень, об’єктивно, точно і ясно. Запис ведуть рідною мовою в простих і доступних виразах, без вживання латинської і спеціальної термінології.

При зовнішньому і внутрішньому огляді трупу і його органів об’єктивність викладу досягається методично правильним дослідженням і описом основних параметрів стану органів: розташування, величини і форми, кольору, консистенції, малюнку тканин як із зовнішньої поверхні органу, так і на розрізі. При наявності запаху відзначають його особливості; описують стан природних отворів, наявність виділень з них, кількість рідини в порожнині тіла, її властивості (колір, консистенція, прозорість, домішки та ін.), стан серозних оболонок.

При опису органів, виявлених патологічних вогнищ попередньо лінійкою вимірюють їхню довжину, товщину, а в необхідних випадках зважують. При описі парних органів спочатку дають їхню загальну характеристику, а потім докладно описують зміни в кожному з них. У непарних органах після загальної характеристики відзначають осередкові зміни і їхній характер.

Не рекомендується користатися такими суб’єктивними оцінками, як “у нормі”, “нормальний”, а також застосовувати такі вирази як “орган у стані дистрофії”, “гіпертрофований” та ін., не допускається “без видимих”, “без особливих” змін.

У розділі “Зовнішній огляд” викладені пізнавальні ознаки, трупні зміни, а в спеціальній частині – зовнішній вид трупу – розташування, статура, вгодованість, маса, проміри, стан отворів і видимих слизових оболонок, шкіри і її похідних, підшкірної клітковини, молочних залоз, поверхневих лімфатичних вузлів, слинних залоз, зовнішніх статевих органів, скелетної мускулатури, кінцівок, суглобів.

У розділі “Внутрішній огляд” використовують дві схеми складання описової частини протоколу: по анатомо-фізіологічних системах, по анатомічних порожнинах тіла.

Перший розділ починається словами: “При зовнішньому огляді встановлено…”

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 58; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!