Оптимізація використання земельних ресурсів

Для забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунтів мало збільшувати постачання в землю різних елементів живлення, що виносяться з урожаєм. Необхідно його регулювати, дотримуючись законів землеробства і комплексного підходу. Тому потрібно забезпечувати збалансованість усіх елементів родючості ґрунту відповідно до вимог вирощуємих сільськогосподарських культур і екологічності виробництва.

Проте для оптимізації землекористування шляхом збереження і відтворення родючості ґрунту необхідно, насамперед, визначати можливості ґрунту у формуванні урожаю сільськогосподарських культур.

Щоб розв’язати це завдання необхідно врахувати існуючі причинно-наслідкові взаємозв’язки в системі ”виробничі ресурси – кінцевий аграрний продукт” і специфіку аграрного виробництва. Насамперед це стосується закономірностей спадної окупності урожаєм сільськогосподарських культур кожної додаткової одиниці вмісту елементів живлення.

Виходячи з цього, і маючи дані вмісту елементів живлення в ґрунті, можна визначити закономірності зміни урожаю тієї чи іншої культури залежно від їх умісту в ґрунті. Цими елементами будуть азот, фосфор і калій. І відповідно по кожному з них (згідно методики, розробленої професором П. О. Мосіюком) визначаються дані закономірності.

Для системи “вміст елементів живлення в ґрунті – урожай сільськогосподарських культур” ці закономірності виражаються таким математичним виразом:

(x_ij min) (3.1)

де У_kij – розмір кінцевого натурального результату (урожаю) k-ї культури на j-й агровиробничій групі ґрунтів, для якого буде достатньо і-го елемента живлення за середніх організаційно-економічних і кліматичних умов;

Х_{іj –} вміст і-го елемента живлення в j-ій агровиробничій групі ґрунтів;

а,b – абсолютні значення коефіцієнтів залежностей зміни урожаю відповідної культури від вмісту елементів живлення.

При цьому можливості ґрунту в забезпеченні певного урожаю, згідно концепції лімітуючого фактора, будуть визначатися тим елементом, який буде в меншій кількості, тобто лімітуючим.

У випадку коли організаційно-економічні умови будуть відмінними від середніх, а також при запровадженні нових сортів сільськогосподарських культур, то до даних залежностей вводяться відповідні поправочні коефіцієнти. Тоді дана залежність набуде такого вигляду:

(3.2)

де k – поправочний коефіцієнт при запровадженні нового сорту сільськогосподарських культур;

d – поправочний коефіцієнт на зміну організаційно-економічних умов (кліматичні умови, рівень культури землеробства, попередник тощо).

Застосування даних закономірностей дає нам можливість планово регулювати використання матеріальних ресурсів застосовуємих до землі і дотримуватись економічної доцільності, екологічної безпеки, ресурсозбереження і розширеного відтворення родючості ґрунту.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 54; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!