Кабінет Міністрів України: структура і компетенція.

Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. КМУ відповідальний перед Президентом України і ВРУ, підконтрольний і підзвітний ВРУ у межах, передбачених Конституцією. КМУ у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами ВРУ, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

До складу КМУ входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри, міністри, посади яких за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних і не відносяться до категорій посад державних службовців, визначених Законом України “Про державну службу” [37].

Структурна схема КМУ та його апарату

Урядовий комітет є робочим органом КМУ, до основних завдань якого віднесено формування та реалізація державної політики у відповідній сфері згідно із стратегією, визначеною Урядом. Урядовий комітет розглядає та схвалює: проекти нормативно-правових актів та інших документів, що подаються на розгляд КМУ; інші питання, пов’язані з формуванням та реалізацією державної політики у відповідній сфері.

Кабінет Міністрів України:

забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону;

розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади: утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші ЦОВВ, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра України керівників ЦОВВ, які не входять до складу КМУ;

здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.

КМУ в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження.

Прем’єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Прем’єр-міністр України:

керує роботою КМУ, спрямовує діяльність КМУ на забезпечення здійснення внутр. і зовн. політики держави, виконання Програми діяльності КМУ, схваленої ВРУ, та здійснення інших повноважень, покладених на КМУ;

координує діяльність членів КМУ;

вносить на розгляд ВРУ подання про призначення членів КМУ (крім Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України), а також Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду держмайна України;

підписує акти КМУ, представляє КМУ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні і за її межами;

вступає у відносини з урядами іноземних держав, веде переговори і підписує міжнародні договори відповідно до закону, актів Президента України.

До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Керівників ЦОВВ в установленому порядку призначає на посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України. Повноваження керівників ЦОВВ на цих посадах припиняє Президент України.

Міністерства України: склад, функції, повноваження.

Міністерство України (далі – міністерство) є центральним органом виконавчої влади (далі – ЦОВВ), підпорядкованим КМУ. ЦОВВ є юридичною особою, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного гербу України та своїм найменуванням.

За станом на 01.12.2010 р. до складу ЦОВВ віднесено 20 міністерств:

Міністерство аграрної політики України;

Міністерство внутрішніх справ України;

Міністерство вугільної промисловості України;

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України;

Міністерство економіки України;

Міністерство закордонних справ України;

Міністерство регіонального розвитку та будівництва;

Міністерство культури і туризму України;

Міністерство оборони України;

Міністерство освіти і науки України;

Міністерство охорони здоров’я України;

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

Міністерство палива та енергетики України;

Міністерство праці та соціальної політики України;

Міністерство промислової політики України;

Міністерство транспорту та зв’язку України;

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту;

Міністерство фінансів України;

Міністерство юстиції України.

Міністерство реалізує державну політику у відповідній галузі. У своїй діяльності Міністерство керується Конституцією України, законами України, постановами ВРУ, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженням КМУ, а також положенням про міністерство.

Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, КМУ. У межах своїх повноважень міністерство організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

До основних повноважень Міністерства можна віднести:

участь у формуванні та реалізації державної політики і стратегії розвитку у відповідній галузі;

участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України;

розроблення цільових перспективних програм, заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи;

видача у передбачених законодавством випадках ліцензії на проведення окремих видів підприємницької діяльності;

участь у підготовці міжнародних договорів України, укладання міжнародних договорів міжвідомчого характеру;

управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства;

здійснення інших функцій, покладених на нього завдань.

СХЕМА ПОБУДОВИ МІНСТЕРСТВА

Державні комітети України (державна служба) є ЦОВВ, діяльність яких спрямовує і координує Прем’єр-міністр України або один із віце-прем’єр-міністрів чи міністрів. Державні комітети вносять пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам КМУ та забезпечують її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Державний комітет очолює його голова [50]. За станом на 01.12.2010 р. до складу Державних комітетів в Україні входили:

Державний комітет інформатизації України;

Державний комітет рибного господарства України;

Вища атестаційна комісія;

Головне контрольно-ревізійне управління України;

Державна служба автомобільних доріг України (Центральний орган виконавчої влади зі статусом який прирівнюється до Держкомітету України);

Державний комітет архівів України;

Державний комітет лісового господарства України;

Державний комітет телебачення і радіомовлення України;

Державний комітет України з державного матеріального резерву;

Державний комітет України по водному господарству;

Державний комітет України із земельних ресурсів;

Державний комітет України у справах національностей та релігій;

Пенсійний фонд України.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом мають визначені Конституцією, законодавством України особливі завдання і повноваження. До них можуть встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, призначення і звільнення керівників. ЦОВВ зі спеціальним статусом очолює його голова.

До складу ЦОВВ зі спеціальним статусом входять:

Державне агентство України з інвестицій та розвитку;

Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;

Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки;

Адміністрація Державної прикордонної служби України;

Антимонопольний комітет України;

Головне управління державної служби України;

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

Державна митна служба України;

Державна податкова адміністрація України;

Державна служба експортного контролю України;

Державна судова адміністрація України;

Державний департамент України з питань виконання покарань;

Державний комітет статистики України;

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики;

Державний комітет фінансового моніторингу України;

Державний комітет ядерного регулювання України;

Національна комісія з питань регулювання зв’язку України;

Національна комісія регулювання електроенергетики України;

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України;

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;

Національне космічне агентство України;

Служба безпеки України;

Фонд державного майна України;

Державний комітет України у справах ветеранів;

Управління державної охорони України;

Національне агентство екологічних інвестицій України.

До інших центральних органів та установ України відносять:

Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів;

Державний департамент з питань банкрутства;

Інформаційний центр Міністерства юстиції України;

Національний інститут стратегічних досліджень;

Український державний центр радіочастот;

Департамент ДАI МВС України;

Державна служба охорони України;

Державіаадміністрація;

Центр медичної статистики;

Національний олімпійський комітет;

Рахункова палата України;

Державний департамент продовольства України;

Національний Депозитарій України;

Експоцентр України;

Національний банк України;

Державний департамент інтелектуальної власності;

Вища рада юстиції;

Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення;

Державний департамент з питань зв’язку та інформатизації.

Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Відповідно до ст.134 Конституції України [27] АРК в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішують питання, віднесені до її відання. До органів виконавчої влади АРК відносяться Раду міністрів (уряд) АРК, міністерства і республіканські комітети АРК, райдержадміністрації. Органи виконавчої влади АРК входять до єдиної системи органів виконавчої влади України.

Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України [27], Законом про місцеві державні адміністрації [48], а також іншими законами України. Місцеві державні адміністрації (далі – МДА) у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, КМУ, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в АРК – також рішеннями та постановами Верховної Ради АРК, рішеннями Ради міністрів АРК, прийнятими у межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 118 Конституції України [27] виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (далі – МДА). Відповідно до ст. 1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” [48] МДА є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. МДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Принципи діяльності місцевих державних адміністрацій:

відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Склад МДА формують голови МДА. Примірні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів МДА, а також типові положення про них затверджуються КМУ.

До відання МДА належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації та підприємництва; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв’язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та неповнолітніх; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та зарплати.

Відносини між обласними і районними державними адміністраціями.

Обласні державні адміністрації (далі – ОДА) в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій (далі – РДА) та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови РДА регулярно інформують про свою діяльність голів ОДА, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови ОДА мають право скасовувати розпорядження голів РДА. Керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів ОДА мають право скасовувати накази керівників відповідних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів РДА. Голови ОДА можуть порушувати питання перед Президентом України і КМУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності голів РДА, також застосовувати заходи заохочення до посадових осіб РДА.

Система місцевого самоврядування в Україні. Відповідно до ст. 140 Конституції України [27] місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантованому державою праві територіальної громади, громадян та їх органів розв’язувати значну частину місцевих справ і управляти ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність і в інтересах населення. Найважливіша риса органів місцевого самоврядування – їх правова, організаційна, матеріальна та фінансова автономії.

Система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до Закону про місцеве самоврядування в Україні [49] можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Ради - представницькі органи місцевого самоврядування:

сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України [27] та законами України;

обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України [27], законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами України.

Виконавчі органи Рад. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися, а його функції здійснює сільський голова одноособово.

В Україні проведення адміністративної реформи пов’язано зі створенням нової, ефективної та демократичної системи державного управління. В ході її проведення має бути вирішено такі завдання: децентралізація державного управління; організація дійової системи виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях управління; формування сучасної системи місцевого самоврядування; запровадження нових підходів до функціонування виконавчої влади і місцевого самоврядування, забезпечення ними реалізації прав і свобод громадян, надання державних і громадських послуг; організація на нових засадах державної служби і служби в органах місцевого самоврядування; створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів; запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою та регіональною управління.

1. Дайте визначення та розкрийте сутність поняття “ апарат державного управління” (адміністративний апарат).

2. Які специфічні ознаки апарату державного управління?

3. Що таке орган державного управління? За якими ознаками класифікують органи державного управління? Які їх види Ви знаєте?

4. Розкрийте сутність поняття і правовий статус органів виконавчої влади.

5. Які вищі вітчизняні органи державної влади й управління економікою Вам відомі?

6. Дайте характеристику повноважень Верховної Ради України.

7. Охарактеризуйте основні повноваження Президента України.

8. Яка структура і компетенція Кабінету Міністрів України.

9. Які повноваження і компетенція Прем’єр-міністра України?

10.Які склад функції і повноваження Міністерства України.

11.Визначте місце державних комітетів в системі центральних органів виконавчої влади України. Які Державні комітети України Вам відомі?

12.Які завдання, склад і призначення центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом в Україні?

13.Охарактеризуйте правовий статус, основні завдання, принципи діяльності, компетенція місцевих державних адміністрацій.

14.Яка структура і повноваження місцевих державних адміністрацій?

15.Які управлінські функції у своїй роботі реалізують місцеві державні адміністрації?

16.Розкрийте сутність відносин між обласними і районними державними адміністраціями.

17.Які сутність і система місцевого самоврядування в Україні?

18.Що таке представницький орган місцевого самоврядування? Назвіть їх.

19.Зміст проведення адміністративної реформи в Україні.

ТЕМА 6.
СТРУКТУРА АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
ОРГАНУ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ НА ПРИКЛАДІ
ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ [8]

Правовий статус і мета створення Державної митної служби України. Основні завдання Держмитслужби. Коло повноважень державного органу. Структурна побудова і порядок призначення органів управління Держмитслужби. Основні завдання державного органу і повноваження Голови Держмитслужби.

 

&	Література:	8; 29; 35; 39; 42; 43; 44;
Основні поняття:	Державна митна служба України; правовий статус, мета і завдання Держмитслужби; повноваження Голови Держмитслужби

 

Державна митна служба України (Держмитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Держмитслужба є спеціально уповноваженим ЦОВВ в галузі митної справи, яка здійснює безпосереднє її керівництво. Держмитслужбу було створено Указом Президента України “Про державну митну службу України” [44], відповідно до якого Держмитслужба стала правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України.

Метою її створення стало – вдосконалення організаційної структури митної системи, посилення митного контролю, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, зміцнення виконавської дисципліни співробітників митної системи, відповідно до п. 15 ст. 106 Конституції України.

У своїй діяльності Держмитслужба керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами ВРУ, актами КМУ, наказами Мінфіну та іншими нормативно-правовими актами.

Держмитслужба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням.

Держмитслужба у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Рішення Держмитслужби, прийняті у межах її повноважень, обов’язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і громадянами.

 

Держмитслужбу очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.

Пропозиції Прем’єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади Голови Держмитслужби вносить Міністр фінансів.

Голова Держмитслужби має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій, внесених Головою Держмитслужби Міністрові фінансів.

Граничну чисельність працівників Держмитслужби затверджує Кабінет Міністрів України, а її структуру – Міністр фінансів. Штатний розпис та кошторис Держмитслужби затверджує її Голова за погодженням з Мінфіном.

Структурну побудову Держмитслужби подано на Додатку Б.

Основні повноваження Голови Держмитслужби:

здійснює керівництво Службою і несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на неї завдань;

визначає відповідно до законодавства пріоритети і стратегічні напрями роботи Служби;

розподіляє обов’язки між своїми заступниками і затверджує положення про структурні підрозділи Служби;

подає Міністрові фінансів звіти про результати діяльності Держмитслужби;

представляє Держмитслужбу у відносинах з іншими органами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держмитслужба;

підписує накази Держмитслужби;

подає в установленому порядку Мінфіну для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені Держмитслужбою проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

самостійно призначає на посаду та звільняє з посади працівників Служби, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій і за погодженням з Міністром фінансів призначає на посаду та звільняє з посади керівників регіональних митниць;

розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння працівникам митної служби спеціальних звань, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

здійснює інші повноваження, визначені законодавством.

 

1s	ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

1. Охарактеризуйте правовий статус і мету створення Державної митної служби України.

2. Якими нормативними актами у своїй діяльності керується Держмитслужба?

3. Означте основні завдання Держмитслужби.

4. Який порядок призначення на посаду та звільнення з посади Голови Держмитслужби?

5. Яка структурна побудова і порядок призначення органів управління Держмитслужби?

6. Хто затверджує граничну чисельність працівників і структуру Держмитслужби?

7. Дайте характеристику основних повноважень Голови Держмитслужби.

 

⇐ Предыдущая8910111213141516Следующая ⇒

Поделиться с друзьями:

---

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 168; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!

---

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

---

---