Підходи до управління державною службою.

Як це видно з поданої нижче таблиці, для України характерний централізований підхід до управління державною службою.

З метою поглиблення співробітництва між Україною та ЄС у сфері державної служби та державного управління, удосконалення механізму координації інституціонального забезпечення їх адаптації до стандартів ЄС, підвищення професійного рівня державних службовців та поліпшення роботи з інформування суспільства з питань європейської інтеграції, Кабінетом Міністрів України у 2004 р. утворено Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, який у 2008 р. перейменовано у Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (далі – Центр). Центр є державною установою і належить до сфери управління Головдержслужби. Основними завданнями Центру є: участь у підготовці пропозицій щодо формування державної політики та нормотворчій діяльності у сфері державної служби та державного управління, їх адаптації до стандартів ЄС, проведення адміністративної реформи і розвитку державних інституцій у контексті європейської інтеграції України, використання в Україні інституціональних інструментів; наукове, експертне, інформаційно-аналітичне, методологічне, організаційне та інше забезпечення підготовки та виконання програм і заходів у зазначеній сфері; підвищення професійного рівня державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, насамперед тих, що займають посади першої - четвертої категорії, інших фахівців; удосконалення чинних та сприяння впровадженню нових стандартів і процедур роботи державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на основі кращої світової практики; участь у впровадженні сучасних інформаційних технологій у роботу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У державних органах створюється кадровий резерв для зайняття посад держслужбовців і для просування по службі. Порядок формування і організація роботи з кадровим резервом регулюються Положенням про кадровий резерв державної служби, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державним службовцям створюються умови для навчання, підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах і шляхом самоосвіти. Державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, у т.ч. через навчання у відповідних навчальних закладах, як правило, не рідше одного разу на п’ять років. Результати навчання і підвищення кваліфікації є однією з підстав для просування по службі.

Прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов’язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються. Просування по службі держслужбовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабміном України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

Матеріальне та соціально-побутове забезпечення держслужбовців. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. За сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов’язків державним службовцям видається грошова винагорода. За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.

Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу. Державні службовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються у встановленому порядку безплатним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров’я.

Пенсійне забезпечення державних службовців. На одержання пенсії держслужбовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків – не менше 25 р., для жінок – не менше 20 р., у т.ч. стажу державної служби – не менше 10 р., та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 р. стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державні службовців, – незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх зарплати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, – у розмірі 80 % зарплати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі (ст. 37 Закону України “Про державну службу” [37]).

З метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідно Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1922, в державних органах один раз на три роки проводиться атестація державних службовців. У період між атестаціями з метою здійснення регулярного контролю за проходженням державної служби та професійними досягненнями держслужбовців щороку проводиться оцінка виконання державними службовцями покладених на них завдань і обов’язків.

Етика поведінки державного службовця. Держслужбовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов’язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Відповідальність державних службовців за порушення законодавства. Особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

1. Дайте визначення та розкрийте сутність поняття управління персоналом. Які аспекти складають управління персоналом?

2. Який чином здійснюється управління персоналом на рівні держави?

3. Які головні завдання державної політики у сфері державної служби?

4. Яке призначення Головного управління державної служби України (Головдержслужби України)?

5. Охарактеризуйте основні принципи державної служби.

6. Яким чином класифікуються посади державних службовців в Україні? Які категорії і ранги державних службовців вирізняють в Україні?

7. Якими нормативними актами у своїй діяльності керується Держмитслужба?

8. Дайте характеристику правового статусу державних службовців, державних органів та їх апарату. Які права мають державні службовці?

9. Які обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу, діють в Україні? Які особливості дисциплінарної відповідальності держслужбовців?

10. З яких елементів складається державна служба у державних органах та їх апараті? Які існують підходи до управління державною службою?

11. Яка мета, зміст напрямів діяльності Центру сприяння інституційному розвитку державної служби в Україні?

12. Назвіть основні методи професійного підбору кадрів для державної служби та основні вимоги до державних службовців.

13. Яким чином здійснюється розвиток державних службовців? Яке місце в цьому процесі навчання, підвищення кваліфікації, перепідготовки?

14. Охарактеризуйте матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців.

15. Яке місце в поведінці державних службовців має етика?

16. Яку відповідальність несуть державні службовці за порушення законодавства в Україні?

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 69; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!