За встановленою квотою 2 страница

1. Забезпечення повного, якісного і оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів,
аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, співробітників вищого навчального закладу згідно з їх інформаційними
запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів. Формування бібліотечного фонду відповідно до профілю вищого навчального закладу та інформаційних потреб усіх

2. Сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої
особистості, свідомої свого громадянського обов'язку та відкритої
до інтелектуального і творчого розвитку.

3. Пропагування та розкриття за допомогою всіх бібліотечно-інформаційних засобів змісту загальнолюдських цінностей, культурно-історичної, духовної та наукової спадщини, ідеї національного державотворення.

4. Розширення номенклатури бібліотечно-інформаційних послуг, удосконалення традиційних і впровадження нових бібліотечних форм і методів роботи на основі новітніх інформаційних технологій та комп'ютеризації інформаційно-бібліотечних процесів.

5. Створення електронних баз даних, організація та ведення довідково-бібліографічного апарату з використанням як традиційних, так і новітніх інформаційних технологій.

6. Ведення самостійної та спільної з іншими організаціями і установами науково-дослідної, навчальної та організаційно-методичної роботи з питань інформатики, бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства.

7. Виховання інформаційної культури користувачів, прищеплення їм навичок роботи з інформаційними ресурсами як на традиційних, так і на електронних носіях.

8. Координація та кооперація діяльності бібліотеки зі структурними підрозділами вищого навчального закладу, громадськими організаціями, співпраця та взаємодія з бібліотеками інших систем і відомств.

9. Налагодження прямих зв'язків з бібліотеками інших країн, співробітництва з освітніми добродійними фондами, організаціями, установами тощо.

10. Здійснення господарської діяльності, спрямованої на забезпечення та оптимізацію інформаційного і бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів з використанням елементів госпрозрахунку згідно з чинним законодавством.

Інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів.

1. Організовує диференційне (індивідуальне та групове) обслуговування користувачів на абонементах, в читальних залах та інших пунктах видачі літератури.

2. Безкоштовно надає користувачам бібліотеки основні бібліотечні послуги.

3. Реалізує можливості взаємовикористання бібліотечних фондів за допомогою міжбібліотечного та міжнародного абонементів, внутрішнього та міжнародного книгообміну, електронної доставки документів тощо.

4. Вивчає інформаційні потреби користувачів та здійснює оперативне забезпечення інформаційних запитів науковців і студентів, використовуючи різні форми і методи індивідуального, групового і масового інформування. Проводить соціологічні опитування та дослідження читацьких інтересів з метою їх задоволення.

5. Підвищує ефективність інформаційного забезпечення користувачів за рахунок взаємодії з всеукраїнськими та галузевими інформаційними центрами. Забезпечує користувачам доступ до інформаційних ресурсів як в Україні, так і за її межами.

6. Організовує роботу громадських інформаторів кафедр і наукових підрозділів вищого навчального закладу, надає їм необхідну методичну допомогу.

7. Укладає і готує до видання бібліографічні покажчики, списки літератури, створює електронні бази даних на допомогу науковій та навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, виконує всі види бібліотечних довідок, проводить бібліографічні огляди, організовує книжкові виставки тощо.

Формує бібліотечні фонди згідно з навчальними планами, програмами та тематикою наукових досліджень навчального закладу

Здійснює організацію, раціональне розміщення та облік основних і підсобних бібліотечних фондів, їх зберігання, реставрацію, консервацію, копіювання та оцифровування. Систематично аналізує використання бібліотечних фондів з метою їх оптимізації. Вносить до МОН України пропозиції щодо видання навчальної літератури. Вилучає з бібліотечних фондів документи, що втратили актуальність, наукову та виробничу цінність, зношені, дефектні та дублетні примірники згідно з діючими законодавчими актами. Вилучення документів за ідеологічними чи політичними ознаками забороняється.

Створює і веде систему бібліотечних каталогів, бібліографічних картотек та баз даних.

Проводить роботу з пропаганди та розкриття бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Бере участь у міжнародних бібліотечних програмах та проектах.

Проводить науково-методичну роботу (аналітичну, організаційну, консультативну) з вдосконалення всіх напрямків діяльності бібліотеки.

> Визначати зміст та форми своєї діяльності залежно від завдань, зазначених у Положенні про бібліотеку.

> Представляти вищий навчальний заклад у різних установах і громадських організаціях, брати безпосередню участь в роботі наукових конференцій, нарад, семінарів з питань бібліотечної та інформаційно-бібліографічної діяльності як в Україні, так і за її межами.

> Знайомитись з навчальними планами, програмами та тематикою науково-дослідної роботи вищого навчального закладу. Одержувати від його структурних підрозділів матеріали та відомості, необхідні для вирішення поставлених перед бібліотекою завдань.

> Визначати згідно з правилами користування бібліотекою види і розмір компенсації за збитки, завдані користувачем бібліотечному фонду обладнанню та іншому майну бібліотеки.

> Надавати користувачам додаткові платні послуги згідно з чинним законодавством.

Відділи	Сектори
Відділ комплектування документів	– комплектування документів
– обліку документів
– списання документів
– книгообміну та обмінних фондів
Відділ наукової обробки документів і організації каталогів	– каталогізації
– періодичних видань
– пропаганди каталогів і консультації користувачів
Відділ зберігання фондів
Відділ рідкісних книг та рукописів
Відділ обслуговування науковою літературою	– абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
– міжбібліотечний абонемент (МБА)
Відділ обслуговування навчальною літературою	абонементів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
– читальних залів (за категоріями користувачів, галузями знань та видами літератури)
Відділ культурно- просвітницької роботи.
Галузеві відділи
Інформаційно- бібліографічний відділ	– інформаційно-бібліографічного обслуговування
– наукової бібліографії
– інформаційної та бібліотечно-бібліографічної освіти користувачів
Науково-методичний відділ	– методичної роботи
– науково-дослідницької роботи
Відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення	– підтримки автоматизованої бібліотечної системи та програмного забезпечення
– комп'ютерного забезпечення
Служби допоміжних та господарських робіт: гігієни та реставрації; копіювально-множильних робіт; палітурних, художніх та інших робіт

Перші згадки про бібліотеки в Стародавній Русі знаходимо в літописах до 1037 р., коли за наказом київського князя Ярослава Мудрого зібралися у Києві писці для перепису слов'янських книг та грецьких перекладів. Всі ці книги зберігались в Софіївському соборі в Києві. Вони складали першу відому нам бібліотеку на Русі.

Вже в XI ст. бібліотеки існували в багатьох містах Стародавньої Русі. В основному вони були при церковних соборах. До того часу відносяться і перші монастирські бібліотеки, найбільша з яких належала Києво-Печерському монастирю. В Київській державі з'являються і перші приватні бібліотеки. Збиранням книжок займався сам князь Ярослав Мудрий. Освіченою людиною на Русі був чернігівський князь Святослав, син Ярослава Мудрого. А великий князь Володимир Мономах брав з собою книги, навіть відправляючись в дорогу.

У XVII ст. відбулися значні зрушення в розвитку науки, освіти Російської централізованої держави. У цей час у Москві починає працювати одна з перших типографій. У 1654 р. в ній була набрана перша російська друкована книга «Апостол» І. Федорова. У кінці XVI ст. організовується друкарський двір, який тільки за другу половину XVII ст. випустив більш як 300 тис. примірників друкованих букварів і біля 150 тис. примірників церковних книг. В цей час створюються бібліотеки вищих навчальних закладів.

Класифікаційна ознака	Тип бібліотек	Характеристика бібліотек
Завдання бібліотеки, контингент читачів, методи роботи з читачами, структура та зміст бібліотечних фондів	Масові	Бібліотеки, призначені для задоволення різноманітних запитів широких мас населення. Фонди комплектуються універсальною літературою з усіх галузей знань. До цієї групи відносяться сільські, районні, міські бібліотеки
Наукові	В системі наукових бібліотек основне місце займають універсальні. Вони мають великі книжкові фонди, а також ведуть бібліотечно-бібліографічну діяльність. Ці бібліотеки розраховані на обслуговування в основному наукових працівників. В систему наукових універсальних бібліотек входять обласні бібліотеки. Вони є науково-методичним центром масових бібліотек і основним місцевим книгосховищем. Обласні бібліотеки отримують безкоштовно обов'язковий один примірник друкованої продукції, що друкується на території області. Центром організаційно-методичної допомоги і координації діяльності бібліотек усіх систем і відомств та організацій є Державна публічна бібліотека (м. Київ). Вона виконує функції державного книгосховища
Спеціальні	Працюють у відповідності до структури виробництва, науки, освіти і культури. Свої фонди вони комплектують у відповідності з профілем установи чи організації, які вони обслуговують. Є три основні групи спеціальних бібліотек: суспільно-політичного, природничого і технічного профілю

Довідково: до універсальних наукових бібліотек відноситься львівська академічна наукова бібліотека АН України ім. В. Стефаника. Вона створена у 1940 р. Універсальні за змістом її фонди становлять цінне зібрання вітчизняної та зарубіжної наукової, довідкової, навчальної та художньої літератури і нараховують понад 10 млн. одиниць збережень. Право користуватись читальними залами бібліотеки мають наукові співробітники, спеціалісти з вищою та спеціальною середньою освітою, студенти вузів з III курсу, а також учні 9-11 класів, які є членами Малої Академії наук.

2. Фонди бібліотеки і правила користування ними

Фонди бібліотеки – це сукупність інформаційних ресурсів бібліотеки, організованих за певними правилами, що забезпечують потреби користувачів бібліотеки в необхідній їм інформації.

Основним методом, що використовується при організації бібліотечних фондів, є класифікація (таблиці класифікації). Вони призначаються для систематизації документів. Залежно від об'єму, галузей знань таблиці можуть бути універсальні і галузеві.

Назва системи класифікації	Характеристика системи класифікації	Використання
Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)	При побудові коду використовуються цифрові та буквенні позначення	Організовані фонди і каталоги масових бібліотек Міністерства культури, шкільні бібліотеки та бібліотеки вищих навчальних закладів, профспілкові, відомчі, наукові
Універсальна десяткова класифікація (УДК)	Міжнародна класифікація. Побудована за десятковою системою класифікації: кожен клас поділяється на 10 підкласів, а ті в свою чергу – на 10 розділів і так далі. Застосовуються арабські цифри	Для систематизації міжнародного книжкового фонду (як правило, використовується паралельно з ББК)
Міжнародна класифікація винаходів		Ведення каталогу винаходів
Класифікатор стандартів		Систематизація стандартів

Каталоги – основний допоміжний засіб під час підбору і пошуку літератури в бібліотеках; покажчики друкованих творів, що знаходяться в бібліотеках.

Основне призначення каталогів – це можливість швидко отримати довідку про наявність книги чи документа в бібліотечних фондах.

Довідково: Бібліотечні каталоги виникли в глибокій давнині. Бібліотеки стародавнього світу, як правило, мали у своїх зібраннях велику кількість документів, орієнтуватись в яких було неможливо. До нас дійшли фрагменти каталогів (надписи на стінах древніх храмових бібліотек, глиняні таблички з каталожними записами). Давній з відомих каталогів – «Перечень ящиків, содержащих книги в больших свитках из кожи» /Єгипет, 18 ст. до н.е./, вміщав опис книг храмової бібліотеки, яка знаходилася в 34-х ящиках. Великою популярністю користувався каталог Александрійської бібліотеки, складений Каллімахом в 240-260 рр. до н.е. Це був перший в історії зведений каталог книг. В монастирських бібліотеках каталоги мали вигляд інвентарних описів (часто у вигляді книг, прикованих ланцюгами до стелажів бібліотеки).

Тип каталога	Принципи побудови	Характеристика
Алфавітний	Наявні в бібліотеці друковані твори розміщуються за алфавітом	Беруться до уваги прізвища авторів, заголовки книг, або назви видавничих організацій. Якщо авторів більше трьох, то книги розміщаються за назвою. Такий каталог дозволяє встановити чи є в бібліотеці конкретна книга і взагалі праці певного автора. За допомогою алфавітного каталога уточнюються відомості, що відносяться до певного видання: ініціали автора, об'єм, вихідні дані, список літератури. Під час пошуку за каталогом певного видання необхідно перевірити можливість його опису під прізвищем автора, під назвою, або під організацією, яка видала книгу. Не знайшовши необхідного видання в каталозі, можна бути переконаним, що такого видання в бібліотеці немає Під час проведення пошуку і користування алфавітним каталогом необхідно звернути увагу на розміщення карток, яке зводиться до наступного: – картки з описами документів розміщені за першим словом опису, а у випадку збігу перших слів – за другим; - картки авторів із однаковими прізвищами розміщуються за алфавітним порядком ініціалів авторів; - картки з описом творів одного автора розміщують за певною схемою: опис повного зібрання творів, зібрання творів, окремі твори за алфавітним порядком заголовків; - картки різних видань однієї і тієї ж книги розміщуються в хронологічному порядку; - скорочені форми назв країн, організацій, закладів розглядаються як слово і розміщуються за алфавітом.
Систематичний	Описи друкованих творів групують за їх змістом за галузями знань	Систематичний каталог відповідає на питання про тематичний зміст фонд) бібліотеки, показує, з яких галузей знань є книги в даній бібліотеці. Систематичні каталоги складаються за Універсальної десятковою класифікацією (УДК). Для полегшення користування систематичним каталогом до нього складається алфавіт предметний покажчик (ключ), у якому за алфавітом розміщені картки, на кожній із яких вказані назви розділів, предметі терміни, що відображають зміст схеми систематичного каталога. За допомогою систематичного каталога відділи наукового напрямку розбивають на підвідділи і рубрики, а їх послідовність фіксується в схемі бібліотечної класифікації за допомогою індексів – умовних позначень для кожного відділу. Індекси позначають літерою, цифрою, або тим і іншим разом. Основні відділи систематичного каталога: 0 - загальний відділ. Тут збирається література з питань науки та знань, інформації, документації, бібліотечної справи, закладів, публікацій; 1 філософія, психологія, логіка; 2 - релігія, теологія (богослов'я); 3 - суспільні науки, куди входять: статистика, політика, економіка, торгівля, право, управління, військова справа, соціальне забезпечення, страхування, освіта, етнографія; 5 - математика та природничі науки; 6 - прикладні науки, медицина, техніка; 7 - мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво, ігри, спорт; 8 - мова, мовознавство, художня література, літературознавство; 9 - географія, біографії, історія

Тип каталога	Принципи побудови	Характеристика
Хронологічний	Наявні в бібліотеці друковані твори розміщуються в хронологічному порядку	Під час проведення пошуку і користування хронологічним каталогом необхідно звернути увагу на формат представлення дати, який буває таким: ДД.ММ.РР, ММ.ДД.РР, РР.ММ.ДД

ТЕМА 6 Соціально-культурна інфраструктура університету

1. Основні напрями діяльності університету

як багатопрофільного вищого навчального закладу

2. Структурно-організаційна схема університету

> Основні напрямки діяльності університету

> Структурно-організаційна схема університету

1. Основні напрями діяльності університету

як багатопрофільного вищого навчального закладу

Діяльність університету спрямована на задоволення освітніх потреб людини, суспільства, держави відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Положення про вищий навчальний заклад освіти», «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».

> забезпечення створення умов для оволодіння студентами системою знань про людину, природу і суспільство, а також у певній галузі, підготовка їх до професійної діяльності;

> формування соціально зрілої, творчої особистості,
виховання морально, психічно і фізично здорового покоління
громадян; формування громадянської позиції, патріотизму, власної
гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за
свою долю, долю суспільства, держави і людства; забезпечення
високих етичних норм, атмосфери доброзичливості, взаємної
поваги у стосунках між працівниками, викладачами та
студентами;

> забезпечення виконання умов державного замовлення та
інших угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

> проведення наукових досліджень, організація творчої діяльності як основи підготовки майбутніх фахівців;

> підготовка молоді до самостійної наукової, викладацької, творчої діяльності;

> інформування абітурієнтів і студентів про ситуацію, що склалася на ринку зайнятості;

> перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів, просвітницька діяльність.

Основними напрямами діяльності університету є:

> підготовка згідно з державним замовленням і договірними зобов’язаннями висококваліфікованих фахівців;

> довузівська підготовка громадян України до вступу у вищі навчальні заклади;

> підготовка наукових науково-педагогічних кадрів;

> методична, видавнича, фінансово-господарська, виробнича
робота;

> міжнародне співробітництво, зовнішньо - економічна діяльність.

Згідно з Великою хартією європейських університетів ВНЗ проголошує фундаментальною основою університетського життя свободу в навчальній і науковій діяльності.

На проведення навчально-виховного процесу та наукової діяльності в університеті не впливають політичні партії, громадські, релігійні організації та рухи. В Університеті можуть створюватися профспілкові та інші об'єднання громадян неполітичного спрямування для забезпечення колективних та індивідуальних інтересів членів трудового колективу.

> дотримання вимог Законів України «Про освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність» та інших законодавчих актів;

> забезпечення нешкідливих і безпечних умов проведення освітньої діяльності;

> дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності та громадянами, втому числі за міжнародними угодами;

У соціальний захист учасників навчально-виховного процесу;

> дотримання фінансової дисципліни та збереження
державного майна.

2. Структурно-організаційна схема університету

Університет – це великий навчально-ноуково-виробничий комплекс, у складі якого діють інститути, факультети, навчально-консультаційні центри, коледж:, технікуми, кафедри, наукова бібліотека, редакційно-видавничий центр тощо.

філії кафедр на підприємствах, наукові лабораторії, центри отовки та перепідготовки кадрів; ' навчальні науково-виробничі комплекси.

· філії кафедр на підприємствах, наукові лабораторії, центри отовки та перепідготовки кадрів;

ü Центр міжнародних і регіональних зв'язків

ü Відділ аспірантури, докторантури та студентської науки

ü Санаторій-профілакторій Спортивний комплекс

Центр виховної роботи студентів – це підрозділ університету, уповноважений брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом проведення соціальної роботи зі студентською молоддю.

Центр у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України та Кабінет}' Міністрів України, наказами Держкомсім'ямолодь, Державного центру соціальних служб для молоді.

Основною метою діяльності Центру є створення соціальних умов для життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку студентської молоді навчального закладу, захисту її конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб.

> проведення соціальної роботи зі студентською молоддю та сім'ями, в тому числі надання їм соціальних послуг;

> забезпечення функціонування спеціалізованих служб Центру.

> бере участь у реалізації державних, галузевих і регіональних програм з питань соціальної роботи з молоддю та сім'ями університету;

> здійснює соціальне обслуговування молоді та сімей шляхом надання психологічних, соціально-педагогічних, юридичних, соціально-медичних, соціально-економічних та інформаційних послуг;

> разом з органами внутрішніх справ, охорони здоров'я, освіти, іншими зацікавленими установами та організаціями проводить соціально-профілактичну роботу із запобігання правопорушень та наслідків негативних явищ у молодіжному середовищі, їх подолання, пропагує здоровий спосіб життя;

> здійснює соціально-реабілітаційні заходи щодо відновлення соціальних функцій, психологічного та фізичного стану представників студентської молоді, які зазнали жорстокості, насильства, потрапити в екстремальні ситуації;

> надає молоді інформацію з питань працевлаштування, допомогу в організації трудових об'єднань молоді, зокрема, молодіжних студентських трудових загонів, таборів праці та відпочинку, громадських оплачуваних робіт;

> проводить роботу з питань морально-етичного виховання молоді, збереження репродуктивного здоров'я і підготовки молоді до створення сім’ї.

Психологічна служба Центру виховної роботи студентів надає психологічну допомогу та підтримку студентам, членам їх сімей, професорсько-викладацькому складу.

Основною метою діяльності психологічної служби є сприяння творенню оптимальних умов для самореалізації та самоактуалізації кожного студента; сприяння його професійному становленню; формування позитивного морально-психологічного клімату в студентському колективі.

Основними завданнями Психологічної служби є:

> психологічний супровід розвитку особистості студента;

> робота з оптимізації навчально-виховного процесу;

> формування соціально-психологічної культури студентів;

> підвищення психолого-педагогічної компетенції професорсько-викладацького складу.

> Основними напрямками роботи Психологічної служби є:

> психопрофілактична робота серед студентів – заходи, спрямовані на збереження психологічного здоров я;

> психодіагностична робота – надання допомоги у професійному та особистому самовизначенні;

> консультативна робота на замовлення студентів та викладачів;

Психологами Центру вивчаються причини відрахування студентів, соціально-психологічні фактори, які призводять до зниження рівня психічного здоров'я і розвитку стану дезадантації.

Психологами Центру проводяться тренінги з метою зростання особистості студента, виробленню адекватних форм поведінки, комунікативних умінь у різноманітних життєвих, навчальних та професійних ситуаціях.

Відділ матеріально-технічного забезпечення

Культурний центр – підрозділ університету, який всю роботу проводить з метою створення можливостей для обдарованої студентської молоді реалізувати свій творчий та інтелектуальний потенціал, подальшого розвитку творчих колективів, естетичного виховання молоді, популяризації студентської художньої творчості.

Культурно-масова робота в університеті проводиться з метою розкриття творчих здібностей і талантів студентів, підвищення їх культурного рівня, розвитку моральних якостей, і спрямована на організацію змістовного дозвілля та задоволення естетичних потреб.