Принципи КМСОНП 1 страница

ПЛАН

ТЕМА 3

Організація навчального процесу в університеті

1.Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України: умови; основні терміни, поняття та їх визначення; мета та завдання; основні принципи та підходи.

2.Форми організації навчання.

3.Організаційно-методичне забезпечення.

4.Контроль успішності студента.

5.Методи та технології навчання в КМСОНП.

6.Учасники навчально-виховного процесу.

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України: умови; основні терміни, поняття та їх визначення; мета та завдання; основні принципи

Задля долучення до Болонського процесу, впровадження ЕСТS, запровадження наведеної моделі стандартизованого Європейського додатку до диплома у вищих навчальних закладах України, які мають III–IV рівень акредитації, має бути впроваджена кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) та система об'єктивного педагогічного контролю знань.

Підставами для запровадження КМСОНП в Україні є:

- інтеграція до Європейського простору вищої освіти;

- вступ до Світової організації торгівлі;

- входження до Болонського процесу;

- реалізація дистанційної форми вищої освіти.

Цілі впровадження КМСОНП у вищій школі України

- досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь та навичок, що с надбанням випускника;

- потреба українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;

- затвердження загальносприйнятної та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;

- впровадження стандартизованого додатка до диплому, модель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та ЄІМЕ8СО/ЄЕРЕ8 і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника;

- стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об'єктивної оцінки якості знань;

- забезпечення „прозорості" системи вищої освіти та слушного академічного та професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень тощо).

* Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

* Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

* Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу

* Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Функції КМСОНП

Сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого.

Акумулююча, що визначає чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності.

Метою запровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української освіти у європейському та світовому просторі.

Основними завданнями КМСОНП:

> адаптація ідей до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців з урахуванням швидкозмінних вимог національного та європейського ринків праці;

> забезпечення можливості навчання студента за індивідуальним планом, сформованим за вимогами замовника та побажаннями студента, що буде сприяти його саморозвитку, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

> стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

> унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Порівняльної трудомісткості кредитів

Кредитності

Модульності

Методичного консультування

Полягає у науковому, інформаційному та методичному забезпеченні діяльності учасників навчального процесу

Забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці

Організаційної динамічності

Побудова системи освіти таким чином, щоб зміст навчання та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студентів

Гнучкості та партнерства

Пріоритетності змістової та організаційної самостійності

Створення умов організації навчання, що оцінюється результатами самостійної роботи студентів

Встановлення стійких зв’язків змісту освіти з науковими дослідженнями, які мають стати невід’ємною частиною навчального процесу

Науковості та прогностичності

Використання сучасних технологій навчання, що сприяє якісній підготовці фахівців та входженню України до єдиного інформаційного та освітнього простору Європи і світу

Технологічності та інноваційності

Забезпечення можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності реалізованих у системі цілей освіти та професійної підготовки фахівців у вищій школі

Динамічності

Системний підхід – це сукупність елементів, що пов'язані один з одним і спрямовані на розкриття цілісних педагогічних об'єктів, виявлення в них різних типів зв’язків та зведення в єдину теоретичну картину.

Системні знання – це знання, які формуються у свідомості тих. хто навчається за схемою: основні наукові поняття – основні положення теорії – наслідки – застосування.

Підходи до організації навчально-виховного процесу

Особистісно-орієнтований підхід визначає вплив навчання на формування особистості, на його інтелектуальний розвиток. Основна функція освіти полягає у тому, щоб засобами розвитку особистості забезпечити саморозвиток освіти.

Діяльнісний підхід ґрунтується на тому, що людина виявляє зв'язки і властивості реального світу лише у процесі діяльності і на підставі різних її видів (предметної, розумової, індивідуальної, колективної тощо).

Комплексний підхід до навчального процесу полягає у дотриманні єдності таких параметрів: навчальний процес має бути єдністю соціального, психологічного та педагогічного; єдність усіх функцій навчання (освітньої, розвивальної. виховної); єдність у будь-якій методичній системі усіх компонентів навчального процесу: цілей, змісту, методів, форм і засобів навчання.

2. Форми організації навчання

		Лекції
			Лабораторні заняття
		Практичні заняття
		Семінарські заняття
		Курсове та дипломне проектування

Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни (курсу), а відповідно, і оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст модуля.

Орієнтована схема модульної структури

навчальної діяльності студента.

Навчальна дисципліна (курс)

Лекція – традиційно провідна форма організаційно-методичної основи усіх видів навчальних занять. її головна дидактична мета – формування орієнтовного підґрунтя наступного засвоєння студентами навчального матеріалу. Як головна ланка дидактичного циклу навчання, вона виконує наукові, гуманістичні, виховні, методологічні та фахові функції.

Структура лекції

Ø Вступна частина. Формується план лекції, її мета й завдання. Коротко характеризується змістовий модуль в цілому, його проблеми, стан, зв'язок з попередніми планами та дисциплінами. Надаються методичні поради щодо його самостійного вивчення, рекомендується доцільний список основної і допоміжної навчальної та наукової літератури, інших інформаційних джерел та ресурсів.

Ø Виклад змістового модуля. Наводиться стисла характеристика усіх питань, передбачених планом лекції, наводяться докази, факти, приклади, характеристики різних точок зору, визначення своєї позиції, зв'язок з вітчизняним та європейським досвідом та практикою.

Ø Заключна частина. Формуються основні висновки, додаються методичні поради щодо самостійної роботи над змістовим модулем, підготовки до тестового модульного контролю, поради та відповіді на запитання.

Різновиди лекцій:

інструктивна лекція, метою якої є ознайомлення слухачів з технологією їх подальшої навчальної діяльності,з особливостями виконання окремих дій та способів роботи;

лекція-діалог. яка проводиться на основі сократівського методу за допомогою прямого діалогу лектора зі слухачами, і дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукає слухачів до активних дій;

лекція з науковою структурою використовує структури, що властиві науці, яка вивчається, або проблемній галузі:

лекція теоретичного конструювання дає можливість навчити слухачів систематизувати та узагальнювати свої
освітні результати на теоретичній основі, якою є концепція, принципи, правила, закони, теорії;

методологічна лекція, яка розкриває характер, структуру та методи наукового пізнання, наприклад: факти – гіпотеза – модель – висновки – експеримент – практичне застосування;

загальнопредметні лекції, що будуються на розкритті зв’язків фундаментальних освітніх об'єктів зрізними навчальними дисциплінами;

узагальнюючі лекції, які демонструють слухачам результати систематизації їхніх власних знань, досягнень, проблем;

бінарна лекція – це різновид читання лекції у формі діалогу двох викладачів (або як представників різних наукових шкіл, або як вченого та практика, або як вчителя та учня);

лекція із заздалегідь запланованими помилками, яка розрахована на стимулювання слухачів до постійного контролю інформації, що надається (пошук помилки: змістовної, методо логічної, методичної);

лекція-конференція, яка проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей,тривалістю 5-10 хвилин;

лекція-консультація, що може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом Другий варіант реалізується за схемою «питання – відповідь – дискусія».

Ø Практичні заняття – це своєрідна форма зв’язку теорії з практикою, яка слугує для закріплення теоретичних знань ляхом залучення студентів до вирішення різних навчально-практичних та пізнавальних завдань, відпрацювання навичок використання обчислювальної техніки, умінь використовувати спеціальну» літературу.

В змісті практичних занять виділяють систему формування загальних і професійних якостей: технічних, педагогічних тощо; професіоналізму (репродуктивного засвоєння спеціальної діяльності); досвід професійної творчості в сфері обраної професії і спеціальності; систему норм і відносин в колективі; досвід оціночно-емоційної діяльності.

Практичні заняття охоплюють найбільш важливі розділи навчального курсу, які передбачають формування навичок і умінь, розв'язування професійних завдань, і складаються із вступу, робочої частини і висновків. Вони повинні відповідати плану лекційних занять.

Методика проведення практичних занять повинна сприяти відпрацюванню умінь і навичок виконання розрахунків, вирішення завдань, аналізу, використання обчислювальної техніки, нормативної та довідкової літератури. Студенти повинні вивчати ті методи розрахунків, з якими їм прийдеться зустрітися в професійній діяльності.

Ø Семінарські заняття – це дієва форма розвитку продуктивного мислення студентів під час обговорення проблем, втягування їх в колективну пізнавальну діяльність. Семінарське заняття надає студенту можливість оволодіти умінням влучно і доказово викладати свої думки намові конкретної науки, вести дискусію, політичні діалоги, опонувати. їх можна проводити у вигляді бесіди за планом, наперед доведеного до студентів, чи невеликих доповідей студентів з наступним їх обговоренням. Метод доповідей передбачає обмін думками та дискусію по запропонованих спірних положеннях.

Типи семінарських занять

Семінар-розгорнута бесіда. Цей тип семінарського заняття найбільш поширений, особливо на молодших курсах. Його характерною ознакою є чітко сформульовані запитання, на які студенти мають дати відповіді в результаті сумлінного і самостійного вивчення відповідного програмного матеріалу. При цьому запитання можуть бути і зворотного характеру – від студентів до викладача, відповіді на які може давати викладач або самі студенти.

Семінар-конференція. Це такий тип семінару, в якому більш виражена самостійність студентів в опрацюванні і висвітленні певних питань чи цілої теми, коли їхні виступи мають не лише навчальний, а й дослідницький характер, коли заняття підноситься на вищий ступінь.

Семінар-диспут близький до перших двох типів семінарських занять, але він має і свої особливості. Основним є те, що обговорення питань, винесених на заняття, проводиться у формі Дискусії. Студенти, виступаючи на занятті,можуть підходити до питання з різних позицій і висвітлювати різні погляди, полемізувати, підтверджуючи свої думки відповідними фактами.

Семінар-коментоване читання. Цей тип семінарського заняття найчастіше використовують викладачі суспільних та гуманітарних наук. Такий семінар з успіхом можна використати при вивченні тих тем, що ґрунтуються на творах класиків. Готуючись до занять з цих тем, студенти повинні уважно читати і осмислювати першоджерела, в яких викладена теорія даних питань. На такому занятті слід вчити студентів читати твори, розуміти їх, аналізувати і коментувати.

Семінар-розв'язування завдань і вправ. В останні роки па семінарських заняттях дедалі частіше практикується розв'язування завдань і вправ, взятих з життя, з метою пов'язати теорію з практикою, що урізноманітнює роботу студентів і викладача, вносить елемент творчості і кмітливості. Особливо широко практикується це на семінарських заняттях з політології, основ економічної теорії та практики господарювання.

Семінар-заняття на виробництві. Цей тип семінарських занять близький до попереднього. Вони характерні не лише тим, що проводяться на виробництві, а й тим, що на них обговорюються і розв'язуються практичні завдання із застосуванням теоретичних знань на практиці.

Ø Лабораторна робота – це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, комп'ютерною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Мета лабораторної роботи

Поглиблене вивчення науково-теоретичних основ предмету і оволодіння сучасними методами, навичками експериментування з використанням апаратури, обладнання та обчислювальної техніки.

Форми лабораторних робіт

ü Фронтальна;

ü Індивідуальна;

ü Циклічна.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача в позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих індивідуальних завдань.

Види індивідуальних занять

Ø Консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру – поточні консультації, семестрові, та передекзаменаційні).

У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів (як правило, з ПЕОМ) для виявлення ступеня засвоєпості окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості, практичних умінь і навичок та перевірки ефективності методів і технологій навчання, які використовувалися під час аудиторних занять.

Відповідною інноваційним технологіям навчання різновидністю індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

Ø Індивідуальне завдання – форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового екзамену чи заліку.

Мета ІНДЗ

Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІНДЗ

Завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька модулів або зміст навчального курсу в цілому.

Структура ІНДЗ:

Ø вступ – тема, мета, завдання роботи та основні її положення;

Ø теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

Ø методи – вказуються і коротко характеризуються;

Ø основні результати роботи-подаються результати,схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;

Ø висновки;

Ø список використаної літератури;

Ø рецензія одного з викладачів випускової кафедри.

Види ІНДЗ

Ø конспект з теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно;

Ø реферат з теми (модуля) або вузької проблематики студентів заочної форми навчання;

Ø комплексний опис будови, властивостей функцій, явищ, об’єктів конструкцій тощо;

Ø анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідники тощо;

Ø розв’язування та складання розрахункових або практичних (ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;

Ø розроблення теоретичних або прикладних функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо.

Порядок подання та захист ІНДЗ

Ø Курсова робота – один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має па меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота є окремим заліковим кредитом навчальної дисципліни і оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента.

Ø Дипломна робота – це індивідуальне завдання науково-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки спеціаліста і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.

Ø Магістерська робота – індивідуальне завдання творчого науково-дослідницького, проектно-конструкторського характеру, яке виконує магістрант, на завершальному етапі

Ø Самостійна робота студента – це основний засіб оволодіння навчальним матеріалом під керівництвом викладача час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для цього, визначається навчальним планом і залежить від загального обсягу годин, відведених для вивчення конкретної дисципліни.

Тематика самостійної роботи має охоплювати всю навчальну програму із зазначенням кількості годин, відведених на виконання кожної теми.

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми. Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинно передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо).

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 142; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!