Порядок виконання ухвали.

Право полювання;

Право керування транспортним засобом або судном;

3) право на здійснення підприємницької діяльності.

2. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.

1. Коментована стаття фактично передбачає два заходи забезпечення кримінального провадження: 1) тимчасове вилучення документів, що які посвідчують користування спеціальним правом, у затриманої особи; 2) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (здійснюється на підставі ухвали слідчого судді).

2. Тимчасове вилучення документів, що які посвідчують користування спеціальним правом, у затриманої особи, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом. Тобто, цей захід, як правило, передує тимчасовому обмеженню у користуванні спеціальним правом та є підготовчим щодо нього. Тимчасове вилучення здійснюється слідчим, прокурором, іншою уповноваженою службовою особою. У випадку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий (за погодженням з прокурором) зобов’язаний звернутися до слідчого судді із відповідним клопотанням не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск цього строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених документів (ч. 1 ст. 150 КПК).

3. Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом: 1) право керування транспортним засобом або судном (посвідчення водія[7]; свідоцтво на право управління судном); 2) право полювання (посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна
картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо);
дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання[8]); 3) право на здійснення підприємницької діяльності (наприклад, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для фізичної особи – підприємця[9]), ліцензія[10], дозволи[11], торговий патент[12]).

4. Тимчасове обмеження у користування спеціальним правом – це захід кримінально-процесуального примусу, що полягає у забороні особи користуватися наданим їй спеціальним правом (правом керування транспортним засобом або судном; правом полювання; правом на здійснення підприємницької діяльності) шляхом вилучення документів, що посвідчують це право, на строк, визначених ухвалою слідчого судді, з метою припинення кримінального правопорушення, запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

5. Тимчасове обмеження у користування спеціальним право здійснюється за ухвалою слідчого судді у стадії досудового розслідування.

6. Строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом під час досудового розслідування - не більше двох місяців.

Стаття 149. Наслідки тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом

1. Особа, яка здійснила затримання у передбаченому статтею 208 цього Кодексу порядку, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до уповноваженої службової особи (особи, якій законом надано право здійснювати тимчасове вилучення документів, що посвідчують користування спеціальним правом) передати їй тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, якщо такі документи було вилучено. Факт передання тимчасово вилучених документів, які посвідчують користування спеціальним правом, засвідчується протоколом, складеним в порядку, передбаченому цим Кодексом.

2. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час законного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол у порядку, визначеному цим Кодексом.

3. Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов’язана передати тимчасово вилучені документи на зберігання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час законного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти протокол. У цьому протоколі, крім відомостей, передбачених ст. 104 КПК, має бути зазначено: прізвище,ім’я, по батькові, посада особи, яка здійснила вилучення; прізвище, ім’я, по батькові особи, у якої вилучено документи; точна назва та реквізити кожного вилученого документу; підстави вилучення документів.

2. Ч.1 коментованої статті передбачає, що "особа, яка здійснила затримання у передбаченому статтею 208 цього Кодексу порядку, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до уповноваженої службової особи(особи, якій законом надано право здійснювати тимчасове вилучення документів, що посвідчують користування спеціальним правом) передати їй тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, якщо ці документи було вилучено". Однак при застосуванні цієї статті необхідно враховувати, по-перше, що здійснити затримання у порядку, передбаченому ст. 208 КПК, має право лише уповноважена службова особа[13]; по-друге, що суб'єктами вилученнядокументівє слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа (ч. 1 ст. 148 КПК); таким чином, можна зробити висновок, що уповноважена службова особа може доставити затриману особу до слідчого та прокурора, які у сенсі ч. 1 коментованої статті повинні вважатися особами, яким законом надано право здійснювати тимчасове вилучення документів, що посвідчують користування спеціальним правом.

3. Факт передання тимчасово вилучених документів, які посвідчують користування спеціальним правом, засвідчується протоколом, який підписується особою, яка передає ці документи, та слідчим або прокурором.

4. Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або протоколу пропередання тимчасово вилучених документів, які посвідчують користування спеціальним правом, вони передаються на зберігання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Натепер цей порядок не встановлений.

Стаття 150. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором під час досудового розслідування має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. У випадку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді із відповідним клопотанням не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск зазначеного строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених документів.

2. У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) причини, у зв’язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

5) вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню;

6) строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню;

7) перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1) копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання;

2) документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

1. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом є процесуальним рішенням слідчого, прокурора. Слідчий має право звернутися до слідчого судді лише за умови погодження клопотання із прокурором.

2. У випадку тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий (за погодженням з прокурором) зобов’язаний звернутися до слідчого судді із клопотанням про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним право не пізніше двох днів з моменту тимчасового вилучення. Пропуск зазначеного строку тягне за собою необхідність повернення тимчасово вилучених документів. У цьому випадку слідчий або прокурор повинні винести постанову про повернення документів та повернути їх, склавши про це протокол.

3. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом має обов'язково містити наступну інформацію: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення за законом України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) причини, у зв’язку з якими потрібно здійснити тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 5) вид спеціального права, яке підлягає тимчасовому обмеженню; 6) строк, на який користування спеціальним правом підлягає тимчасовому обмеженню; 7) перелік свідків, яких прокурор, слідчий вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

4. До направлення клопотання до суду слідчий або прокурор повинні надати підозрюваному копію клопотання та документів, що його обґрунтовують. Перелік документів КПК не встановлює; ними можуть бути протоколи допитів свідків, протокол огляду місцевості, приміщення, речей та документів, протокол обшуку затриманої особи, протокол затримання та ін.

5. Обов'язковими додатками до клопотання повинні бути: 1) копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання; 2) документи, які підтверджують надання підозрюваному копій клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують.Крім того, за загальним правилом, яке стосується клопотань про застосування будь-якого заходу кримінального провадження, до нього додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання (ч.6 ст. 132 КПК).

6. У разі подання слідчим клопотання, яке не погоджене із прокурором, а також, якщо зміст клопотання не відповідає вимогам ч. 2 коментованої статті, а також, коли відсутні необхідні додатки до клопотання, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення клопотання прокурору (ч. 3 ст. 151 КПК).

Стаття 151. Розгляд клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, підозрюваного, його захисника.

2. Клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника.

3. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимог статті 150 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.

4. Під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.

1. Строк розгляду клопотання слідчим суддею - не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду.

2. Суб'єктами, які беруть участь у розгляді клопотання, є прокурор та/або слідчий, підозрюваний, його захисник. Крім того, ч. 2 коментованої статті підкреслює, що клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо документи, які посвідчують користування спеціальним правом, не були тимчасово вилучені, може розглядатися лише за участю підозрюваного, його захисника, тобто указує на неможливість розгляду зазначеного клопотання без участі підозрюваного, його захисника (якщо він залучений до участі у кримінальному провадженні).

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом. Таким чином, при розгляді клопотання слідчий суддя може допитати свідка, а також дослідити надані сторонами або витребувані матеріали. При цьому слідчий суддя не обмежений волевиявленням сторін, а може здійснити ці дії за власною ініціативою.

Стаття 152. Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

2. При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов’язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;

3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;

4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

1. За результатами розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя може винести ухвалу про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом або ухвалу про відмову у задоволенні клопотання.

2. Слідчий суддя задовольняє клопотання лише за наявності достатніх підстав вважати, що цей захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

3. Тягар доказування того, що тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом необхідне для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, покладається на слідчого, прокурора, який бере участь у розгляді клопотання. Якщо вони не доведуть цих існування зазначених обставин, слідчий суддя виносить ухвалу про відмову у задоволенні клопотання.

4. При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов’язаний врахувати такі обставини: правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.

5. Ухвала слідчого судді повинна містити наступні дані: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) порядок виконання ухвали.

6. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення. Іншими заінтересованими особами у випадку тимчасового обмеження у користування спеціальним право є органи ДАІ України, органи мисливського господарства, Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті[14], органи Державної податкової служби України, органи ліцензування, державний реєстратор[15].

7. Ухвала про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Органи і особи, які безпосередньо здійснюють виконання, повинні бути зазначені у ухвалі.

8. Ухвали про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом або відмову у його застосуванні окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Стаття 153. Продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом

1. Прокурор має право звернутися із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 цього Кодексу.

2. Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що:

1) обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;

2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

1. Прокурор має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом.

2. Ураховуючи те, що строк, на який може бути продовжено тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, коментованою статтею не передбачений, слід зробити висновок, що при вирішенні цього питання підлягає застосуванню норма ст. 219 КПК, тобто строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжується у межах строків досудового розслідування.

3. Клопотання про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається у порядку, передбаченому ст. 151 КПК (детальніше див. коментар до цієї статті).

4. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя може винести ухвалу про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом або ухвалу про відмову у задоволенні клопотання.

5. Слідчий суддя зобов'язаний винести ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, якщо прокурор не доведе, що: обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

6. Ухвали про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом або відмову у цьому окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Глава 14. Відсторонення від посади

Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади

1. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

2. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

3. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.

1. Відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження, що полягає у забороні особі виконувати свої функціональні обов'язки протягом здійснення кримінального провадження на строк, встановлений у судовому рішенні.

2. Суб'єктами, до якого застосовується цей захід, є підозрюваний та обвинувачений. При цьому відсторонити від посади можливо особу, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину; особу, яка є службовою особою правоохоронного органу[16] - незалежно від тяжкості злочину.

3. Відсторонення від посади здійснюється: у стадії досудового розслідування - на підставі ухвали слідчого судді; у судовому провадженні – на підставі ухвали суду.

4. Строк відсторонення від посади - не більше двох місяців, але він може бути продовжений (щодо продовження цього строку див. коментар до ст. 158).

5. Ч. 3 коментованої статті встановлює особливості відсторонення від посади окремих категорій осіб. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Стаття 155. Клопотання про відсторонення від посади

1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. Із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій статті 154 цього Кодексу, має право звернутися прокурор.

2. У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) посада, яку обіймає особа;

5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

1. Клопотання про відсторонення від посади є процесуальним рішенням слідчого, прокурора. Слідчий має право звернутися до слідчого судді лише за умови погодження клопотання із прокурором.

2. Клопотання про відсторонення від посади має обов'язково містити наступну інформацію: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; 4) посада, яку обіймає особа; 5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; 6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; 7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

3. До направлення клопотання до суду слідчий або прокурор повинні надати підозрюваному, обвинуваченому копію клопотання та документів, що його обґрунтовують. Перелік документів КПК не встановлює; ними можуть бути протоколи допитів свідків, протокол огляду місцевості, приміщення, речей та документів, протокол затримання та ін.

4. Обов'язковими додатками до клопотання повинні бути: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.Крім того, за загальним правилом, яке стосується клопотань про застосування будь-якого заходу кримінального провадження, до нього додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання (ч.6 ст. 132 КПК).

5. У разі подання слідчим клопотання, яке не погоджене із прокурором, а також, якщо зміст клопотання не відповідає вимогам ч. 2 коментованої статті, а також, коли відсутні необхідні додатки до клопотання, слідчий суддя, суд виносить ухвалу про повернення клопотання прокурору (ч.2 ст. 156 КПК).

Стаття 156. Розгляд клопотання про відсторонення від посади

1. Клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

2. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади.

1. Строк розгляду клопотання слідчим суддею, судом - не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду.

2. Суб'єктами, які беруть участь у розгляді клопотання, є прокурор та/або слідчий, підозрюваний, обвинувачений, його захисник.

3. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади. Таким чином, при розгляді клопотання слідчий суддя, суд може допитати свідка, а також дослідити надані сторонами або витребувані матеріали. При цьому слідчий суддя, суд не обмежені волевиявленням сторін, а можуть здійснити ці дії за власною ініціативою.

Стаття 157. Вирішення питання про відсторонення від посади

1. Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

2. При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов’язаний врахувати такі обставини:

1) правову підставу для відсторонення від посади;

2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;

3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади;

2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади;

3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців;

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 73; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!