Скориставшись цим, доведемо

Розрахунок вартості основних виробничих фондів

6.1. Вартість будівель і споруд, виходячи з цін будування 1м² площі будівель і споруд, і площі запроектованого відділення.

В_б.сп = S_пв ∙Ц_м² · (6.1)

В_б.сп = 54*1500=81000 грн.

де S_пв – площа запроектованого відділення;

Цм² - ціна будування 1м² площі будівель і споруд; (Ц_м² =1500 - 2000 грн. )

6.2. Вартість обладнання.

Коригуємо вартість обладнання з врахуванням затрат на транспортування і монтаж обладнання.

В _об = В_об ^* ∙К _тр (6.2)

В _об = 50000*1,1=55000 грн.

де В_об ^* - роздрібна вартість обладнання, грн.

К_тр -коефіцієнт коригування, К_тр = 1,10…1,15

6.3. Вартість інших основних виробничих фондів;

В_ін= (В_б.сп+ В_об)∙ К_ін (6.3)

В_ін = (81000+55000)*0,1=136000 грн.

де К_ін – коефіцієнт який враховує інші основні фонди (К_ін = 0,10…0,20)

6.4. Загальні вартість виробничих фондів;

В_овф= В_б.сп + В_об + В_ін (6.4)

В_овф = 81000+55000+13600=149600 грн.

6.5. Амортизація ОВФ.

У процесі використання основних фондів відбувається їх поступове спрацювання, в результаті якого вони втрачають свої споживчі властивості. В зв’язку з цим, вартість використовуваних основних фондів зменшується відповідно до ступеня їх спрацювання.

Під зносом основних фондів розуміють суму амортизації об’єкта основних фондів з початку його корисного використання.

6.5.1. Амортизаційні відрахування на будівлі та споруди.

А_бс=В_бс ∙ Н_а.бс (6.5)

А_бс = 81000*0,05=4050 грн.

де Н_а.бс – річна норма амортизаційних відрахувань Н_а.бс = 0,05

6.5.2. Амортизаційні відрахування на обладнання та інші фонди.

А_об = (В_обл. +В_ін) ∙ Н_а.обл. (6.6)

А_об = (55000+13600)*0,1=6860грн.

Н_а.обл =0,10

6.6. Сумарні амортизаційні відрахування

А = А_бс + А_об (6.7)

А = 4050+6860=10910 грн.

Теорему Ньютона- Лейбніца. Нехай функція f(x) інтегровна на відрізку [a,b] і Ф(x)- деяка первісна цієї функції на [a,b]. Тоді

.

Доведення: За попередньою теоремою функція F(x)= є первісною для функції f(x). Так як Ф(х) – первісна за умовою, то за властивістю первісних

Ф(x)= +С.

Знайдемо Ф(b)= +C, Ф(a)= +C.

З останньої рівності Ф(а)=0+С, тому Ф(а)=С. Отже,

Ф(b)= +C= +Ф(а)

І

=Ф(b)-Ф(a).

Формула Ньютона- Лейбніца дає нам зв’язок між визначеним та невизначеним інтегралом функції.

4. Аналогічно до методів інтегрування невизначених інтегралів виділяємо три основні методи інтегрування визначених інтегралів.

Інтегрування частинами

Якщо функції u(x), v(x) та їх похідні неперервні в проміжку (a,b), то формула інтегрування частинами для визначеного інтегралу набуде вигляду

.

Інтегрування методом заміни змінної

При обчислені означеного інтеграла методом заміни змінної означений інтеграл заміниться за допомогою підстановки u=j(t) на означений інтеграл від змінної u. При цьому старі межі інтегрування слід замінити новими a, b, які знаходяться з вихідної підстановки: а саме, a=j(a), b=j(b).

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 50; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!