Система управління охороною праці в умовах евроінтеґраційних процесів

Розділ З СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Перехід України до ринкової економіки, задекларування курсу на інтеґрацію з країнами ЄС вимагає від підприємств усіх форм власності переходу на європейські стандарти в усіх сферах діяльності, у тому числі охорони праці. Досвід сучас­них підприємств, які вже переглянули свою політику з охоро­ни праці відповідно до міжнародних стандартів, свідчить, що це сприяє зростанню компетенції працівників у питаннях без­пеки, зменшення професійного ризику, виникнення травматиз­му і захворювань. Для втілення міжнародних стандартів без­пеки праці в Україні повинні бути розроблені нормативно-пра­вові акти, які реалізують функціонування СУОП з урахуванням вимог цих стандартів.

Чинна в Україні СУОП була побудована на підставі систем­ного й процесного підходів, тобто на підставі охоплення і вирі­шення всіх завдань з охорони праці, які зумовлені комплек­сом виробничої діяльності підприємства відповідно до норма­тивних актів та розв’язання цих завдань за допомогою кола менеджменту (рис. 3.1). Міжнародний стандарт ОНSAS так само, як і система управління якістю ІSО 9000 і система управ­ління охороною навколишнього середовища (ІSО 14000), побу­дований на підставі циклу Демінга (рис. 3.2), який фактично дублює коло менеджменту. Етап “реалізація” відповідає функ­ціям кола менеджменту: “організація”, “оперативний вплив”, “мо­тивація”, тобто етапу практичної реалізації планових завдань.

Рис. 3.1. Коло менеджменту

Рис. 3.2. Цикл Демінга

Роботодавець на підставі державної політики повинен роз­робити конкретну політику свого підприємства з питань охо­рони праці, підписати цей документ і розмістити в доступному для огляду місці. Цей документ визначає стратегію і зобов’я­зання роботодавця щодо безпеки роботи працівників.

Крім того, Міжнародний стандарт ОНSAS 18001 передбачає необхідність ідентифікації, оцінки та розробки заходів стосов­но усунення або зменшення ризику на кожному робочому місці.

Існують статистичні, аналогові й експертні методи розра­хунку професійного ризику. Статистичні й аналогові методи застосовуються при наявності відповідної статистики, яка не завжди присутня. Тому для ідентифікації і розрахунку про­фесійного ризику придатні експертні методи.

Категорія ризику (дуже високий, високий, середній, малий, дуже малий) визначається залежно від імовірності небезпечної події (висока імовірність, імовірна, мало імовірна) і тяжкості наслідків (велика, середня, мала). Перші дві категорії ризику неприпустимі, тому роботодавець мусить вжити заходів щодо усунення або зменшення категорії ризику на робочому місці.

Необхідно зазначити, що в контексті міжнародної торгівлі стандарти з охорони праці набувають особливого значення, адже їх розбіжності в різних країнах можуть негативно позна­читись на конкуренції. Тому вже зараз необхідна гармонізація СУОП з вимогами міжнародних стандартів. Крім того, іденти­фікація і розрахунок професійних ризиків підвищує ефек­тивність СУОП.

Нині атестація робочих місць і складання на цій підставі карт умов праці, як правило, на практиці використовуються для підтвердження права працівника на пільги та компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці, і вони не в повній мірі стимулюють усунення цих небезпек. Тому до цих карт доцільно додати карти оцінки професійного ризику за робочими місцями, які будуть спонукати роботодавця до усу­нення або зменшення професійного ризику до припустимого рівня, тобто до усунення небезпек на робочих місцях (видах робіт). Кожен працівник повинен бути навчений порядку ви­явлення і усунення або зменшення до припустимого рівня ри­зику в процесі праці на всіх її етапах, користуватись картами оцінки професійного ризику.

Варто зазначити, що функціонування будь-якої системи за­лежить від ставлення до неї персоналу підприємства й готов­ності виконувати її вимоги від керівника до працівника. Навіть найкраща система, якщо вона не буде сприйнята та не викону­ватиметься персоналом підприємства, не дасть результатів. Тільки відповідна організаційно-виховна робота може забезпе­чити ефективне функціонування СУОП, як цього вимагає За­кон України “Про охорону праці”.

Важливим механізмом ефективного функціонування СУОП є впровадження внутрішніх і зовнішніх аудитів за спеціальни­ми програмами і сертифікація СУОП вітчизняними та міжна­родними органами сертифікації.

Виходячи з наведеного, у чинні на підприємствах Положен­ня про СУОП необхідно додати:

— порядок розробки політики і стратегії підприємства щодо охорони праці, підвищення зобов’язань і відповідальності керівництва;

— порядок ідентифікації, оцінки професійних ризиків і прий­няття заходів, щодо усунення неприпустимих ризиків на робочих місцях і видах робіт;

— порядок здійснення постійного моніторингу, внутрішньо­го та зовнішнього аудиту стану охорони праці й проведен­ня сертифікації СУОП відповідно до міжнародних стан­дартів.

Отже, СУОП — це інструмент у руках керівника, роботодав­ця, і тільки від них залежить, чи буде цей інструмент функ­ціонувати згідно із Законом України “Про охорону праці”, іншими нормативно-правовими документами. Це — передумо­ва конкурентоздатності підприємства на вітчизняному та між­народному ринках.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!