Історичний портрет епохи

Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму

Людвіг фон Мізес

МЕРКАНТИЛІЗМ

Жодні вчення економічної науки відносно ре­зультатів міжнародного поділу праці і міжнарод­ної торгівлі не змогли позбавити популярності меркантилістську помилку, згідно з якою "мета міжнародної торгівлі — довести до злиднів іно­земців". Виявлення джерел популярності цієї та інших подібних помилок — завдання історичного дослідження.

3.2.1. Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму.

3.2.2. Основні етапи розвитку меркантилістської доктрини.

3.2.3. Особливості меркантилізму в різних країнах.

3.2.4. Значення меркантилізму в історії економічних учень.

Тривалий період панування меркантилізму[1] віддзеркалив ос­новні тенденції розвитку економічної думки та економічну полі­тику більшості європейських країн XV—XVIII століття.

Головні передумови генезису меркантилізму:

• поступове витіснення натурального господарства товар­
ним виробництвом, розвиток товарообігу, поглиблення то­варно-грошових відносин і розширення торговельних зв'язків;

• інтенсивний розвиток міжнародної торгівлі, виникнення
світового ринку, започатковане великими географічними

відкриттями XV—XVI ст.;

• ліквідація політичної роздробленості у західноєвропей­ських країнах, бурхливий процес становлення централі­зованих національних держав, їх утвердження у системі світогосподарських зв'язків, утворення перших колоніаль­них імперій Нового світу;

- поглиблення суспільного поділу праці, виникнення ману­фактурного виробництва, створення великих підприємств, зо­рієнтованих на зростаючий ринковий попит та задоволення експортних потреб;

- розширення сфери діяльності та кардинальна зміна ролі торговельного капіталу, безпосередня участь купців у на­ціональній промисловості, поява перших монополістичних об'єднань торговців;

- розвиток наукового знання, започаткований першою на­уковою революцією XVI—XVII ст.; посилення прикладного значення наукової діяльності;

- ліквідація ідеологічної монополії релігійного мислення.

Епоха меркантилізму охопила тривалий історичний період (XV— XVII ст.), пов'язаний з великими географічними відкриттями, проце­сами первісного нагромадження капіталу у країнах Західної Євро­пи, переходом до "високого" Відродження та Просвітництва.

У цей період в економіці провідних західноєвропейських країн натурально-феодальна господарська система почала поступатися місцем ринково-підприємницьким економічним відносинам. Зрос­тання товарообігу, розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі по­требували великої кількості готівки, що спричинило загострення про­блеми "нестачі грошей".

У 1492 р. Христофор Колумб у пошуках морського шляху в Індію відкрив Америку, а в 1493 році Папа Римський скріпив своєю печат­кою перший договір про поділ світу між Португалією та Іспанією. У 1497 р. Васко де Гама, обійшовши мис Доброї Надії, потрапив у Індію. Великі географічні відкриття та освоєння морських шляхів до Індії, Америки, Південно-Східної Азії сприяли різкому перелому в економічному розвитку західноєвропейських держав. Дорогоцінні метали у величезній кількості почали надходити у Європу, спричи­нивши у XVI ст. так звану "революцію цін" (майже чотирикратне зростання загального рівня цін).

Розклад феодалізму в цей період був зумовлений процеса­ми первісного нагромадження капіталу, пов'язаного з обеззе­мелюванням селян, колонізацією та пограбуванням значних тери­торій в Азії, Африці та Америці.

Становлення централізованих західноєвропейських держав, поширення світової торгівлі й мануфактурного виробництва сприяли поглибленню ринкових засад функціонування національ­них економік та піднесенню великих середземноморських міст, які стали осередками розвитку торговельно-купецького капіта­лу. XVI ст. пов'язане з виникненням торговельних гільдій (торго­вельних організацій, створених для захисту інтересів купців, насам­перед у іноземних державах), а також великих монополістичних тор­говельних компаній з об'єднаним капіталом (Ост-Індська, Вест-Індська та ін.). У 1531 р. в Антверпені відкрилась товарна біржа, на приміщенні якої був надпис: "На користь купцям усіх народів і країн", а у 1587 р. у Венеції був створений перший "територіальний" банк.

У цей період відбулися зрушення у соціальній структурі населен­ня, його диференціація за рівнем та умовами життя. Зменшилася частка селянства, яке розшарувалось на заможних та бідних беззе­мельних робітників; зросла кількість жителів міст (торговців, замож­них ремісників, мануфактурників з одного боку, та найманих робіт­ників, збіднілих ремісників, службовців — з іншого); почав формува­тися середній прошарок (службовці, юристи, лікарі, вчителі та ін.).

Розкол католицької церкви у XVI ст. та Реформація започаткува­ли виникнення нової ідеології — протестантизму, господарська ети­ка якого відкидала непродуктивні витрати і показне споживання, сприяла "реабілітації" торговельної діяльності та прибутку, "розкрі­паченню" підприємництва та становленню капіталізму в Західній Європі.

Винахід техніки книгодрукування прискорив розвиток освіти, нако­пичення нових знань. Поряд із церковними почали створюватися світські школи. У 1543 р. Коперник відкинув визнану церквою геоцентричну систему світу, запропонувавши нову—геліоцентричну. Суспільна дум­ка почала поступово відмовлятися від релігійних догм та зверта­тись до реальних проблем господарської практики.