Меркантилісти започаткували теорію міжнародної торгівлі, показали прямий зв'язок зовнішньої торгівлі з внут­рішнім розвитком країни тощо.

3. збагативши економічну думку концепцією загальної комерціалізації господарського життя, меркантилісти ввели у науковий обіг ряд важливих економічних категорій (торговельний баланс, національне багатство та ін.);

4. меркантилісти поставили проблему економічної ролі дер­жави, виявили суттєві закономірності в області товарно-гро­шового обігу, кредитних відносин, які у подальшому набули
широкого обґрунтування;

5. суттєве значення мало подолання релігійних догм середньовіччя, уявлення про торгівлю як різновид паразитизму, натурально-господарських поглядів та нормативізму.
Перехід до прагматичної оцінки господарських рішень спри­
яв розвитку мистецтва економічних досліджень;

6. важливим кроком вперед стало використання емпіричного методу дослідження, який хоч і був одностороннім та неповним, все ж сприяв започаткуванню фактологічної ос­нови економічного аналізу;

7. меркантилісти близько підійшли до усвідомлення ринково­го механізму кругообігу доходів як важливого фактора стимулювання внутрішнього попиту та економічного зростан­ня. У подальшому ця ідея стала предметом гострих дискусій, посівши значне місце у теоретичній системі Дж.М. Кейнса;

Однією з головних передумов меркантилістської доктрини було дослідження функціонування економічної системи за умов непов­ної зайнятості, внаслідок чого приплив додаткового золота із-за кордону міг стимулювати зростання виробництва. За умов повної зайнятості неминучим наслідком такої політики була інфляція.

Уже в середині XVII століття окремі проникливі дослідники вказували на слабкість логіки меркантилістів. Англійський філо­соф Дж. Локк (1632—1704) виступив проти втручання держави в економіку і регулювання розвитку промисловості й зовнішньої торгівлі. Наприкінці XVIII ст. французький банкір Р. Кантильон і шотландський філософ Д. Г'юм (1711 —1776) в загальному ви­гляді описали так званий "механізм золотогрошових потоків", який автоматично веде до природного розподілу грошових металів між країнами і встановлення таких рівноважних внутрішніх цін, за яких експорт кожної країни врівноважується з її імпортом.

Д. Г'юм показав, що приплив золота в країну внаслідок пози­тивного сальдо торговельного балансу збільшує пропозицію гро­шей, зумовлюючи зростання заробітної плати та цін, що немину­че веде до падіння конкурентоспроможності цієї країни на світо­вому ринку. І навпаки, відплив золота за кордон через падіння цін та заробітної плати підвищує конкурентоспроможність націо­нальної продукції. На думку англійського економіста, рух золо­та між країнами є важливим механізмом взаємодії національ­них економік, який врівноважує розміри експорту та імпорту, внаслідок чого сальдо торговельного балансу стає нульовим [19].