Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Універсали про охорону особи і майна, а також піль­ги у користуванні міським торговельним інвентарем, будів­лями і спорудами тощо.




Важливого значення у своїй діяльності Б. Хмельницький нада­вав розвитку міських ремесел і мануфактурної промисловості. За його правління видавались укази та універсали, спрямовані на розвиток внутрішньої торгівлі та охорону купецьких прав. Зовніш­ня торгівля розросталась за рахунок укладення довгострокових тор­говельних угод та зміцнення економічних зв'язків з іншими краї­нами, що сприяло пожвавленню економічного розвитку України.

Господарські погляди доби меркантилізму знайшли відображен­ня в творах українського вченого, філософа, державного діяча Єлисея Феофана Прокоповича (1677—1736), професора етики, а згодом ректора Києво-Могилянської академії. Вважаючи, що ети­ка належить до практичних наук, Ф. Прокопович включав до кола її проблем економіку та політику. При цьому перед економікою вче­ний ставив завдання вивчення господарських звичаїв на рівні до­машнього господарства або окремого маєтку, а перед політикою — питання економічного розвитку на загальнодержавному рівні.

Зазначаючи, що "економіка і політика відрізняється лише своєю сферою", автор виходив з того, що державне управління "...підлягає іншим правилам внаслідок більших труднощів у цьо­му (державному), ніж у тому, господарчому управлінні"[18].

Як і сучасні йому західноєвропейські та російські мерканти­лісти, Ф. Прокопович відстоював ринковий шлях розвитку, був прихильником доктрини активного торговельного балансу, що знайшло відображення в епістолярній спадщині вченого та в проектах реформ, спрямованих на обґрунтування необхід­ності розвитку вітчизняної промисловості, сільського госпо­дарства, торгівлі, удосконалення системи державних органів управління тощо.

Єлисей Феофан Прокопович (1677— 1736) народився у сім'ї київського міщани­на. Рано осиротівши, він виховувався під опі­кою дядька — виборного ректора Києво-Мо­гилянської академії Феофана Прокоповича. Залюбки навчався у початковій школі при Києво-Братському монастирі, був слухачем Києво-Могилянської академії. З метою по­глиблення знань молодий Ф. Прокопович ви­рушив до Європи, де три роки навчався у колегії Святого Афанасія в Римі. За окре­мими джерелами, після її закінчення він був висвячений на кардинала, але у 1701 р. потайки залишив Рим, розірвавши зв'язки з католицькою церквою. У 1702 р. Ф. Прокопович прибув в Україну. У 1704 р. він постригся у ченці і вступив до Київського братства.З 1705 р. Ф. Прокопович — професор Києво-Могилянської академії. Він викладав курси етики, риторики, філософії. Як і викла­дачі багатьох європейських країн, у курсі етики (моральної філо­софії) український вчений приділяв увагу проблемам господарсько­го життя та економіки. У 1712 р. Ф. Прокопович став ректором Киє­во-Могилянської академії. За наказом російського царя Петра І у 1716 р. він виїхав до Петербурга, де був призначений радником пра­вителя у справах освіти. У Росії Прокопович товаришував із прогре­сивними діячами науки і культури Я. Брюсом, В. Татищевим та ін., організував літературно-філософський гурток, став одним із заснов­ників Всеросійської академії наук.

Діставши блискучу європейську освіту, Ф. Прокопович збага­тив українську суспільну думку найважливішими досягненнями епохи Відродження, Реформації та Просвітництва. Помер мислитель у Новгороді.

 

Ф. Прокопович захищав "природність" та "божественність" принципів та практики абсолютизму. Турботу про розвиток еко­номіки і культури країни, налагодження економічних взаємовід­носин та торгівлі з іншими країнами (за умови забезпечення націо­нальних інтересів) він вважав найважливішим обов'язком уря­ду. Розвинуту економіку вчений розглядав як найкращу запору­ку забезпечення "загального добробуту".




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 49; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.