КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Універсали про охорону особи і майна, а також пільги у користуванні міським торговельним інвентарем, будівлями і спорудами тощо.
Важливого значення у своїй діяльності Б. Хмельницький надавав розвитку міських ремесел і мануфактурної промисловості. За його правління видавались укази та універсали, спрямовані на розвиток внутрішньої торгівлі та охорону купецьких прав. Зовнішня торгівля розросталась за рахунок укладення довгострокових торговельних угод та зміцнення економічних зв'язків з іншими країнами, що сприяло пожвавленню економічного розвитку України. Господарські погляди доби меркантилізму знайшли відображення в творах українського вченого, філософа, державного діяча Єлисея Феофана Прокоповича (1677—1736), професора етики, а згодом ректора Києво-Могилянської академії. Вважаючи, що етика належить до практичних наук, Ф. Прокопович включав до кола її проблем економіку та політику. При цьому перед економікою вчений ставив завдання вивчення господарських звичаїв на рівні домашнього господарства або окремого маєтку, а перед політикою — питання економічного розвитку на загальнодержавному рівні. Зазначаючи, що "економіка і політика відрізняється лише своєю сферою", автор виходив з того, що державне управління "...підлягає іншим правилам внаслідок більших труднощів у цьому (державному), ніж у тому, господарчому управлінні"[18]. Як і сучасні йому західноєвропейські та російські меркантилісти, Ф. Прокопович відстоював ринковий шлях розвитку, був прихильником доктрини активного торговельного балансу, що знайшло відображення в епістолярній спадщині вченого та в проектах реформ, спрямованих на обґрунтування необхідності розвитку вітчизняної промисловості, сільського господарства, торгівлі, удосконалення системи державних органів управління тощо.
Єлисей Феофан Прокопович (1677— 1736) народився у сім'ї київського міщанина. Рано осиротівши, він виховувався під опікою дядька — виборного ректора Києво-Могилянської академії Феофана Прокоповича. Залюбки навчався у початковій школі при Києво-Братському монастирі, був слухачем Києво-Могилянської академії. З метою поглиблення знань молодий Ф. Прокопович вирушив до Європи, де три роки навчався у колегії Святого Афанасія в Римі. За окремими джерелами, після її закінчення він був висвячений на кардинала, але у 1701 р. потайки залишив Рим, розірвавши зв'язки з католицькою церквою. У 1702 р. Ф. Прокопович прибув в Україну. У 1704 р. він постригся у ченці і вступив до Київського братства.З 1705 р. Ф. Прокопович — професор Києво-Могилянської академії. Він викладав курси етики, риторики, філософії. Як і викладачі багатьох європейських країн, у курсі етики (моральної філософії) український вчений приділяв увагу проблемам господарського життя та економіки. У 1712 р. Ф. Прокопович став ректором Києво-Могилянської академії. За наказом російського царя Петра І у 1716 р. він виїхав до Петербурга, де був призначений радником правителя у справах освіти. У Росії Прокопович товаришував із прогресивними діячами науки і культури Я. Брюсом, В. Татищевим та ін., організував літературно-філософський гурток, став одним із засновників Всеросійської академії наук. Діставши блискучу європейську освіту, Ф. Прокопович збагатив українську суспільну думку найважливішими досягненнями епохи Відродження, Реформації та Просвітництва. Помер мислитель у Новгороді.
Ф. Прокопович захищав "природність" та "божественність" принципів та практики абсолютизму. Турботу про розвиток економіки і культури країни, налагодження економічних взаємовідносин та торгівлі з іншими країнами (за умови забезпечення національних інтересів) він вважав найважливішим обов'язком уряду. Розвинуту економіку вчений розглядав як найкращу запоруку забезпечення "загального добробуту".
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 49; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |