Список рекомендованої літератури

⇐ Предыдущая 17 18 19 202122 23 24 25 Следующая ⇒

1. Знаменский Г.Л. Ответственность по договору на вьіполнение проектньїх и изьіскательских работ: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. - М., 1968. - 16 с.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

2. Куровский В.В. Зффективность совершенствования планиро-вания проектно-изьіскательских работ (на примере Украинской ССР): Автореф. дис.... канд. зконом. наук: 08.00.08 / Научно-ис-следовательский зкономический ин-т госплана УССР. - К., 1979. -19 с.

3. Рассудовский ВЛ. Договор на вьшолнение проектних и изьіс-кательньїх работ в капитальном стройтельстве. - М., 1963. - 160 с.

4. Тавадов А.В. Финансирование проектно-изьіскательских работ. -М., 1987. -109 с.

§ 5. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Поняття договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. За договором па виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, згідно з ч. 1 ст. 892 ЦК України, підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Даний договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Сторонами цього договору є підрядник (виконавець) та замовник.

Особливості прав та обов'язків сторін за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Виконавець зобов'язаний:

1) провести особисто, якщо інше не встановлено договором, за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо (ст. 892, 893 ЦК України);

2) виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором;

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

3) додержувати вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності;

4) утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт;

5) вживати заходів для захисту одержаних при виконанні робіт результатів, що підлягають правовій охороні, та інформувати про це замовника;

6) своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки в технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі;

7) негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу (ст. 897 ЦК України).

Виконавець має право:

1) залучати інших осіб до виконання науково-дослідних робіт лише за згодою замовника та виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт, якщо інше не встановлено договором (ст. 893 ЦК України);

2) використати одержаний ним результат робіт також для себе, якщо інше не встановлено договором. Договором може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам (ч. 2 ст. 896 ЦК України).

Замовник зобов'язаний:

1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію;

3) прийняти виконані роботи та оплатити їх (ст. 898 ЦК України);

4) оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором, якщо у ході науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що не залежать від виконавця (ч. 1 ст. 899 ЦК України);

5) відшкодувати витрати виконавця, якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

обставин, що виникли не з вини виконавця (ч. 2 ст. 899 ЦК України). Замовник має право:

1) зменшити плату за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлену договором, залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від нього, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін (ч. 2 ст. 894 ЦК України);

2) використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором (ч. 1 ст. 896 ЦК України).

Крім того, виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором (ст. 895 ЦК України).

Відповідальність виконавця за порушення договору. Виконавець несе відповідальність перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Він зобов'язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором. Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, встановлених законом (ст. 900 ЦК України).

Список рекомендованої літератури

1. Брагинский М.И. Подряд, вьшолнение научно-исследователь-ских, опьітно-конструкторских и технологических работ, возме-здное оказание услуг // Хозяйство и право. - 1996. - № 4. - С. 3-15; № 5. -С. 3-12.

2. Бурмистров В.Л. Договорьі на вьшолнение научно-исследо-вательских и конструкторских работ: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / Свердл. юрид. ин-т. - Свердловск, 1965. - 25 с.

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

3. Поляков ДА. Правовое регулирование договоров на вьшолне
ние научно-исследовательских, опьітно-конструкторских и техно
логических работ: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. -
М., 2004. ~26с.

4. Рябова С.9. Договорьі на вьшолнение научно-исследова
тельских и опьітно-конструкторских работ // Цивилистические
записки. - Вьш. 2. - М.: Статут, 2002. - С. 446-463.

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

ГЛАВА 8. ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ

Поняття та загальна характеристика договору про надання послуг. Значну групу цивільно-правових зобов'язань становлять договори про надання послуг. До них можна віднести низку договорів, які передбачені ЦК України (договори перевезення, транспортного експедирування, комісії, доручення, зберігання, позики, кредиту тощо), іншими нормативно-правовими актами (агентський договір (ст. 297 ГК України), договір морського буксирування (ст. 222 КТМ України) тощо), а також договори, які хоч і не передбачені чинним законодавством, однак поширені в договірній практиці учасників цивільних правовідносин (договір консалтингу, надання юридичної допомоги, ріелтерського обслуговування тощо).

Усі договори про надання послуг мають низку спільних рис, і це обумовлює закріплення в гл. 63 ЦК України узагальнених положень щодо договору про надання послуг. Норми цієї глави співвідносяться з нормами, що регулюють договори про окремі послуги відповідно як загальні та спеціальні, тому застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо інше не випливає із суті відповідних зобов'язань.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Договори про надання послуг є двосторонніми (оскільки створюють права та обов'язки для обох сторін), можуть бути реальними (наприклад, договір перевезення вантажу, зберігання) або консен-суальними (наприклад, договір транспортного експедирування).

Договори про надання послуг зазвичай є відплатними, а деякі з них - завжди відплатні (договори перевезення, транспортного експедирування, комісії тощо). Істотними умовами відплатного договору про надання послуг, зокрема, є розмір, строки та порядок оплати послуги (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Деякі послуги можуть надаватися безвідплатно, про що необхідно зазначити в договорі, адже відповідно до ч. 5 ст. 626 ЦК Ук-

раїни будь-який договір вважається відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Якщо в договорі про надання послуги нічого не вказано щодо оплати або виходячи з його умов не можна чітко визначити розмір плати, то такий договір вважається відплатним, а ціна послуги визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладання договору (ч. 4 ст. 632 ЦК України).

Сторонами договору про надання послуг є виконавець і замовник.

Замовником є фізична чи юридична особа, яка зацікавлена в отриманні та споживанні певної послуги.

Виконавцем є фізична або юридична особа, яка здатна особисто надати відповідну послугу. Законодавець може висувати певні вимоги до виконавців окремих видів послуг: для фізичної особи - наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності; для юридичної особи - певна організаційно-правова форма, наявність необхідного майна (приміщень, обладнання тощо), отримання дозволу (ліцензії) на відповідний вид діяльності тощо. Також при укладанні договорів для замовників важливого (однак не вирішального) значення можуть набувати деякі професійні характеристики виконавця: освіта, досвід (стаж) діяльності, спосіб (техніка) застосування знань і навичок комерційного, технічного або іншого характеру, наявність висококваліфікованого персоналу, позитивні відгуки клієнтури тощо.

Предметом договору про надання послуг є послуга. Відповідно до ст. 177 ЦК України вона є самостійним об'єктом цивільних прав, проте її визначення в ЦК України не закріплено. В інших нормативних актах¹ та юридичній літературі² спостерігається неоднозначне розуміння того, що собою являє послуга.

¹ Див., наприклад: Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за
державні кошти" від 22 лютого 2000 р.; Наказ Державного комітету статистики
України "Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних
статистичних спостережень з обліку послуг" № 382 від 17 червня 2004 р.

² Див., наприклад: Ємельянчик С. Послуга в цивільному праві // Під
приємництво, господарство і право. - 2005. - № 3. - С. 208; Цивільне право
України: Підручник. У 2-х т. / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатє-
євої, В.Л. Яроцького. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Т. 2. - С. 268.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Детально не зупиняючись на огляді всіх існуючих позицій законодавця і науковців з приводу вказаного поняття, зазначимо, що послуга в будь-якому разі характеризується такими основними ознаками:

- послуга спрямована на досягнення певного корисного і правомірного результату;

- результат послуги є завжди немайновим, хоча може мати речову форму (наприклад, письмовий юридичний висновок може бути результатом надання юридичних послуг). При цьому слід розуміти, що при наданні послуги головним є не майнова форма вираження результату послуги, а її зміст;

- послуга є різновидом товару, адже вона спрямована на задоволення потреб і має грошову оцінку;

- послуга невіддільна від джерела, тісно пов'язана з особою виконавця та процесом її надання;

- послугу неможливо зберігати, тобто вона існує лише на той час, коли надається;

- надання й споживання послуги відбувається одночасно, тобто послуга споживається в процесі її надання.

Однією з особливостей договору про надання послуг є їх строко-вість, адже для замовника зазвичай важливо те, протягом якого проміжку часу йому буде надано послугу. Строк договору про надання послуг може визначатися в договорі за домовленістю сторін або ж в актах цивільного законодавства. Наприклад, якщо сторони не визначили строк договору управління майном, цей договір вважається укладеним на п'ять років (ч. 1 ст. 1036 ЦК України).

Форма договору про надання послуг визначається за загальними правилами щодо форми правочинів і договорів (ст. 205-210, 639 ЦК України). Однак для договорів про окремі послуги закон встановлює вимогу про письмову форму, зокрема для перевезення вантажу (ч. 2 ст. 909 ЦК України), транспортного експедирування (ч. 1 ст. 930 ЦК України) тощо, або ж встановлює спеціальні правила щодо форми договору, наприклад, для зберігання (ст. 937 ЦК України).

Права та обов'язки сторін договору про надання послуг є

взаємними. Особливості надання кожної окремої послуги визначають специфічний зміст відповідного договору, однак можна ви-

ділити спільні права та обов'язки сторін для всіх договорів про надання послуг.

Основним обов'язком виконавця є особисте й належне надання послуги (послуг) відповідно до домовленостей із замовником. Вимога особистого надання послуги виконавцем пов'язана з характеристиками його особистої діяльності, на які зважає замовник при виборі виконавця необхідної йому послуги.

Однак сторони можуть обумовити в договорі випадки, за яких виконавець має право залучити до надання послуги іншу особу, яка повністю або частково замінить його в процесі надання послуги. При цьому первісний виконавець залишається в повному обсязі відповідальним перед замовником за порушення умов договору (ч. 2 ст. 902 ЦК України), у тому числі з вини тих осіб, на яких він поклав виконання договору. Прикладом повної заміни виконавця є передоручення, субагентування, субкомісія тощо, а часткової -випадок, коли експедитору, який організовує перевезення вантажу за договором транспортного експедирування, надано право покласти переміщення вантажу на транспортне підприємство.

Найважливіший обов'язок замовника полягає в тому, що він зобов'язується: у разі відплатності договору - оплатити виконавцеві надану послугу (ч. 1 ст. 903 ЦК України); у разі безоплатності договору - відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання (ч. 1 ст. 904 ЦК України).

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 903 і ч. 2 ст. 904 ЦК Українира- зик невиконання договору про надання послуг з причин, що не залежать від вини виконавця, покладається на замовника. Таким чином, у разі неможливості виконати відплатний договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату, розмір якої залежить від понесених витрат і дій, які були реально здійснені виконавцем для надання послуги.

Якщо невиконання безвідплатного договору про надання послуг мало місце внаслідок дії непереборної сили, замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідальність сторін за порушення договору про надання послуг встановлюється законодавством або договором і залежить від того, відплатним чи безвідплатним є цей договір.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Досить просто визначається відповідальність замовника. Якщо порушення трапилося з його вини і це призвело до неможливості виконати договір, замовник зобов'язується: за відплатним договором - виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 903 ЦК України); за безвідплатним договором - відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ч. 2 ст. 904 ЦК України).

Виконавець несе відповідальність у разі невиконання чи неналежного виконання договору. За порушення умов відплатного дого вору виконавець зобов'язується в повному обсязі відшкодувати заподіяні замовнику збитки, завдані з його вини, якщо інше не передбачене договором.

Для виконавців, що здійснюють підприємницьку діяльність, законом передбачена підвищена відповідальність. Так, за ч. 1 ст. 906 ЦК України вони несуть відповідальність як за винне, так і невинне порушення відплатного договору про надання послуг. Проте, якщо невиконання або неналежне виконання договору сталося внаслідок непереборної сили, виконавець-підприємець звільняється від відповідальності. Вказане правило є загальним, тому не застосовується, якщо інше встановлено договором або законом.

За збитки, завдані ненаданням або неналежним наданням послуги за безвідплатним договором, виконавець відповідає незалежно від вини. Однак розмір його відповідальності обмежений двома неоподаткованими мінімумами доходів громадян, якщо інший розмір не встановлений договором. При цьому слід пам'ятати, що за загальним правилом, встановленим у ст. 617 ЦК України, виконавець, який порушив зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Розірвання договору про надання послуг здійснюється в загальному порядку, передбаченому гл. 53 ЦК України.

⇐ Предыдущая 17 18 19 202122 23 24 25 Следующая ⇒

Поделиться с друзьями:

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 42; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!

Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление

Генерация страницы за: 0.01 сек.