КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Список рекомендованої літератури
4 6 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВ1РНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ загальноприйняті параметри ваги, довжини, обсягу тощо. Не виключена ситуація, коли для визначення кількості товару сторони скористаються нестандартними одиницями виміру такими, як мішки, пачки, об'єм пляшки тощо. У тих випадках, коли продукція (товар) постачається за вагою, у тексті договору необхідно обумовити вагу брутто або нетто, або ту й іншу (нетто - це вага без тари й упаковки, а брутто - з тарою й упаковкою). Асортимент товару — це його певне співвідношення за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками. Якщо за договором поставки передачі підлягає товар у певному асортименті, постачальник зобов'язаний його передати покупцеві в асортименті, погодженому сторонами (ч. 1 ст. 671 ЦК України). Під якістю товару, що постачається, розуміється відповідність його властивостей вимогам договору або закону, а також сукупність ознак, що визначають його придатність для використання за призначенням. Визначати якість товару можна за стандартами, технічними характеристиками, зразками, каталогами або проспектами постачальника, що є невід'ємною частиною даного договору. Особливе місце в договорі поставки приділяється умовам про порядок і строки поставки товару. У договорі поставки можуть бути обумовлені види упаковки й маркування продукції, особливості завантаження на транспортні засоби, способи доставки до основного перевізника, завантаження на основний транспорт і оплата його послуг, розвантаження на склад підприємства, питання страхування основного перевезення. У низці випадків постачальник зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі і (або) в упаковці, за винятком товару, що за своїм характером не вимагає відповідної тари і (або) упаковки. Інший спосіб відвантаження товарів може бути встановлений у договорі. Якщо в договорі вимоги до тари й упаковки не визначені, товар повинен мати тару і (або) упаковку, які зазвичай використовуються для такого товару. У будь-якому разі постачальник зобов'язаний забезпечити цілісність і належну якість товару при звичайних умовах збереження і транспортування. Обов'язкові вимоги до тари і (або) упаковки, передбачені у встановленому законом порядку, є обов'язковими для підприємців. РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ Товар, що є предметом договору поставки, має містити належне маркування. Товари, що випускаються юридичними особами, повинні мати виробничу марку і товарний знак, крім випадків, передбачених законодавством. Товари, виготовлені підприємцями, що здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, повинні мати етикетку. Маркуванню підлягають як товари, так і тара і (або) упаковка. Сторони не мають права змінити вимоги до маркування, встановлені у нормативно-технічній документації, але вони вправі встановити в договорі вимоги до маркування, не встановлені в нормативно-технічній документації. Строки поставки — це погоджені сторонами і визначені в договорі періоди (період), протягом яких постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві. У договорі строки поставки можуть визначатися такими способами: шляхом зазначення фіксованої дати поставки; визначенням періоду часу, протягом якого повинна бути здійснена поставка (місяць, квартал, рік); за допомогою спеціальних термінів: "негайна поставка", "поставка зі складу" тощо. У разі, якщо договором обумовлена поставка продукції частинами, зазвичай складається графік таких поставок, в якому вказується дата і кількість кожної партії товару, що постачається. Строки поставки продукції можуть бути пов'язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, наприклад, попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержанням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки. Якщо через будь-які причини строк поставки в договорі не обумовлений взагалі і не має жодних вказівок про спосіб його визначення, то вирішення цього питання відбувається на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України. Іншим важливим елементом змісту договору поставки, його істотною умовою є умова про ціну і порядок розрахунків за поставлені товари. Ціна визначається сторонами на момент укладання договору. Попереднє узгодження ціни можна проводити як в усній формі, так і за допомогою засобів зв'язку. Таким чином, узгодження ціни відбувається до укладання договору і при необхідності може бути оформлене у письмовому вигляді.
4 9 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ Договірна ціна може залежати від умов поставки. Якщо договором передбачається доставка продукції силами постачальника на склад покупця, то ціна може бути збільшена на вартість доставки, витрат на страхування вантажів, завантажувальних та (або) розвантажувальних робіт тощо. Якщо покупець доставляє продукцію самостійно, то ціна може бути збільшена тільки на вартість витрат, пов'язаних із завантаженням. Зміна ціни, передбаченої договором, допускається у випадках і на умовах, встановлених законом або договором. При укладанні договору сторони можуть вибрати будь-яку форму оплати, що відповідає чинному законодавству. Договір поставки може бути укладений строком на один рік, більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік (ч. 1 ст. 267 ГК України). У ЦК України не передбачено спеціальних норм щодо форми договору поставки. Тому при його укладанні потрібно керуватися загальними правилами щодо форми правочинів (ст. 205—210 ЦК України). Як правило, договір поставки - це єдиний документ, підписаний сторонами. Але також існує можливість укладання договору поставки шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телефонного, телетайпного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє вірогідно встановити, що документ надходить від сторони за договором. Права та обов'язки сторін за договором поставки. За договором поставки постачальник і покупець мають взаємні права та обов'язки. Так, постачальник, незалежно від інших умов договору поставки, зобов'язаний: 1) за свій рахунок упакувати товар (за винятком товару, який прийнято поставляти без упаковки); 2) поставити товар на умовах договору; 3) своєчасно повідомити покупця про готовність продукції до відправлення (відвантаження); 4) нести ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження товару і витрати на його транспортування до моменту __________________ РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ __________________ надання товару покупцеві в місці, встановленому умовами поставки, і в обумовлений договором строк; 5) забезпечити перевірку якості та кількості товару, що є предметом договору поставки. До основних обов'язків покупця належить: 1) прийняти замовлений товар або товарно-розпорядчі документи на нього у місці й у строки, що відповідають умовам договору поставки; 2) оплатити товар відповідно до договору; 3) нести всі витрати й ризики випадкового знищення та випадкового пошкодження поставленого товару після переходу права власності на нього. Права покупця у разі передання товару неналежної якості або некомплектного товару за договором поставки визначаються ст. 678, 684 ЦК України. Порядок приймання покупцем поставленого товару. При оформленні договорів поставки особливо важливо докладно викласти в тексті договору процедуру прийняття покупцем поставленого товару з урахуванням його кількісних і якісних характеристик. При цьому треба враховувати характерні ознаки товару, окремі побажання як постачальника, так і покупця, особливості його поставки і подальшого використання. У всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, умовами договору поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції за кількістю, якістю й комплектністю, застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. № П-6 та Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7. Відповідно до зазначених Інструкцій при прийманні вантажу від органів транспорту покупець зобов'язаний перевірити чи забезпечена схоронність вантажу під час перевезення. У всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюються пошкодження або псування вантажу, ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ невідповідність найменування, ваги вантажу та кількості місць даним, зазначеним у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, покупець зобов'язаний зажадати від органу транспорту складання комерційного акту, а при доставці вантажу автомобільним транспортом - позначки на товарно-транспортній накладній або складання акту. Продукція, що надійшла в справній тарі, приймається за якістю й комплектністю, за вагою нетто й кількістю товарних одиниць у кожному місці, як правило, на складі покупця у встановлені строки. Так, приймання продукції за кількістю провадиться в такі строки: 1) продукції, що надійшла без тари, у відкритій та ушкодженій 2) продукції, що надійшла в справній тарі по вазі нетто й кіль Приймання продукції за якістю й комплектністю проводиться: 1) при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 год після видачі продукції органом транспорту або надходження її на склад покупця при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції покупцем; 2) при одноміській поставці - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 год після надходження продукції на склад покупця. Приймання продукції за кількістю та якістю провадиться за транспортними і супровідними документами (рахунок-фактура, 5 2 РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ специфікація, опис, пакувальний ярлик тощо) постачальника. Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції із зазначенням, які документи відсутні. При виявленні недостачі, невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні й супровідних документах, що засвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також вжити заходів для запобігання її змішання з іншою однорідною продукцією. Крім цього, він складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції, характер виявлених при прийманні дефектів та виявлену недостачу продукції. Одночасно із призупиненням приймання покупець зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції й складання двостороннього акта представника одноміського постачальника. Представника іногороднього постачальника покупець зобов'язаний викликати, якщо це передбачено в нормативно-правових актах або договорі. Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом п'яти днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців від дня надходження продукції на склад покупця, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Зміна та розірвання договору поставки. Умови договору поставки в період його виконання можуть бути змінені за взаємною згодою сторін. Крім того, сторони можуть дійти згоди про дострокове розірвання даного договору. Одностороння відмова від виконання договору поставки (цілком або частково) допускається тільки у випадку порушення договору однією зі сторін (ст. 615 ЦК України). Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Відповідальність сторін за договором поставки. Важливим розділом договору поставки є його частина, в якій встановлюються види ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ й межі відповідальності за порушення договірних зобов'язань і порядок її застосування. Якщо в договорі не зазначені підстави відповідальності сторін, то застосовуються правила відповідальності за порушення умов договору поставки, передбачені законом. Зокрема, підставами відповідальності постачальника за договором поставки є: - прострочення поставки товару, тобто передача постачальни - недопоставка, тобто передача постачальником покупцеві у встановлений строк меншої кількості товару, ніж передбачено договором; - поставка неякісного товару; - поставка некомплектного товару. Розглянемо більш детально деякі з перерахованих підстав. Відповідно до ст. 268 ГК України, у разі поставки товарів нижчої якості, ніж; вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), постачальник зобов'язаний повернути покупцю, який відмовляється від прийняття товару, сплачену суму. Якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. У разі, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 год з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни (ч. 6 ст. 269 ГК України). У випадку поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. У разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі, якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару (ч. З ст. 270 ГК України). Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності. Питання відповідальності за договором поставки також регулюються ст. 622-625 ЦК України. 1. Білоус Ж А. Предмет договору купівлі-продажу та поставки // Часопис Київ, ун-ту права. - 2002. - № 3. - С. 35-42. 2. Захарьина А.В. Договор поставки: Практ. пособ. - М.: ДИС, 2004.- 128 с. 3. Притика Д.Н., Осетинский А.И. Правовое регулирование поставок. - К., 1989. - 255 с. 4. Яновский А. Инкотермс: Условия поставок товаров // Пред-принимательство, хозяйство и право. - 1997. - № 4. - С. 35-38. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ § 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції Поняття та загальна характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції. Договір контрактації сільськогосподарської продукції визначає відносини щодо заготівлі сільськогосподарської продукції, що становить основу добробуту будьякого суспільства. Специфікою сільськогосподарського виробництва є пряма залежність від погодних умов, інших випадкових факторів, що впливають на результат (хвороби тварин, шкідники рослин тощо). Це робить виробника сільськогосподарської продукції економічно слабшою стороною договору (на відміну, наприклад, від продавця за договором поставки). Тому основна спрямованість регулювання відносин щодо контрактації сільськогосподарської продукції — це підвищення рівня правового захисту виробника-продавця. Важливість договору контрактації для сільгоспвиробників очевидна: він надає можливість одержати авансом кошти, необхідні для виробництва сільськогосподарської продукції (наприклад, для придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів, необхідних запчастин), визначити найбільш вигідні (а отже, й найбільш необхідні для споживача) напрями своєї діяльності, розширити виробництво тощо. Держава за допомогою договорів контрактації може впливати на кількісні показники виробництва сільськогосподарської продукції, стимулюючи ті або інші напрями виробництва й тим самим регулювати ціни на таку продукцію. Даний договір - один із видів договорів купівлі-продажу. Водночас його зміст охоплюється загальним поняттям договору поставки, тому договір контрактації сільськогосподарської продукції є різновидом поставки. Такий характер договору обумовлює особливий характер його правового регулювання, що здійснюється на основі ст. 713 ЦК України та ст. 272-274 ГК України й норм, що застосовуються до договору поставки, а також загальних положень про купівлю-продаж. Отже, за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визна- РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ченому ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору (ч. 1 ст. 713 ЦК України). Договір контрактації сільськогосподарської продукції є двостороннім (права та обов'язки мають обидві сторони договору), консен-суальним (вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами) та відплатним (на заготівельника покладається обов'язок оплатити передану йому продукцію). Виходячи з даного визначення, можна виділити ознаки даного договору, що відмежовують його від інших видів договорів купівлі-продажу. До них, зокрема, належать суб'єктний склад договору, предмет договору та особливості його передачі. Сторонами договору контрактації сільськогосподарської продукції є виробник сільськогосподарської продукції та її заготівельник (контрактант). Виробником може бути юридична особа або фізична особа-підпри-ємець, яка вирощує (виробляє) сільськогосподарську продукцію. Заготівельником (контрактантом) є також юридична особа або фізична особа-підприємець, яка закуповує сільськогосподарську продукцію для наступного продажу або наступної переробки. У деяких випадках до суб'єктів договору контрактації сільськогосподарської продукції, крім сторін, може також належати визначений заготівельником (контрактантом) одержувач. У договорах контрактації сільськогосподарської продукції мають передбачатися: - види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; - кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; - ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови до- ставки, строки здавання-приймання продукції; - обов'язки контрактанта щодо надання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; - взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору тощо (ч. З ст. 272 ГК України).
5 7 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ При регулюванні відносин за договором контрактації сільськогосподарської продукції законодавець для визначення його предмета використовує не термін "товар" (як у інших договорах купівлі-продажу), а термін "сільськогосподарська продукція". Кількість сільськогосподарської продукції, що підлягає передачі за договором контрактації, не завжди може бути виражена точною цифрою, а асортимент, наприклад, вирощуваних товарів, як правило, повинен визначатися заготівельником ще до посіву. Кількість сільськогосподарської продукції різних найменувань може бути визначено не в точних розмірах (тоннах, центнерах тощо), а у двох граничних цифрах — найменшої й найбільшої, тобто "від і до". У цьому випадку в договорі потрібно зазначити, що заготівельник (контрактант) не вправі відмовитися від прийняття найбільшої кількості, а виробник сільськогосподарської продукції має право здати найменшу кількість із зазначеної в договорі. Асортимент продукції після початку процесу виробництва вже не можна змінити (так, після закінчення посіву залишається лише чекати врожаю). Предмет договору контрактації має певні особливості: 1) предметом договору є сільськогосподарська продукція, яка ще підлягає вирощуванню (зерно, овочі тощо) або виробництву, розведенню в умовах сільського господарства (жива худоба, птахи тощо); 2) вирощування (розведення) пов'язане з різними стадіями сільськогосподарського виробництва (обробкою ґрунту, посівом, збиранням тощо) і його умовами, що іноді не залежать від волі виробника (посуха, повінь, хвороби тварин тощо). Таким чином, момент укладання договору і його виконання не тільки не збігаються, а й значно віддалені в часі. Однією з особливостей виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції є те, що виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі (ч. 1 ст. 273 ГК України). Права, обов'язки та відповідальність сторін за договором контрактації сільськогосподарської продукції. За договором контрактації РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ сільськогосподарської продукції сторони мають взаємні права та обов'язки. Основний обов'язок виробника сільськогосподарської продукції полягає в передачі заготівельникові виробленої продукції в погодженому асортименті та кількості. Основний обов'язок заготівельника (контрактанта) зводиться до прийняття товару і його оплати. Стаття 274 ГК України передбачає підстави відповідальності сторін за договором контрактації сільськогосподарської продукції. Так, за нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом. У разі, якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до зда-вання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки. За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачу є виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість. У договорі контрактації сільськогосподарської продукції можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. Однак, вирішуючи питання про відповідальність виробника сільськогосподарської продукції, необхідно враховувати специфіку сільськогосподарського виробництва. Виробник, який довів відсутність своєї вини у невиконанні або неналежному виконанні договору, звільняється від відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини (наприклад, у разі впливу на виконання зобов'язань непереборної сили) доводить виробник сільськогосподарської продукції. В якості обставин непереборної сили, що звільняють виробника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання
5 9 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ зобов'язань за договором контрактації сільськогосподарської продукції, можуть виступати такі природні стихійні (тобто непередбачені заздалегідь) явища, як різкі температурні коливання, що спричиняють загибель урожаю або його пізніше дозрівання, пожежі, що знищили врожай, град, повені, що рідко трапляються уданій місцевості, тощо.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 52; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |