Договір про пожертву

⇐ Предыдущая 4 5 6 789 10 11 12 Следующая ⇒

7 3

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Окремо необхідно зупинитися на безвідплатності договору дарування. Цей правочин у будь-якому разі не повинен містити умов про надання зустрічного задоволення. У ч. 2 ст. 717 ЦК України підкреслюється: договір, який встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або не-майнового характеру, не є договором дарування.

Слід мати на увазі, що сплата обдаровуваним умовної або символічної суми за дарунок, що часто зустрічається у побуті (наприклад, дрібних монет при даруванні тварин, ножів), не робить цей договір відплатним. При цьому важливе значення має усвідомлення сторонами того факту, що надання зустрічного майнового задоволення є саме даниною традиції та не виконує ролі компенсації за отримане майно. За відсутності усвідомлення умовності й символічного характеру надання з боку обдаровуваного і, навпаки, спрямування волі сторін саме на компенсацію дарунка їх правовідносини не можуть розглядатися як договір дарування, навіть якщо зустрічне надання є явно не еквівалентним отриманому дарунку¹.

Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний. Ними можуть бути фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальна громада (ч. 1 ст. 720 ЦК України).

На сторони договору дарування, як і сторони будь-якого цивільно-правового договору, поширюються загальні вимоги щодо обсягу їх дієздатності (статті 31, 32, 37, 41 ЦК України), заборони щодо можливості надання згоди на здійснення правочину піклувальником (ст. 70 ЦК України), вимоги щодо необхідності отримання дозволу органу опіки та піклування на вчинення деяких правочинів (ст. 71 ЦК України). Крім того, законодавець встановлює додаткові обмеження стосовно можливості укладення цього договору.

Так, батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних (ч. 2 ст. 68, ч. 2 ст. 720 ЦК України). Однак опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) можуть передавати майно підопічному у власність за договором дарування, а піклувальник може дати згоду на дарування

своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами майна підопічному (ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 70 ЦК України). Цим законодавець захищає інтереси малолітніх, неповнолітніх і недієздатних осіб, оскільки особливістю договору дарування є зменшення майна дарувальника без надання відповідної компенсації.

Відповідно до ч. 2 ст. 720 ЦК України підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, лише якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника (це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви).

Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. При цьому у дорученні на укладення такого договору обов'язково потрібно зазначити ім'я обдаровуваного, оскільки в іншому випадку воно є нікчемним.

Предметом договору дарування (дарунком) можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші й цінні папери, нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦК України).

Однак слід мати на увазі, що дарування речей, обмежених у цивільному обігу (наприклад, вогнепальної зброї, пам'яток історії та культури), не повинно порушувати їх спеціального правового режиму. Не можна дарувати майнові права, які нерозривно пов'язані з особою їх володільця (право одержання аліментів, пенсії тощо). Деякі майнові права (наприклад, сервітути) не можуть бути предметом самостійного відчуження, тобто їх не можна передавати окремо від речі, яку вони обслуговують¹.

Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (ч. 1 ст. 722 ЦК України). При цьому, якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди і обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття, дарунок вважається прийнятим. Також прийняттям дарунка є прийняття обдаровуваним документів, що посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність даруваль-никові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо).

' Див.: Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. - М.: "Статут", 2000. - Кн. 2: Договори о передане имущества. - С. 331.

¹ Див.: На^/ково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т, / За відповід. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнсцової, В.В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Т. 2. - С. 298-299.

7 5

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Форма договору дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути усною.

Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому обов'язково мають бути укладеними у письмовій формі, при недодержанні якої вони є нікчемними.

Дарування рухомої речі, яка має особливу цінність, також підлягає письмовому оформленню. Передання такої речі за усним договором є правомірним тільки у випадку, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Договори дарування нерухомої речі та валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладаються обов'язково у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню.

Основною ознакою, за якою договір дарування відмежовується від інших цивільно-правових договорів, спрямованих на передання права власності, є його безвідплатність.

Проте окремо необхідно зупинитися на відмінностях договору дарування від договору ренти. Відповідно до ч. 2 ст. 734 ЦК України, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти безоплатно, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються положення про договір дарування. Однак у такому випадку договір ренти по своїй суті не стає договором дарування. У договорі ренти "безоплатність" при відчуженні майна означає відсутність зустрічного задоволення з боку платника ренти лише у момент передання йому майна. Виконання договору ренти обумовлює отримання одержувачем ренти зустрічного майнового задоволення у вигляді ренти, що йому сплачується, й означає, на відміну від дарування, відплатність цього договору.

Права та обов'язки сторін за договором дарування. Даруваль- ник зобов'язаний:

1) повідомити обдаровуваному про відомі недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб (ч. 1 ст. 721 ЦК України);

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

2) відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком, якщо він не повідомив обдаровуваного про відомі йому недоліки або особливі властивості подарованої речі (ч. 2 ст. 721 ЦК України). Отже, обов'язок відшкодувати завдану шкоду покладається на дару-вальника за наявності таких умов у сукупності:

- зазначена шкода була завдана саме внаслідок недоліків чи особ-

ливих властивостей дарунка;

- дарувальнику було відомо про недоліки чи особливі власти-

вості його дарунка, через які обдаровуваному або іншим особам було завдану шкоду;

- дарувальник не повідомив обдаровуваного про вказані недо-

ліки чи особливі властивості дарунка¹. Дарувальник має право:

1) доручити укласти договір дарування представнику (ч. 4 ст. 720 ЦК України);

2) відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо вона передана підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення обдаровуваному (ч. 2 ст. 722 ЦК України);

3) вимагати розірвання договору дарування у встановлених законом випадках (ст. 726, 727 ЦК України).

За загальним правилом, на обдаровуваного покладається лише обов'язок повернути дарунок у натурі (якщо він є збереженим) у разі розірвання договору дарування (ч. 5 ст. 727 ЦК України). Йому також надаються відповідні до обов'язків дарувальника права.

Розірвання договору дарування. Вимагати розірвання договору дарування дарувальник має право лише у випадку, коли на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим, і при цьому обдаровуваний:

1) умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дару-

Див.: Там само. - С. 304.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

вання у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно;

2) створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дару-вальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події);

3) недбало ставиться до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Крім дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування мають його спадкоємці, якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

§ 2. Характеристика окремих видів договору дарування

2.1. Договір дарування з обов'язком передати дарунок у

майбутньому

Договором дарування може бути встановлений обов'язок дарувальника передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини (ч. 1 ст. 723 ЦК України).

Договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому є консенсуальним, оскільки момент його укладення не співпадає з моментом передання предмету договору обдаровуваному.

Такий договір, як уже зазначалося, обов'язково повинен бути укладений у письмовій формі.

Із моментом передання дарунку обдаровуваному пов'язані відповідні права сторін, тому у договорі необхідно зазначити, коли дару-вальник має виконати свій обов'язок:

1) через певний строк,

2) у певний термін або

3) у разі настання конкретної відкладальної обставини (наприклад, народження дитини, вступ до вищого навчального закладу).

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

За цим договором, крім покладення додаткового обов'язку на дарувальника (передати дарунок у майбутньому), сторонам надаються додаткові, порівняно з іншими договорами дарування, права.

Так, дарувальник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ч. 1 ст. 724 ЦК України).

Обдаровуваний має право:

1) вимагати від дарувальника. передання дарунка або відшкодування його вартості у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором (ч. 2 ст. 723 ЦК України);

2) відмовитися від такого договору дарування у будь-який час до прийняття дарунка (ч. 2 ст. 724 ЦК України).

Якщо дарувальник або обдаровуваний помре до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, то такий договір припиняється (ч. З ст. 723 ЦК України). Однак, потрібно мати на увазі, що смерть дарувальника або обдаровуваного вже після настання визначених договором строку (терміну) або відкладальної обставини не припиняє дії договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому.

2.2. Договір дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи

Відповідно до ч. 1 ст. 725 ЦК України договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Слід мати на увазі, що покладення такого обов'язку на обдаровуваного не може вважатися зустрічним задоволенням дарувальника, а отже, не скасовує безоплатності договору дарування.

Основними особливостями договору дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи є такі:

7 9

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

1) до суб'єктів такого договору дарування, крім сторін, належить також третя особа, стосовно якої на обдаровуваного покладено певний обов'язок;

2) суб'єктам договору надаються, додаткові права, пов'язані з виконанням обов'язку обдаровуваним.

Так, дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи.

У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним це право переходить до третьої особи, на користь якої у договорі встановлений обов'язок обдаровуваного (ч. 2 ст. 725 ЦК України);

3) визначається додаткова підстава для розірвання такого дого
вору дарування: дарувальник має право вимагати розірвання
договору і повернення дарунка у разі порушення обдаровува
ним обов'язку на користь третьої особи. При цьому, на від
міну від інших договорів дарування, якщо повернення да
рунка є неможливим, дарувальник має право вимагати
відшкодування його вартості.
Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, обдаровуваному для досягнення ним певної, наперед обумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦК України).

Договір про пожертву, як і більшість договорів дарування, є реальним, тобто укладеним з моменту прийняття пожертви.

До цього договору застосовуються загальні положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Сторонами договору про пожертву є пожертвувач та обдаровуваний.

Основні особливості такого договору проявляються у наступному: 1) на відміну від інших договорів дарування, предметом договору про пожертву не можуть бути майнові права. Предметом цього договору є тільки нерухомі та рухомі речі, зокрема гроші та цінні папери;

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

2) договір про пожертву є завжди каузальним, оскільки його
істотною умовою є встановлена у договорі певна, наперед
обумовлена мета, задля якої здійснюється пожертва.

Як і у договорі дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи, встановлення обов'язку обдаровуваного щодо досягнення певної мети у договорі про пожертву не суперечить безоплатній сутності договору дарування, оскільки такий обов'язок спрямований не на користь пожертвувача і зустрічного задоволення він не отримує.

Мета пожертви може бути як індивідуальною, спрямованою на задоволення особистих інтересів (наприклад, пожертва грошей на навчання, лікування конкретної особи), так і загальнокорисною, тобто певну дію потрібно вчинити в суспільних інтересах (пожертва грошей, речей для дитячого будинку, для постраждалих внаслідок землетрусу тощо).

Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду (ч. 2 ст. 730 ЦК України);

3) сутність договору про пожертву надає пожертвувану додаткове право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором;

4) додатковою підставою для висунення пожертвувачем або його правонаступниками вимоги про розірвання договору є використання пожертви не за призначенням.

⇐ Предыдущая 4 5 6 789 10 11 12 Следующая ⇒

Поделиться с друзьями:

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 85; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет

studopediasu.com - Студопедия (2013 - 2026) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление

Генерация страницы за: 0.013 сек.