Список рекомендованої літератури

1. Кучерук К.І. Договір кулівлі-продажу земельної ділянки: Авто-реф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2002. - 19 с.

2. Негода Г. Продаж товарів у розстрочку // Вісн. податкової служби України. - 2004. - № 15. - С. 59-62.

3. Процьків Н.М. Особливості розірвання договору купівлі-про-дажу за законодавством України // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. — Чер­нівці, 2002. - Вип. 147: Правознавство. - С. 45-49.

4. Сидорова В.Н. Договор купли-продажи. - С.Пб.: Питер, 2004. - 80 с.

§ 2. Договір роздрібної купівлі-продажу 2.1. Загальні положення про роздрібну купівлю-продаж Поняття та загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу. Роздрібна купівля-продаж є найпоширенішим видом договорів купівлі-продажу. Ми кожного дня робимо певні покупки, не задуму­ючись про те, що укладаємо цей договір, не згадуючи про його правові наслідки. Але все це відбувається до того моменту, поки не виникне питання про неналежне виконання продавцем своїх обов'язків за дого­вором. Тому законодавець встановив чіткі правила договору роздрібної купівлі-продажу, що носять в основному обов'язковий характер і спря­мовані, в першу чергу, на захист прав покупців.

На відносини за договором роздрібної купівлі-продажу поширю­ються загальні положення про купівлю-продаж, спеціальні норми § 2 гл. 54 ЦК України, а також нормативні приписи Постанови Вер­ховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1992 р. № 2471-ХН; Порядку заняття торговельною ді­яльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвер­джених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 108 (далі - Порядок); Правил продажу товарів на замовлення та вдома у покупців, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 29 березня 1999 р. № 199; Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвер­джених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 березня 2004 р. № 98 (далі - Правила); Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 р. № 185; Правил торгівлі у розстрочку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1998 р. № 997, тощо. Крім того, до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, не врегульо­ваних ЦК України, застосовується законодавство про захист прав споживачів, зокрема Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р., Постанова Кабінету Міністрів України "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів" від 19 березня 1994 р. № 172.

Особливості порядку укладення договорів роздрібної купівлі-про­дажу щодо деяких продовольчих і непродовольчих товарів встанов­люються спеціальними нормативними актами, наприклад, Прави­лами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від ЗО липня 1996 р. № 854; Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1442; Правилами роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, доро­гоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. № 460; Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової,

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України від 12 січ­ня 2001 р. № 3/8; Правилами роздрібної торгівлі тютюновими виро­бами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 218; Пра­вилами роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджені наказом Міністерства економіки та з пи­тань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 р. № 228.

Отже, за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобо­в'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'я­заного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його (ч. 1 ст. 698 ЦК України).

Основними особливостями цього договору, які виокремлюють його серед інших видів договорів купівлі-продажу, є такі:

1) договір роздрібної купівлі-продажу завжди є публічним, тобто продавець взяв на себе обов'язок здійснювати продаж товарів кожному, хто до нього звернеться, на однакових для всіх по­купців умовах, за винятками встановленими законом (ст. 633 ЦК України). Спеціально для цього договору законодавець деталізував поло­ження про публічну оферту. Так, відповідно до ст. 699 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах то­вару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропози­цією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору. При цьому виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір не­залежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору ку­півлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу;

2) продавцем за договором роздрібної купівлі-продажу може ви­ступати лише фізична або юридична особа, яка здійснює під­приємницьку діяльність з продажу товарів. Обов'язковою вимогою для заняття торговельною діяльністю є наявність у продавця торгового патенту, за винятком випадків,

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

встановлених ч. З ст. 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Зокрема ця вимога не поши­рюється на торговельну діяльність фізичних осіб-підприємців, які здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності; здійснюють продаж вирощених в осо­бистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, птиці, про­дукції власного бджільництва тощо.

Крім того, торгівля окремими видами товарів відповідно до За­кону України "Про ліцензування певних видів господарської діяль­ності" від 1 червня 2000 р. та інших нормативних актів може здійс­нюватися тільки на підставі ліцензій.

Покупцем може бути фізична або юридична особа. Залежно від особливостей окремих договорів купівлі-продажу законодавець вису­ває спеціальні вимоги до особи покупця. Наприклад, продаж тютю­нових виробів, алкогольних напоїв, автотранспортних засобів і но­мерних агрегатів забороняється особам, які не досягли вісімнадцяти років (п. 11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, п. 10 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, п. 1.5 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами);

3) товар як предмет договору роздрібної купівлі-продажу обо­
в'язково має призначатися для особистого, домашнього або
іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою ді­
яльністю.

Товар обов'язково повинен мати належний товарний вигляд, незакінчений термін придатності, а також документи, що засвід­чують його якість і безпеку. У іншому випадку його продаж заборо­няється (п. 29 Порядку);

4) законодавець встановив додаткові (порівняно із звичайним
договором купівлі-продажу) права та обов'язки сторін дого­
вору роздрібної купівлі-продажу, а також наслідки невико­
нання ними зобов'язань за цим договором, які будуть розгля­
нуті нижче. При цьому потрібно зауважити, що покупцю
надаються спеціальні права навіть у разі продажу йому товару
належної якості, тобто при дотриманні продавцем покладе­
них на нього обов'язків.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Відповідно до ст. 706 ЦК України покупець зобов'язаний опла­тити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

Момент оплати товарі/ може визначатися по-різному:

1) продавець встановлює його імперативно;

2) продавець передбачає кілька можливих варіантів (наприк­лад, оплатити товар необхідно або при укладенні договору, або після його доставки), а покупець обирає з них найвигід-ніший для себе;

3) він встановлюється за домовленістю між сторонами.

Як і за будь-яким договором купівлі-продажу, за договором розд­рібної купівлі-продажу оплата товару може відбуватися у таких формах:

Продавець також зобов'язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу.

Необхідність інформації означає, що продавець повинен надати покупцю повну інформацію про властивості товару, правила кори­стування ним, його зберігання тощо. Це є обов'язковим для того, щоб покупець міг повністю уявити собі, що за товар йому пропо­нується і вибрати те, що є йому необхідним, те, що відповідає в пов­ній мірі його смакам, потребам, можливостям тощо.

Достовірність інформації полягає в тому, що відомості про то­вар, які в ній містяться, повинні відповідати дійсності.

Інформація має відповідати вимогам закону та правилам розд­рібної торгівлі щодо її змісту і способів надання (ч. 1 ст. 700 ЦК Ук­раїни).

Так, інформація повинна бути надана покупцю до придбання ним товару і має містити відомості, визначені ст. 15 Закону України

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ДОГОВІРНІ ТА НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

"Про захист прав споживачів" (назву товару, найменування або від­творення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання тощо).

Інформація доводиться до відома покупців у супровідній доку­ментації, що додається до продукції, на етикетці, а також у марку­ванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

З обов'язком продавця щодо надання інформації пов'язано пра­во покупця до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виклю­чено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі (ч. 2 ст. 700 ЦК України).

Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору.

У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про продавця (виготов­лювача) спричинило:

1) придбання продукції, яка не має потрібних покупцю власти­востей, - покупець має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

2) неможливість використання придбаної продукції за призна­ченням - покупець має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, він має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну покупця - по­купець має право пред'явити вимоги про відшкодування та­кої шкоди, а також збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на ін­ших підставах, передбачених законом чи договором.

Крім того, підлягають відшкодуванню у повному обсязі збитки, завдані покупцю недобросовісною рекламою.

Відповідно до ч. 4 ст. 700 ЦК України продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

про товар, несе відповідальність також за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв'язку з відсутністю у нього такої інформації. Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодер­жання ним від виготовлювача (імпортера) відповідної інформації про товар.

Закон містить також спеціальне застереження про те, що під час розгляду вимог покупця про відшкодування збитків, завданих недо­стовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросо­вісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у покупця немає спеціальних знань про властивості та характеристики про­дукції, яку він придбаває (ч. 9 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів").

Покупець має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у місці купівлі або інших місцях, оголоше­них продавцем, якщо товар не задовольнив його за формою, габа­ритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про захист прав споживачів")¹.

Таке своє право покупець може реалізувати протягом чотирнад­цяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не ого­лошений продавцем.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не викори­стовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі вла­стивості, пломби, ярлики, а також за наявності доказів придбання товару у цього продавця.

Проте не всі товари належної якості можна обміняти на вищеза­значених підставах. Так, додатком № 3 до постанови Кабінету Міні­стрів України від 19 березня 1994 р. № 172 затверджено Перелік то­варів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), а саме: продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни; фотоплівки, фотопластинки, фотографічний папір; кор­сетні товари; парфюмерно-косметичні вироби; пір'яно-пухові виро¹

' У ст. 707 ЦК України передбачено право покупця на обмін за такими підставами товару неналежної якості. Ми вважаємо, що це є помилкою, яку потрібно усунути шляхом внесення до цієї статті відповідних змін.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 57; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!