Нечіткі системи

Контрольні запитання

1. Які основні способи з'єднання систем ви знаєте?

2. Сформулюйте визначення підсистеми.

3. Що таке максимальна незалежна декомпозиція системи?

4. Які основні способи декомпозиції систем ви знаєте?

Намагаючись формалізувати людські знання, дослідники постійно зіштовхуються з такою проблемою. Існує клас явищ, процесів та об'єктів, для опису яких використовуються переважно якісні характеристики (мало, багато, сильний, слабкий й т.і.). Ці характеристики звичайно розмиті (нечіткі) і не можуть однозначно інтерпретуватися, однак містять важливу інформацію. Наприклад, «Однією з можливих ознак грипу є висока температура». Це дуже ускладнює, а найчастіше унеможливлює використання традиційного математичного апарату для їхнього опису та розробки формальних моделей. Не виключено, що системи з нечіткими характеристиками можна було б описати в межах класичної теорії множин. Однак виникає одна принципова перешкода, що міститься в самому визначенні множини. Для заданої множини і деякого об'єкта може виконуватися тільки одне з двох співвідношень: або , або . При цьому саму множину можна розглядати як сукупність еквівалентних елементів, еквівалентних у тому сенсі, що усі вони мають однакову властивість: належать множині . Спробуємо тепер скласти множину елементи якої – відстані що відповідають суб'єктивному поняттю «близько». У межах класичного підходу цю множину визначимо в такий спосіб. Будемо вважати, що усі відстані менші або рівні 1000 м. – це відстані які відповідають поняттю «близько». У такий спосіб . Однак, у різних людей поняттю «близько» відповідають різні граничні значення таких відстаней. Наприклад, для однієї групи людей «близько» – це відстань до 800 м., для іншої групи – до 1500 і т.д. Звідси випливає, що множин , строго кажучи, не має чіткої границі, отже, в одному випадку може належати множині , а в іншому – ні. При цьому елементи множини вже не еквівалентні між собою, тому що не можна однозначно визначити їхню належність даній множині. Крім того, з цим поняттям зв'язані ще такі його градації «дуже близько», «не дуже близько», «не далеко». Таким чином, у рамках класичної теорії множин не вдається описати подібні об'єкти, зберігши при цьому нечіткість (розпливчастість) їхніх характеристик.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 54; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!