Тема 8. Страхування технічних ризиків 2 страница

З 1 січня 2005 р. Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України" передбачено створення Фонду аграрних страхових субсидій (ФАСС). ФАСС є державною спеціалізованою установою, яка створюється для надання страхових субсидій виробникам сільськогосподарської продукції. ФАСС підпорядковується, є підзвітним та підконтрольним центральному органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення державної аграрної політики. Доходи ФАСС формуються за рахунок:

—обов'язкових відрахувань страховиками 2 % від суми страхових премій, отриманих унаслідок обов'язкового або добровільного страхування окремих видів сільськогосподарської продукції;

—первинного внеску з державного бюджету;

—кредитів державного бюджету.

По-п'яте, в Україні створено два пули агрострахування: Український пул перестрахування сільськогосподарських ризиків (ініційований страховою компанією "Всско"); Пул зі страхування агроризиків (ініційований страховою компанією "АСКА").

По-шосте, основними споживачами страхових послуг в аграрному секторі є реформовані колгоспні сільгоспвиробники та фермерські господарства. Основними об'єктами страхування є майбутній врожай, домашні тварини, а також рухоме та нерухоме майно. Може здійснюватися вибіркове страхування, тобто страхування окремого виду майна, втрат врожаю сільськогосподарської культури чи групи культур. Серед ризиків, які найчастіше страхують сільськогосподарські виробники, в порядку пріоритетності, можна виділити такі: полсежа, вимерзання, затоплення, а також у сукупності — град, злива, буря, посуха.

При страхуванні врожаю сільськогосподарських культур страхова сума визначається як вартість запланованого врожаю, що розраховується, виходячи із середньої врожайності за останні 3—5 років, та вартості одиниці врожаю, що склалася за минулий рік, або визначеної іншим способом за домовленістю сторін.

Страхування може бути здійснено не на повну вартість врожаю, а на його частину, що відповідає заборгованості позичальника перед банком. Страхове відшкодування може сплачуватися безпосередньо банку при умові наявності заборгованості позичальника перед банком.

Розмір страхового тарифу встановлюється, виходячи з виду культури, кліматичних умов та розміру франшизи. За договором обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень тарифи диференційовані в розрізі областей. При укладанні договору страхування страховик визначає розмір страхової премії, яку повинен сплатити страхувальник, а також обговорює строки і порядок їх сплати.

Договір страхування врожаю сільськогосподарських культур укладається не пізніше визначеного агрономічними службами оптимального строку посіву для цього регіону. Якщо після укладення договору страхувальник змінює розмір посівної площі в бік її збільшення, йому надається право укласти додатковий договір. Розмір збитку при загибелі чи пошкодженні сільськогосподарської культури визначається після збирання врожаю, виходячи з вартості кількісних втрат культури.

Отже, аграрне страхування в Україні здійснюється, головним чином, у формі страхування застави з метою отримання кредиту. Використання страхового захисту як способу мінімізації сільськогосподарських ризиків є слабким та переважно формальним.

2. З 1990 року страховий захист майна аграрних товаровиробників значно послабився, зменшилося бюджетне фінансування. Передумови аграрної реформи не збільшили попит на страхові послуги у сфері сільського господарства. Від 1996 року з прийняттям Закону України «Про страхування» було запроваджено обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень сільськогосподарськими підприємствами державної форми власності.

Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності (далі - обов'язкове страхування) проводиться з метою гарантування економічної та продовольчої безпеки держави, створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектора економіки, захисту інтересів сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству і пов'язані з неотриманням або недоотриманням врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, зернових культур і цукрових буряків - сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності.

До страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов'язкове страхування, належать град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повінь, сель, посуха, повне раптове знищення посівів карантинними шкідниками.

Страхова оцінка обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур визначається в розмірі вартості врожаю, яка обчислюється шляхом множення середньої врожайності з 1 га за останні п'ять років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1 ц продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), та на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай.

Страхова оцінка обов'язкового страхування врожаю багаторічних насаджень визначається аналогічно з урахуванням площі, зайнятої під насадження в тому самому році, що й збирання врожаю. За умови чіткої періодичності плодоношення багаторічних насаджень середня врожайність визначається за показниками п'яти років, у яких плодоношення насаджень відповідає року страхування. У разі коли страхувальник протягом п'яти років вирощує культуру менше ніж три роки, у розрахунок вартості врожаю береться планова врожайність на поточний рік, але не вища ніж середня врожайність у районі за останній рік.

Страхова сума не може перевищувати 70 % розрахованої страхової оцінки врожаю.

Розмір страхового платежу, який підлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф та відсоток страхового покриття. У разі безперервного страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень та неотримання страхового відшкодування протягом двох років страхувальник має право на зменшення розміру страхового тарифу до 10 %.

Страховий платіж перераховується на розрахунковий рахунок страховика (або внесений готівкою в його касу) у повному обсязі чи двома частинами. Платіж у повному обсязі чи першої частини в розмірі 50 % визначеної суми повинен бути внесений протягом погодженого терміну з дати укладення договору обов'язкового страхування, другої - не пізніше ніж за три місяці після набрання чинності договору.

Договір обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень укладається:

а) із страхування посівів однорічних сільськогосподарських культур, багаторічних культур, що дають урожай у рік посіву (садіння), а також культур у розсадниках - не пізніше ніж термін закінчення посіву (садіння) цих культур у регіоні;

б) із страхування врожаю багаторічних культур, крім тих, що дають урожай у рік посіву (садіння), а також із страхування розсадників - не пізніше ніж термін початку відповідальності страховика (щодо садів і ягідників - до оформлення бутонів, виноградників - до моменту викидання суцвіття, багаторічних сіяних трав - до входу їх у зиму, інших багаторічних культур і розсадників - до появи весняних гонів);

в) із страхування сіяних культур, посіяних у парниках і теплицях, - до появи сходів, а посадкових культур - до садіння.

Договір обов'язкового страхування не складається в разі, якщо посівам (насадженням) загрожує безпосередня небезпека загибелі або пошкодження від стихійного лиха (повені, заморозків тощо), навіть якщо терміни, встановлені для проведення страхування, не минули.

Договір обов'язкового страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником суми страхових платежів у повному обсязі або першої частини страхового платежу та діє пропорційно сплаченим страховим платежам до кінця терміну збирання врожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, встановленого агротехнічними вимогами для регіону.

Договір обов'язкового страхування діє виключно в межах ділянки землекористування, виділеної страхувальникові місцевими органами, яка має бути чітко визначена в договорі як місце страхування.

Розмір загального збитку в разі загибелі або пошкодження врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень внаслідок настання страхового випадку визначається після оприбуткування врожаю, виходячи з вартості неотриманого чи недоотриманого врожаю.

Прямий збиток, що відшкодовується страховиком, визначається у відсотках розміру загального збитку, який зафіксований у відповідних актах обстеження після настання кожного страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у його виплаті страховик повинен прийняти протягом 10 днів від дати отримання всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у триденний термін із дати його прийняття повідомляє заявникові в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 10 робочих днів із моменту прийняття рішення про його виплату, за системою пропорційної відповідальності.

Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків проводиться з метою забезпечення економічної та продовольчої безпеки держави та на підставі Порядку й правил, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 23 квітня 2003 р. за № 590, а також з метою створення сприятливих умов для розвитку племінної справи в аграрному секторі економіки, захисту економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників.

Обов'язковому страхуванню підлягають:

• племінні тварини: велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні (чистопорідні або одержані за затвердженою программою породного вдосконалення тварини, що мають племінну (генетичну) цінність і можуть використовуватися в селекційному процесі) віком від 1 року; тварини зоопарків віком від 1 року;

• циркові тварини віком від 1 року.

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані із загибеллю, знищенням, вимушеним забоєм тварин, які належать на правах державної, комунальної або приватної власності страхувальникові, внаслідок хвороб, стихійного лиха та нещасних випадків.

До страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов'язкове страхування, належать загибель, знищення, вимушений забій тварин унаслідок інфекційних хвороб, пожежі, вибуху, урагану, блискавки, дії електричного струму, сонячного або теплового удару, землетрусу, повені, обвалу, бурі, бурану, граду, замерзання, задушення, отруєння травами або речовинами, укусу змії або отруйних комах, утеплення, падіння в ущелину, потрапляння під транспортні засоби та інших травматичних ушкоджень.

Страхова сума обов'язкового страхування визначається за балансовою вартістю, але не повинна перевищувати ринкової вартості тварини.

Договором обов'язкового страхування передбачається франшиза, розмір якої становить 10 % страхової суми на страховий випадок.

Максимальні розміри страхових тарифів за договорами обов'язкового страхування становлять 5 % страхової суми.

Страховий платіж перераховується на розрахунковий рахунок страховика (або вноситься готівкою в його касу) в повному обсязі чи двома частинами. Платіж в повному обсязі чи першої його частини в розмірі 50 % визначеної суми, повинен бути внесений протягом визначеного терміну від дати укладення договору, другої - не пізніше як за три місяці після набрання чинності договором.

Договір набирає чинності з моменту внесення страхувальником суми страхових платежів у. повному обсязі або першої частини страхового платежу.

Страховим випадком є подія, передбачена договором обов'язкового страхування, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальникові. Для отримання страхового відшкодування страхувальник подає страховикові такі документи:

• заяву про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку;

• договір обов'язкового страхування;

• акт про настання страхового випадку, складений страховиком;

• довідку (протокол, акт тощо) компетентних органів та матеріалів проведеної страховиком перевірки;

• довідку про здачу страхувальником тварини на вимушений забій та отриману за це суму компенсації;

• акт про направлення тварини на вимушений забій;

• документ, що підтверджує непридатність до вживання/переробки м'яса (всієї туші або частини), шкіри тощо вимушено забитої тварини;

• висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, якщо тварина загинула внаслідок отруєння;

• квитанцію або прибутково-касовий ордер про внесення плати за лікування хворої тварини, рецепт лікаря ветеринарної медицини, засвідчений печаткою, дорожній лист;

• документи, що підтверджують витрати на превентивні заходи.

Розмір прямих збитків у разі вимушеного забою тварин визначається в страховому акті, який складає страховик або уповноважена ним особа за формою, що встановлюється страховиком, як різниця між страховою сумою, встановленою цим договором на кожну тварину, і вартістю придатних до вживання/переробки м'яса, шкіри тощо.

Під час визначення прямого збитку обов'язково враховується норматив виходу м'яса від живої ваги тварини, зданої на вимушений забій.

Якщо кількість придатного до вживання/переробки м'яса менша, ніж норматив виходу, розмір збитків обчислюється як різниця між страховою сумою, встановленою договором на кожну тварину, і вартістю придатного до вживання/переробки м'яса, вихід якого визначається за нормативом виходу м'яса живої ваги тварини, зданої на вимушений забій.

Вартість придатних до вживання/переробки м'яса, шкіри то­що встановлюється на підставі документа спеціалізованого підприємства, до якого тварину здано на вимушений забій або якому продано м'ясо, шкіру тощо.

У разі, коли внаслідок страхової події м'ясо, шкіру тощо вимушено забитої тварини спеціалістом ветеринарної медицини визнано непридатними до вживання/переробки і страхувальник здав його до спеціалізованого підприємства, страхове відшкодування виплачується в розмірі, що становить різницю між страховою сумою, встановленою договором на кожну тварину, і сумою, отриманою страхувальником за здане м'ясо, шкіру тощо.

Якщо страхувальником подано документ про вартість зданої на вимушений забій тварини в живій вазі, то страхове відшкодування виплачується в розмірі, що становить різницю між страховою сумою, визначеною договором на кожну тварину, і сумою, отриманого страхувальником за здану тварину.

Якщо м'ясо, шкіру тощо визнано повністю непридатними до вживання/переробки, розмір збитків визначається в межах страхової суми, встановленої на кожну тварину.

У розрахунок прямих збитків включаються також витрати на ліки, введення їх хворій тварині, транспортні витрати за доставку тварини за направленням спеціаліста ветеринарної медицини на м'ясозаготівельний пункт, а в разі загибелі тварини - витрати на розтин туші та доставку до відповідного спеціалізованого підприємства.

Якщо у день настання страхового випадку в господарстві страхувальника утримувалося більше тварин страхового віку і одного виду, ніж застраховано, страхова сума, визначена у договорі, ділиться на фактичну кількість тварин. Страхове відшкодування у такому разі виплачується у розмірі страхової суми па одну тварину. Решта тварин вважаються застрахованими до кінця терміну дії договору страхування.

У разі внесення страхувальником чергового платежу не в повному обсязі прямий збиток відшкодовується пропорційно сумі внесених страхових платежів.

Рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у його виплаті страховик повинен прийняти протягом двох днів після отримання всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у триденний термін від дати його прийняття повідомляє заявникові в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом десяти робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

У разі несвоєчасного здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові сплачується пеня в розмірі 0,1 % суми страхового відшкодування за кожний день прострочення.

3. На значну частку майна сільськогосподарських підприємств не поширюється обов'язкове страхування. Тому далі розглянемо умови добровільного страхування майнових об'єктів, що визначені відповідними правилами закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Інком страх", які діють від 20 січня 2003 року. За умовами цих правил страхова компанія приймає на страхування майно сільськогосподарських підприємств, орендарів, господарств незалежно від форм власності. В правилах визначено, що об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням такими видами майна:

• врожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень плодоносного віку, в тому числі врожай тих культур, що вирощуються в захищеному ґрунті;

• багаторічні насадження, тобто плодово-ягідні кущі та дерева, що ростуть у садах та виноградниках;

• будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного капітального будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, рибальські та інші судна, засоби лову, інвентар, продукція, сировина, товари та інше майно.

Не розглядаються як об'єкти страхування:

• сільськогосподарські культури, які господарство висівало три роки підряд, але жодного разу не одержувало врожаю;

• тимчасові та ветхі будівлі, споруди, що непридатні для використання;

• ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву;

• документи, наявні гроші та цінні папери;

• будівлі, споруди та інше майно, яке знаходиться в зоні загрози обвалу, зсуву, повені або іншого стихійного лиха, - з моменту офіційного оголошення про це органами виконавчої влади або за їх дорученням іншими відомствами (гідрометеослужбою тощо). Урожай сільськогосподарських культур у відкритому ґрунті страхується на випадок його знищення або пошкодження внаслідок: вимерзання, граду, зливи, урагану, бурі, повені, пожежі.

Перелік страховий ризиків для врожаю, що вирощується в закритому ґрунті включає ураган, град, бурю, пожежу, якщо цими подіями була пошкоджена сама споруда;

Щодо багаторічних насаджень, то згідно з договором страхування, можуть відшкодовуватися збитки від повної загибелі (відмирання підземної і наземної частин усіх або окремих дерев, кущів) самих дерев, кущів, плодово-ягідних насаджень, що ростуть у садах та виноградниках внаслідок сильних морозів, повені, бурі, урагану, землетрусу, пожежі.

Інше майно сільськогосподарських підприємств страхується на випадок знищення (пошкодження) внаслідок впливу пожежі, вибуху, повені, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, у тому числі через аварію комунікаційних мереж.

Для цілей страхування кожен вид майна оцінюється. Загальна страхова сума, в межах якої страхується майно, встановлюється підсумовуванням страхових сум кожного окремого виду майна, які визначаються:

1) для сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у межах мінімальних або максимальних страхових сум, але не менше ніж 50 і не більше ніж 70 % середньої вартості врожаю;

2) для основних засобів у договірній сумі, але не більше їх дійсної вартості;

3) для товарно-матеріальних цінностей у договірній сумі, але не більше їх дійсної вартості.

Мінімальна страхова сума врожаю сільськогосподарських культур визначається множенням ціни на продукцію, що склалася в страхувальника від реалізації врожаю даної культури в минуло­му році на врожайність з 1 га, яка є найменшою за останні три роки, і на площу, з якої заплановано одержати врожай.

Максимальна страхова сума вартості врожаю сільськогоспо­дарських культур розраховується на основі середньої врожайності з 1 га за останні три роки, ціни 1 ц продукції, що склалася за минулий рік, та планової площі, з якої очікується отримати врожай. При цьому ставка страхового тарифу збільшується на той відсоток, на який збільшена максимальна страхова сума стосовно мінімальної.

Приклад. Товариство з обмеженого відповідальністю „Обрій" за поточні три роки збирало відповідно 35, 26,7 та 16,5 ц озимої пшениці з 1 га. Середня врожайність за цей період становила (35+26,7+16,5):3=26,1 ц. з 1 га. Визначаємо різницю між середньою та мінімальною врожайністю: 26,1-16,5=9,6 ц. Тепер визначаємо коефіцієнт, на який буде збільшено страховий тариф: 9,6:26,1=0,368 або 36,8%

Що стосується багаторічних насаджень, то страхова сума визначається так само, але при цьому слід враховувати і площу тих насаджень, що вступають у плодоносний вік у році, на який укладається договір страхування.

Якщо майно або окремий його вид прийняті на страхування в меншій вартості, ніж його дійсна (розрахункова), то всі об'єкти цього виду майна вважаються застрахованими в тому самому відсотку від їхньої вартості.

У договорі страхування може бути передбачено, що він укладається в певній частці вартості майна, але при виплаті страхового відшкодування не застосовується принцип пропорційності, тобто при настанні страхового випадку страхувальникові виплачується страхове відшкодування в повному розмірі понесених збитків, але не більше від страхової суми.

Якщо в договорі страхування не вказано, що принцип пропорційності не застосовується, то відшкодування становитиме такий відсоток до понесених збитків, як страхова сума до страхової оцінки

Сума страхових платежів визначається множенням ставки страхового тарифу з урахуванням ступеня ризику та обставин укладання договору страхування на встановлену страхову суму за договором.

Договір страхування врожаю групи сільськогосподарських культур може бути укладений за умови відшкодування прямого збитку за врожай кожної культури чи групи в цілому.

Щодо термінів, в які повинен бути укладений договір страхування, то вони залежать від строків посіву чи посадки овочевих, зернових та інших культур, а також від моменту припинення вегетації багаторічними насадженнями.

Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження суми нарахованих страхових премій на розрахунковий рахунок страховика.

При настанні страхової події страхувальник подає страховикові письмове повідомлення з зазначенням виду пошкоджених або знищених культур, часу, виду страхової події і розміру площі, на якій пошкоджено (знищено) застраховані рослини. Факт страхової події повинен бути підтверджений відповідними компетентними органами.

Розмір збитку при загибелі (пошкодженні сільськогосподарських культур) визначається після збирання врожаю, виходячи з вартості кількісний втрат продукції культури чи групи культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхування: вибіркове, групи культур, мінімальна, максимальна страхова сума) внаслідок страхової події і розраховується множенням різниці між вартістю врожаю на 1 га., прийнятого гектара страхування, і вартістю фактично одержаної продукції з 1 га. на всю площу збирання, а страхове відшкодування виплачується в розрахунку на площу, визначену за договором страхування.

Якщо на звільненій чи частково звільненій площі пересіваються (підсіваються) певні види культур, то сума збитку зменшується на вартість урожаю пересіяних (підсіяних) культур.

Розмір збитку за багаторічними насадженнями, що загинули та розкорчовані, визначається як різниця між балансовою вартістю загиблих насаджень та вартістю залишків

Термін виплати страхового відшкодування визначається умовами договору страхування.

Якщо у період урегулювання питань щодо завданих збитків було виявлено, що первісна (залишкова) вартість застрахованого майна більша, ніж вартість, обумовлена договором, то страхове відшкодування виплачується в тому відсотку від суми збитків, який становить страхова сума від фактично встановленої вартості застрахованого майна.

Страхувальник має право одержати аванс у розмірі не більше ніж 50 % від попередньо обчисленої суми страхового відшкодування, якщо своєчасно неможливо зробити повний розрахунок розміру завданого збитку внаслідок його великого обсягу або труднощів, пов'язаних з одержанням необхідних матеріалів від компетентних органів.

Рисунок 2 – Аспекти укладання страхового договору із страхування

сільськогосподарських культур

Рисунок 3 – Тварини, які підлягають обов’язковому страхуванню

Рисунок 4 – Перелік страхових ризиків, на випадок яких проводиться

страхування сільськогосподарських культур

Рисунок 5 – Перелік документів, що подає страхувальник страховикові для

отримання страхового відшкодування

Рисунок 6 – Майно, що може виступати обєктом страхування

Рисунок 7 – Види майна, що не розглядаються як об'єкти страхування:

Рисунок 8 – Формування доходів ФАСС

При знищенні майна, що входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на дійсну вартість майна з додаванням витрат на рятування, на впорядкування майна та за відкиданням вартості залишків, якщо такі є. При пошкодження майна збиток визначається, виходячи з вартості відновлення за цінами, що діяли на момент укладання договору страхування. Збиток при загибелі (пошкодженні) кормів, палива, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на основі облікових даних про рух цих цінностей.

Питання для самоконтролю

1. Потреба в страховому захисті майна сільськогосподарських підприємств

2. Основні умови обов’язкового страхування

3. Права суб’єктів страхового зобовязання

Лекція 11

1. Сутність та об’єкти страхування технічних ризиків

2. Характеристика видів страхування технічних ризиків

3. Страхування будівельного підприємства від усіх ризиків

Мета: набуття знань та вмінь щодо сутності страхування технічних ризиків

1. Суть страхування будівельних ризиків полягає у тому, що на всіх стадіях будівництва від розробки техніко-економічного обґрунтування до пуску об'єкту в експлуатацію запишається можливість не тільки компенсувати страхувальнику раптові і непередбачувані збитки, але й захищати капіталовкладення в будівництво. При цьому підприємство має можливість планувати свої майбутні витрати; розподіляти кошти згідно фінансового плану; запобігати непередбачувані високим втратам, які можуть виникнути унаслідок нанесення збитку, що сприяє захисту приватних підприємств від банкрутства й забезпечує їхню конкурентоспроможність.

Власник поліса страхування будівельно-монтажних ризиків (БМР) має наступні переваги:

По-перше, основне завдання подібного страхування - отри­мання забудовником або будівельною компанією (покупцем поліса) швидкої фінансової компенсації збитків при пошкод­женні або руйнуванні частини будівлі, споруди або навіть зве­деної будівлі, для того, щоб будівництво об'єкту було заверше­не без затримок. Таким чином, відпадає необхідність у форму­ванні резервних фондів на випадок збитку. Отримуючи відшкодування від страховика, будівельна компанія не пере­риває фінансування будівництва.

По-друге, якщо ризики були застраховані (і перестрахо­вані), то страховик може після перевірки відповідної докумен­тації і фактів відразу сплатити збиток. Часто це допомагає мінімізувати подальші збитки, оскільки у страхувальника з'яв­ляється можливість негайно зробити необхідні дії, наприклад, по консервації об'єкту та ін.

По-третє, страховик може кон­сультувати страхувальника з питань захисту і вибору ефективних попе­реджувальних заходів, а у випадках настання небезпек - запропонувати заходи по скороченню збитків. Дані рекомендації даються на основі світового досвіду будівництва тих чи інших об'єктів, їх можна отримати вже на ранній стадії будівництва.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 80; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!