Особисте страхування

Тема 7

М О Д У Л Ь 2

Тема 6

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Лекція 12

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА СТРАХОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Мета: Ознайомитися зі структурою, завданнями, функціями та повноваженнями органів державного нагляду за страховою діяльністю.

1. Функції та повноваження Держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.

2. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.

______________________________________

1. Функції та повноваження Держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.

11 грудня 2002 року за Указом Президента України № 1153/2002 згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» було створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

Держфінпослуг має таку структуру:

- Управління організаційно-аналітичного забезпечення керівника;

- Департамент державного регулювання та розвитку ринка фінансових послуг;

- Департамент страхового нагляду;

- Департамент нагляду за недержавними пенсійними фондами (НПФ);

- Департамент нагляду за кредитними установами;

- Департамент нагляду за фінансовими компаніями;

- Адміністративно-господарський департамент;

- Юридичне управління;

- відділ фінансового моніторингу та внутрішнього аудиту;

- відділ міжнародного співробітництва та протоколу;

- відділ кадрів;

- відділ діловодства і контролю;

- територіальні управління.

Департамент страхового нагляду – це самостійний структурний підрозділ Держфінаослуг, у складі якого відділ аналізу є:

- відділ аналізу звітності;

- відділ ліцензування страховиків;

- управління виїзного страхового нагляду;

- інспекційний відділ;

- відділ роботи з територіальними управліннями.

Функції Департаменту страхового нагляду:

- ухвалення рішення про реєстрацію страховиків та внесення їх до Єдиного реєстру страховиків (перестраховиків);

- здійснення ліцензування діяльності страховиків;

- ведення державного реєстру страхових і перестрахових брокерів;

- реєстрація при видачі ліцензій на право здійснювати різного виду страхування правил страхування та змін і/або доповнень до цих правил;

- здійснення контролю за платоспроможністю страховиків та достовірністю інформації, яку страховики надають до Комісії;

- аналіз інформації про стан та перспективи розвитку ринку фінансових послуг;

- проведення виїзних та безвиїзних перевірок діяльності страховиків та страхових посередників;

- надсилання страховикам обов’язкових до виконання розпоряджень щодо усунення порушень законодавства та вимоги надання необхідних документів;

- застосування засобів впливу у разі порушення страховиками законодавства, що регулює діяльність з надання фінансових послуг, якщо ці засоби впливу не належать до компетенції Комісії;

- підготовка пропозицій та рішень Комісії про:

А) усунення керівництва від управління страховими компаніями у разі порушення вимог законодавства;

Б) призначення тимчасової адміністрації;

В) включення фінансових установ до державного реєстру фінансових установ або виключення їх з реєстру;

Г) видачу, призупинення, анулювання та поновлення ліцензій на право надання фінансових послуг.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про страхування» уповноважений орган має право:

- одержувати в установленому порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансовий стан та необхідні пояснення щодо звітних даних, а від підприємств, установ і громадян – інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

- проводити перевірку стосовно правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність та достовірність їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов’язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

- видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання – призупинювати або обмежувати дії ліцензії цих страховиків до усунення виявлених порушень або прийняття рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків);

- проводити тематичні перевірки діяльності страховиків у разі необхідності перевірки фактів, викладених у скаргах, заявах зверненнях страхувальників, достовірності показників звітності, виконання вимог раніше наданих приписів, за дорученням правоохоронних органів державної влади, зустрічних перевірок достовірності та правильності укладених договорів страхування та перестрахування та в разі надходження інформації від страхувальників про порушення;

- отримувати від страхових та перестрахових брокерів установлену звітність про їхню діяльність та інформацію про укладені договори, а також необхідні пояснення стосовно даних;

- видавати приписи страховим посередникам про усунення виявлених порушень законодавства, а в разі їх невиконання приймати рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових і перестраховик брокерів;

- одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;

- створювати комісій та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховика та страхових посередників;

- здійснювати контроль за достовірністю та повнотою інформації, що надається учасниками страхового ринку;

- отримувати безоплатно від органів виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

- звертатись до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посередника.

Посадові особи Уповноваженого органу (Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України) у випадку розголошення в будь-якій формі відомостей, що є комерційною таємницею страховика, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

1. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.

Страховий нагляд за діяльністю суб'єктів страхових відносин у кожній країні забезпечується відповідною системою органів з нагляду за страховою діяльністю.

Так, у Росії створена Федеральна служба з наг­ляду за страховою діяльністю, у Латвії – Державна страхова інспекція, у Франції – Комісія з контролю за страхуванням, в Італії – Державний інститут контролю за діяльністю страхових компаній, у Нідерландах – Палата страхових справ тощо.

В Україні до 2000 року з боку держави наглядом і кон­тролем у страхуванні займався Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд), який був створений з метою забезпечення реалізації державної страхової політики. Комітет підпорядковувався Кабінету Міністрів України.

Після 15 березня 2000 року до 26 квітня 2003 року на підставі Указу Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" цю функцію виконувало Міністерство фінансів України (Департамент фінансових установ та ринків). Структурні підрозділи Департаменту займались загальним регулюванням, законодавчим забезпеченням, ліцензуванням і контролем за небанківськими фінансовими установами: кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями, страховими організаціями.

З прийняттям нової редакції Закону України «Про страхування» (2001 р.) державний нагляд у сфері страхування здійснюється Уповноваженим органом держави та його органами на місцях. До 2003 р. функції цього Уповноваженого органу продовжувало виконувати Міністерство фінансів України, а з прийняттям Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та виданням указу Президента України «Про положення про державну комісії з регулювання ринків фінансових послуг України» функції Уповноваженого органу за нагляду за страховою діяльністю (поряд з наглядом за іншими сферами фінансових послуг) покладено на Державну комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (скорочено – Держфінпослуг).

Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюють з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспро­можності страховиків і захисту інтересів страхувальників.

Уповноважений орган забезпечує проведення державної політики у сфері страхування. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства, у визначеному порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Уповноважений орган організовує виконання актів законодавства і систематично контролює їхню реалізацію.

Правове регулювання страхової діяльності здійснюється всіма трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою.

Крім спеціального органу державного контролю, постановою Кабінету Міністрів України (1996 р.) було створено Експерту Раду з питань страхування при Кабінеті Міністрів України. Функціонування Експертної ради дозволяє розглядати питання та вирішувати проблеми страхування вже на стадії розробки законів, а не після їх прийняття, тобто реально впливати на захист інтересів страховиків та інших суб'єктів страхового ринку.

Центральним органом виконавчої влади, що здійснює правове регулювання страхової діяльності, є Кабінет Міністрів України.

Наглядовим органом є Міністерство фінансів України в особі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Валютне регулювання здійснює НБУ;

податкове – ДПА України;

антимонопольне – Антимонопольний комітет;

управління частками державного майна – Фонд державного майна; проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг – Держфінпослуг.

Розгляд та вирішення спірних питань у галузі страхової діяльності – господарський суд.

Окрім того, є коло проблем, вирішення яких покладається на інститути, створені самими учасниками страхового ринку для врегулювання відносин між самими страховиками; між страховиками, посередниками і страхувальниками; між учасниками страхового ринку і державою; між національними інститутами (організаціями) страхової сфери.

Вирішення цих завдань покладається на Лігу страхових організацій України та інші об’єднання страховиків.

Ліга страхових організацій (ЛСОУ) – це неприбуткове об’єднання учасників страхового ринку, засноване в 1992 р. з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринку страхових послуг. ЛСОУ нараховує 109 організацій.

Основні завдання ЛСОУ:

- сприяння розвитку страхового ринку;

- захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, що є членам ЛСОУ;

- сприяння формуванню та вдосконаленню правової бази страхової діяльності;

- сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму керівників та спеціалістів – учасників ринку страхових послуг;

- ознайомлення громадськості з діяльністю учасників ринку страхових послуг та їх роллю в економічному житті України;

- сприяння реалізації антимонопольного законодавства у сфері страховї діяльності;

- утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між учасниками ринку страхових послуг та споживачами страхових послуг;

- доведення до учасників ринку страхових послуг законодавчих та нормативних актів органів державної влади та управління з питань, що стосуються сфери страхової діяльності;

-розробка рекомендацій з питань методології страхової справи.

З метою виконання цих завдань ЛСОУ:

- співпрацює з органами державної влади та управління щодо вироблення напрямів удосконалення страхової діяльності;

- забезпечує своїх членів кваліфікованими методичними, методологічними та інформаційно-нормативними послугами та допомогою в усіх справах, що стосуються страхової діяльності;

- створює з відповідними навчальними закладами центри і курси підготовки а перепідготовки кадрів;

- співпрацює з засобами масової інформації, готує інформаційні бюлетені та інші матеріали;

- проводить симпозіуми, семінари, конференції, забезпечує обмін досвідом роботи, сприяє встановленню ділових контактів;

- вивчає, узагальнює та поширює досвід, забезпечує рекомендаціями щодо ефективного здійснення страхової діяльності;

- координує діяльність учасників ринку страхових послуг у сфері спільних інтересів членів Ліги;

- залучає представників членів Ліги до участі в заходах, що проводяться органами державної влади та управління з метою подальшого розвитку страхової діяльності в Україні;

- сприяє комплексному рекламно-видавничому та інформаційному забезпеченню членів Ліги;

-здійснює координацію розроблених типових правил страхування.

У сфері формування державної політики щодо функціонування та розвитку страхового ринку ЛСОУ співпрацює з ВРУ, КМУ, Держфінпослуг, іншими органами державної влади, громадськими організаціями – партнерами ЛСОУ та засобами масової інформації.

Питання для самоперевірки:

1. Перелічте функції та повноваження Держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.

2. Охарактеризуйте структуру й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.

ВИДИ СТРАХУВАННЯ, ПЕРЕСТРАХУВАННЯ, ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СТРАХОВИКА

Лекція 13

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 46; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!