Особисте страхування

Тема 7

Лекція 14

СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ

Мета: Ознайомитися зі змістом і структурою страхування від нещасних випадків.

1. Зміст та структура страхування від нещасних випадків.

2. Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.

3. Добровільне страхування від нещасних випадків.

4. Страхування від нещасних випадків пасажирів.

______________________________________

1. Зміст та структура страхування від нещасних випадків.

Страхування від нещасних випадків на відміну від страхування життя, яке проводиться лише в добровільній формі, може проводитися як в добровільній, так і в обов'язковій формах. Воно відноситься до ризикових видів страхування, оскільки метою якого є страховий захист громадян на випадок втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку. На відміну від накопи­чувального довгострокового страхування життя страхування від нещасних випадків передбачає виплату страхової суми лише при настанні страхового випадку. Виплати можуть здійснюватись у повному розмірі або в межах певної частини.

Страхувальниками у страхуванні від нещасних випадків можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні громадяни, які уклали договори страхування. Договори за цим видом страхування можуть укладатися в колективній або в індивідуальній формах. При індивідуальній формі страхувальником виступає фізична особа, яка укладає договір відносно себе самої або іншої фізичної особи (наприклад, дитини). При колек­тивній формі страхувальником виступає юридична особа (підприємство, установа, організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, які є застрахованими.

Страховою подією є нещасний випадок, яким вважається: раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що може призвести до травматичного пошкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я застрахованої особи.

Такою подією може бути: гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами, недоброякісними харчовими продуктами, ліками, поранення органів або їх вилучення внаслідок неправильних медичних дій та інші.

Обсяг відповідальності страховика охоплює такі страхові випадки:

− тимчасову втрату застрахованою особою працез­датності;

− постійну втрату загальної працездатності (встановлення інвалідності);

− смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Під непрацездатністю розуміють неможливість продовжу­вати професійну діяльність або виконувати звичні обов'язки про­тягом певного проміжку часу. Непрацездатність має зворотний ха­рактер, тобто минає під впливом лікування.

Інвалідність може бути встановлена на певний строк або безстроково. Безстрокова інвалідність означає постійну інвалідність, під якою розуміють фізичні або функціональні втра­ти, які наносять застрахованому непоправної шкоди. Постійна інвалідність може бути загальною, до якої відносять невиліковну розумову непо­вноцінність, повну сліпоту, повний параліч, втрату чи немож­ливість дії обома руками, обома ногами та інше пошкод­ження, які зумовлює повну нездатність до будь-якого виду робіт. В інших випадках мова може йти про часткову інвалідність.

До страхового випадку не належить подія, що відбулася внаслідок:

− навмисних або непра­вомірних дій страхувальника (застрахованого), що призвели до настання страхового випадку;

− дій страхувальника (застрахованого), який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння;

− самогубства (за винятком доведення до такого стану протиправними діями третіх осіб);

− навмисного спричинення страхувальником собі тілесних ушкоджень;

− вчинення вигодонабувачем навмисного злочину, що призвів до смерті страхувальника.

Розмір страхової суми визначається за домовленістю сторін, в межах якої проводиться виплата при настанні страхового випадку. Страховиком може бути встановлено обмеження щодо мінімального чи макси­мального її розміру. Страхова сума сплачується повністю або частково відповідно до ступеня втрати страхувальником здоров'я від нещасного випадку як прямого наслідку цього випадку, що стався у період страхування.

Виплата страхових сум здійснюється у такому порядку:

− у разі смерті страхувальника (застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку вигодонабувачу - 100 % страхової суми;

− у разі отримання страхувальником травми внаслідок нещасного випадку і встановлення інвалідності І групи – 90 % страхової суми; II групи – 75 % страхової суми; III групи – 50 % страхової суми;

− у разі тимчасової втрати працездатності – за кожну добу перебування на лікарняному 0,5 % страхової суми (у випадку стаціонарного лікування) або 0,25 % (у випадку амбулаторного лікування), але не більше 50 % страхової суми. Страхова компанія при настанні тимчасової втрати працездатності може здійснювати розрахунок страхових виплат за таблицею виплат залежно від ступеня складності наслідків нещасного випадку.

Індивідуальне страхування проводиться переважно в добровільній формі, а серед колективних договорів страхування від нещасних випадків багато видів укладаються в обов'язковій формі, що визначено Законом України "Про страхування" (ст. 6, 7 та 18).

2. Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.

Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків запроваджується законами України. Закон України «Про страхування», стаття 7, визначає такі види обов’язкового особистого (особового) страхування від нещасних випадків:

- особове страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними службових обов’язків;

- особове страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

- страхування спортсменів вищих категорій;

- страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;

- особове страхування від нещасних випадків на транспорті;

- страхування працівників (крім тих, які працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

- страхування життя і здоров’я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

- страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах та організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

- страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосередньо на ядерних установках від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров’я за рахунок коштів ліцензіатів.

В Україні у 2001 році набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Цей Закон визначає єдиного страховика – Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Дія Закону України «Про страхування» не поширюється на державне соціальне страхування. Об’єктом вивчення страхування від нещасних випадків є ринкові послуги страховиків, які пропонуються страхувальникам. Обов’язковість перерахованих видів страхування є примусом держави пред’являти попит на визначені законом страхові послуги страхувальником та зобов’язання страховика задовольняти цей попит.

Розглянемо стисло обов’язкові види особового страхування.

1. Особове страхування медичних і фармацевтичних працівників, що працюють в установах і організаціях, які не фінансуються з державного бюджету, здійснюється для категорій працівників, затверджених постановою КМУ від 16 жовтня 1998 р. № 1642.

Передбачаються такі страхові випадки:

- інфікування працівника вірусом імунодефіциту людини (страхова сума 50 НМДГ);

- тимчасова втрата працездатності внаслідок інфікування під час виконання професійних обов’язків (страхова сума 0,3 НМДГ за кожну добу, але не більше 50 НМДГ за весь період тимчасової непрацездатності);

- інвалідність як внаслідок ВІЛ-інфекції, отриманої під час виконання професійних обов’язків (І групи – 100 НМДГ, ІІ групи – 75 НМДН, ІІІ групи – 50 НМДГ);

- смерть від ВІЛ-інфекції, отриманої під час виконання професійної діяльності (страхова сума сплачується в розмірі заробітної плати померлого за 10 років за останньою посадою, яку він займав).

За цим видом страхування не встановлюється єдина страхова сума.

Страхові платежі сплачуються один раз на рік за кожного застрахованого в розмірі 1% НМДГ.

Страхувальником є підприємство, установа чи організація, де працює застрахована особа.

Для отримання страхової суми необхідно пред’явити документи, що засвідчують ВІЛ-інфікацію у зв’язку з виконанням професійної діяльності.

2. Обов’язкове страхування відомчої та сільської пожежної охорони та добровільних пожежних дружин (ДПД), що не працюють в установах і організаціях, які фінансуються з державного бюджету.

Передбачаються страхові випадки:

- захворювання, пов’язані з ліквідацією пожежі або наслідками аварії;

- поранення (контузія, травма, каліцтво);

- смерть.

Страхувальниками за цим видом страхування є:

- підприємства, установи та організації, в яких є відомча пожежна охорона для страхування працівників відомчої охорони;

- місцеві органи влади – для працівників сільської пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин (ДПД).

Максимальна страхова сума встановлюється для кожного застрахованого окремо. Її величина визначається як заробітна плата за 10 років, виходячи із заробітної плати на день підписання страхового договору.

Максимальний страховий тариф встановлюється в розмірі 2% від страхової суми застрахованого.

Страхові суми виплачуються застрахованому в таких обсягах:

- у разі тимчасової непрацездатності – 0,2 % страхової суми за кожну добу, але не більше 50% страхової суми;

- у разі настання інвалідності: І групи – 100% страхової суми; ІІ групи – 90, ІІІ групи – 70% страхової суми;

- у разі смерті застрахованого правонаступник отримує 100% страхової суми.

3. Страхування спортсменів вищої категорії.

Передбачаються такі страхові події:

- втрата (тимчасова) працездатності внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва;

- інвалідність;

- смерть (загибель).

Всі ці події мають часову та територіальну обмеженість: підготовка до спортивних змагань або участь у змаганнях.

Страхувальником є Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України.

Застрахованими є спортсмени збірних команд України, що готуються до участі в спортивних змаганнях чи беруть участь у них.

Страхова сума дорівнює 10-ти річному утриманню спортсмена за його останньою посадою.

Страхові платежі становлять 5 % фонду оплати праці спортсменів, включаючи доплати та надбавки за попередній місяць.

Страхові суми, що сплачуються постраждалим від страхових випадків спортсменам вищих категорій:

- у разі втрати тимчасової працездатності у розмірі середньої заробітної плати пропорційно часу втрати працездатності;

- у разі настання інвалідності: І групи – 100 % страхової суми, для ІІ групи – 80, для ІІІ групи – 60% страхової суми;

- у разі загибелі смерті) застрахованого - 100 % страхової суми сплачується правонаступникові.

4. Обов’язкове страхування життя та здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини здійснюється за рахунок позабюджетних коштів державної ветеринарної медицини.

Передбачаються такі страхові випадки:

- каліцтва або професійні захворювання у зв’язку з використанням службових обов’язків під час боротьби із зоонозними захворюваннями та маніпуляцій з тваринами;

- смерть, спричинена виконанням маніпуляцій з тваринами чи внаслідок інфікування зоонозними захворюваннями.

Страхувальники – установи державної ветеринарної медицини.

Застраховані – лікарі,фельдшери та техніки ветеринарної медицини.

Страхові платежі сплачуються раз на рік у розмірі 8% мінімальної заробітної плати.

Страхові виплати здійснюються залежно від грошового утримання за останньою посадою та ступеня втрати працездатності:

- у разі настання інвалідності І або ІІ групи – виплата у розмірі 4-річної заробітної плати;

- у разі інвалідності ІІІ групи – у розмірі 3-річної заробітної плати;

- у випадку загибелі (смерті) – у розмірі 5-річної заробітної плати.

5. Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті є специфічною формою особистого страхування від нещасних випадків.

Страхові події:

- тимчасова втрата працездатності застрахованим внаслідок нещасного випадку на транспорті;

- інвалідність внаслідок нещасного випадку на транспорті;

- смерть (загибель) застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Страхувальники (є водночас застрахованими) – це пасажири, котрі перебувають у дорозі. Страхування пасажирів поширюється не на всіх пасажирів, а тільки на тих, які їдуть:

- наземним залізничним транспортом далекого прямування;

- наземним автомобільним транспортом (крім внутрішньо-міського);

- внутрішнім водним (крім приміського, екскурсійного);

- морським (крім приміського, екскурсійного);

- повітряним транспортом.

Страхові внески за цим видом страхування встановлюються законом і входять до ціни квитка.

Обсяг страхової відповідальності залежить від наслідків нещасного випадку. Страхова сума виплачується у зв’язку з втратою здоров’я або настанням смерті застрахованого. Дія страхового договору починається з моменту оголошення посадки на транспортний засіб і закінчується моментом зупинки та виходу застрахованого в пункті кінцевого призначення за межі території станції (вокзалу, аерофлоту та ін.).

Під час зупинки та виходу пасажира за межі станції дія страхового договору припиняється та відновлюється з поверненням на станцію.

Окрім пасажирів наземного транспорту за цим видом обов’язковому страхуванню підлягають також: працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності ти видів діяльності, які безпосередньо здійснюють транспортні перевезення, тобто водії, кондуктори, електромонтери поїздів, працівники вагонів-ресторанів, механіки поїздів, працівники бригад медичної допомоги. Ці працівники вважаються застрахованими.

Страхувальниками за цим видом страхування є юридичні особи та громадяни – власники транспортних засобів, які страхують водіїв на час, коли вони обслуговують пасажирів.

Страхова сума встановлюється в розмірі 500 НМДГ.

Страхові платежі для пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту в межах однієї області встановлюються в розмірі 2%, а для маршрутів приміського сполучення – до 5% вартості проїзду. Страхові платежі для водіїв становлять 1% від страхової суми кожного застрахованого.

На відміну від страхування наземних транспортних засобів, особове страхування на повітряному транспорті здійснюється за рахунок власників або експлуатантів повітряних суден.

Обов’язковому страхуванню підлягають: члени екіпажу, авіаційний персонал, що перебуває на борту авіаційного транспортного засобу та пасажири.

Страхова сума за цим видом страхування встановлюється в розмірі 1000 НМДГ.

Інші умови не відрізняються від умов страхування на наземних видах транспорту.

3. Добровільне страхування від нещасних випадків.

Добровільне страхування здійснюється для тих суб’єктів, які не підпадають під обов’язкове страхування.

Страхові події для добровільного страхування від нещасних випадків ті самі, що й для обов’язкового:

- тимчасова втрата працездатності;

- інвалідність І – ІІІ груп;

- смерть застрахованого.

Предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з життям, здоров’ям і працездатністю страхувальника (застрахованої особи).

Нещасним випадком слід вважати травматичне ушкодження; випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами, ліками;розриви (поранення) органів або їх вилучення внаслідок неправильних медичних маніпуляцій застрахованої особи або її смерть.

Страхувальником за індивідуального страхування може виступати як громадянин, так і юридична особа, а за групового – виключно – юридична особа.

Страхувальник і застрахований є однією особою, якщо застрахований укладає страхову угоду і сплачує за себе страхові внески.

Страхувальник і застрахований є різними особами, якщо підписує договір і сплачує внески дна особа (страхувальник) на користь страхового захисту іншої особи (застрахованого).

У разі колективного страхування договір укладається страхувальником – юридичною особою про страхування фізичних осіб, які є його працівниками або членами родини цих працівників. До договору страхування додається список застрахованих осіб та інформація, необхідна страховику для оцінки ризику.

Страхова сума, тобто грошова сума, на яку страховик зобов’язується надати захист застрахованій особі, визначається згодою сторін (страхувальника та страховика). Головним чинником для визначення страхової суми є фінансові можливості страхувальника.

Страховий тариф – оцінена страховиком ціна пов’язаного з нещасним випадком ризику, взятого на страхування. Це грошова оцінка одиниці ризику.

Страховий платіж визначається як добуток страхової суми на страховий тариф. У разі, коли договір страхування укладено на неповні місяці, страховий платіж сплачується як за повний місяць.

Страховими випадками є такі події:

1. Тимчасова втрата застрахованою особою загальної працездатності не менше ніж на 7 днів внаслідок нещасного випадку (для непрацюючих – під тимчасовою втратою працездатності розуміють перебування на амбулаторному або стаціонарному лікуванні не менше 7-ми днів внаслідок нещасного випадку).

2. Стійка втрата застрахованою особою загальної працездатності (встановлення групи інвалідності) внаслідок нещасного випадку.

3. Смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку. Такі випадки визнаються також страховими за умови, що вони сталися протягом 6-ти місяців з дня нещасного випадку, який відбувався під час дії договору страхування, є безпосередніми його наслідками та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законом порядку.

Не належить до страхового випадку подія, що відбулася внаслідок вчинення страхувальником навмисних або неправомірних дій, що призвели до настання страхового випадку; дій страхувальника, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння; самогубства або замаху на самогубство страхувальника за винятком тих випадків, коли страхувальник (застрахована особа) був доведений до такого стану протиправними діями третіх осіб; навмисного спричинення страхувальником собі тілесних ушкоджень, у тому числі під впливом дій третіх осіб; вчинення вигодо набувачем (спадкоємцем) навмисного злочину, що призвів до загибелі або смерті страхувальника.

Страховий тариф залежить від категорії страхувальників за групою ризику. Всіх страхувальників можна поділити на чотири категорії:

- діти;

- дорослі;

- працівники, професії яких пов’язані з підвищеним ризиком щодо настання нещасних випадків;

- спортсмени.

Залежно від групи ризику тариф може бути вищим або нижчим. Можливо також розрахувати один тариф, до якого будуть застосовуватись коефіцієнти (знижувальні чи підвищувальні).

До групи ризикових професій входять: інкасатори, працівники карного розшуку, верхолази, працівники хімічних та інших шкідливих видів виробництва, рятувальні служби, гірники та ін.

Страхові виплати зі страхування від нещасних випадків здійснюють згідно з правилами страхування, які чітко повинні бути прописані в договорі.

У разі тимчасом втрати працездатності, що настала в результаті нещасного випадку, застрахований отримує 0,5 % від страхової суми (коефіцієнт може бути й іншим, його величина визначається договором), але не більше 50% страхової суми. Як правило, в таких випадках застосовують часову франшизу. Якщо франшиза дорівнює 6-ти дням, то з 7-го дня непрацездатності починаються виплати.

Якщо франшиза безумовна, то за перші 6 днів втрати працездатності ніколи не відшкодовується страховиком. Це своєрідна форма боротьби з шахрайством (взяття незаконного лікарняного тощо).

Якщо застрахований прохворів 10 діб і був застрахований на 5 тис.грн., то виплата здійснюється за 4 дні й дорівнює 100 грн.(0,5% * 5 тис.грн * 4 дні = 100 грн)

У разі настання інвалідності І групи виплачується – 100% страхової суми, ІІ групи – 75%, ІІІ групи – 50% страхової суми.

У разі настання смерті страховик сплачує вигодонабувачеві 100% страхової суми.

Договір страхування стосовно страхувальника, якому здійснювалися страхові виплати, не припиняє чинності до кінця терміну дії. Відповідальність страховика визначається як різниця між страховою сумою згідно з договором і раніше проведеними виплатами. Загальна сума страхових виплат зі страхових випадків не може перевищувати страхової суми за договором страхування.

Особливістю цього виду страхування є те, що наслідки, спричинені нещасним випадком, можуть виявитись із часом. У зв’язку з цим страховик несе відповідальність за наслідки, пов’язані з нещасним випадком, який відбувався в період дії договору, ще впродовж одного року після закінчення строку дії договору, якщо буде доведено зв'язок наслідків у стані здоров’я застрахованого зі страховою подією, тобто нещасним випадком, що стався в період дії договору.

Страховик може запропонувати страхувальнику й інші правила страхування від нещасного випадку.

Страхування дітей та школярів.

Здійснюється за принципами змішаного страхування. Школярі страхуються на період навчання в школі. Договори укладаються строком на один рік, а розмір тарифної ставки узгоджується з віком дитини.

Групове (колективне) страхування робітників та службовців за рахунок підприємства. За цим видом страхування страхувальником є є підприємство або організація, де працюють особи, з небезпечними для здоров’я умовами праці. Виплата страхової суми здійснюється у зв’язку з втратою здоров’я або настанням смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку. Перелік страхових нещасних випадків передбачається умовами договору. Якщо страхується група осіб, то договір укладається на основі списку осіб, що додається до нього.

Правила страхування передбачають обмеження страхової відповідальності, якщо втрата здоров’я чи смерть застрахованого пов’язана зі скоєнням ним злочину в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Договори укладаються строком на один рік або кілька місяців.

Для оформлення договору організація подає заяву, в якій наводиться або перелік посад і професій, які підлягають страхуванню, або список з прізвищами застрахованих.

Страхові внески з групового страхування приймаються одноразово. Страхувальнику вручається страхове свідоцтво, єдине для всіх застрахованих.

Страхування від’їжджаючих за кордон від нещасних випадків.

Страховим випадком є будь-яка раптова або несподівана подія, що відбулася з застрахованим та спричинила смерть, тілесні ушкодження, травми або розлад здоров’я застрахованої особи.

При страхуванні від нещасних випадків від’їжджаючих за кордон не вважається страховими:

1) випадки, пов’язані з діями застрахованого, в яких правоохоронними органами встановлено склад злочину;

2) отруєння алкоголем, наркотиками, токсичними речовинами;

3) дії, що спричинили нещасний випадок, у зв’язку з використанням їх (дій) у стані погіршеного психічного стану, зумовленого вживанням алкоголю, наркотиків, токсичних речовин;

4) навмисне заподіяння застрахованим собі тілесних ушкоджень;

5) самогубство або наслідки, спричинені спробою вчинити самогубство;

6) керування транспортними засобами або передача керування іншій особі, якщо застрахований або інша особа перебували в стані сп’яніння (наркотичного, алкогольного, токсичного);

7) наслідки, спричинені виконанням застрахованим будь-якої небезпечної роботи, пов’язаної з будь-якою справою, ремеслом чи професією, роботою за наймом, авто гонками, аматорським чи професійним спортом, у тому числі альпінізмом, стрибками у воду з трампліна, підводним плаванням, спуском в печери, польотів, за винятком тих, коли застрахований є пасажиром, що оплатив проїзд регулярним авіарейсом чи ліцензованим чартерним рейсом за встановленим маршрутом, якщо додатковий ризик не було оплачено додатковою страховою премією;

8) випадки, спричинені форс-мажорними обставинами (війни, воєнні дії, акти громадянської непокори, прямий вплив радіації).

4. Страхування від нещасних випадків пасажирів.

Порядок, умови проведення обов’язкового страхування членів екіпажу і авіаційного персоналу.

Об’єкт страхування – життя та здоров’я членів екіпажу повітряного судна та авіаційного персоналу, що перебувають на борту повітряного судна перевізника та виконавця повітряних робіт.

Застрахованими вважаються зазначені вище особи з моменту вступу на борт повітряного судна з метою виконання польоту до моменту виходу з повітряного судна.

Страхувальником з цього виду страхування є повітряний перевізник та виконавець повітряних робіт. До страхового полісу вносять список застрахованих осіб з зазначенням прізвищ та імен, який засвідчується підписами та печатками страхувальника і страховика.

Страховим випадком вважається пов’язана з експлуатацією повітряного судна подія, внаслідок якої застрахована особа:

- загинула чи отримала тілесні ушкодження зі смертельним наслідком;

- отримала травми, які призвели до інвалідності;

- отримала травми, які призвели до тимчасової втрати працездатності або госпіталізації терміном більше ніж 48 годин строком 7 діб з моменту авіаційної чи наземної події.

Страхова сума за цим договором не повинна бути меншою ніж 50 тис. грн.. для кожної застрахованої особи.

Страховий тариф з цього виду обов’язкового страхування на один рік не повинен перевищувати 2% установленої мінімальної страхової суми.

У разі настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний (в установлений договором строк) письмово повідомити страховика про настання страхового випадку та надати йому оригінал (або нотаріально засвідчені копії) таких документів:

- страхового поліса;

- платіжного доручення про сплату страхових внесків;

- сертифіката про придатність повітряного судна для польоту;

- завдання на політ;

- інших документів або відомостей, передбачених цим договором.

Зобов’язання страховика щодо страхового відшкодування такі:

1) Якщо буду доведено наявність страхового випадку, то не пізніше як через 10 днів з дня отримання документів:

- у разі загибелі застрахованої особи або смерті, що сталась внаслідок страхового випадку, виплатити спадкоємцю відшкодування у розмірі страхової суми;

- у разі встановлення застрахованій особі інвалідності І групи – 100%; ІІ групи – 75%; ІІІ групи – 60% страхової суми;

2) Якщо застрахований тимчасово втратив працездатність, страховик йому сплачує за кожну добу 0,2%, але загалом не більше 50% страхової суми.

Обов’язкове страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків.

Об’єкт страхування – майнові інтереси, пов’язані з життям та здоров’ям працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за заявкою замовника авіаційних робіт без придбання квитків. Зазначені особи вважаються застрахованими з моменту вступу на борт повітряного судна з метою виконання польоту до моменту виходу з повітряного судна.

Страхувальник – фізична або юридична особа, яка є замовником авіаційних робіт і уклала відповідну угоду з виконавцем авіаційних робіт.

Страховим випадком вважається пов’язана з експлуатацією повітряного судна подія, внаслідок якої застрахована особа:

- загинула чи отримала тілесні ушкодження зі смертельним наслідком;

- отримала травми, які призвели до інвалідності;

- отримала травми, які призвели до тимчасової втрати працездатності або госпіталізації терміном більше ніж 48 годин строком 7 діб з моменту авіаційної чи наземної події.

Страхова сума за цим договором не повинна бути меншою ніж 40 тис. грн.. для кожної застрахованої особи.

Зобов’язання страховика щодо страхового відшкодування такі:

1) Якщо буду доведено наявність страхового випадку, то не пізніше як через 10 днів з дня отримання документів:

- у разі загибелі застрахованої особи або смерті, що сталась внаслідок страхового випадку, виплатити спадкоємцю відшкодування у розмірі страхової суми;

- у разі встановлення застрахованій особі інвалідності І групи – 100%; ІІ групи – 75%; ІІІ групи – 60% страхової суми;

2) Якщо застрахований тимчасово втратив працездатність, страховик йому сплачує за кожну добу 0,2%, але загалом не більше 50% страхової суми.

Страховий тариф з цього виду страхування на один рік не повинен перевищувати 2% установленої мінімальної страхової суми.

Страхування пасажирів залізничного транспорту.

При оформленні проїзду на залізничному транспорті з кожного пасажира (крім осіб, що мають право на безкоштовний проїзд) стягується страховий збір з видачею страхового поліса.

Вважаються застрахованими без стягнення страхового збору пасажири, що мають право на безкоштовний проїзд, пасажири з приміськими квитками вартістю не менше вартістю менше 50 коп. та діти, молодші 5-ти років, які їдуть без проїзного документа разом із супровідником.

Розмір страхового збору при оформленні пільгових проїзних документів або безоплатних з доплатою визначається із суми, яку фактично сплачує пасажир.

Вартість страхового збору на проїзному документі зазначається окремою цифрою.

Питання для самоперевірки:

6. У чому полягає сутність страхування від нещасних випадків?

7. Що таке нещасний випадок та які можуть бути його наслідки?

8. Кого захищає страхування від нещасних випадків на транспорті?

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 47; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!