V. Етапи проведення заняття

Нирки

· анатомічні зміни: збільшення розміру нирок (у середньому на 1-1,5 см), розширення чашечно-лоханочної системи (на 15 мм у правій та на 5 мм у лівій нирці), збільшення діаметру сечівників на 2 см (частіше правого сечівника за рахунок повороту та зміщення матки вправо і притиснення сечівника до термінальної лінії тазу), обумовлюють підвищений ризик захворювання пієлонефритом. Дилятація сечових шляхів починається у I і досягає максимуму у II та III триместрах вагітності (пояснюється дією плацентарного прогестерону та меншою мірою стисненням сечових шляхів маткою);

· функціональні зміни: змінюється фільтраційна здатність нирок – до 16 тижня вагітності нирковий кровоплин зростає на 75%, клубочкова фільтрація підвищується вже з 10 доби вагітності до 50% (пов’язано з артеріоділатацією і вторинною затримкою Na та води в організмі). У II та III триместрах вагітності клубочкова фільтрація зменшується, а канальцева реабсорбція залишається незмінною, що спричиняє до збільшення загальної кількості рідини в організмі вагітної (до 7 літрів). Кліренс креатиніну збільшується на 40%, збільшується екскреція глюкози, фільтрація білків не змінюється. Іноді може бути фізіологічна (ортостатична) альбумінурія (сліди білка) та глюкозурія, що пов’язано з підвищенням проникності капілярів.

Геніталії

· розміри матки збільшуються, об’єм зростає в 1000 разів, вага матки збільшується з 50–60 г у невагітному стані до 1000 г у кінці вагітності (збільшення за рахунок переважно гіпертрофії клітин міометрію);

· форма матки подовжена, куляста на 8 тижні і знов подовжена на 16 тижні вагітності;

· позиція матки - матка виходить з порожнини тазу, повертається і нахиляється вправо;

· консистенція матки прогресивно пом’якшується, що зумовлено підвищеною васкулярізацією та наявністю амніотичної рідини;

· шийка матки розм'якається і стає цианотичною;

· межа між ендо- і екзоцервіксом – межа перехідного епітелію зміщується назовні і формується ектопія циліндричного епітелію, яку не можна розглядати як “ерозію”;

· скорочення матки з першого триместра нерегулярні і безболісні (перейми Брекстон-Гіксона), але в пізніх термінах це спричиняє дискомфорт і може бути причиною хибного пологового болю;

· ємкість матки зростає з 4-8 мл у невагітному стані до 5000 мл у кінці вагітності;

· міометрій гіпертрофується (ефект естрогенів), гіперплазується (ефект прогестерону), окремі м’язові волокна подовжуються у 15 разів;

· кровоносні судини матки розширюються, подовжуються, особливо венозні, і новоутворюються, за рахунок чого матковий кровоплин зростає більш ніж у 10 разів (до вагітності він становить 2 - 3% хвилинного об’єму серця (ХОС), а в пізні терміни вагітності 20-30% ХОС – 500-700 мл/хв). Утворюється маткове коло кровообігу – “друге серце”, яке тісно пов’язане з плацентарним і плодовим кровоплином;

· нервові елементи матки – збільшується кількість чутливих, баро-, осмо-, хемо- та інших рецепторів;

· біохімічні зміни – значне зростання кількості актоміозину, креатинфосфату і глікогену, зростає активність ферментних систем (АТФаза актоміозину та ін.), накопичуються високоенергетичні злуки (глікоген, макроергічні фосфати), м’язові білки та електроліти (іони кальцію, натрію, калію, магнію, хлору та ін.);

· маткові труби – потовщуються, кровообіг в них значно посилюється;

· яєчники – дещо збільшуються, але циклічні процеси в них припиняються. Жовте тіло після 16 тижня вагітності зазнає інволюції;

· зв’язки матки – значно потовщуються і подовжуються, особливо круглі і крижово-маткові;

· ціаноз вульви – результат підвищеного кровопостачання, утруднення відтоку крові по венах, які стискаються збільшеною маткою, і зниження тонусу судин;

· гіперпігментація шкіри вульви і промежини – пояснюється гіперестрогенією і підвищенням концентрації меланостимулювального гормону;

· збільшення кількості піхвових білей і зниження їх рН (4,5-5,0) – результат гіперплазії піхвового епітелію, збільшення кровообігу і транссудації;

Маса тіла

· середня прибавка 10 – 12 кг і залежить від конституції:

· зростання маси відбувається в основному в другому та третьому триместрах (350 – 400 г/тиждень);

· з набраної маси трохи більше половини іде в тканини матері (кров, матка, жир, груди), а решта на плід (3000-3500 г), плаценту (650 г), навколоплідні води (800 г) та матку (900 г).

Шкіра

· судинні зірочки – на обличчі, руках, верхній половині тулуба;

· долонна еритема – зумовлена збільшенням на 20% загального обміну речовин і на 16% кількості капілярів, які раніше не функціонували;

· смуги розтягнення (striae gravidarum) – на нижніх ділянках живота, молочних залозах і стегнах, які мають спочатку рожевий або багровий колір (пов’язано з розтягненням сполучно-тканинних і еластичних волокон шкіри);

· гіперпігментація – у ділянці пупка, ореоли молочних залоз, білої лінії живота, шкіра вульви і промежини, може з’являтися “маска вагітності”, чи хлоазма (мелазма);

· пупок – згладжується у другій половині і випинається наприкінці вагітності;

· невуси – збільшуються у розмірах і стають більш пігментованими (різке збільшення потребує консультації спеціаліста);

· потові і сальні залози – гіперпродукція іноді призводить до появи акне;

· волосся – іноді на шкірі обличчя, живота і стегон відзначається ріст волосся, що зумовлено підвищеною продукцією андрогенів наднирниками і частково плацентою. Має місце значне випадіння у перші 2 – 4 місяці і поновлення нормального росту волосся через 6 – 12 місяців після пологів.

Молочні залози

· відчуття поколювання і розпирання – пов’язано із значним збільшенням кровопостачання молочних залоз;

А. Підготовчий етап. З а допомогою контрольних запитань, ситуаційних задач визначити ступінь готовності студента до виконання самостійної роботи з теми, при позитивній оцінці — допустити до самостійної роботи і видати індивідуальне завдання. Визначити знання студентами фізіологічних змін в організмі матері під час вагітності.

Б. Основний етап. Самостійна робота студента — для проведення цього заняття рекомендується поділити студентів на дві-три групи і під керівництвом викладача приступити до роботи в палатах акушерського відділення, де перебувають вагітні з різними строками вагітності. Студенти під час збору анамнезу та огляду вагітної (за ії згодою) звертають увагу на скарги, зміни фізіологічних параметрів обстеження. Студенти оцінюють результати наданих лабораторні аналізів крові (клінічних, біохімічних, гормональних), сечі, коагулограми та ін.

В. Заключний етап. Контроль кінцевого рівня знань за допомогою ситуаційних і тестових задач, загальна оцінка за тему, завдання додому.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 61; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!