Кримінальне процесуальне право та його джерела

ЗО

Права

Кримінальне процесуальне право та інші галузі

Об’єктивні закономірності виникнення, розвитку і функціонування одних і тих же юридичних об’єктів у сфері кримінального судочинства можуть бути предметом ви­вчення не лише кримінальної процесуальної науки, але й інших пов’язаних з нею

галузевих юридичних наук. Наука кримінального процесу має тісний зв’язок з наукою кримінального права, криміналістикою, науками цивільного права, цивільного про­цесу, адміністративного права і процесу, теорії оперативно-розшукової діяльності, їй притаманні риси загальної теорії держави і права, а також формальної логіки і діа-лектико-матеріалістичної гносеології. Ця обставина свідчить про системність кримі­нальної процесуальної науки, зв’язок її положень з положеннями інших наук, об’єднаних єдиною діалектико-матеріалістичною методологією.

Кримінальне процесуальне право співвідноситься з іншими галузями права.

Конституційне право як установча галузь права здійснює важливий вплив на кримінальне процесуальне право. Зокрема, норми Конституції України, які мають найвищу юридичну силу, визначають каталог основоположних прав і свобод людини та встановлюють загальноправовий статус особи у сфері кримінального судочинства, закріплюють кримінальні процесуальні гарантії та правовий статус органів державної влади у сфері кримінального судочинства, встановлюють види та систему джерел кримінального процесуального права.

Існує взаємозв’язок кримінального процесуального права та міжнародного права. Прикладами такого зв’язку є здійснення міжнародного співробітництва під час кри­мінального провадження на підставі кримінальних процесуальних норм (розд. IX КПК) та норм чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВР України. КЗПЛ та практика ЄСПЛ сприяють захисту прав особи, яка залучена до сфери кримінального провадження, визначають зміст чинних кримінальних процесу­альних норм, практику їх застосування та спрямовують подальший розвиток кримі­нального процесу в цілому.

Проте найбільш тісним є зв’язок кримінального процесуального права та кримі­нального права. Обидві ці галузі служать боротьбі зі злочинністю, маючи загальну кінцеву мету. Кримінальне право забороняє під загрозою кримінального покарання певні вчинки і служить попередженню правопорушень. Кримінальне процесуальне право забезпечує застосування норм кримінального права, їх реалізацію. Наприклад, кримінальне процесуальне право встановлює певні юридичні форми, в яких вирішу­ється питання про кримінальну відповідальність або про звільнення від неї.

Зв’язок кримінального процесуального права з кримінальним правом вбачається і у тому, що склади злочинів, які встановлені КК, визначають, що необхідно доказувати у кримінальному провадженні. Але предмет доказування, а саме обставини, які підля­гають доказуванню у кримінальному провадженні, встановлення яких є необхідним для визнання вчинення злочину конкретною особою доведеним, визначається у КПК.

Таким чином, кримінальне процесуальне право служить засобом встановлення та конкретизації кримінально-правових відносин. Разом з тим реалізація кримінально-правових норм - не єдине завдання кримінального процесуального права, оскільки кримінальне процесуальне право покликане забезпечити захист особи від необгрун­тованого обвинувачення та засудження, а в разі настання таких випадків - забезпечи­ти її реабілітацію. Правильне застосування норм кримінального процесуального права саме по собі сприяє запобіганню злочинності.

Звісно, що кримінальне право виявляє свій позитивний вплив і поза прямим зв’язком з кримінальним процесуальним правом. Проте якщо злочин вчинено, то

Глава 2

й норми кримінального права можуть бути застосовані лише в ході кримінальної про­цесуальної діяльності, порядок якої передбачений процесуальними нормами. У тако­му разі кримінальне право не може бути застосоване без процесуального права.

Призначенням кримінального процесуального права є також забезпечення пра- 1 вильного застосування норм кримінального права. Кримінальне провадження може мати місце лише тоді, коли було вчинено або готувався вчинок, заборонений кримі- 1 нальним правом. Там, де немає кримінального правопорушення, кримінальне про­вадження не ведеться.

У свою чергу, кримінальне право захищає кримінальні процесуальні відносини [ від злочинних посягань (розд. XVIII «Злочини проти правосуддя» КК).

Усе викладене, однак, не означає, що кримінальне процесуальне право є лише І формою застосування кримінального права. Насправді воно має власний зміст і со­ціальну цінність. Кримінальне право і кримінальне процесуальне право нерозривно | пов’язані, точно скоординовані і спільно служать боротьбі зі злочинністю.

Кримінальне процесуальне право пов’язане як із законодавством про судоустрій І і статус суддів, так і із законодавством про прокуратуру, бо між правовими нормами, що регулюють організацію і порядок процесуальної діяльності суду та прокуратури, існує тісний зв’язок. Питання підсудності, підслідності, процесуальної компетенції судових інстанцій і органів прокурорського нагляду регулюються нормами, що мають організаційне і функціональне значення. Відмінність між кримінальним процесуаль­ним правом і законодавством про судоустрій і статус суддів та законодавством про прокуратуру полягає передусім у предметі регулювання. Кримінальне процесуальне право регулює порядок діяльності суду та прокурора у кримінальному провадженні. Законодавство про судоустрій і статус суддів визначає засади організації судової вла­ди та організаційні основи системи судів загальної юрисдикції. Законодавство про прокуратуру встановлює загально-правові основи та принципи діяльності прокурату­ри, її функції; систему органів прокуратури; завдання прокурорського нагляду за до­держанням законів, у тому числі у кримінальному провадженні.

Отже, належна організація судової влади, системи органів прокуратури є переду­мовою ефективної діяльності суду та прокурора у кримінальному провадженні.

Кримінальний процес та оперативно-розшукова діяльність служать розкриттю злочинів, при цьому застосовуються різні методи. Процесуальна діяльність регламен­тована КПК та здійснюється у процесуальних формах, тоді як оперативно-розшукова діяльність регламентована ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» і здійснюєть­ся без дотримання процесуальних форм. Утім матеріали, в яких зафіксовано фактич­ні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними під­розділами з дотриманням вимог ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам ст. 99 КПК є документами та можуть використовувати­ся в кримінальному провадженні як докази.

Тісний та багатоплановий зв’язок існує між кримінальним процесуальним правом та криміналістикою. Так, положення кримінального процесуального права регламен­тують службову роль криміналістики, яка має забезпечити вирішення завдань кримі­нального провадження у практиці досудового розслідування та судовому проваджен­ні. Криміналістика розробляє техніку, тактику та методику проведення оперативно-

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 64; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!