Класифікація методів виховання

Вибір форм виховання

Вибір форм виховної роботи визначається на основі наукових принципів виховання. Для кожного дитячого колективу необхідно вибирати форми, які найбільш підходять. Основою цього вибору повинна бути педагогічна доцільність.

Вибір форм організації виховної діяльності залежить від багатьох компонентів: змісту і спрямованості виховних завдань, віку учнів, рівня їх вихованості та особистого суспільного досвіду, особливостей дитячого колективу та його традицій, особливостей та традицій регіону, технічних та матеріальних можливостей школи, рівня професійності вчителя.

Визначення найбільш доцільної форми організації виховної діяльності – це тільки перший крок вчителя до досягнення виховного завдання. Ефективність використання тієї чи іншої форми багато в чому залежить від науково обґрунтованої реалізації цих завдань. До них можна віднести: максимальне залучення великої кількості учнів до підготовки та проведення заходу; поєднання емоційних та раціональних факторів, що сприяють самостійній, активній діяльності учнів у підготовці та проведенні заходу; формування в учнів значимих мотивів діяльності.

В процесі здійснення будь-якої форми виховання учнів під керівництвом учителя (безпосередньо чи за його задумом) здійснюють певні дії (операції), які є важливими факторами формування підлітка.

За своєю суттю всі ці етапи підготовки та проведення виховного заходу мають важливе виховне значення. Наприклад, планування і осмислення дозволяє стимулювати творчі пошуки, поєднати пізнавальну та практичну діяльність.

Ефективність виховної роботи в значній мірі залежить від цілеспрямованого поєднання масових, групових та індивідуальних форм виховання.

Практика свідчить, що часто повторювані форми організації виховної діяльності, як правило, втрачають свою новизну, стають трафаретними і тому не дають очікуваної ефективності. Досвідчені педагоги намагаються використовувати різноманітність форм виховання. Тому важливо, щоб студенти за роки навчання у вузі пізнали всю різноманітність форм виховання і усвідомили всі особливості технології виховного процесу.

Класифікація методів – це побудована (складена) за певною ознакою система методів.

Класифікація дозволяє вказати в методах загальне й специфічне, суттєве й випадкове, теоретичне й практичне, сприяючи їх усвідомле­ному вибору, найефективнішому використанню. Використовуючи класифікацію, педагог не лише чітко уявляє собі систему методів, але й краще розуміє призначення, характерні ознаки різноманітних мето­дів і їх модифікацій.

Будь-яка класифікація розпочинається з визначення загальних основ і виділення ознак для групування об'єктів, що є предметом класифікації. В сучасній педагогіці існують десятки класифікацій, одні з яких більш придатні для вирішення теоретичних завдань, інші ж, викликають практичний інтерес. У більшості систем методів логічні основи класифікації виражені нечітко, тому в практично значимих класифікаціях основою слугують не один, а кілька важливих і загальних аспектів методу.

За характером методи виховання поділяють на переконання, вправи, заохочення і покарання (M.І. Болдирєв, М.К. Гончаров, Ф.Ф. Корольов та ін.). В даному випадку загальна ознака «характер методу» містить у собі спрямованість, використання, особливість та деякі інші ознаки методів.

Т.А. Ільїна, І.Т. Огородников та ін. характер методів трактують більш узагальнено, їх система містить у собі методи переконання, організації діяльності, стимулювання поведінки школярів.

У класифікації І.С. Мар'єнка названі такі групи методів виховання, як пояснювально-репродуктивні, проблемно-ситуаційні, методи привчання і вправ, стимулювання, гальмування, керівництва, самовиховання.

За результатами методи впливу на вихованця поділяють на два класи:

1. Впливи, що створюють моральні настанови, мотиви, відношення, сприяють формуванню уявлень, понять, ідей.

2. Впливи, що утворюють звички, які визначають той або інший тип поведінки.

Нині найбільш об'єктивною і зручною є класифікація методів виховання на основі спрямованості – інтегративної характеристики, що містить у собі єдність цільового, змістового і процесуального аспектів методів виховання (Г.І. Щукіна). У відповідності з цією характеристикою виділяються три групи методів виховання:

1. Методи формування свідомості особистості.

2. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.

3. Методи стимулювання поведінки і діяльності.

На думку Л.Ф. Спірина і Н.Є. Щуркова, для практичної роботи вчителя найзручнішою є така класифікації методів виховання:

¾ методи, за допомогою яких, перш за все, формуються погляди (уявлення, поняття) вихованців і здійснюється оперативний обмін інформацією в педагогічній системі між її членами;

¾ методи, за допомогою яких організовується діяльність вихованців і стимулюються її позитивні мотиви;

¾ методи, за допомогою яких здійснюється стимулювання самооцінки і надається допомога вихованцям у саморегуляції їхньої поведінки, в саморефлексії (самоаналізі), самовихованні, а також офіційно оцінюються вчинки учнів.

До першої групи належать різноманітні види викладу і повідомлення інформації (роз'яснювальної і інструктивної) в формі розповіді, пояснення, бесіди, лекції, навіювання, інструктажу, доведення, репліки, звернення-заклику та ін. Всі ці види інформаційного впливу мають функцію переконання і з їх допомогою педагоги вирішують відповідно головне завдання: сформувати погляди на те, "що таке добре, а що таке погано" погляди на Добро і Зло, на те, що допустиме і недопустиме. Звичайно, разом з цим світоглядним розвитком і на його основі формуються (і стимулюються) позитивні мотиви діяльності і спілкування. Цю групу інформаційних впливів називають методами переконань.

До другої групи належать: різноманітні завдання пов'язані з діяльністю, (індивідуальною і груповою) у вигляді доручень, вимог, змагань, вправ, показу зразків і прикладів, створення ситуації успіху тощо. Це методи вправ (привчань).

До третьої групи належать: різноманітні види заохочень, зауважень, покарань, ситуацій контролю і самоконтролю, ситуації довір'я, критики й самокритики. Це – методи оцінки й самооцінки.

Не важко помітити, що ця класифікація методів виховання майже повністю співпадає з класифікацією, запропонованою Г.І. Щукіною.

Але охарактеризуємо детальніше кожну з трьох (за класифікацією Г.І. Щукіної і Л.Ф. Спірина та Н.Є. Щуркова) груп методів виховання.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 49; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!