Заробітна плата, її види, форми та системи

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [ 66].

Облік праці та її оплати – це важлива та складна ділянка обліку, оскільки потребує точних і оперативних даних, у яких відображаються зміни в кількості працівників, затратах робочого часу, категоріях працівників, кодах виробничих витрат і здійснюється контроль використання трудових ресурсів.

Організація оплати праці на підприємстві – це сукупність дій, метою яких є забезпечення визначення величини заробітної плати, принципів її нарахування, строків виплати, диференціації, співвідношення з іншими показниками діяльності підприємства тощо. Як відомо, організація оплати праці базується на трьох елементах: нормуванні праці, її тарифікації, а також на системах і формах оплати праці. При цьому нормування праці дозволяє дати кількісну оцінку праці, тарифікація – якісну, а системи і форми показують порядок нарахування заробітної плати.

Лич В.М. у своїх працях відмічає, що заробітна плата – є важливим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи [ 39 ].

Оплата праці працівників, як зазначає А.Н. Коваленко - це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. В значній мірі вона визначається кількістю і якістю витраченої праці, проте, на неї впливають і чисто ринкові чинники: кон'юнктура, територіальні аспекти, попит і пропозиція праці, законодавчі норми. З одного боку, оплата повинна компенсувати витрату фізичних і інтелектуальних сил працівника, з іншого боку, працівник не повинен відчувати себе збитковим, порівнюючи оплату своєї праці з оплатою аналогічної праці на спорідненому підприємстві [34, с.705].

Орлова В.К. зазначає, що оплата праці – це заробіток, розрахований, як правило, в грошовому виражені, який за трудовими договорами власник чи уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу чи надані послуги.умовах ринкової економіки відбулися помітні зміни в оплаті праці, яка залежить вже не тільки від результатів праці робітників, а й від ефективності діяльності виробничих підрозділів [55].

Як соціальна-економічна категорія, на думку О.А. Аврамчука заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, є засобом перерозподілу кадрів по галузям економіки [1, с. 192].

Раніше, коли заробітна плата жорстоко регулювалася державою, у підприємствах вона підтримувалась на середньому народногосподарському рівні засобами державної допомоги. Тепер, коли підприємству доводиться розраховувати тільки на власні ресурси, стала гостро відчуватися першопричина, яка зумовлює відставанням з оплатою праці – низька її продуктивність.

Процес праці в обов’язковому порядку пов'язаний з використанням матеріальних та трудових ресурсів. При цьому, трудові ресурси є найважливішим фактором виробництва, бо саме від них, у більшій мірі, залежать темпи і перспективи науково-технічного прогресу та суспільства в цілому.

С. В. Матвієць розуміє під трудовими ресурсами на мікро рівні треба розуміти не лише як абсолютну чисельність працюючих, але й рівень їх освітньої й професійної підготовки та відношення до своїх посадових обов’язків. Отже, сучасна оцінка стану трудових ресурсів теж повинна поєднувати їх абсолютну та якісну характеристики, що складає основу цілісної ефективної системи управління трудовими ресурсами на рівні окремого суб’єкта господарювання та на державному рівні.

При цьому виділяють два основних способи вартісного відображення трудових ресурсів: виходячи із заробітної плати працюючих або виходячи з усіх витрат на їх загальну та спеціальну освіту, враховуючи витрати на післядипломну освіту та перепідготовку. Перший спосіб простий, але має достатнє обґрунтування на сучасному рівні. Він виявляється в отриманні оплати праці, яка враховує і кількісні, і якісні ознаки праці [44, с. 23].

Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці має виконувати такі функції:

· Відтворювальну - як джерела відтворення робочої сили і засобу залучення людей до праці;

· Стимулюючу - установлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці;

· Регулюючу - як засіб розподілу і перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузях економіки з урахуванням ринкової кон'юнктури;

· Соціальну - забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю.

Існують дві форми оплати праці - погодинна і відрядна. При погодинній заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (зарплата за одиницю часу); при відрядній - від кількості виробленої продукції і розцінок.

За працями М. Ф.Огійчука застосовують дві системи погодинної форми оплати праці — проста погодинна і погодинно-преміальна, при якій робітники крім основного заробітку отримують ще й премії.

Відрядна форма оплати праці має такі системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна і акордна.[11, с. 465]

Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівника. Системи оплати праці, які застосовуються найбільш часто на підприємствах, відображені на рис.1.3.

Відрядна форма оплати праці – це така форма, при якій розмір оплати залежить від кількості зроблених працівником одиниць продукції (робіт, послуг) встановленої якості з урахуванням складності та умов праці, а також відрядних розцінок за одиницю продукції (робіт, послуг). Різновидами відрядної оплати праці є пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна та акордна форми. [11, с.553].

Пряма відрядна система – це система, при застосуванні якої розмір оплати залежить від кількості виготовленої продукції, часу, витраченого на її виготовлення, розцінок, норм виробітку і часу. Заробіток визначається шляхом множення обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Відрядно-прогресивна система оплати праці – це різновид відрядної форми оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, виплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норми, - за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту перевиконання норм. [40, с.215].

Рис.1.3 Форми і системи оплати праці

Відрядно-преміальна система - це різновид відрядної форми оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за виконану роботу, виплачується премія.

Акордна система оплати праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягнені показники в роботі. Найбільш прогресивною системою оплати праці є акордно-преміальна. Залежно від організації праці на підприємстві форма оплати може бути індивідуальною або бригадною (колективною).

При індивідуально-відрядній системі робітник самостійно виробляє продукцію або надає послуги, по яким визначені відрядні розцінки, а також норми часу й виробітку. Заробітна плата в цьому випадку повністю залежить від індивідуальної роботи.

Бригадно-відрядна система оплати праці передбачає, що бригада (колектив) виконує роботу, по якій визначені відрядні розцінки, а також норми часу й виробітку. Заробітна плата при цій системі вже залежить не від індивідуальної роботи, а від результатів роботи всієї бригади (колективу) і її особливого вкладу у результати цієї роботи. [9, с.68]

Погодинна форма оплати праці - це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину. Відомі дві системи погодинної оплати праці - проста погодинна та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається, виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин. [21, с. 240]

У сучасних умовах на підприємствах застосовуються рiзнi форми i системи оплати праці, але найбільше поширення отримали дві форми оплати праці: відрядна та погодинна, а також множина систем (рис. 1.4).

Існує декілька видів оплати праці працівників, що у найбільш загальному виді базуються на тарифній системі оплати, яка є сукупністю взаємозалежних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Тарифна система являє собою основу для диференціації заробітної плати відповідно по кваліфікації, умовам і шкідливості праці, а також у районному, міжгалузевому, галузевому і внутрішньозаводському розрізах. Вона містить у собі нормативні документи, що характеризують якісні особливості різної конкретної праці, дозволяє зіставляти між собою всі різноманітні види праці, враховувати їхню складність, умови виконання і народногосподарське значення, відбивати якість праці в заробітній платі.

Рис. 1.4 – Форми і системи оплати праці

Вибір певної системи оплати праці на конкретному підприємстві здійснюється в залежності від цілого ряду причин, таких як специфіка підприємства, кваліфікація працівників, національні особливості.

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам, виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Інженерно-технічні робітники отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу.

При почасово-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками-почасовиками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 65; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!