Виконайте риторичний аналіз тексту «Людина і свобода» за поданим нижче зразком.

План

Індивідуально-особистісний образ оратора

Закони риторики.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Мета: з’ясувати сутність і компоненти поняття риторична формула, систему законів риторики в організації мисленнєво-мовленнєвої діяльності та управління нею; вимоги мовленнєвого закону до сучасного оратора.

Основні поняття: закони риторики: концептуальний, моделювання слухацької аудиторії; тактичний, мовленнєвий, ефективної комунікації, системно-аналітичний.

1. Сутність основних законів риторики (риторична формула).

2. Проблеми взаємодії оратора та аудиторії.

3. Індивідуальні особливості оратора.

4. Вимоги мовленнєвого закону до оратора.

Практичні завдання(для домашнього виконання)

Шановна публіко!

Ви чули таке слово, як «людина»? А свобода? Якщо ж поєднати ці два поняття, то виникне дуже непроста проблема: людина і свобода. Ось про це ми сьогодні й поговоримо.

Слово «свобода» дуже популярне. Щохвилини можна почути вирази: «права і свободи людини», «я вільна людина» тощо. А чи замислювалися ви коли-небудь, що саме означає ота «свобода», на кого вона поширюється та як її використовувати?

Якщо звернутися до релігії, то складається враження, що Бог усіх наділив розумом і волею. Тобто: думай і роби, як хочеш. Але все-таки спочатку думай. І не забувай про десять Божих заповідей. Як же скористалася свободою, скажімо, Єва? Диявол спокусив її саме тим, що вона вільна сама вирішувати, що їй їсти, а що – ні. Але тут теж може бути заперечення: оселившись на землі після вигнання з раю, Адам і Єва та, власне, і їхні нащадки, м’яко кажучи, не часто згадували свого Творця і жили не дуже праведно. І знову це закінчилося катастрофою – усесвітнім потопом. Отже, свобода – поняття дуже відносне.

А ось приклад з нашого життя. Конституція України та інших держав гарантує захист прав і свобод людини. Але водночас існує Кримінальний кодекс, де чітко визначено, які правопорушення караються позбавленням волі. Як бачимо, суспільство регламентує не саму свободу людини, а межі, у яких свобода може й повинна використовуватися.

Франклін Лінкольн колись сказав: «Свобода – це поняття дуже відносне, і тільки ти сам можеш вирішити, наскільки ти вільна людина». Відомо, що всі ми – істоти суспільні. Отже, живучи в певному колективі, індивід не може використовувати всю свободу в прямому розумінні цього слова, оскільки він може обмежити права і свободи іншої людини. Якщо я, скажімо, хочу сидіти за партою, яка вже зайнята, то повинна попросити поступитися мені місцем людей, які вже там сидять. Але ж вони – теж вільні люди і сидять там, де хочуть!

Взагалі, людство вже давно дійшло цього висновку. І саме це зумовило появу правил етикету, функція яких – надати найбільше зручностей сусідові, інколи навіть і за власний рахунок. А це теж обмеження власної волі. Візьмемо для прикладу народні прислівя та приказки. Чи звертали ви увагу на те, що чимало з них починаються часткою «не»? Скажімо, «Не рий іншому яму, бо сам у неї втрапиш».На кожному кроці на людину чекають обмеження. Обмеження в поведінці, діях, помислах тощо.

Як бачимо, стопроцентної свободи не існує. Її заміняють рамки, у які кожен повинен втиснути свою поведінку. В іншому випадку суспільство суворо покарає порушника. Суди, процеси, вироки – це і є регламентовані засоби покарання за порушення певних меж. Вони спрямовані на те, щоб жоден індивід не намагався жити так, як він хоче, бо в більшості випадків таке життя заважатиме ближньому. Та, власне, хіба тільки ближньому? А тобі?

Скажімо, учитель дає тобі домашнє завдання. Твоя воля – виконати його чи ні. Ти не виконав один раз, другий, третій... Що ж виходить? Будучи вільним, почуваючись вільним, ти потроху втрачаєш волю, бо вже стаєш залежним від товариша, в якого треба спитати, від безлічі обставин...Ти сам собі зупинив процес навчання, просування вперед. Тебе все більше сковує страх. А хіба жити в страху – це свобода? Ти втрачаєш компетентність, повагу вчителя, друзів, батьків, заколишуєш свій інтелект, що, безперечно, негативно позначиться на твоєму майбутньому. Хіба не так? То яка ж це свобода?

Отже, свобода – то є узгоджені з громадськістю і самим собою вчинки, норми поведінки, мислення чи світогляду. Хтось живе у в’язниці і вважає себе вільним, а комусь свобода для кожного є тим, що він собі уявляє, що і як він сприймає.

Усі ми прагнемо щастя. Хто ж щасливий? Той, хто не дотримується ні Божих, ні громадських законів, чи той, хто живе за всіма законами?

(З навч.пос.»Риторика» Г.С.Онуфрієнко)

Риторичний аналіз (зразок)

Зразком композиційного риторичного аналізу може бути, наведений нижче, аналіз промови Івана Франка.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 115; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!