Ролі членів команди за М. Белбіним

Команди як трудові об’єднання працівників спеціально створюються роботодавцем для реалізації конкретних виробничих програм, проведення науково-дослідних робіт.

Вертикальна (функціональна) команда включає в себе керівника та формально підлеглих, які знаходяться на кількох рівнях ієрархії, і є структурним утворенням. Керівник при цьому виконує функцію інструктора, тренера або наставника трудового колективу.

Горизонтальна (спеціальна, міжфункціональна) команда складається з працівників приблизно одного рівня, однак з різних підрозділів компанії. Після виконання поставленого завдання члени команди повертаються до здійснення своїх постійних обов’язків на основних робочих місцях.

Спеціалізована команда діє поза формальною структурою організації, реалізуючи особливо важливі завдання. По завершенні роботи багато з таких команд стають підрозділами компанії.

Сформувати команду для реалізації цілей організації нелегко. У дослідженнях Б. Такмана і Н. Дженсена виділено п’ять етапів командоутворення:

1) формування – відбір членів команди за певними критеріями;

2) „збентеження” – виникнення конфліктів поміж членами команди внаслідок появи різних інтересів, розбіжностей у цінностях і нормах поведінки, які не виявлялися на стадії формування. Деякі команди на цьому етапі перестають існувати, інші або пристосовуються до розбіжностей, або спільно долають протиріччя;

3) нормування – розробка набору загальноприйнятих норм очікуваної поведінки щодо взаємодій і виконання завдань. Ефективність спільної діяльності при цьому відчутно зростає;

4) виконання роботи командою;

5) розформування команди, яка виконала своє завдання.

Процес становлення команди Дж.Катценбах і Д.Сміт проаналізували відповідно до так званої кривої результатів
(рис. 4.1).

Робочу групу утворюють індивіди, які працюють переважно самостійно, але обмінюються інформацією та досвідом. Формування єдиних цілей і завдань не відбувається, а взаємодія членів груп носить випадковий характер і не підкріплюється спільною відповідальністю за результати.

Псевдокоманда складається з працівників, що мають можливість підвищення ефективності спільної праці, однак не виявляють зацікавленості в цьому.

Потенційна команда – це індивіди, які вже усвідомлюють, що могли б працювати більш ефективно, і намагаються це робити.

Справжня команда – індивіди, що володіють взаємодоповнюючими навичками та вміннями, мають спільні цілі, завдання та методи роботи.

Високоефективна команда відповідає всім характеристикам і критеріям команди, сприяє індивідуальному розвитку її учасників.

Створення стабільної команди триває, поки вона не пройде всіх стадій свого розвитку.

Вплив на

результати

роботи

високоефективна

команда

справжня команда

робоча група

потенційна команда

псевдокоманда

Продуктивність команди

Рис. 4.1. Крива командних результатів

Керівництво командою передбачає використання різних методів менеджменту (табл. 4.5).

Таблиця 4.5.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 105; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!