КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Проблемно-пошукові питання
ПЛАН 1. Політичні промови, способи їх написання і промовляння. 2. Професії «спічрайтер», «рекламіст», «іміджмейкер», «політтехнолог», «ПР-технолог». 3. Терміни «реклама», «політична реклама». 4. Сутність і специфіка реклами. 5. Семіотика рекламного тексту. 6. Семіотичні моделі реклами. 7. Чутки. Етимологія чуток. 8. Політичні ПР-технології.
1. Прокоментуйте прийом «відтягування заперечення». 2. Прокоментуйте прийом «набір фраз, що не мають смислу». 3. Прокоментуйте прийом «підміна критики тези критикою аргументів». 4. Поясніть сутність евфемізму у промовах, значення пейоративного вислову. 5. Поясніть специфіку прийому «розмивання смислового значення». 6. Поясніть сутність прийому «синтаксичного перетворення». 7. Поясніть сутність прийому «емоційного впливу».
Література 1. Михальская А. К. Основы риторики. Мысль и слово. – М., 1996. 2. Нергеш Я. Поле битвы – стол переговоров. – М., 1989. 3. Павлова К. Г. Психология спора: логико-психологические аспекты. – Владивосток, 1988. 4. Речевое воздействие. Проблемы прикладной психолингвистики.- М., 1972. 5. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону, 1995. 6. Фаст Дж. Язык тела; Холл Э. Как понять иностранца без слов. – М., 1995.
7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ: Лекції, семінарські заняття, контрольні роботи, виконання текстових завдань.
8. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Оцінювання активності і знань студентів під час семінарських занять, написання контрольних робіт, виконання підсумкових завдань до основного модуля, знання основних термінів. Основними формами роботи студентів в аудиторних умовах є: лекції, семінари, консультації (групові й індивідуальні), контрольні роботи, підготовка і написання есе, залік (чи іспит). Основна форма навчального процесу – лекція. Лекція повинна розкривати перед студентами найбільш важливі й суттєві проблеми, давати методичні вказівки і поради для підготовки до семінарських занять. Для того, щоб лекція не сприймалася абстрактно, студентам необхідно навчитися активно і уважно слухати лекцію, вести змістовні конспекти, в яких повинна бути вказана тема лекції, основні питання і рекомендована література, записані найбільш важливі визначення, цікаві приклади тощо. Якісний конспект з курсу «риторика» надає велику допомогу в самостійній роботі студентів, їх підготовці до співбесід, заліку. Засвоєння конспекту полегшує розуміння нового матеріалу і скорочує час на вивчення основної та додаткової літератури. Результатом засвоєння теоретичного курсу з «Риторики» є лекційний контроль, який передбачає написання контрольної роботи. На лекціях студент не лише закріплює, але й розвиває та поглиблює свої знання, вчиться творчо мислити, отримує практичні навички мистецтва красномовства. Творчо підготовлені лекції з постановкою дискусійних питань спонукають студентів до самостійного аналізу явищ дійсності і сприяють розвитку світоглядної, громадянської зрілості особистості. Якісна підготовка до заліку передбачає виконання студентами таких вимог: 1. Вивчення плану лекційного заняття: а) плану основних питань заняття; б) плану підготовки та відповіді на кожне головне питання заняття; в) списку основної та додаткової літератури. 2. Вивчення конспекту лекції з даної теми. 3. Вивчення відповідних розділів рекомендованих підручників, навчально-методичної та науково-дослідної літератури, першоджерел з політичної риторики. На лекції кожен студент повинен активно слідкувати за логікою виступів, бути готовим поставити запитання. Результатом засвоєння практичного курсу з «Риторика» є написання низки контрольних робіт, серед яких підсумковими є модульні контрольні роботи. В) Однією з важливих форм контролю за самосійною роботою є співбесіда. Співбесіда проводиться протягом всього семестру і в період підготовки до екзаменаційної сесії (за графіком, затвердженим кафедрою). За формою організації вона може бути груповою та індивідуальною. Групові співбесіди проводяться, як правило, напередодні контрольних робіт, заліку. Метою співбесіди є з’ясування найбільш складних чи слабко засвоєних питань курсу. Тут можуть читатися оглядові лекції, лекції по засвоєнню першоджерел і методичні поради по їх вивченню тощо. Індивідуальні співбесіди проводяться, коли закріплюється вивчений матеріал, уточнюються знання студентів з окремих тем. Завершальним етапом перевірки самостійної роботи студентів є практична демонстрація засвоєних видів риторичної майстерності та прийомів риторики чи написання есе. Основними етапами підготовки до написання есеє: а) ретельно опрацювати питання, які виносяться на самостійне опрацювання; б) вибрати напрямок дослідження для написання творчої роботи; в) встановити відповідність обраної теми конкретній темі курсу для поглибленого вивчення рекомендованого списку обов’язкової та рекомендованої літератури; г) отримати індивідуальну консультацію з написання есе у викладача, який проводить заняття в групі; д) здати роботу в строки, встановлені викладачем. Г) Завершальною формою самостійної роботи студентів є залік. Під час самостійної підготовки до заліку студент повинен: - уважно ознайомитися з програмою курсу і рекомендаціями викладачів; - вивчити конспект лекцій і матеріал, що подається в учбовій літературі; - перевірити наявність першоджерел, повторити їх зміст, а у випадку пропуску – доповнити конспект; - виявити складні питання та уточнити їх на консультаціях; Завершальним етапом заліку є виставлення оцінки (зараховано / не зараховано). Студенти, які складають залік, мають відмінний за якістю рівень знань. Ці відмінності повинні бути відображеними в кількісних характеристиках за допомогою єдиних вимог до оцінки (див. «Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу»).
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 47; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! |