Основи дактилоскопії.

Дактилоскопія – Dactulos – палець і skopeo – дивлюся – розділ трасології, що вивчає влас­тивості й будову папілярних візерунків з метою викори­стання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів.

Шкіра на долонній поверхні рук людини складається з двох основних шарів: верхнього шару — епідермісу та ни­жнього, що розташований під епідермісом, — дерми. Епідерміс копіює рельєф дерми і утворює папіляр­ні лінії — лінійні пагорби, розділені борозенками. Папіляр­ні лінії становлять основу рельєфу шкіри долонної повер­хні руки і підошви стопи. У дорослої людини ширина па­пілярної лінії сягає 0,4—0,6 мм, а висота — 0,1—0,4 мм.

Основними властивостями папілярних ліній є їхня ін­дивідуальність, стійкість та відновлюваність.

Індивідуаль­ність папілярних візерунків полягає в тому, що у кожної людини свої малюнки папілярних ліній, а будова їх ліній має таку сукупність ознак, яка дозволяє відрізнити один візерунок від іншого.

Стійкість папілярних візерунків виявляється в тому, що протягом усього життя людини їх будова не змінюєть­ся. На нігтьових фалангах вони виникають на 3—4-му місяці розвитку плоду людини, а остаточне їх формування відмічається на 6-місячному розвитку плода.

Про відновлюваність папілярних ліній свідчать такі дані. Пошкоджений епідерміс через певний час відновлюється у початковому вигля­ді, а пошкодження дерми призводить до порушення па­пілярних ліній та утворення шрамів або рубців.

Папілярний візерунок — узор на нігтьових фалангах пальців рук, утворений папілярними лініями. Папілярні візерунки поділяються на три основних типи: дугові, петльові та завиткові. Якщо візерунки за своєю будо­вою не можуть бути віднесені ні до одного з основних ти­пів, то це атипові (аномальні) візерунки.

Дугові папілярні візерунки є найпростішими за своєю будовою і складаються з одного-двох потоків папілярних ліній, які беруть початок біля одного бічного краю пальця та продовжуються до другого, утворюючи в середній час­тині візерунка дугоподібні фігури (Рис. 7).

Рис.7. Види дугових візерунків.

Петльові папілярні візерунки складаються не менше ніж із трьох потоків ліній, мають одну дельту, а в їхньому внутрішньому малюнкові є хоча б одна папілярна лінія, що утворює вільну петлю (Рис.8).

Рис 8. Види петльових візерунків.

Завиткові папілярні візерунки найскладніші за будо­вою, їх внутрішній малюнок має хоча б одне коло, повний оберт спіралі або дві-три системи петель, голівки яких огинають одна одну, або хоча б одне півколо, опуклість якого звернена до основи візерунка (Рис.9). Завиткові візерунки мають дві дельти (іноді три-чотири).

Рис.9. Види завиткових візерунків.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 89; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!