Сліди запаху (криміналістична одорологія).

Джерелами запаху є всі матеріальні об'єкти живої і неживої природи, що перебувають у твердому, рідкому і газоподібному стані. Оскільки запах - це газоподібний стан об'єкта, що перебуває в молекулярному стані, то слід запаху відоб­ражає ознаки і властивості цілого джерела.

Запах — це частина цілого, що відокремилася від нього і перебуває в газоподібному стані. Якщо газоподібна хмара запаху перебуває на певній відстані від джерела, то вона являє собою самостійне безформне матеріальне утворення, яке нази­вається слідом запаху. Наука, що вивчає природу і властивості запаху, називається одорологією (odor — запах).

Робота із запаховими слідами на місці події — це комплекс прийомів по застосуванню технічних засобів криміналістичної одорології для виявлення, фіксації, досліджен­ня і використання в розслідуванні злочинів для організації розшуку людей і речей по «гарячих слідах», а також експертного дослідження для одержання доказової інформації.

Джерела запаху — це матеріальні об'­єкти або їх частини. Причинно пов'язаними з діями злочинця на місці події можуть бути об'єкти двох видів:

1) предмети-носії власного запаху

2) предмети-носії запаху люди­ни.

До першої групи відносять речі, предмети або частки твердих, сипучих речовин, об'єми рідких тіл у вигляді плям або вмісту ємностей, а також частки, що відокремилися від тіла людини, шматочки епідермісу, волосся, зрізані нігті, плями сперми, сечі, решт­ки сухої крові, об'єми рідкої крові тощо.

До другої групи запахових джерел відносять предмети, що

зберігають запах слідів рук, ніг, шкірного покриву обличчя

людини – будь-які тверді об'єкти, яких вона торкалася, предмети постійного контакту — одяг, взуття, предмети туалету, супутні речі, на­решті, предмети праці та інструменти, засоби вчинення злочину, що перебували в руках злочинця чи на ньому. Це залишені на місці події шапка і відламаний ніготь, вирвані волосся тощо. У кожному разі це видимі чи маловидимі об'єкти, які неважко виявити оглядом візуальним або з використанням оптичних засобів слідчої валізи.

Криміналістична і оперативно-розшукова тактика знають кілька прийомів розшуку злочинця по «гарячих слідах» на місці події. Одним з них є розшук за слідами запаху шляхом використання біоло­гічного детектора — нюху службово-розшукового собаки. Тут відомі два способи: 1) пере­слідування злочинця по його слідах запаху службово-розшуковим собакою під управлін­ням кінолога і 2) фіксація запахового сліду злочинця на місці події для наступного його дослідження з метою встановлення злочинця шляхом вибірки.

Джерелом запаху людини може бути будь-який предмет матеріальної обстанов­ки, його треба вилучити і законсервувати. Якщо предмети — великогабаритні меблі, дверцята сейфа, стінка, дверна ручка, грунт, тканина тощо, то слід запаху від носія можна відокремити і перенести на нейтральний носій, а останній законсервувати.

Зараз розроблені і застосовуються на практиці принаймні три прийоми відділення сліду запаху від його носія: 1) відсмоктування (забір) молекул запаху шприцом, 2) забір молекул запаху безпосередньо ємністю, 3) адсорбування запахового сліду на нейтральний носій.

Джерела одорологічної інформації — це речові докази, наприклад, грунт зі слідами запаху пальної рідини, потожирова речовина сліду пальця, пляма крові, частки нігтів, волосся тощо. Такі джерела досліджуються в експертних установах сучасними нау­ково-технічними методами. Тут інформацію із речових джерел вилучають технічни­ми засобами і методами.

Однак можливий і другий спосіб — дослідження слідів запаху за допомогою біо­логічного детектора — нюху собаки, людини. У цьому разі результат дослідження поки ще не породжує доказу в процесуальному смислі, хоча одержана інформація використовується для розкриття злочину, наприклад, розшуку злочинця і речей, встановлення джерела походження запаху шляхом вибірки.

Вибірка — це оперативно-тактичний захід щодо застосування фахівцем біологі­чного «інструмента» — нюху службово-розшукового собаки для дослідження одоро­логічної інформації з метою встановлення за запахом його джерела. Практична сутність вибірки полягає в знаходженні собакою серед декількох запахів однакового з тим, що був сприйнятий нею як зразок. Така фізіологічна діяльність собаки схожа з роботою сучасного технічного пристрою, який виділяє за заданими ознаками пред­мет—джерело запаху із сукупності йому подібних. Вибірка — специфічна діяльність, яка управляється кінологом, проводиться вдень у спеціальному, захищеному скляною перегородкою від присутніх осіб при­міщенні; об'єкти вибірки повинні бути однакові за матеріалом-носієм запаху, на­приклад, фланелеві серветки, шматки тканини, АВТ (активована вуглецева ткани­на), схожі речі-носії запаху.

Як зразки запаху можна використо­вувати запах учасників вибірки. Для цього потрібно кожному з них дати однакові фланелеві серветки і запропонувати витерти руки, обличчя, шию. Серветки зі зраз­ками запаху поміщають у скляні банки. Особі, чий запах підлягає вибірці, пропону­ють указати, як і де розмістити банку зі зразком його запаху. Положення цієї банки фіксується фотозйомкою і у протоколі. Потім запрошують кінолога, передають йому зразок законсервованого на місці події запаху і ставлять завдання застосувати собаку або вибірки.

При вибірці в приміщенні, де розміщені об'єкти вибірки, знаходиться тільки кінолог з собакою. Всі учасники спостерігають за вибіркою через прозору перего­родку або відчинені двері. Звичайно вибірка проводиться три-чотири рази, при цьо­му шуканий запах обирається з 5—6 зразків. Рекомендується також використовува­ти не одну, а дві чи три собаки для забезпечення надійності результатів вибірки.

Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 96; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!